- Граничні строки й суми на виплату зарплати
- Як правильно виплатити аванс?
ГРАНИЧНІ СТРОКИ НА ВИПЛАТУ ЗАРПЛАТИ
Верховна Рада України у вересні минулого року проголосувала за зміни до ст. 115 КЗпП і до ст. 24 Закону про оплату праці щодо введення обмежень за строками виплати зарплати та визначення сум авансу. Це Закон від 23.09.2010 р. №2559-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати заробітної плати» (чинний з 19.11.2010 р.).
У які граничні строки треба виплатити зарплату
В роботодавця є обов'язок виплачувати зарплату два рази на місяць. Встановлено також кінцеву дату, не пізніше якої має бути виплачено зарплату за попередній місяць.
Отже, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але:
1) не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів;
2) не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
На нашу думку, у Законі йдеться саме про сім календарних, а не робочих днів, тому необхідно врахувати цей строк при визначенні кінцевого дня виплати зарплати попереднього місяця.
У зв'язку з цим відтепер, якщо сьоме число місяця припадатиме на вихідні чи свята, виплатити зарплату треба буде раніше — напередодні цих днів.
У якій граничній сумі виплачується аванс
В Україні приблизно половина роботодавців виконує обов'язок щодо дворазової виплати зарплати на місяць. I для зручності суму авансу визначають у фіксованій гривневій сумі чи відсотках до окладу. Але у зв'язку із нововведенням (якого раніше ніколи не було) треба суму авансу вже визначати розрахунково залежно від відпрацьованого працівником часу.
Так, розмір зарплати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Отже, відділу кадрів треба щомісяця оформляти два табелі обліку робочого часу — попередній (на аванс) і остаточний за місяць (для зарплати). Бухгалтеру ж — проводити розрахунки і обчислення зарплати два рази на місяць.
Безумовно, підприємство може залишитися на фіксованій гривневій сумі або відсотку від окладу, проте правильним було б здійснювати перевірку нарахованих сум авансу на підставі того ж попереднього табеля обліку робочого часу. Бо ж працівник може до дня виплати авансу перебувати на лікарняному (який оплачується після надання листка непрацездатності) чи у відпустці — як оплачуваній, так і за власний рахунок, або після дня отримання авансу не вийти на роботу та звільнитися.
Якщо порушити і строки, і суми виплат
Впевнені, що багатьох цікавить питання відповідальності підприємства за порушення строків і сум виплати зарплати. Що ж буде за невиконання встановлених строків?
Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальні державні інспекції праці здійснюють державний нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю на підставі законів України.
Оскільки йдеться про порушення трудового законодавства, то відповідно до частини 1 ст. 41 КпАП штраф на посадових осіб підприємств незалежно від форми власності та громадян-СПД накладається у розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 510 до 1700 грн, у разі:
1) порушення встановлених термінів виплати заробітної плати;
2) виплати заробітної плати не в повному обсязі;
3) інших порушень вимог законодавства про працю.
Якщо ж інспектор з праці під час перевірки виявляє порушення, він оформляє припис на їх усунення. Відповідно до абзацу 2 ст. 188-6 КпАП за невиконання законних вимог щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або створення перешкод у діяльності цих органів передбачено штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 850 до 1700 грн.
Згідно з абзацами 2 та 3 ст. 230-1 КпАП від імені органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення мають право:
1) державні інспектори праці територіальних органів — штраф до 80 н. м. д. г. (до 1360 грн);
2) Головний державний інспектор праці України, його заступники; головні державні інспектори праці територіальних органів, їхні заступники; державні інспектори праці спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю — штраф до 100 н. м. д. г. (до 1700 грн).
Свої повноваження державні інспектори праці Держнаглядпраці та територіальних державних інспекцій праці здійснюють на підставі законів України:
1) від 08.09.2004 р. №1985-IV «Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі»;
2) від 08.09.2004 р. №1986-IV «Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві».
Повноваження державних інспекторів праці визначено Положенням про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р. №50. Основним завданням Держнаглядпраці є забезпечення захисту прав працівників шляхом здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю (крім питань охорони праці).
Такий нагляд здійснюється шляхом проведення перевірок підконтрольних суб'єктів. Пунктом 6 зазначеного положення передбачено, що державні інспектори праці мають право безперешкодно в будь-який час без попереднього інформування з пред'явленням службового посвідчення відвідувати для перевірки додержання законодавства про працю адміністративні та виробничі приміщення роботодавців.
ЯК ПРАВИЛЬНО ВИПЛАТИТИ АВАНС?
Відповідно до ст. 24 Закону про оплату праці та ст. 115 КЗпП заробітна плата має виплачуватися працівникам регулярно у строки, встановлені в колективному договорі або нормативним актом роботодавця, але не рідше ніж два рази на місяць.
При цьому проміжок часу між виплатами не повинен перевищувати шістнадцяти календарних днів. Виплата заробітної плати проводиться в робочі дні. А в разі якщо день виплати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, — напередодні.
Звертаємо увагу: вимоги законодавства про працю щодо розміру авансу, так само як і щодо строків та порядку виплати заробітної плати, є обов'язковими як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб — підприємців.
Також законодавством передбачено, що розмір заробітної плати за першу половину місяця:
а) визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом1;
1 А в разі відсутності таких органів — представниками, обраними й уповноваженими трудовим колективом.
б) не повинен бути меншим за оплату фактично відпрацьованого часу з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Невиконання цього зобов'язання є порушенням трудового законодавства, яке згідно зі ст. 41 КпАП тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємства в розмірі від 30 до 100 н. м. д. г. (від 510 грн до 1700 грн).
Таким чином, вже законодавчо встановлено мінімальний розмір авансу, який не за сутністю, а реально стає виплатою за фактично відпрацьований час. I ця розбіжність між фразами «зарплата за першу половину місяця» і «оплата за фактично відпрацьований час» викликала багато запитань у працедавців.
У листі від 22.11.2010 р. №964/13/84-10 Мінпраці роз'яснило, що, на його думку, йшлося все-таки про те, що заробітна плата повинна виплачуватися:
1) за першу половину місяця (а саме — 15 календарних днів) у період з 16 до 22 числа;
2) за другу половину місяця — з 1 до 7 числа наступного місяця.
Однак нагадуємо, що лист Мінпраці не може змінити норми Закону про оплату праці і КЗпП. Тому обережний бухгалтер все-таки орієнтуватиметься на те, що краще переплатити аванс, ніж недоплатити, адже максимальної суми авансу законодавство поки що не встановило. У будь-якому разі для обчислення авансу до бухгалтерії має бути подано табель за першу половину місяця (з 1 до 15 числа, приміром, 11 робочих днів). I тут бухгалтери мають певний клопіт, бо слід розрахувати ПДФО та єдиний соціальний внесок. Нарахування й утримання єдиного соціального внеску та утримання ПДФО з усієї суми зарплати за місяць відображаються в бухобліку при нарахуванні зарплати, тобто наприкінці місяця. При виплаті зарплати за другу половину місяця перераховується різниця між сумами ПДФО і ЄСВ, нарахованими (утриманими) з усієї суми заробітної плати та перерахованими до бюджету при виплаті авансу.
Приклад 1. У березні 2011 року — 21 робочий день. Оклад працівника — 1500,00 грн. За період 1 — 15 березня відпрацьовано 8 робочих днів. Тобто нараховуємо 571,43 грн (1500,00 грн : 21 х 8). З цієї суми утримуємо:
1) 3,6% ЄСВ — 20,57 грн;
2) ПДФО — 0,15 х (571,43 — 20,57) = 82,63 грн.
Отже, «на руки» буде отримано 468,23 грн. При отриманні коштів на виплату авансу слід обов'язково сплатити:
1) 37%1 (роботодавці нараховують та сплачують індивідуальний процент ЄСВ, який залежить від їх класу професійного ризику виробництва) ЄСВ — 238,17 грн;
2) 3,6% ЄСВ — 20,57 грн;
3) ПДФО — 82,63 грн.
У листі від 22.11.2010 р. №964/13/84-10 фахівці Мінпраці роз'яснюють, як розрахувати аванс працівника на відрядній системі оплати праці. Зокрема зазначається, що для певних категорій працівників суму зарплати визначають за нарядом.
Нагадаємо, що наряд (нормоване завдання)2 — це документ, який встановлює завдання на виконання робіт виконавцеві (робітникові, бригаді). Видається він до початку робіт та містить перелік робіт, норми часу на виконання, розцінки, форми оплати та загальну суму оплати. У наряді фіксується також фактичне виконання робіт і розраховується зарплата за фактично виконані роботи. Єдине, що треба пам'ятати, це що тепер бухгалтерові слід вимагати наряди за першу та другу половини місяця.
1 Сума умовна.
2 Затверджується Галузевими положеннями з організації та нормування праці.
Приклад 2. Працівник за 11 робочих днів виготовив 220 деталей. За 1 деталь він отримує 7,00 грн. Тобто за 11 днів працівник заробив 1540,00 грн. Аванс дорівнюватиме нарахованій сумі.
Ще складніший випадок, коли працівник працює за акордним нарядом, а термін виконання роботи — 2 — 3 місяці (наприклад, будівельна бригада штукатурить будинок). У листі Мінпраці роз'яснюється, як розрахувати аванс у цьому разі: обсяг виконаних робіт повинен бути підтверджений нарядом, законодавець пропонує оплатити згідно з розцінками, а преміальні за якісну працю нарахувати за фактом виконання всього обсягу робіт. Тобто зарплата за першу половину місяця не включатиме надбавок за якість чи інтенсивність праці (такі надбавки працівник отримає за результатами місяця, а може, й кварталу). Або Мінпраці видасть нормативний акт, у якому буде прописано, як розрахувати виплату за першу половину місяця, наприклад, у частині доплат за якість, інтенсивність праці, а може, і частини індексації.
Приклад 3. Штукатур Iльницький М. В. протягом 3 місяців повинен поштукатурити 600 кв. м стіни. За роботу йому належить оплата 12000,00 грн, плюс премія — 20% (2400,00 грн) за вчасне і якісне виконання робіт. За півмісяця буде нараховано за штукатурення 100 кв. м стіни 2000,00 грн (12000 : 600 х 100). При цьому обсяг виконаної роботи повинен бути підтверджений нарядом. З цієї суми утримуємо ПДФО та ЄСВ та нараховуємо ЄСВ відповідно до класу професійного ризику виробництва страхувальника з урахуванням виду його економічної діяльності. Тобто на зарплату нараховуємо:
1) 38,52% ЄСВ (відповідно до 52 класу) — 770,40 грн;
Утримуємо:
1) 3,6% ЄСВ — 72,00 грн;
2) ПДФО — 289,20 грн (0,15 х (2000,00 — 72,00) (див. таблицю).
Таблиця
Відображення в обліку виплати авансу
|
№ з/п
|
Зміст господарської операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн
|
|
|
Д-т
|
К-т
|
|||
|
1.
|
Сплачено до бюджету ПДФО |
641
|
311
|
289,20
|
|
2.
|
Сплачено ЄСВ 842,40 = (770,40 + 72,00) |
651
|
311
|
842,40
|
|
3.
|
Виплачено працівникові аванс (2000 — 289,20 — 72,00) |
661
|
311
|
1638,80
|
ЛИСТ МІНІСТЕРСТВА ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ від 09.12.2010 р. №912/13/155-10
ЩОДО СТРОКІВ ВИПЛАТИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ (витяг)
<...> Відповідно до Закону України від 23.09.2010 р. №2559-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати заробітної плати» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні не рідше 2 разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Розмір заробітної плати за першу половину місяця має бути не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Першою половиною місяця вважається 15 календарних днів.
Отже, заробітна плата за першу половину місяця (15 календарних днів) має виплачуватись у період з 16 по 22 число, а за другу — з 1 по 7 число.
Конкретні терміни виплати заробітної плати встановлюються підприємствами самостійно у колективному договорі або іншому нормативному акті роботодавця.
Виходячи з даних, наведених у листі, на підприємстві фактично відбувається виплата заробітної плати один раз на місяць, що є порушенням законодавства про оплату праці, за що винні особи, відповідно до ст. 36 Закону України «Про оплату праці», притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно із законодавством.
Директор Департаменту О. ТОВСТЕНКО
ЛИСТ МІНІСТЕРСТВА ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ від 25.08.2010 р. №9111/0/14-10/13
ПРО РОЗРАХУНОК НОРМИ ТРИВАЛОСТІ РОБОЧОГО ЧАСУ НА 2011 РІК
Під час розрахунку норми тривалості робочого часу безпосередньо на підприємстві слід керуватися нижчезазначеним.
Як передбачено частиною першою статті 50 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті. При встановленні меншої норми тривалості робочого часу слід мати на увазі, що оплата праці в цьому випадку має провадитись за повною тарифною ставкою, повним окладом.
Відповідно до частини першої статті 51 КЗпП скорочена тривалість робочого часу встановлюється:
1) для працівників віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) — 24 години на тиждень.
Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;
2) для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, — не більш як 36 годин на тиждень.
Перелік виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №163.
Крім того, законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).
Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда.
Згідно зі статтею 69 Господарського кодексу України підприємство самостійно встановлює для своїх працівників скорочений робочий день та інші пільги.
При розрахунку балансу робочого часу слід мати на увазі, що згідно зі статтею 53 КЗпП напередодні святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статті 51 КЗпП, скорочується на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні, а напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.
Відповідно до статті 73 КЗпП у 2011 році на підприємствах, в установах, організаціях робота не проводиться у такі святкові і неробочі дні:
1 січня — Новий рік;
7 січня — Різдво Христове;
8 березня — Міжнародний жіночий день;
24 квітня — Пасха (Великдень);
1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих;
9 травня — День Перемоги;
12 червня — Трійця;
28 червня — День Конституції України;
24 серпня — День незалежності України.
Згідно з частиною третьою статті 67 КЗпП у випадку, коли святковий або неробочий день (ст. 73 КЗпП) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тому за графіком п'ятиденного робочого тижня з вихідними днями у суботу та неділю у 2011 році вихідний день у суботу 1 січня має бути перенесений на понеділок 3 січня, вихідний день у неділю 24 квітня — на понеділок 25 квітня, вихідний день у неділю 1 травня — на вівторок 3 травня, вихідний день у неділю 12 червня — на понеділок 13 червня.
Як правило, з метою створення сприятливих умов для святкування, а також раціонального використання робочого часу розпорядженнями Кабінету Міністрів України рекомендується переносити робочі дні для працівників, яким установлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями в суботу та неділю.
У зв'язку з тим, що зазначене розпорядження має рекомендаційний характер, рішення про перенесення робочих днів приймається роботодавцем самостійно шляхом видання наказу чи іншого розпорядчого документа.
Прийняте роботодавцем рішення про перенесення робочих днів змінює графік роботи підприємства, установи, організації та норму тривалості робочого часу у місяцях, у яких запроваджено перенесення робочих днів. Тому всі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу мають здійснюватися за зміненим у зв'язку з перенесенням робочих днів графіком роботи підприємства.
При цьому слід мати на увазі, що у разі перенесення робочого дня, який передує святковому чи неробочому дню, на інший вихідний день для збереження балансу робочого часу за рік тривалість роботи у цей перенесений робочий день має відповідати тривалості передсвяткового робочого дня, як це передбачено статтею 53 КЗпП.
Законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу на рік. Ця норма може бути різною залежно від того, який робочий тиждень установлений на підприємстві (п'ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлено вихідні дні, а тому на підприємствах, в установах і організаціях норма тривалості робочого часу на рік визначається самостійно з дотриманням вимог статей 50 — 53, 67 і 73 КЗпП.
Наводимо приклад розрахунку норми тривалості робочого часу на 2011 рік (додається), розрахованої за календарем п'ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день упродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів.
За зазначених умов, залежно від тривалості робочого тижня, норма робочого часу на 2011 рік становитиме:
при 40-годинному робочому тижні — 1996 год.;
при 39-годинному робочому тижні — 1950 год.;
при 38,5-годинному робочому тижні — 1925 год.;
при 36-годинному робочому тижні — 1800 год.;
при 33-годинному робочому тижні — 1650 год.;
при 30-годинному робочому тижні — 1500 год.;
при 25-годинному робочому тижні — 1250 год.;
при 24-годинному робочому тижні — 1200 год.;
при 20-годинному робочому тижні — 1000 год.;
при 18-годинному робочому тижні — 900 год.
Заступник міністра А. ЧЕРКАСОВ
Додаток
Розрахунок норм тривалості робочого часу на 2011 рік
|
№ з/п
|
Показники
|
січень
|
лютий
|
березень
|
квітень
|
травень
|
червень
|
липень
|
серпень
|
вересень
|
жовтень
|
листопад
|
грудень
|
2011 рік
|
|
1
|
Кількість календарних днів |
31
|
28
|
31
|
30
|
31
|
30
|
31
|
31
|
30
|
31
|
30
|
31
|
365
|
|
2
|
Кількість святкових днів і днів релігійних свят (число місяця, на яке припадає свято) |
2
(1, 7) |
—
|
1
(8) |
1
(24) |
3
(1, 2, 9) |
2
(12, 28) |
—
|
1
(24) |
—
|
—
|
—
|
—
|
10
|
|
3
|
Кількість вихідних днів |
10
|
8
|
8
|
9
|
9
|
8
|
10
|
8
|
8
|
10
|
8
|
9
|
105
|
|
4
|
Кількість днів, робота в які не проводиться |
12
|
8
|
9
|
10
|
12
|
10
|
10
|
9
|
8
|
10
|
8
|
9
|
115
|
|
5
|
Кількість робочих днів |
19
|
20
|
22
|
20
|
19
|
20
|
21
|
22
|
22
|
21
|
22
|
22
|
250
|
|
6
|
Кількість днів, що передують святковим та неробочим, у які тривалість робочого дня (зміни) при 40-годинному тижні зменшується на 1 годину (число місяця, в яке скорочується тривалість робочого дня) |
1
(6) |
—
|
1
(7) |
—
|
—
|
1
(27) |
—
|
1
(23) |
—
|
—
|
—
|
—
|
4
|
|
Норма тривалості робочого часу в годинах при:
|
||||||||||||||
|
7
|
40-годинному робочому тижні |
151,0
|
160,0
|
175,0
|
160,0
|
152,0
|
159,0
|
168,0
|
175,0
|
176,0
|
168,0
|
176,0
|
176,0
|
1996
|
|
8
|
39-годинному робочому тижні |
148,2
|
156,0
|
171,6
|
156,0
|
148,2
|
156,0
|
163,8
|
171,6
|
171,6
|
163,8
|
171,6
|
171,6
|
1950
|
|
9
|
38,5-годинному робочому тижні |
146,3
|
154,0
|
169,4
|
154,0
|
146,3
|
154,0
|
161,7
|
169,4
|
169,4
|
161,7
|
169,4
|
169,4
|
1925
|
|
10
|
36-годинному робочому тижні |
136,8
|
144,0
|
158,4
|
144,0
|
136,8
|
144,0
|
151,2
|
158,4
|
158,4
|
151,2
|
158,4
|
158,4
|
1800
|
|
11
|
33-годинному робочому тижні |
125,4
|
132,0
|
145,2
|
132,0
|
125,4
|
132,0
|
138,6
|
145,2
|
145,2
|
138,6
|
145,2
|
145,2
|
1650
|
|
12
|
30-годинному робочому тижні |
114,0
|
120,0
|
132,0
|
120,0
|
114,0
|
120,0
|
126,0
|
132,0
|
132,0
|
126,0
|
132,0
|
132,0
|
1500
|
|
13
|
25-годинному робочому тижні |
95,0
|
100,0
|
110,0
|
100,0
|
95,0
|
100,0
|
105,0
|
110,0
|
110,0
|
105,0
|
110,0
|
110,0
|
1250
|
|
14
|
24-годинному робочому тижні |
91,2
|
96,0
|
105,6
|
96,0
|
91,2
|
96,0
|
100,8
|
105,6
|
105,6
|
100,8
|
105,6
|
105,6
|
1200
|
|
15
|
20-годинному робочому тижні |
76,0
|
80,0
|
88,0
|
80,0
|
76,0
|
80,0
|
84,0
|
88,0
|
88,0
|
84,0
|
88,0
|
88,0
|
1000
|
|
16
|
18-годинному робочому тижні |
68,4
|
72,0
|
79,2
|
72,0
|
68,4
|
72,0
|
75,6
|
79,2
|
79,2
|
75,6
|
79,2
|
79,2
|
900
|