• Посилання скопійовано

Відповідальність при обчисленні та сплаті ЄСВ

Визначені Законом про ЄСВ платники зобов'язані своєчасно та у повному обсязі обчислювати, нараховувати і сплачувати єдиний соціальний внесок. Альтернатива — притягнення до відповідальності. I хоча кожен бухгалтер скрупульозно ставиться до своїх трудових обов'язків, на практиці трапляються випадки помилок і порушень у сфері нарахування та сплати ЄСВ. Щоб запобігти неприємним наслідкам, слід знати як загальні, так і особливі випадки притягнення до відповідальності, а також розміри штрафних санкцій, порядок їх застосування тощо.

Які види відповідальності загрожують платникам ЄСВ

Спершу з'ясуймо, яка відповідальність загрожуватиме платникові єдиного соціального внеску у разі допущення порушень законодавства щодо нарахування та сплати ЄСВ.

Отож за порушення законодавства про ЄСВ чинне законодавство передбачає три види юридичної відповідальності:

— фінансову;

— адміністративну;

— кримінальну.

З'ясуймо, у яких випадках, за яких підстав та в якому порядку платників єдиного соціального внеску притягуватимуть до кожного з видів відповідальності, наведених вище.

Розпочнімо зі штрафних санкцій за несплату єдиного соціального внеску (недоїмку), що, по суті, уособлює першу з можливих видів відповідальності — фінансову.

Що таке недоїмка з ЄСВ та як її можуть стягнути

Недоїмкою, згідно з п. 6.2 Iнструкції №21-5, є сума ЄСВ, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платником у строки, визначені Законом про ЄСВ, що обчислена органами ПФУ у випадках, передбачених Законом.

У разі якщо недоїмку виявили посадові особи ПФУ, вони оформляють вимогу про сплату боргу на підставі актів документальних перевірок, актів звірянь з органами ДПС, звітів платника про нарахування ЄСВ та облікових даних із карток особових рахунків працівників.

Вимога заповнюється, у разі якщо сума боргу платника перед бюджетом перевищує 10 грн.

Як зазначено у п. 6.3 Iнструкції №21-5, органи ПФУ надсилатимуть платникам вимоги про сплату єдиного соцвнеску, у разі якщо:

1) дані документальних перевірок результатів діяльності платника або актів звірянь з органами податкової служби сум доходу (прибутку) фізичних осіб — підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску або органами ПФУ в повідомленнях-розрахунках визначено суми внеску, що підлягають доплаті;

2) платник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати єдиного внеску;

3) платник має на кінець звітного базового періоду борги зі сплати фінансових санкцій (на відміну від двох попередніх випадків, тут ідеться не про недоїмку).

Територіальний орган ПФУ надсилає платникам єдиного соціального внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. I протягом 10 робочих днів із дня надходження вимоги платник єдиного внеску зобов'язаний розрахуватися за сумами, зазначеними у ній (див. ст. 25 Закону про ЄСВ).

Строки надсилання вимоги про сплату ЄСВ залежать, зокрема, від обставин, за яких її надіслано, а саме:

— якщо вимогу надсилають за обставин, визначених у п. 1 викладеного вище переліку, її отримання слід очікувати одночасно з актом документальної перевірки платника єдиного соціального внеску або повідомленням-розрахунком на всю суму донарахованого єдиного соціального внеску;

— у разі наявності обставин, визначених п. 2 та п. 3 переліку, вимогу надсилають щомісяця протягом 5 робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Її формують на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Вимогу вважають надісланою (врученою) юридичній особі чи відокремленому підрозділу, якщо її передано службовій особі такого платника під підпис або надіслано листом із повідомленням про вручення.

Якщо платник не повідомив органи ПФУ про зміну свого місцезнаходження, у зв'язку з чим надіслана вимога не знайшла свого адресата, вона однаково вважатиметься врученою належним чином.

Платник має право оскаржити:

— вимогу про сплату недоїмки;

— рішення про нарахування пені та накладення штрафу.

Платник внеску, що не погоджується із зазначеною у вимозі сумою недоїмки та, відповідно, нарахованими на неї фінсанкціями, має право оскаржити таку вимогу як у судовому, так і в адміністративному порядку.

Узгодження визначеної у вимозі суми в адміністративному порядку відбувається згідно з Порядком №22-7. При цьому платники внеску, минаючи адміністративний шлях, мають право оскаржити відповідну вимогу та рішення безпосередньо до суду у будь-який момент після їх отримання, письмово повідомивши про це орган ПФУ протягом 10 робочих днів (див. п. 1.3 Порядку №22-7 та п. 6.6 Iнструкції №21-5).

У разі якщо платник протягом 10 робочих днів з дня отримання вимоги не сплатить зазначених у ній сум недоїмки, штрафів та пені, не узгодить її з органом ПФУ, не оскаржить у суді або не сплатить узгодженої суми недоїмки, відділення Пенсійного фонду України надішле таку вимогу до органів виконавчої служби (далі — ДВС). До суми боргу, інформація про яку подається до ДВС, крім недоїмки за даними карток особових рахунків платників, включаються також суми узгоджених із платником, але не сплачених у встановлений термін штрафів та пені.

Вимогу про сплату недоїмки вважають відкликаною, якщо (п. 6.7 Iнструкції №21-5):

а) платник самостійно погасив суму боргу (вимога є відкликаною у день, упродовж якого відбулося погашення суми боргу);

б) орган ПФУ скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу внаслідок її узгодження чи оскарження (вимогу вважають відкликаною з дня прийняття рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу);

в) вимогу органу ПФУ про сплату боргу скасовано чи змінено судом (вимогу вважають відкликаною у день набрання чинності судовим рішенням);

г) борг списано у випадках, передбачених ч. 7 ст. 25 Закону про ЄСВ (день прийняття органом ПФУ рішення про списання боргу);

д) є рішення суду на стягнення відповідних, зазначених у вимозі сум боргу (вимога відкликана у день надходження виконавчих документів до органів ДВС).

Як погашається заборгованість з ЄСВ

За рахунок сум, що надходять від платника єдиного соціального внеску або від держвиконавця, суми недоїмки, штрафних санкцій та пені погашаються у порядку календарної черговості їх виникнення. Протягом 5 робочих днів після закінчення базового звітного періоду орган ПФУ складає повідомлення про суми розподілу сплачених коштів та надсилає (вручає) його платнику.

Наголосимо, що сума недоїмки не підлягає списанню, крім випадків повної ліквідації юридичної особи, та щодо неї, так само як і щодо штрафів та нарахованої пені, не застосовується строк давності.

Увага! Платники внеску мають право розраховувати на повернення безпідставно стягнених органом ПФУ сум. Таке право гарантоване ч. 3 ст. 26 Закону про ЄСВ, згідно з якою безпідставно стягнені пенсійним органом суми підлягають поверненню в 3-денний строк із дня прийняття рішення органом ПФУ або судом з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ.

Штрафи за порушення законодавства про ЄСВ

Відповідно до ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ та п. 7.2 Iнструкції №21-5 територіальний орган ПФУ застосовує до платників такі штрафи (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Штрафи за порушення законодавства про ЄСВ

Зміст порушення
Розмір штрафу
Підстава для рішення про застосування штрафу
Яким документом оформляються рішення
Пункт Закону про ЄСВ/Iнструкції №21-5
Ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік платниками ЄСВ, на яких не поширюється дія Закону про держреєстрацію 10 н. м. д. г. (170 грн) Акт про зазначене порушення складається у довільній формі Рішення про застосування штрафних санкцій (додаток 9 до Iнструкції №21-5)
п. 1 ч. 11 ст. 25/пп. 7.2.1
Несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) ЄСВ 10% своєчасно не сплачених сум Дані карток особових рахунків платників Рішення про застосування штрафних санкцій (додаток 10 до Iнструкції №21-5)
п. 2 ч. 11 ст. 25/пп. 7.2.2
Своєчасне ненарахування ЄСВ (при донарахуванні органом ПФУ або самостійно платником) 5% зазначеної суми за кожен повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше 50% суми донарахованого ЄСВ* Акт перевірки платника ЄСВ чи акт звіряння з податковим органом Рішення про застосування штрафних санкцій (додаток 11 до Iнструкції №21-5)
п. 3 ч. 11 ст. 25/пп. 7.2.3
Неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності 10 н. м. д. г. (170 грн) Акт про зазначене порушення, складений у довільній формі Рішення про застосування штрафних санкцій (додаток 12 до Iнструкції №21-5)
п. 4 ч. 11 ст. 25/пп. 7.2.4
Неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховують ЄСВ Від 8 до 15 н. м. д. г. (від 136 грн до 255 грн) Акт перевірки Рішення про застосування штрафних санкцій (додаток 13 до Iнструкції №21-5)
п. 5 ч. 11 ст. 25/пп. 7.2.5
Несплата, неповна сплата чи несвоєчасна сплата суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховують ЄСВ (авансові платежі) 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум Акт перевірки Рішення про застосування штрафних санкцій (додаток 14 до Iнструкції №21-5)
п. 6 ч. 11 ст. 25/пп. 7.2.6
* Пояснення. Для розрахунку цього кількість звітних періодів беруть починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми ЄСВ, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від органу ПФУ або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми. Якщо за результатами перевірки в окремих місяцях виявлено суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) ЄСВ, то за кожне таке донарахування (кожен місяць) для дотримання вимог щодо максимального розміру (50%) штрафу обчислення проводять так:
1) визначають сукупну суму донарахувань за всіма звітними періодами, в яких вони виявлені;
2) фіксують сукупну суму штрафу за всіма звітними періодами, в яких виявлено донарахування та за якими нараховано такі штрафи;
З) обчислюють максимальний розмір штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюють із фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми ЄСВ;
4) сплачують суму штрафів, що не перевищує їх максимального розміру.

Самостійне виявлення недоїмки та звільнення від штрафу

Загалом ситуації з виявленням помилок можна поділити на дві групи:

1) платник сам виявляє допущену помилку;

2) помилку виявляють працівники ПФУ, у т. ч. під час перевірки.

Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону про ЄСВ, у разі самостійного виявлення недоплати платник повинен самостійно обчислити ці внески та сплатити їх разом із нарахованою пенею. Тут же п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ прописано штраф за донарахування платником своєчасно не нарахованого внеску. Причому розмір штрафу — такий самий, як і при нарахуванні органом ПФУ.

Отже, самостійне виявлення платником внеску недоїмки та подальше її обчислення і сплата разом із нарахованою пенею, по суті, не знімають загрози застосування до такого платника штрафних санкцій.

Згідно з п. 7.7 Iнструкції №21-5, рішення про застосування фінансових санкції приймає начальник ПФУ в районі, місті, районі у місті або його заступник за наслідками розгляду акта й інших матеріалів про порушення — за встановленою формою у двох примірниках. Перший примірник рішення протягом 3 робочих днів з дня його винесення надсилають платнику в порядку, встановленому для надсилання вимог, або вручають під підпис керівнику чи головному бухгалтеру платника, а другий залишають у структурному підрозділі органу ПФУ, який відповідає за організацію контролю за надходженням сум ЄСВ.

Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати ЄСВ, стягують у такому самому порядку, що й суми недоїмки зі сплати ЄСВ.

Штрафи та пеня повинні сплачуватися платником єдиного соціального внеску протягом 10 робочих днів після надходження відповідного рішення або можуть бути оскаржені у цей самий строк до органу ПФУ вищого рівня чи до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу ПФУ (п. 7.8 Iнструкції №21-5).

Варто мати на увазі, що при оскарженні рішення органу ПФУ про застосування фінансових санкцій перебіг строку їх сплати до винесення вищим органом або судом рішення зупиняється.

У разі якщо платник єдиного соціального внеску не сплатить у відведений термін зазначених у рішенні сум та не повідомить орган ПФУ про його оскарження, таке рішення передають до ДВС.

У яких випадках нараховують пеню

Пеню нараховують виключно на суму недоїмки (ч. 10 ст. 25 Закону про ЄСВ). На суму штрафів, які з певних причин теж можуть не бути сплаченими вчасно, пеня не нараховується!

Пеню обчислюють у розмірі 0,1відсотка від суми недоплати за кожен день прострочення платежу.

Нарахування пені розпочинається з першого календарного дня, наступного за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Перелік документів, які є підставою для нарахування пені:

1) документи, що підтверджують суму ЄСВ та строк її сплати:

— звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів ПФУ (з додатним значенням);

— вимога про донараховані суми ЄСВ за актами перевірок, актами звірянь або повідомленням-розрахунком;

— рішення суду;

2) документи, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за єдиним внеском:

— витяг із рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів;

— корінець прибуткового документа про приймання установою банку платежів готівкою;

— звіт платника щодо нарахування ЄСВ з від'ємним значенням;

— рішення про виключення з Державного реєстру підприємств та організацій України;

— свідоцтво про смерть фізособи.

Адміністративна та кримінальна відповідальність

На початку статті ми з'ясували, що за порушення у сфері нарахування, обчислення та сплати ЄСВ передбачено три види юридичної відповідальності. I якщо перша з них — фінансова, яку ми вже встигли розглянути, підлягає застосуванню виключно до відповідних платників ЄСВ, то інші дві — адміністративна та кримінальна — можуть застосовуватися до їхніх посадових осіб.

Адміністративна відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону про ЄСВ посадові особи платників ЄСВ несуть адмінвідповідальність за:

1) порушення порядку нарахування, обчислення та строків сплати ЄСВ;

2) неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо ЄСВ;

3) подання недостовірних відомостей, що використовуються у Державному реєстрі, інших відомостей, передбачених Законом про ЄСВ.

Відповідно до статті 165-1 КпАП за перелічені вище порушення на посадових осіб підприємства накладатимуть штраф у розмірі від 20 до 30 н. м. д. г. (від 340 грн до 510 грн). Повторне за рік (після накладення відповідного адмінстягнення) вчинення таких дій призведе до штрафу в розмірі від 30 до 40 н. м. д. г. (від 510 грн до 680 грн).

Адміністративний штраф можуть накласти і за перешкоджання уповноваженим особам ПФУ в проведенні перевірок, пов'язаних із нарахуванням, обчисленням та сплатою ЄСВ, а також вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам ПФУ в проведенні перевірок щодо використання страхових коштів (стаття 188-23 КпАП). Його накладатимуть на винних посадових осіб у розмірі від 8 до 15 н. м. д. г. (від 136 грн до 255 грн). За таке порушення, вчинене повторно протягом року (після накладення адмінстягнення), штраф становитиме від 10 до 20 н. м. д. г. (від 170 грн до 340 грн).

У вищеперелічених випадках справи про адмінправопорушення розглядатиме територіальний орган ПФУ (ст. 244-2 КпАП). Від імені органів ПФУ розглядати такі справи мають право: голова правління ПФУ, його заступники, начальники головних управлінь в АРК, областях, мм. Києві й Севастополі та їхні заступники, начальники управлінь у районах, містах, районах у містах та їхні заступники.

Кримінальна відповідальність

Кримінальну відповідальність за порушення у сфері нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску передбачено ст. 212-1 ККУ (див. таблицю 2).

Таблиця 2

Кримінальна відповідальність за порушення у сфері нарахування, обчислення та сплати ЄСВ

№ з/п
Суть злочину
Умови застосування
Можливі санкції
1.
Умисне ухилення від сплати єдиного внеску чи страхових внесків на пенсійне страхування, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності або особою, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, чи будь-якою іншою особою, котра зобов'язана його сплачувати — діяння призвело до фактичного ненадходження до фондів соцстрахування коштів у значних* розмірах; 1) штраф від 300 до 500 н. м. д. г. (від 5100 грн до 8500 грн);
2) позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років
— діяння вчинено за попередньою змовою групою осіб або якщо воно призвело до фактичного ненадходження до фондів коштів у великих** розмірах 1) штраф від 500 до 2000 н. м. д. г. (від 8500 грн до 34000 грн);
2) виправні роботи на строк до 2 років;
З) обмеження волі на строк до 5 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років
2.
Діяння, названі у графах 1 та 2 п. 1 таблиці (з умовами) злочин вчинено особою, раніше судимою за ухилення від сплати єдиного внеску чи страхових внесків на державне пенсійне страхування, або якщо він призвів до фактичного ненадходження до фондів коштів в особливо великих*** розмірах позбавлення волі на строк від 5 до 10 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років із конфіскацією майна
* Під значним розміром розуміють суми ЄСВ, які в 1000 і більше разів перевищують установлений законом н. м. д. г. у 2011 р. — 470500 грн.
** Під великим розміром розуміють суми, які у 3000 і більше разів перевищують установлений законом показник н. м. д. г. (понад 1411500 грн у 2011 році).
*** Особливо великий розмір — сума, яка у 5000 і більше разів перевищує показник н. м. д. г. (понад 2352500 грн у 2011 році).

Увага! Для кваліфікації злочину за показник н. м. д. г. беруть суму, що дорівнює звичайній податковій соціальній пільзі (п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ). Проте для визначення суми штрафу беремо 17 грн.

Звільнення від відповідальності: особа, яка вперше вчинила діяння, передбачене у п. 1 і 2 таблиці 2 на с. 26, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до такої відповідальності сплатила ЄСВ, а також відшкодувала шкоду, завдану фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування його несвоєчасною сплатою (штрафні санкції, пеня).

Нормативна база

  • ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
  • КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. №8073-X.
  • ККУ — Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. №2341-III.
  • Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
  • Iнструкція №21-5 — Iнструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. №21-5.
  • Порядок №22-7 — Порядок розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв платників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 р. №22-7.

Максим ВОЙЦЕХОВСЬКИЙ, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру