Свята закінчились і настав час відзвітуватися за події грудня минулого року. У цій статті поговоримо про те, як без проблем заповнити декларацію з ПДВ.1
1 Ця стаття є частиною книги «Звітність за 2010 рік», яку передплатники отримають 17 січня.
Заповнюємо розділ I «Податкові зобов'язання»
У цьому розділі податкової декларації повинні бути зазначені всі зобов'язання платника зі сплати ПДВ до державного бюджету (див. зразок 1).
Зразок 1
Фрагмент декларації з ПДВ
грн
|
Код рядка
|
I. Податкові зобов'язання
|
Обсяги поставки
(без ПДВ) |
Сума
ПДВ |
|
Колонка А
|
Колонка Б
|
||
|
1
|
Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів | ||
|
2
|
Операції, що оподатковуються за нульовою ставкою: |
х
|
х
|
|
2.1
|
експортні операції |
0
|
|
|
2.2
|
інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою |
0
|
|
|
3
|
Операції, що не є об'єктом оподаткування (п. 3.2 ст. 3 Закону) |
х
|
|
|
4
|
Операції, які звільнені від оподаткування (статті 5, 11 Закону, інші нормативно-правові акти) |
х
|
|
|
5
|
Загальний обсяг поставки (сума значень з 1-го до 4-го рядка колонки А) |
х
|
|
|
5.1
|
з рядка 5 — загальний обсяг оподатковуваних операцій звітного періоду (р. 1 + р. 2.1 + р. 2.2 + р. 4) колонки А |
||
|
6
|
Iмпорт товарів протягом звітного періоду, сплату ПДВ за які було відстрочено шляхом оформлення податкового векселя (п. 11.5 ст. 11 Закону) | ||
| Термін погашення податкового векселя (указати дату, додати перелік) | |||
|
7
|
Послуги, отримані від нерезидента на митній території України | ||
|
8
|
Коригування податкових зобов'язань (+ чи -) (у разі заповнення цього рядка обов'язковим є подання додатка 1 до декларації): |
(+ чи -)
|
|
|
8.1
|
самостійне виправлення помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації | ||
|
8.2
|
нецільове використання товарів, ввезених у пільговому режимі | ||
|
8.3
|
згідно з п. 4.5 ст. 4 Закону | ||
|
8.4
|
інші випадки | ||
|
9
|
Усього податкових зобов'язань (сума значень рядків (1 + 6 + 7 + 8 (- чи +)) колонки Б) |
х
|
|
|
91
|
Крім того, поставка послуг за межами митної території України або послуг, місце поставки яких визначено відповідно до п. 6.5 ст. 6 Закону за межами митної території України |
х
|
|
Операції, які відображають у рядку 1, перераховано у пп. 5.3.2 Порядку №166. До них, зокрема, включають також обсяги надання транспортних послуг у вигляді брокерських, агентських або комісійних операцій, здійснюваних відповідно до пп. 6.2.4 Закону про ПДВ, та інших послуг, оподатковуваних за ставкою 20%. Крім того, до цього рядка відносять суми ПДВ за визнаними податковими зобов'язаннями, якщо застосовуються норми останнього абзацу пп. 7.4.1 Закону про ПДВ (товари (послуги), щодо яких суми податку були включені до податкового кредиту, починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування.
Рядок 2 об'єднує операції, що оподатковуються за ставкою 0% у розрізі експортних та інших операцій (пп. 5.3.3 Порядку №166). Сумарні значення за цими позиціями у рядку 2 не зазначають.
Рядок 2.1 (колонка А) заповнюють на підставі даних графи 12 розділу II реєстру. До експортних операцій належать операції вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту чи реекспорту (пп. 3.1.3 Закону про ПДВ). Податкові зобов'язання з операції експорту виникають відповідно до пп. 7.3.1 з урахуванням пп. 7.3.8 Закону про ПДВ за датою відвантаження товару, що підтверджується належним чином оформленою ВМД (додаткову увагу треба звернути тим експортерам, які працюють за посередницькими договорами, на норми пп. 7.7.9 Закону про ПДВ).
Рядок 2.2 (колонка А) заповнюють на підставі показників графи 10 розділу II реєстру. У цьому рядку відображають:
1) операції з поставки товарів і послуг на митній території України, що оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до пп. 6.2.3 (магазини безмитної торгівлі), 6.2.8 (підприємства організацій інвалідів) Закону про ПДВ;
2) операції з поставки послуг, які складаються з робіт з рухомим майном відповідно до абзацу другого пп. 6.2.1 Закону про ПДВ, раніше ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт і вивезеним за межі митної території України платником, який виконував такі роботи, або одержувачем-нерезидентом, а також операції з поставки послуг з міжнародного перевезення згідно з пп. 6.2.4 Закону про ПДВ (див. лист ДПАУ від 11.09.2009 р. №19694/7/16-1517).
Рядок 3 заповнюють на підставі даних графи 11 розділу II реєстру шляхом вибірки операцій, які не є об'єктом оподаткування. До декларації в цьому випадку додають довідку довільної форми. Необхідність відображення зазначених операцій у декларації зумовлена взаємозв'язком між порядком оподаткування та правом на податковий кредит з операцій придбання згідно з пп. 7.4.2 і 7.4.3 Закону про ПДВ (див. «ДК» №20/2010).
Рядок 4 заповнюють на підставі даних графи 11 розділу II реєстру шляхом вибірки операцій, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 5, 11 Закону про ПДВ. При заповненні цього рядка до декларації також додається довідка довільної форми (див. «ДК» №20/2010).
Рядок 5 у колонці А цього рядка відображає суму значень попередніх рядків (з 1-го до 4-го). Відповідно до пп. 5.3.6 Порядку №166 та форми декларації колонку Б рядка 5 не заповнюють.
Щодо рядка 5.1 такого уточнення немає, і в колонці Б рядка 5.1 знак «Х» не стоїть, фактично до рядка 5.1 переносять дані з рядка 1 цієї колонки.
При заповненні рядка 6 слід перевірити також, чи підлягає заповненню рядок 19.1 «Суми податку на додану вартість, які не підлягають включенню до складу податкових зобов'язань у поточному звітному (податковому) періоді (податкові векселі, видані в поточному звітному періоді (рядок 6 податкової декларації)».
Рядок 7 заповнюють шляхом вибірки обсягів послуг, одержаних від нерезидента на митній території України, з графи 8 (база оподаткування) і графи 9 (сума ПДВ) розділу II реєстру. Податкові зобов'язання, що відображають у цьому рядку, виникають в одержувача послуг, який відповідно до абзацу «а» п. 6.5 Закону про ПДВ є податковим агентом нерезидента-постачальника і відповідно до абзацу «г» п. 10.1 цього Закону на нього покладається відповідальність за нарахування, утримання і сплату (перерахування) до бюджету податку. Операції, що відображаються у рядку 7, визначено у п. 5.5 Порядку №166.
Заповнення рядка 8 «Коригування податкових зобов'язань (+ чи -) (у разі заповнення цього рядка обов'язковим є подання додатка 1 до декларації)»: регламентовано п. 5.6 Порядку №166.
У рядку 8.1 відображають суму податку, яка збільшує або зменшує суму податкового зобов'язання внаслідок самостійного виправлення платником помилки, що міститься у раніше поданій податковій декларації. В одній декларації можна виправити помилку (помилки) лише одного податкового періоду. Тому, якщо платник припустився помилок за декілька періодів, таке виправлення може розтягнутися на кілька звітних періодів (помилки можна виправити шляхом подання уточнюючого розрахунку окремо за кожен податковий період).1
1 Приклади виправлення помилок через уточнюючий розрахунок наведено у «ДК» №28/2009: книга «Податок на додану вартість від А до Я», с. 123, та «ДК» №32/2010: книга «Як правильно не платити податки», с. 86.
Платник від суми помилки, зазначеної у рядку 8.1, віднімає суму помилок, зазначених у рядку 16.1 і в разі отримання додатного значення вписує суму помилки до рядка 28.2, розраховує суму 5% штрафу на суму недоплати (якщо така виникла внаслідок допущеної помилки) та проставляє суму штрафу у рядку 28 декларації. Якщо отримано від'ємне значення, показує суму помилки у рядку 28.3, а в рядку 28 ставить прочерк.
Зверніть увагу: якщо помилку, пов'язану із завищенням податкового зобов'язання, можна виправити у поточній податковій декларації за будь-який наступний податковий період, коли її було виявлено (звичайно, з урахуванням строку давності у 1095 днів), то помилку, пов'язану із заниженням податкового зобов'язання, — лише через декларацію безпосередньо наступного звітного періоду. В інших випадках слід виправлятися тільки через уточнюючий розрахунок. На такій позиції наполягає ДПАУ у доволі давньому, але все ще актуальному листі від 04.11.2003 р. №17174/7/11-1216 та у Методичних рекомендаціях щодо виправлення платниками помилок, самостійно виявлених ними у податковій декларації з податку на додану вартість (лист від 15.12.2003 р. №19470/7/11-1217).
Сміливі платники податку можуть апелювати до норм Закону №2181 та Порядку №166, де таких вимог немає, а обережним доведеться застосовувати це обмеження.
Рядок 8.2 заповнюють у разі нецільового використання товарів, увезених у пільговому режимі (п. 5.13, 5.18.2, 5.18.3, 5.18.4, 11.23 та 11.37 Закону про ПДВ). У ньому зазначають суми збільшення податкових зобов'язань, які виникають у зв'язку з нецільовим використанням товарів, ввезених у пільговому режимі. У колонці А відображають обсяг таких операцій, у колонці Б — суму ПДВ.
Рядок 8.3 заповнюють у разі коригування вартості раніше проданих товарів, а також їх повернення. У ньому відображають збільшення або зменшення (зі знаком « + / - ») податкових зобов'язань, які коригуються відповідно до п. 4.5 Закону про ПДВ. Для заповнення рядка 8.3 із розділу II реєстру вибирають і підсумовують обсяги операцій та ПДВ за рядками, заповненими на підставі розрахунків коригування.
Часом продавець виписує Розрахунок в одному звітному періоді, а покупець отримує його вже в наступному. Тож у платників виникає запитання: в якому періоді коригувати суми ПДВ — за датою виписування продавцем Розрахунку до податкової накладної чи за датою його отримання покупцем? Відповідь надали податкові органи: «Суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника й отримувача підлягають відповідному коригуванню в одному податковому періоді» (див. «Вісник податкової служби» №27/2010, с. 27). Зі свого боку наголошуємо, що у Законі про ПДВ є умова, за якою коригування відбувається за наслідками податкового періоду, протягом якого проведено такий перерахунок (дата коригування зазначається у графі 1 Розрахунку). Iншими словами, п. 4.5 згаданого закону не зобов'язує постачальника чекати повернення Розрахунку. Але, як свідчить практика, до платників доволі часто надходять запити від ДПI про зустрічну перевірку — про підтвердження отриманих даних стосовно відносин із контрагентами. Тож і приймати рішення слід самостійно.
Рядок 8.4 заповнюють у разі коригування податкових зобов'язань за підставами, передбаченими іншими нормами Закону про ПДВ.
У зв'язку зі зміною назви рядка 8 (до внесення змін Наказом №8 (наказ ДПАУ від 21.01.2009 р. №8) він називався «Коригування на основі попередніх звітних періодів») в цьому рядку потрібно відображати і дані стосовно коригування показників, що мали місце і в звітному періоді.
Рядок 9 (заповнюється лише колонка Б) включає підсумкове значення податкового зобов'язання з ПДВ звітного періоду й розраховується відповідно до зазначеної формули.
Рядок 9-1 фактично є довідковим рядком. Заповнюється у разі поставки послуг за межами митної території, які не обкладаються ПДВ за правилами, встановленими для визначення місця поставки п. 6.5 Закону про ПДВ. Iнакше кажучи, якщо послуги за межами митної території України не обкладаються ПДВ, то сума таких послуг відображається у колонці А рядка 9-1 декларації (див. зразок 1).
Заповнюємо розділ II «Податковий кредит»
Під час заповнення розділу II декларації з ПДВ платник відображає суми податкового кредиту при придбанні (виготовленні, будівництві, спорудженні) товарів (послуг) і основних фондів, призначених для використання у господарській діяльності підприємства (див. зразок 2).
Зразок 2
Фрагмент декларації з ПДВ
|
Код рядка
|
II. Податковий кредит
|
Обсяги придбання (без ПДВ)
|
Дозволений податковий кредит
|
|
Колонка А
|
Колонка Б
|
||
|
10
|
Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які: |
х
|
х
|
|
10.1
|
підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою | ||
|
10.2
|
не підлягають оподаткуванню (п. 3.2 ст. 3 Закону) або/та звільнені від оподаткування (статті 5, 11 Закону, інші нормативно-правові акти) |
х
|
|
|
11
|
Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) без податку на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які: |
х
|
|
|
11.1
|
підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою |
х
|
|
|
11.2
|
не підлягають оподаткуванню (п. 3.2 ст. 3 Закону) або/та звільнені від оподаткування (статті 5, 11 Закону, інші нормативно-правові акти) |
х
|
|
|
12
|
Iмпортовані товари та отримані від нерезидента на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які оподатковуються за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою: |
х
|
х
|
|
12.1
|
ПДВ, сплачений митним органам | ||
|
12.2
|
погашені податкові векселі, що дають право на збільшення податкового кредиту в поточному звітному періоді | ||
|
12.3
|
звільнені від ПДВ (статті 5, 11 Закону, інші нормативно-правові акти) |
х
|
|
|
12.4
|
послуги, отримані від нерезидента | ||
|
12.5
|
товари, імпортовані в пільговому режимі та використані не за цільовим призначенням | ||
|
13
|
Iмпортовані товари та отримані від нерезидента на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які не підлягають оподаткуванню (п. 3.2 ст. 3 Закону) або/та звільнені від оподаткування (статті 5, 11 Закону, інші нормативно-правові акти): |
х
|
х
|
|
13.1
|
ПДВ, сплачений митним органам |
х
|
|
|
13.2
|
звільнені від ПДВ (статті 5, 11 Закону, інші нормативно-правові акти) |
х
|
|
|
13.3
|
послуги, отримані від нерезидента |
х
|
|
|
14
|
Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість вітчизняних товарів (послуг) та основних фондів, імпорт товарів та отримання від нерезидента на митній території України послуг, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до п. 6.5 ст. 6 Закону |
х
|
|
|
15
|
Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) без податку на додану вартість вітчизняних товарів (послуг) та основних фондів, імпорт товарів та отримання від нерезидента на митній території України послуг, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до п. 6.5 ст. 6 Закону |
х
|
|
|
16
|
Коригування податкового кредиту (сума значень рядків (16.1 (+ чи -) + 16.2 (+ чи -) + 16.3 + 16.4 (+ чи -) + 16.5) колонки Б) (у разі заповнення цього рядка (крім рядка 16.5) є обов'язковим подання додатка 1 до декларації): |
(+ чи -)
|
|
|
16.1
|
самостійне виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації | ||
|
16.2
|
згідно з п. 4.5 ст. 4 Закону | ||
|
16.3
|
часткове використання в операціях сільськогосподарського або переробного виробництва (-) | ||
|
16.4
|
інші випадки | ||
|
16.5
|
для здійснення експортних операцій (переноситься з р.16.5 скороченої декларації) |
х
|
|
|
17
|
Усього податкового кредиту (сума значень рядків (10.1 + 12.1 + 12.2 + 12.4 + 12.5 + 16 (- чи +)) колонки Б) |
х
|
У цьому розділі (рядки 10 — 17 декларації) відображають обсяги операцій з придбання (виготовлення, будівництва, спорудження) товарів (послуг) і основних фондів на митній території України (з ПДВ або без нього), імпортних товарів, одержаних на митній території України від нерезидента послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності, а також не призначених для їх використання у межах господарської діяльності або придбаних з метою використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до п. 6.5 Закону про ПДВ.
Операції з придбання відображають у декларації за той період, якого стосується момент виникнення права на податковий кредит. Відображення податкових накладних, виписаних продавцем у попередніх періодах, а задекларованих покупцем у поточному, на сьогодні спричиняє багато запитань. З цього приводу ДПАУ виклала свою позицію у листі від 26.10.2010 р. №22882/7/16-1517 (наш коментар див. у «ДК» №46/2010).
Показники цього розділу декларації формуються на підставі даних розділу I реєстру, які, своєю чергою, формуються виходячи з даних одержаних податкових накладних та інших документів, що дають право на відображення податкового кредиту. Дані реєстру групуються за трьома основними позиціями:
1) для використання в операціях, що обкладаються ПДВ (графи 9, 10) і не обкладаються ПДВ (графи 11, 12), у межах господарської діяльності;
2) не призначені для використання у господарській діяльності (графи 13, 14);
3) для поставки послуг, місце поставки яких відповідно до п. 6.5 Закону про ПДВ розташоване за межами митної території України (графи 15, 16).
У декларації ці показники відображають докладніше, тому з графами реєстру вони не збігаються. У більшості випадків доведеться робити додатковий аналіз і вибірку даних із відповідних граф реєстру.
У рядках 10 відображають суму придбання товарів і послуг (створення і придбання основних фондів) з ПДВ на митній території України для використання у межах господарської діяльності.
Рядок 10.1 заповнюють на підставі даних графи 9 (для колонки А декларації) і графи 10 (для колонки Б) розділу I реєстру. Причому дані графи 9 реєстру використовують для заповнення колонки А вибірково. Спочатку вибирають ті з них, за якими одночасно відображено ПДВ у графі 10. Iз вибраних позицій слід виключити обороти, відображені на підставі імпортних ВМД і податкових накладних, виписаних у зв'язку з відображенням податкових зобов'язань за послугами, одержаними від нерезидента на митній території України.
Рядок 10.2 заповнюють на підставі даних графи 11 (колонка А) розділу I реєстру.
Якщо на момент придбання товарів (послуг) відомо, що мета придбання пов'язана з операціями, які не підлягають оподаткуванню (п. 3.2 Закону про ПДВ) або звільненні від оподаткування (ст. 5 згаданого закону), платник ПДВ не має права на ПК за сплаченими сумами податку, тому у колонці Б стоїть «х». Але іноді частина вхідного ПДВ з одної по0даткової накладної знайде відображення у рядку 10.1, а інша — у рядку 10.2. Такого розподілу вимагає пп. 7.4.3 Закону про ПДВ, аналогічний розподіл буде відображено у розділі I реєстру. Як чинити у подібних ситуаціях, податкові органи не раз роз'яснювали та пропонували кілька способів розрахунку. На законодавчому рівні розподіл ПК не врегульовано1. Щодо самого алгоритму розподілу ПДВ можна скористатися консультаціями ДПАУ (див. листи від 12.01.99 р. №18043/7/16-1220-16, від 16.11.2000 р. №15251/7/16-1201), а можна розробити власний механізм.
1 З 01.01.2011 р. розподіл податкового кредиту здійснюється за нормами ст. 199 ПК.
У рядках 11 відображають суму придбання товарів і послуг (створення і придбання основних фондів) без ПДВ на митній території України для використання у межах господарської діяльності. При цьому рядок 11.1 заповнюють на підставі даних графи 9 (колонка А) розділу I реєстру, які використовуються для заповнення колонки А вибірково. Вибирають ті значення, за якими у графі 10 немає ПДВ.
Рядок 11.2 заповнюють на підставі даних графи 11 (колонка А) розділу I реєстру. Значення, відображені у графі 11, підсумовують лише за тими операціями, за якими у графі 12 розділу I реєстру немає ПДВ.
Iмпортовані товари та одержані від нерезидента послуги з метою їх використання у господарській діяльності відображають у рядку 12.
При цьому рядок 12.1 заповнюють на підставі даних графи 9 (для колонки А) і графи 10 (для колонки Б) розділу I реєстру. Вибирають обороти за операціями, занесеними до реєстру на підставі імпортної ВМД, за якою одночасно відображено значення бази оподаткування (у графі 9) і сплаченого ПДВ (у графі 10).
Доволі часто на практиці помилково відображають ПК за тимчасовою декларацією, не враховуючи вимогу пп. 7.2.7 Закону про ПДВ, де уточнюється, який саме документ дає право на ПК з ПДВ. Відповідно до пп. 7.2.7 Закону про ПДВ у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація.
В імпортерів товарів здебільшого ПЗ і право на ПК виникають в одному звітному періоді, але ПЗ не відображаються у декларації, а сума ПК відображається у рядку 12.1.
Під час заповнення колонки А декларації виникає запитання, яку вартість товарів зазначати: фактурну (договірна вартість товару, зазначена у ЗЕД-контракті, яка зазвичай є меншою) чи митну вартість? На думку редакції, у колонці А відображають митну вартість товару, зазначену у ВМД, тому що базою оподаткування є договірна вартість товару, але не менша від митної вартості (п. 4.3 Закону про ПДВ).
Це цікаво знати
Паралельно спинимося на запитанні: коли товар, приміром такий, як взірці, безкоштовно передається постачальником-нерезидентом нашому покупцю? Факт імпорту є, а отже, є сплата ПДВ на митниці. Чи має платник податку право на податковий кредит? Позиція податківців, звичайно, відома — ні, права на ПК немає, бо немає факту придбання такого товару*.
Але якщо трактувати буквально, то є всі підстави безоплатну передачу прирівняти до поставки, тож таку передачу можна вважати придбанням, але за нульовою вартістю. А якщо є придбання, є сплата ПДВ, такі ТМЦ використовуються у госпдіяльності і завезені для використання в оподатковуваних операціях, то є всі підстави для віднесення ПДВ, сплаченого на митниці, до ПК. Право на валові витрати платник податку — імпортер при розмитненні безоплатно отриманих товарів матиме і щодо сум сплаченого мита, звичайно, за умови використання розмитненого «безоплатного» товару в госпдіяльності.
* Див. п. 2 листа ДПАУ від 07.11.2007 р. №22703/7/16-1117, від 20.10.2010 р. №22312/7/16-1517-20.
Рядок 12.2 заповнюють шляхом вибірки обсягів відповідних операцій із графи 9 (для колонки А) і графи 10 (для колонки Б) розділу I реєстру.
Рядок 12.3 заповнюють на підставі даних графи 9 (для колонки А) розділу I реєстру. Вибирають обороти за операціями, занесеними до реєстру на підставі імпортної ВМД, за якою ПДВ не нараховувався (значення графи 10 дорівнює 0).
Рядок 12.4 заповнюють на підставі даних графи 9 (для колонки А) і графи 10 (для колонки Б) розділу I реєстру. Вибирають обороти за податковими накладними, виписаними у зв'язку з відображенням податкових зобов'язань за послугами, одержаними від нерезидента на митній території України. При перевірці правильності заповнення рядка 12.4 слід впевнитися, що суму податку було включено до ПЗ у рядку 7 «Послуги, отримані від нерезидента на митній території України» декларації за попередній податковий період, бо рядок 12.4 може бути заповнений лише за умови сплати до бюджету податку за отримані від нерезидента послуги. При цьому датою сплати податку до бюджету вважається дата подання до ДПI декларації, в якій суму ПДВ за отримані від нерезидента послуги включено до податкових зобов'язань, тобто до рядка 7 декларації.
Рядок 12.5 не заповнюють, адже нецільове використання товарів, ввезених у пільговому режимі, відображається у рядку 8.2 і призводить до збільшення податкових зобов'язань.
У рядках 13 відображають товари і послуги, імпортовані для здійснення операцій, що не обкладаються ПДВ.
Рядок 13.1 заповнюють на підставі даних графи 11 (колонка А) розділу I реєстру. Вибирають обороти за операціями, внесеними до реєстру на підставі імпортної ВМД, за якою одночасно відображено значення бази оподаткування (у графі 11) і сплаченого ПДВ (у графі 12).
Рядок 13.2 заповнюють на підставі даних графи 11 (для колонки А) розділу I реєстру. Вибирають обороти за операціями, внесеними до реєстру на підставі імпортної ВМД, за якою ПДВ не нараховувався (значення графи 12 дорівнює 0).
Рядок 13.3 заповнюють на підставі даних графи 11 (для колонки А) розділу I реєстру. Вибирають обороти за послугами, одержаними від нерезидента на митній території України.
Для заповнення рядків 14 і 15 використовують показники граф 13 і 15 розділу I реєстру.
У рядку 14 (колонка А) відображають витрати на придбання товарів і послуг (створення чи придбання основних фондів), понесені на митній території України з ПДВ, не призначені для використання у госпдіяльності платника ПДВ або придбані для поставки послуг за межами митної території України згідно з умовами п. 6.5 Закону про ПДВ (а в рядку 15 — аналогічні витрати, понесені без ПДВ). Рядок 14 заповнюють на підставі даних граф 13 і 15 (колонки А) розділу I реєстру. Вибирають і підсумовують обороти, за якими в графах 14 і 16 відповідно відображено ПДВ.
Рядок 15 заповнюють також на підставі даних граф 13 і 15 (колонки А) розділу I реєстру, але вибирають і підсумовують обороти, за якими в графах 14 і 16 відповідно ПДВ немає.
Заповнення рядка 16 «Коригування податкового кредиту (сума значень рядків (16.1 (+ чи -) + 16.2 (+ чи -) + 16.3 + 16.4 (+ чи -) + 16.5) колонки Б) (у разі заповнення цього рядка (крім рядка 16.5) є обов'язковим подання додатка 1 до декларації):» регламентовано п. 5.8 Порядку №166.
Рядок 16.1 заповнюють у разі відображення у поточній декларації самостійно виявлених у минулому звітному періоді помилок. У ньому зазначають суму податку, що збільшує або зменшує (зі знаком «+/-») суму податкового кредиту внаслідок самостійного виправлення помилки.
Помилки, допущені із заниженням ПК, іноді доцільніше виправляти через рядок 16.1, ніж через уточнюючий розрахунок. У разі виправлення помилки через УР сума помилки, пов'язана зі збільшенням ПК, не відображається у картці особового рахунка платника, а включається до ПК декларації за наступний період (це буде відображено у рядку 23.3 декларації наступного періоду). А ось якщо виправитися через рядок 16.1, збільшення суми ПК буде відображено вже у поточному періоді.
Рядок 16.2 заповнюють у разі коригування вартості та/або кількості (у т. ч. і при поверненні) раніше придбаних товарів на підставі розрахунку коригування, одержаного від постачальника. У ньому відображають збільшення або зменшення (зі знаком «+/-») податкового кредиту, який коригується відповідно до п. 4.5 Закону про ПДВ. Для заповнення рядка 16.2 із розділу I реєстру вибирають і підсумовують обсяги операцій і ПДВ за рядками, заповненими на підставі розрахунків коригування.
Рядок 16.3 відображає коригування, пов'язане з використанням раніше придбаних товарів (послуг), основних фондів частково для виготовлення сільгосптоварів (послуг) або переробними підприємствами готової продукції, а частково для інших.
Таке коригування роблять виходячи із залишкової вартості основних фондів та вартості залишків товарів, що використовуються чи підлягають використанню у сільськогосподарському або переробному виробництві, відповідно до частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського або переробного виробництва та в інших операціях, (для сільгосппідприємств не нижче питомої ваги вартості сільгосптоварів (послуг), розрахованої відповідно до вимог п. 8-1.6 Закону про ПДВ):
а) у разі зміни напряму використання товарів (послуг), основних фондів з іншої діяльності на діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства або на діяльність з виготовлення готової продукції переробним підприємством;
б) при реєстрації сільгосппідприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.
У рядку 16.3 податкової декларації (скороченої/переробного підприємства) коригування відображають зі знаком «+» (до збільшення). У рядку 16.3 податкової декларації, у якій відображається інша діяльність, — зі знаком «-» (до зменшення).
Рядок 16.4 відображає інші випадки збільшення (зменшення) податкового кредиту. Наприклад, при імпорті послуг — першою подією була передоплата — за нормами пп. 7.3.6 Закону про ПДВ було задекларовано ПЗ, у наступному звітному періоді відображено ПК. На дату підписання акта, що передує дню, в якому складено акт, курс НБУ змінено (див. 2 абз. п. 4.3 Закону про ПДВ), відповідно треба перерахувати базу оподаткування (заповнити рядок 8.4 або 16.4 декларації).
Рядок 16.5 (новий рядок «для здійснення експортних операцій (переноситься з р. 16.5 скороченої декларації)») відображає суму сформованого згідно з пп. 8-1.15.1 Закону про ПДВ податкового кредиту, розраховану за схемою, зазначеною у п. 5.8 Порядку №166.
Заповнення рядка 16 зобов'язує платника ПДВ заповнити другу частину розрахунку коригування (додаток 1 до декларації). Такий розрахунок додається до декларації за звітний період і, по суті, є розшифровкою сум, відображених у рядку 8 (перша частина розрахунку) і рядку 16 (друга частина розрахунку).
Зверніть увагу: коригування ПЗ (рядок 8 декларації з ПДВ) та ПК (рядок 16 декларації з ПДВ) відображають у додатку 1 та не відображають у додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (див. лист ДПАУ від 14.04.2008 р. №7681/7/16-1117).
У рядку 17 «Усього податкового кредиту» заповнюють лише колонку Б. При цьому підсумовують показники колонки Б за попередніми рядками. Значення рядка 17 в деяких випадках може бути від'ємним, тоді його слід вносити до колонки Б зі знаком «-» (див. зразок 2).
Заповнюємо розділ III «Розрахунки з бюджетом за звітний період»
Розрахунок податку, що підлягає сплаті до бюджету, відшкодуванню з бюджету і перенесенню для обліку в декларації наступного податкового періоду, наводиться у третьому розділі декларації (зразок 3). Заповнення рядків цього розділу регламентовано п. 5.9 Порядку №166. Порядок розрахунку суми податку, яка підлягає до сплати (перерахування) до бюджету або відшкодуванню з нього, визначено п. 7.7 Закону про ПДВ, а визначення терміна «бюджетне відшкодування» наведено у п. 1.8 цього Закону.
Зразок 3
Фрагмент декларації з ПДВ
|
III. Розрахунки з бюджетом за звітний період
|
Сума ПДВ
|
|
|
18
|
Різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 — рядок 17): |
х
|
|
18.1
|
позитивне значення (+) | |
|
18.2
|
від'ємне значення (-) | |
|
19
|
Коригування платежів з урахуванням положень про вексельну форму відстрочення сплати податку на додану вартість при імпорті товарів (п. 11.5 ст. 11 Закону): |
х
|
|
19.1
|
до зменшення (-): суми податку на додану вартість, які не підлягають включенню до складу податкових зобов'язань у поточному звітному (податковому) періоді (податкові векселі, видані в поточному звітному (податковому) періоді) (рядок 6 податкової декларації) |
|
|
19.2
|
до збільшення (+):
суми податку на додану вартість, які підлягають включенню до складу податкових зобов'язань у поточному звітному (податковому) періоді (податкові векселі, сума зобов'язань по яких включається до складу податкових зобов'язань платника в звітному (податковому) періоді) (додати перелік) |
+
|
|
20
|
позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (позитивне значення суми рядків 18 і 19) | |
|
21
|
Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (від'ємне значення суми рядків 18 і 19) | |
|
22
|
Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду: |
х
|
|
22.1
|
у зменшення суми податкового боргу з ПДВ | |
|
22.2
|
до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 — рядок 22.1) (значення цього рядка переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного періоду*) |
|
|
23
|
Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 23.1 + рядок 23.2 + рядок 23.3 + рядок 23.4): |
|
|
23.1
|
значення рядка 22.2 податкової декларації попереднього звітного періоду* | |
|
23.2
|
значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду | |
|
23.3
|
значення рядків 8.5 та 8.6 додатка 5 (до Порядку заповнення та подання декларації) попереднього звітного (податкового) періоду* |
(+ чи -)
|
|
23.4
|
зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу |
(+ чи -)
|
|
24
|
Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 23 — рядок 20, позитивне значення) | |
|
25
|
Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування) (рядок 25.1 або рядок 25.2): | |
|
25.1
|
на рахунок платника у банку | |
|
25.2
|
у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів | |
|
26
|
Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 — рядок 25) (значення цього рядка переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду) | |
|
27
|
Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 20 — рядок 23, позитивне значення) |
|
|
28
|
Сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки | |
|
28.1
|
загальна сума помилки (рядок 8.1 — рядок 16.1): |
х
|
|
28.2
|
позитивне значення (+) | |
|
28.3
|
від'ємне значення (-) |
У рядку 18 відображають суму зобов'язань з ПДВ у поточному звітному періоді. Вони можуть мати як додатне (код 18.1), так і від'ємне значення (код 18.2). Заповнення рядка 18 у Порядку №166 не коментується і розраховується відповідно до зазначеної у ньому формули.
Також слід звернути увагу, що не можуть бути одночасно заповнені рядки 18.1 і 18.2 декларації, бо вони є одним і тим самим показником розрахунку, але з різним значенням: або «+», або «-»; те саме стосується і рядків 20 і 21 декларації.
У рядку 19 здійснюють розрахунок коригування платежів з урахуванням положень про вексельну форму оплати ПДВ (про це вже наголошувалося у коментарі до рядка 6). При заповненні цього рядка треба враховувати вимоги п. 11.5 Закону про ПДВ, а також документів, розроблених на виконання вимог цього пункту. Тому показники рядка 19 слід пов'язувати з показником рядка 6 декларації.
У Порядку №166 заповнення рядків 20 і 21 не коментують, а зазначену суму розраховують за формулою, наведеною у цьому Порядку. Результат додавання рядків 18 і 19 відображають або у рядку 20, або у рядку 21 — залежно від його значення (додатного чи від'ємного).
У рядку 22 відображають порядок зарахування від'ємного значення різниці (слово «різниця» слід розуміти у контексті заповнення попередніх рядків) поточного (податкового) періоду. Насамперед цю суму враховують на зменшення податкового боргу платника податків і відображають у рядку 22.1. Якщо це значення перевищує суму податкового боргу (або його немає), перевищення показують у рядку 22.2. Відповідно до пп. 7.7.1 Закону про ПДВ від'ємне значення враховують на зменшення податкових зобов'язань лише наступного податкового періоду, тому згідно з п. 5.11 Порядку №166 його переносять до рядка 23.1 декларації наступного звітного періоду. Для підприємств суднобудування та літакобудування воно переноситься до рядка 23.1 декларації за звітний період.
Облік від'ємного значення попереднього податкового періоду відображають у рядку 23 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 23.1 + рядок 23.2 + рядок 23.3 + рядок 23.4):». Спочатку до рядків 23.1 — 23.4 переносять за потреби значення відповідних рядків із декларацій і уточнюючих розрахунків попереднього звітного податкового періоду (для підприємств суднобудування і літакобудування — поточного звітного періоду), а потім сумарне значення цих рядків відображають у рядку 23 декларації. У рядку 24 слід записати додатну різницю рядків 23 і 20, тобто не перекритий поточними зобов'язаннями звітного періоду від'ємний залишок ПДВ попереднього податкового періоду.
Рядок 23.2 до січня 2011 року заповнюється зі змінами. Згідно з п. 3 Розділу II «Прикінцеві положення» Закону №2275, з дня набрання чинності цим Законом (з 16.06.2010 р. до 01.01.2011 р.) зупиняється дія пп. «б» пп. 7.7.2 Закону про ПДВ. У цей період (з 16.06.2010 р. до 01.01.2011 р.) норми Закону про ПДВ застосовується у такій редакції:
1) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу ПК кожного наступного податкового періоду лише у частині суми податку, фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті, і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;
2) залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків із постачальниками, відображається у податковій декларації з ПДВ окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню у частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;
3) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з ПДВ окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.
Згідно з роз'ясненням щодо відображення цих норм Закону №2275 у чинній формі декларації з ПДВ, наданим ДПАУ у листах від 18.06.2010 р. №12096/7/16-1117 та від 08.07.2010 р. №13547/7/16-1517, починаючи зі звітності за червень 2010 року, значення рядка 26 включається до рядка 23.2 декларації наступного звітного періоду тільки у частині сум податку, сплачених постачальникам у попередніх податкових періодах, та в обов'язковому порядку враховується при визначенні суми податку, яка підлягає відшкодуванню з бюджету (рядок 25.1 чи рядок 25.2).
Залишок значення рядка 26 у частині сум податку, за якими не проведено розрахунків із постачальниками, зберігається у зазначеному рядку до моменту формування податкової звітності за звітний період, у якому проведено розрахунки з постачальниками.
Рядок 23.4 призначено для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної податковим органом.
Збільшення виникає внаслідок установлення за результатами перевірки заниження задекларованої платником суми податкового кредиту та/або завищення податкового зобов'язання. Визначену суму збільшення рядка 26 відображають зі знаком «+» у рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду.
Зменшення відбувається у разі, коли за результатами перевірки встановлено завищення задекларованої платником суми податкового кредиту та/або заниження податкового зобов'язання. Таку суму зменшення рядка 26 відображають зі знаком «-» у рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду.
Якщо за наслідками перевірки податковим органом виявлено заниження заявленої платником у попередніх періодах суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок такої перевірки, вважається, що платник податку добровільно відмовився від отримання такої суми заниження бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пп. 7.7.3 Закону про ПДВ на зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів на підставі податкового повідомлення. Така сума не може надалі бути відображена ні в рядку 25.1, ні в рядку 25.2 декларації.
На таку суму відповідно зменшується значення рядка 26, що відображається у рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду зі знаком «-». Наразі немає роз'яснень ДПАУ, але, найімовірніше, податківці виявлену суму незаявленого БВ проведуть у картці особового рахунка на підставі рішення.
Значення окремих рядків декларації звітного періоду слід звірити зі значеннями окремих рядків декларації попереднього податкового періоду, а саме:
1) рядка 23.1 — зі значенням рядка 22.2;
2) рядка 23.2 — зі значенням рядка 26 (у частині фактично сплаченої суми);
3) рядка 23.3 — зі значенням рядків 8.5 та 8.6 додатка 5 (уточнюючого розрахунку);
4) рядка 23.4 — зі сумою, зазначеною в акті перевірки.
У разі заповнення розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до декларації) платнику треба перенести показник рядка 3 розрахунку до рядка 25 декларації, деталізувавши напрям відшкодування — на рахунок у банку (рядок 25.1) або у рахунок зменшення майбутніх зобов'язань з ПДВ (рядок 25.2). До речі, одночасно може бути заповнений лише один із цих рядків, тобто розподілу сум відшкодування за напрямами не передбачено.
У рядку 26 проставляють невикористаний залишок від'ємного значення, який залишився після бюджетного відшкодування (значення цього рядка визначають шляхом віднімання значення рядка 25 від значення рядка 24), а в наступному звітному періоді ця сума переноситься до рядка 23.2 (до 01.01.2011 р. переносяться лише суми, сплачені постачальникам у попередніх періодах) податкової декларації такого звітного періоду.
У рядку 27 передбачено місце для додатного значення різниці рядків 20 і 23, тобто суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення ПДВ попереднього звітного періоду.
Сума штрафу, нарахована самостійно у зв'язку з виявленою та виправленою у звітному періоді помилкою (такий штраф згідно з нормами Закону №2181 становить 5% суми заниження податкового зобов'язання), відображається у рядку 28. Як випливає зі змісту рядків 28.1 — 28.3, вони заповнюються на підставі значень рядків 8.1 і 16.1.
Підприємства, які використовують касовий метод нарахування ПДВ, передбачений пп. 7.3.9 Закону про ПДВ, зобов'язані зазначити у відповідних рядках декларації, з якого моменту (з початку реєстрації чи з іншої дати) застосовується такий метод, а в разі закінчення застосування касового методу — зазначити точну дату такого закінчення.
У декларації передбачено також відмітку платника про перехід на місячний податковий період (якщо до цього застосовувався квартальний податковий період на умовах, передбачених у пп. 7.8.2 Закону про ПДВ). Крім того, в декларації слід зазначити, які інші форми звітності з ПДВ і додатки подаються разом з декларацією за звітний період.
Підприємства, що подають одночасно декларації зі спеціальних режимів оподаткування, проставляють відмітки про те, що разом зі звітною декларацією вони подали скорочену декларацію з ПДВ, переробного підприємства або спеціальну.
Декларація повинна містити дату її подання (записується у відповідних графах), ідентифікаційні номери, підписи, П. I. Б. директора і головного бухгалтера — для юридичних осіб або підпис і П. I. Б. — для фізичних осіб. Крім того, декларація засвідчується печаткою підприємства (основною).
Розділ IV податкової декларації платники ПДВ не заповнюють: його заповнюють працівники податкового органу при поданні декларації.
Галина БЕДНАРЧУК, Олена ВОДОП'ЯНОВА,
Юлія КЛОВСЬКА, Василь МАРЧЕНКО, «Дебет-Кредит»