Наказом Мінфіну від 18.03.2011 р. №3721 внесено зміни до низки П(С)БО. I хоча вони досить незначні та ще не набрали чинності (вводяться в дію з дня опублікування), їх аналіз вартий уваги. Насамперед ці зміни стосуються визначення собівартості реалізованої продукції за прямими витратами. Проаналізуймо ці нововведення.
Основні засоби та нематеріальні активи
Найбільших змін зазнало П(С)БО 7. Зазначимо, що цей стандарт буде містити визначення однорідних об'єктів, і, по суті, цей термін є синонімом до терміна «подібні об'єкти». Отже, однорідними, подібними об'єктами є об'єкти, що мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість. Це означає, що навіть фактична різниця у договірній ціні, але однакова справедлива ціна робить різні об'єкти ОЗ подібними, однорідними.
1 З документом можна ознайомитися у «ДК» №17-18/2011.
Крім того, дещо видозмінилася класифікаційна структура ОЗ. Так, уточнено, що до складу ОЗ належать капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом. Водночас незавершені капітальні інвестиції вилучено зі складу об'єктів основних засобів.
Зверніть увагу, з дати набрання чинності коментованим наказом Мінфіну діє правило визначення первісної вартості із прив'язкою до податкового обліку: первісна (переоцінена) вартість ОЗ може бути збільшена на суму витрат, пов'язаних із поліпшенням та ремонтом об'єкта, визначену за нормами податкового законодавства. Зараз такого правила немає. Первісна вартість ОЗ має збільшуватися на суму витрат, пов'язаних із поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що фактично може приводити до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об'єкта. А залишкова вартість зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта ОЗ. За відсутності особливих потреб управлінського характеру це може сприяти наближенню бухгалтерського та податкового обліку ОЗ.
Крім того, нововведенням є те, що первісна (переоцінена) вартість об'єкта ОЗ може бути збільшена на суму індексації, проведеної у порядку, встановленому податковим законодавством. Така індексація має бути відображена в бухгалтерському обліку в порядку, встановленому для їх дооцінки, прописаному в п. 19 — 21 П(С)БО 7.
Коментованим наказом передбачено деякі зміни і в питанні амортизації ОЗ. Так, нарахування амортизації може здійснюватися з урахуванням мінімально допустимих строків корисного використання основних засобів, установлених податковим законодавством (крім випадку застосування виробничого методу). Водночас зміни передбачають унеможливлення застосування в бухобліку норм і методів нарахування амортизації основних засобів, передбачених податковим законодавством.
Є певні доповнення в амортизації виробничим методом: нарахування амортизації при застосуванні цього методу амортизації припиняється з дати, що настає за датою вибуття об'єкта основних засобів. Зверніть увагу, що початок нарахування амортизації за виробничим методом починається з дати, що настає за датою, на яку об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.
Зміни до П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» та 15 «Дохід» є досить незначними і пов'язані з виведенням зі складу нематеріальних активів об'єктів, за використання яких сплачується роялті. Для нарахування амортизації нематеріальних активів підприємство після дати набрання чинності коментованим наказом Мінфіну може застосовувати строки їх корисного використання, встановлені податковим законодавством. Термін «роялті» відтепер конкретизовано. Тепер роялті визначатиметься як будь-який платіж, «отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торговельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау)». Раніше роялті було визначено дуже поверхово: роялті визнавалися будь-які платежі за право користування об'єктами права інтелектуальної власності.
П(С)БО 8 буде містити правило, згідно з яким для нарахування амортизації нематеріальних активів підприємство може застосовувати строки їх корисного використання, встановлені податковим законодавством.
Витрати
П(С)БО 16 доповнено нормою, що дозволяє визначати собівартість реалізації товарів, робіт, послуг за прямими витратами.
Зверніть увагу, що, як і раніше, перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) визначаються підприємством. Але при застосуванні нового підходу витрати до складу собівартості продукції (робіт, послуг) включаються з урахуванням вимог податкового законодавства, а інформація про суму загальновиробничих витрат розкривається у звіті про фінансові результати окремою статтею. Відповідними змінами до П(С)БО 3 форму звіту про фінрезультати доповнено рядком 045 «Загальновиробничі витрати» (див. нижче).
Фінансова звітність
Зміни у формах звітності, зокрема у «Звіті про фінансові результати» та «Балансі», є незначними. Так, наприклад, рядок 020 балансу змінить назву: «Незавершені капітальні інвестиції» (раніше він носив назву «Незавершене будівництво»). У цьому рядку має бути відображена вартість незавершених на дату балансу капітальних інвестицій в необоротні активи на будівництво, реконструкцію, модернізацію1, виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів2. Аналогічне визначення було внесено до п. 16 П(С)БО 7.
1 Iнші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість.
2 У тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу.
У зв'язку зі скасуванням з 01.01.2011 року податку з реклами цілком логічним є його вилучення з п. 16 П(С)БО 3. Крім того, ті підприємства, що відповідно до п. 11.1 П(С)БО 16 визначають собівартість за прямими витратами, мають у рядку «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» відображати собівартість, визначену саме цим методом. Для таких підприємств у звіті про фінрезультати додано рядок 045 «Загальновиробничі витрати».
Юлія КЛОВСЬКА, «Дебет-Кредит»