Чи враховується у складі витрат орендаря сума орендної плати за договором оперативної оренди житлового приміщення?
Сума орендної плати за житлове приміщення не враховується при визначенні оподатковуваного прибутку орендаря, оскільки використання для виробничих потреб житлових будинків та їх частин без переведення до нежитлового фонду є неправомірним.
Відповідно до пп. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі — ПКУ) лізингова (орендна) операція — господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк. Абзацом «а» цього підпункту ПКУ визначено, що оперативний лізинг (оренда) — господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає передачу орендарю основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем, на інших умовах, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом (орендою).
Оренда житлових приміщень — операція, що передбачає надання житлового будинку, квартири або їх частини її власником у користування орендарю на визначений строк для цільового використання за орендну плату (абз. «г» пп. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Передача майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря.
Згідно з п. 153.7 ст. 153 ПКУ орендодавець збільшує суму доходів, а орендар збільшує суму витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У такому ж порядку здійснюється оподаткування операцій із оренди землі та житлових приміщень. Житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання (п. 1 ст. 380 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. №435).
Відповідно до ст. 8 Житлового кодексу України від 30.06.83 р. №5464-Х переведення придатних для проживання житлових будинків і житлових приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду у нежитлові, як правило, не допускається. Цією ж статтею визначено особливості переведення у нежитлові житлових будинків різної належності та осіб, які можуть здійснювати таке переведення. Оскільки виробничими приміщеннями, які використовуються для виробничих потреб, є спеціально призначені будинки та споруди, то виробниче використання житлових будинків зумовлює переведення їх у спеціально призначені, тобто до нежитлових фондів.
Отже, віднесення орендної плати за житлові приміщення, які не переведені до нежитлового фонду, до складу витрат платника податку є неправомірним.
ДПА в Житомирській області