Взаємодія з податківцями для будь-якого платника податків — справа не з легких, яким би не був предмет спілкування. I враховуючи той факт, що ПКУ не додав прозорості у стосунки між податківцями та платниками податків, про якісь полегшення та спрощення процедур і механізмів взаємодії говорити не доводиться. Так, наприклад, нині є протиріччя між нормами п. 73.3 та пп. 78.1.1 ПКУ в частині строків відповідей суб'єктів господарювання на запити податківців. Головний податковий орган правової колізії тут не вбачає, про що й повідомляє у своєму листі від 27.04.2011 р. №7971/6/23-4015/346 (див. у «ДК» №29/2011). Проаналізуймо, чи все так однозначно в цьому питанні і як діяти підприємствам, коли для відповіді на один і той самий запит відводять різні строки.
Базові норми законодавства
Пункт 73.3 ПКУ надає право органам ДПС звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації, яка необхідна для виконання покладених на них функцій, завдань, та її документального підтвердження. Таке право закріплено за органами ДПС і в пп. 20.1.6 ПКУ. Механізм та порядок отримання податківцями інформації за запитами прописано в профільному Порядку №12451.
1 Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затверджений постановою КМУ від 27 грудня 2010 р. №1245.
Так, запит ДПС в обов'язковому порядку має бути підписаний керівником (заступником керівника) податкового органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Якщо цих умов не дотримано, на такий запит можна не відповідати.
Підстави для подання інформації
Незважаючи на те що перелік підстав, які дають право звернутися податківцям із запитом, начебто прописаний, він, по суті, є таким розмитим, що під будь-яку з підстав можна підвести будь-який запит податківців. Отже, письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;
2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;
3) в інших випадках, визначених ПКУ.
Отже, як бачимо, коридор для різних запитів податківців досить широкий. Не визначено кількості запитів у певний проміжок часу, підпорядкованості податкових (має право запит надсилати ДПС, де зареєстровано підприємство, та ДПС за місцем реєстрації контрагентів, крім того, запит може бути надіслано із ДПС конкурентів для визначення рівня звичайних цін), хто які запити надсилатиме. На жаль, на сьогодні практика свідчить, що бухгалтерам деяких підприємств доводиться відповідати на 3 — 4 запити податківців на місяць, половина з яких — запити від податкових органів їх контрагентів.
Запит вважається врученим, якщо його:
1) надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою;
2) надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
Строки відповіді на запит
Відповідно до норм п. 73.3 ПКУ платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу ДПС, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено ПКУ). Отже, наприклад, якщо на адресу підприємства запит надійшов 04.07.2011 р., то граничний строк надання відповіді на нього — 05.08.2011 р. (наступний день після надходження запиту 04.07, плюс 1 місяць). Зверніть увагу: чинне законодавство не містить вказівки, що строк переноситься, якщо граничний строк припадає на вихідний чи святковий день.
Але тут не все так однозначно. Норми пп. 78.1.1 ПКУ визначають однією із обставин, що призводить до позапланової виїзної перевірки, ненадання платником податку відповіді на податковий запит протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту!
Підстави для перевірки платника податків
Документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:
78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;
<...>
Підпункт 78.1.1 ПКУ
Аналогічна норма про строк у 10 днів міститься і в п. 14 Порядку №1245. Отже, з одного боку, пряма норма про можливість підготовки відповіді протягом 1 місяця, з іншого — немає відповіді протягом 10 робочих днів (по суті, 2 тижні) — є ризик потрапити під позапланову виїзну перевірку.
У коментованому листі податківці говорять про те, що правової колізії між нормами п. 73.3 та пп. 78.1.1 ПКУ немає. На їх думку, строк 10 днів передбачено для запитів, якщо «за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства».
Замість висновків
У принципі, між ними справді не має бути суперечності, якщо орган ДПС, що ініціював запит, посилатиметься на відповідні статті ПКУ. Хоча навіть при незначній підозрі в порушенні податкового законодавства платником податків (а в ситуації, коли при повній зміні податкового законодавства інструкцій та порядків просто не прописано або прописано загальними фразами, без порушень працювати просто нереально) йому надсилається запит, що апріорі обмежується строком 10 робочих днів. Тоді на підставі якої інформації формуються запити, на які за п. 73.3 виділяється строк для відповіді — 1 місяць? По суті, перелік підстав у п. 73.3 є дуже розмитим та нечітким і не є вичерпним.
Задля меншого клопоту і уникнення підстав для позапланових виїзних перевірок ми все-таки радимо не відкладати відповіді на запити податкових органів і дотримуватися строку в 10 робочих днів! Це повинно стосуватися і випадку, коли, на думку госпсуб'єкта, запит складено з порушенням вимог абзаців першого та другого п. 73.3 ПКУ. I хоча в такому разі приписи абзацу 8 п. 73.3 ПКУ свідчать про звільнення від надання відповіді, все ж на практиці трапляються випадки, коли навіть у такій ситуації відсутність відповіді платника призводить до позапланової перевірки.
У будь-якому разі при підготовці відповіді радимо звернути увагу на п. 15 Порядку №1245. Так, лист суб'єкта інформаційних відносин, що надсилається на запит податковому органу, повинен містити інформацію, що запитується органом ДПС, з обов'язковим посиланням на номер та дату запиту, на який надається відповідь.
Юлія КЛОВСЬКА, «Дебет-Кредит»