Податковим кодексом на податкового агента покладено обов'язок подавати до податкових органів декларацію з ПДФО. Причому така декларація не є податковим розрахунком за формою №1ДФ. Йдеться про зовсім іншу — нову форму звітності, яку податковий агент повинен подавати, окрім нам відомої ф. №1ДФ. Розберемось із цим питанням докладніше.
Давайте проаналізуємо норму Податкового кодексу, яка свідчить про це.
Відповідно до пп. «д» п. 176.2 ПК податковий агент зобов'язаний «подавати до органу державної податкової служби за місцем його реєстрації податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю, за формою, встановленою центральним податковим органом, про загальні суми доходів, що нараховані (виплачені, надані) на користь платників податку, і загальні суми податку на доходи фізичних осіб, що утримані з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету. Така декларація подається незалежно від того, виплачує чи ні доходи платникам податку податковий агент протягом звітного періоду».
Отже, з цієї норми випливає, що:
1) у декларації вказуються загальні показники, а саме:
— загальні суми доходів, що нараховані (виплачені, надані) на користь фізичних осіб;
— загальні суми ПДФО, що утримані з цих доходів;
— обсяги перерахованого податку до бюджету.
Тобто, на відміну від ф. №1ДФ, у декларації не персоніфікуються дані щодо сум ПДФО стосовно працівників;
2) декларація подається за місяць (базовий податковий період для такої декларації дорівнює календарному місяцю), а отже, строк для її подання — протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп. 49.18.1 ПК). Тобто перша декларація уже повинна бути подана до 21 лютого 2011 року (20 лютого — неділя) за січень 2011 року;
3) форма декларації повинна бути встановлена центральним податковим органом;
4) і найцікавіше: така декларація подається «за місцем реєстрації» податкового агента. Термін «реєстрація» взагалі-то стосується юридичної особи і не стосується відокремлених підрозділів. Юридична особа реєструється один раз під час її створення. А відокремлені підрозділи державній реєстрації не підлягають (про це прямо зазначено у п. 4 ст. 4 Закону про держреєстрацію). Закон лише вимагає, щоб у разі прийняття рішення про створення відокремленого підрозділу юрособа повідомляла про це органи ДПС за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням таких новостворених підрозділів (пп. 168.4.2 ПК). I там вони стають на облік. Але не реєструються.
Аналогічні норми є і в новому ПК, зокрема у ст. 64 ПК, яка, до речі, має назву «Взяття на облік юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб».
Тобто якщо виходити з буквального трактування, то відокремлені підрозділи такої декларації подавати не повинні. Її мають подавати головні підприємства за місцем своєї реєстрації.
Однак якщо вважати, що термін «місце реєстрації», вжитий у пп. «д» п. 176.2 ПК, включає і місце взяття «на облік» податкового агента, тоді нововведену декларацію з ПДФО повинні подавати і відокремлені підрозділи як податкові агенти щодо доходів своїх працівників.
Для підприємств правильність трактування цієї норми має принципове значення. Адже у разі необхідності подавати декларацію з ПДФО централізовано (головним підприємством) відокремленим підрозділам доведеться у стислий час організувати обмін інформацією про ПДФО зі структурними підрозділами.
На нашу думку, варто дочекатися роз'яснень ДПАУ з цього питання. Тим паче, що з 1 січня по 30 червня 2011 року штрафні санкції за порушення податкового законодавства застосовуватимуться у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення (п. 7 підр.10 розд. ХХ).
Максим ВОЙЦЕХОВСЬКИЙ, «Дебет-Кредит»