Цілком зрозуміло, що найбільшу зацікавленість викликає Податковий кодекс, який діє з 01.01.2011 р. Але варто приділити увагу й іншим змінам, до яких слід бути готовими не менше, ніж до змін у вітчизняній системі оподаткування. Отже, з'ясуймо, що чекає бухгалтерів, керівників юросіб та підприємців уже з 1 січня 2011 року.
Розкриття інформації емітентами ЦП
ДКЦПФР своїм рішенням від 22.06.2010 р. №981 встановила, що:
1) емітенти, які здійснили відкрите (публічне) розміщення ЦП, а також відкриті (публічні) АТ, які здійснили перше закрите (приватне) розміщення акцій, зобов'язані розкривати на фондовому ринку інформацію шляхом: розміщення її у загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії, в офіційних друкованих виданнях, подання до Комісії. Після цього вони можуть на власний розсуд додатково оприлюднити інформацію на власному або іншому інтернет-сайті (рішення ДКЦПФР від 19.12.2006 р. №1591);
2) емітенти акцій та облігацій підприємств, які перебувають у лістингу організатора торгівлі, розкривають інформацію шляхом заповнення форм особливої, квартальної та річної інформації в Електронній системі комплексного розкриття інформації (спеціальне ПЗ емітенти отримують безкоштовно з наданням електронного цифрового підпису). Після чого публікують особливу та річну інформації в одному з офіційних друкованих видань.
Посилений контроль за обігом векселів
Закон від 09.09.2010 р. №2511-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу векселів» з 01.01.2011 р. вносить зміни до:
1) Закону про обіг векселів — у частині змін умови підтвердження повноважень осіб, які підписують вексель. Так, у разі якщо вексель підписується уповноваженою особою, його текст мусить містити посилання на довіреність фізособи, відповідно до якої уповноважена особа має право підписувати вексель. Для юросіб обов'язковим є посилання на внутрішній документ юрособи, відповідно до якого уповноважена особа має право підписувати вексель;
2) Закону про виконавче провадження — опротестовані нотаріусом векселі (навіть без виконавчого напису) визнані виконавчими документами (крім векселів, опротестованих у недатуванні акцепту);
3) КпАП — доповнений статтею 163-12 «Порушення умов видачі векселів», якою встановлено адміністративну відповідальність посадових осіб за видачу векселя без наявності грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, у вигляді накладення штрафу від 400 до 500 н. м. д. г. (6800 — 8500 грн). Протоколи складатимуть уповноважені посадові особи ДКЦПФР.
На кожну земельну ділянку Держкомзем буде вести Поземельну книгу
З 01.01.2011 р. відповідно до Прикінцевих положень Земельного кодексу України Держкомзем починає вести Поземельну книгу, яка є складовою частиною державного реєстру земель і відкривається на кожну земельну ділянку у паперовому та електронному вигляді. У разі зміни меж, поділу земельної ділянки або об'єднання кількох земельних ділянок Поземельна книга на кожну земельну ділянку закривається.
Одночасно з внесенням відомостей до Поземельної книги роблять записи у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.
Поряд із цим Держкомзем буде вести Книгу записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі. Це документ суворого обліку, ведеться він у паперовому та електронному вигляді. Записи до розділів Книги записів вносять при видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку. Дата внесення запису до Книги є датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку (постанова КМУ від 09.09.2009 р. №1021).
До законодавчого врегулювання питань щодо ведення державного земельного кадастру Кабмін затвердив Тимчасовий порядок, яким визначено процедуру присвоєння кадастрового номера земельній ділянці та внесення відповідних даних до державного реєстру земель (чинний також з 01.01.2011 р.).
Плата за присвоєння кадастрового номера земельній ділянці не стягується (Постанова КМУ від 18.08.2010 р. №749).
З корупціонерами почнуть боротися вже з 01.01.2011 р.1
Нагадаємо, що ВРУ прийнято закони від 11.06.2009 р. №1506-VI «Про засади запобігання та протидії корупції» та від 11.06.2009 р. №1507-VI «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень». Першим законом визначено умисні діяння, що містять ознаки корупції, за що законом встановлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність, та суб'єктів таких діянь, а другим — відповідальність юрособи за вчинення її посадовими особами таких умисних діянь (корупційних правопорушень).
Вже починаючи з 01.01.2011 р. за вчинення корупційних правопорушень мають притягуватися до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової або дисциплінарної відповідальності, зокрема, такі особи (п. 2, 3 ч. 1 ст. 2 Закону №1506):
1) особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, експерти, оцінювачі, арбітражні керуючі, незалежні посередники або члени трудового арбітражу під час розгляду колективних трудових спорів, третейські судді, а також у встановлених законом випадках інші особи);
2) особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або особи, спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків в юрособах, а також фізособи-підприємці.
Таким особам, зокрема, забороняється входити, у т. ч. через інших осіб, до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляють інтереси держави у раді товариства (спостережній раді), ревізійній комісії господарського товариства), якщо інше не передбачено законом (п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону №1506).
Юрособа несе відповідальність, встановлену Законом №1507, за вчинення від її імені та в її інтересах керівником такої юрособи, її засновником, учасником чи іншою уповноваженою особою самостійно або у співучасті будь-якого із злочинів, передбачених статтею 209, частиною першою або другою статей 235-4, 235-5, статтями 258-5, 364, 365, 368, 369 і 376 КК України.
На юросіб судом можуть бути накладені такі види стягнень, як штраф, заборона займатися певним видом діяльності, конфіскація майна та ліквідація юрособи.
Мораторій на перевірки закінчується з 01.01.2011 р.
Починаючи з 01.01.2011 р. госпсуб'єктів перевірятимуть у загальновстановленому порядку та з урахуванням повноважень, установлених відповідним законом для органу державного нагляду (контролю), без законодавчих обмежень.
Нагадаємо, що Закон №17592, який набрав чинності 30.12.2009 р., закріпив на законодавчому рівні мораторій на перевірки СМП.
1 Під час підготовки цього номера «ДК» стало відомо, що 23.12.2010 р. ВРУ прийняла у першому читанні законопроект №7487 «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні» (набере чинності з дня опублікування), яким скасовується Закон №1506 «Про засади запобігання та протидії корупції». Цей законопроект дещо змінює положення, що встановлюють обмеження у частині обіймання одночасно кількох посад керівниками та особами органів управління підприємств приватного права, а також підприємцями. Так, ці обмеження планується встановити лише для керівників юросіб, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів.
2 Закон України від 15.12.2009 р. №1759-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні».
Пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону до 01.01.2011 р. було встановлено мораторій:
на здійснення заходів держнагляду (контролю) у сфері госпдіяльності органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими чи службовими особами щодо СМП, крім:
1) проведення перевірок СМП, госпдіяльність яких віднесено до високого ступеня ризику (критерії визначення останнього затверджено КМУ);
2) проведення органами ДПС планових та позапланових виїзних перевірок (крім перевірок, які проводяться згідно з пп. 4 і 8 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»);
3) проведення органами ПФУ планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання з високим або середнім ступенем ризику;
4) проведення органами захисту прав споживачів позапланових перевірок за скаргами споживачів.
Звертаємо увагу! Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України від 05.04.2007 р. №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі — Закон №877) з урахуванням значення прийнятного ризику всі СГД, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: з високим, середнім та незначним. Якщо не затверджено критерії розподілу СГД за ступенями ризику їхньої госпдіяльності, періодичність проведення планових заходів та перелік питань для їх здійснення, то такі СГД вважаються СГД з незначним ступенем ризику та підлягають держнагляду (контролю) не частіше одного разу на п'ять років (ч. 3 ст. 22 Закону №877).
Маркування алкоголю старими акцизними марками без санкцій дозволено до 01.01.2011 р.
Законом України від 11.02.2010 р. №1883-VI відкориговано терміни застосування ставок акцизного збору на спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду (коди згідно з УКТ ЗЕД 2208 20 12 00, 2208 20 62 00), а саме:
1) 14 грн за 1 л 100% спирту — до 01.01.2011 р.;
2) 20 грн за 1 л 100% спирту — з 01.01.2011 р.;
3) 27 грн за 1 л 100% спирту — з 01.01.2012 р.
До 1 січня 2012 року виробник спиртного напою, одержаного шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду (коди згідно з УКТ ЗЕД 2208 20 12 00, 2208 20 62 00), може застосовувати для маркування такого спиртного напою марки акцизного збору із зазначенням суми акцизного збору за ставкою, встановленою станом на 1 січня 2010 року (Закон України від 25.12.2008 р. №797-VI «Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування») та діючою до 10.03.2010 р. У цьому випадку до 1 січня 2012 року такий спиртний напій вважається маркованим зазначеними марками відповідно до законодавства, а до 1 січня 2011 року до його виробника або до його продавця не застосовується фінансова чи інша відповідальність, установлена законом за невідповідність між сумою акцизного збору, яка підлягає сплаті згідно з цим Законом, та сумою, зазначеною на акцизній марці (тільки для такого спиртного напою), придбаній (оплаченій) до дня набрання чинності цим Законом.
З 01.01.2011 р. Мінфін врегулював бухоблік фінансових витрат
З 01.01.2011 р. підприємства, організації та інші юрособи (далі — підприємства) всіх форм власності (крім банків та бюджетних установ) можуть застосовувати Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку фінансових витрат (наказ Мінфіну від 01.11.2010 р. №1300).
На суб'єктів малого підприємництва — юридичних осіб, представництва іноземних суб'єктів госпдіяльності та інших юридичних осіб, що не займаються підприємницькою діяльністю ці Методичні рекомендації не поширюються.
Терміни, що вживаються у цих Методичних рекомендаціях, використовуються у значенні, наведеному у П(С)БО 31 «Фінансові витрати», затвердженому наказом Мінфіну від 28.04.2006 р. №415. Для цього відповідні зміни внесено до П(С)БО 31 Наказом Мінфіну від 24.09.2010 р. №1085. Так, фінансові витрати визнаються:
1) суб'єктами малого підприємництва — юрособами, представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності та юрособами, що не займаються підприємницькою діяльністю (крім бюджетних установ), витратами того звітного періоду, за який вони були нараховані (визнані зобов'язаннями);
2) іншими юридичними особами витратами того звітного періоду, за який вони були нараховані (визнані зобов'язаннями), крім фінансових витрат, які капіталізуються.
З метою бухобліку фінансові витрати включають:
1) відсотки за користування короткостроковими і довгостроковими позиками банків, банківським овердрафтом;
2) відсотки за облігаціями випущеними, векселями виданими;
3) дисконт за облігаціями, амортизацію інших знижок, пов'язаних із позиками;
4) відсотки за фінансову оренду активів.
Фінансові витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони нараховані, за винятком частини фінансових витрат, що капіталізується.
Маєш стоянку — надай інваліду безкоштовне місце для паркування
З 01.01.2011 р. Закон України від 01.07.2010 р. №2409-VI зобов'яже власників спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування забезпечити виділення та влаштування у межах майданчиків місць для безоплатного паркування легкових автомобілів, якими керують інваліди з ураженням опорно-рухового апарату, члени їхніх сімей, яким відповідно до порядку забезпечення інвалідів автомобілями передано право керування автомобілем, та законні представники недієздатних інвалідів або дітей-інвалідів, які перевозять інвалідів (дітей-інвалідів) з ураженням опорно-рухового апарату. Право на безплатне паркування повинні отримати і ТЗ, що належать підприємствам, установам, організаціям громадських організацій інвалідів та сфери соціального захисту населення та перевозять інвалідів (дітей-інвалідів) з ураженням опорно-рухового апарату.
Кількість місць для безоплатного паркування має становити не менше 10% загальної кількості місць для паркування, але не менш як для одного транспортного засобу з позначенням цих місць дорожніми знаками та відповідною розміткою.
На всіх автостоянках незалежно від форми власності, які є госпсуб'єктами чи належать цим суб'єктам, на яких надаються послуги зі зберігання транспортних засобів, що належать громадянам (крім автостоянок — гаражних кооперативів), і охороняються, облаштовуються місця для безоплатного зберігання наведених вище ТЗ за кошти місцевих бюджетів. Кількість місць на автостоянці для безоплатного зберігання ТЗ встановлюється за поданням відповідного органу місцевого самоврядування виходячи з потреби з позначенням цих місць дорожніми знаками та розміткою.
Продавати пиво чи цигарки особі, яка відмовляється надати паспорт, заборонено
Законом України від 21.01.2010 р. №1824-VI з 01.01.2011 р. забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів:
1) особам, які не досягли 18 років;
2) у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров'я;
3) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;
4) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);
5) з торгових автоматів;
6) на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, пива);
7) поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар);
8) у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет;
9) з рук;
10) у не визначених для цього місцях торгівлі.
Забороняється продаж товарів дитячого асортименту, що імітують тютюнові вироби.
Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів зобов'язаний отримати від покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої або тютюнові вироби, паспорт чи інші документи, що підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.
У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів такій особі забороняється.
Також з 01.01.2011 р. забороняється реалізація (продаж) тютюнових виробів в упакуваннях, що містять менш ніж 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар) (пп. 3 п. 3 розділу I Закону №1824).
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»