Як заповнити Звіт про власний капітал (форму №4) за 2025 рік?

Перший розділ пасиву балансу, який називається «Власний капітал», відображає загальну ситуацію щодо власного капіталу та його окремих складових на початок і на кінець звітного періоду.

Але з балансу можна отримати лише кількісну інформацію про те, на яку суму змінився за звітний рік той чи інший вид капіталу, який показано у відповідних рядках розділу I пасиву. Для того щоб показати причини цих змін у капіталі, і складають звіт про власний капітал. Користувачі звіту можуть з’ясувати, які госпоперації вплинули на зміни у складі власного капіталу підприємства загалом та окремих його позицій.

Власний капітал — це різниця між активами і зобов’язаннями підприємства. Зменшення активів або збільшення зобов’язань призводить до зменшення власного капіталу. Власний капітал підприємства може збільшуватися внаслідок:

— інвестицій власника(ів);

— отримання прибутку;

— збільшення вартості необоротних активів унаслідок дооцінки;

— отримання емісійного доходу;

— збільшення номінальної вартості акцій;

— безоплатного отримання необоротних активів.

Власний капітал підприємства може зменшуватися внаслідок:

— вилучення власником(ами) вкладеного раніше капіталу без передачі цієї частки іншим особам;

— отримання збитків;

— зниження вартості необоротних активів унаслідок уцінки;

— продажу акцій за ціною, нижчою від їх номіналу;

— зниження номінальної вартості акцій.

Крім збільшення чи зменшення загальної суми власного капіталу, в його складі можуть відбутися і внутрішні зміни. І тоді сума за відповідним рядком звіту про власний капітал дорівнюватиме нулю, адже при внутрішніх змінах збільшення/зменшення сальдо за однією статтею власного капіталу неодмінно спричинює зменшення/збільшення сальдо за іншою його статтею.

Звіт про власний капітал має форму шахової таблиці: графи таблиці 3 — 10 відповідають статтям першого розділу пасиву балансу (навіть розміщені у тому самому порядку), а в рядках наводять причини змін показників на початок та на кінець звітного періоду — основні госпоперації, що впливають на зміни окремих статей і власного капіталу загалом.

Звіт про власний капітал складають на підставі балансу, звіту про фінансові результати, а також аналітичних даних за рахунками 4-го класу. Якщо всі звіти складено правильно, залишок власного капіталу на кінець року, який відображають у балансі (всі рядки розділу I пасиву балансу та їх підсумок), збігається з даними звіту про власний капітал на кінець року.

Зверніть увагу! Звіт про власний капітал складають у тисячах грн без десяткового знака, а суми, що зменшують статті власного капіталу, наводять у дужках.

Якщо у звіті про фінрезультати та у звіті про рух грошових коштів додатково для порівняння наводять торішню інформацію, що передбачено самою формою цих звітів, то у формі звіту про власний капітал відповідних граф для даних за минулий рік немає. Тож п. 10 НП(С)БО 1 та п. 5.3 Методрекомендацій №433 вимагають додавати звіт про власний капітал за попередній рік, аби забезпечити порівняльний аналіз інформації до звіту про власний капітал за звітний рік.

Звіт про власний капітал складається з таких розділів:

— залишок на початок року з коригуваннями — це рядки 4000 — 4095;

— зміни в капіталі — рядки 4100 — 4295;

— залишок на кінець року — рядок 4300.

Коригуємо залишок власного капіталу на початок року

У статті «Залишок на початок року» (рядок 4000) відображають нескоригований залишок власного капіталу на початок звітного року. Показники граф цього рядка мають відповідати рядкам розділу I пасиву балансу на кінець попереднього звітного періоду.

Залишки за статтями капіталу на початок року можуть коригуватися внаслідок змін облікової політики, виправлення помилок та інших змін. Коригування здійснюють у порядку, передбаченому П(С)БО 6. Їх відображають у рядках 4005, 4010, 4090 звіту про власний капітал.

Зміни облікової політики можуть відбуватися, тільки якщо змінюються статутні вимоги, вимоги органу, який затверджує положення (стандарти) бухобліку, або якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій чи операцій у фінзвітності підприємства (п. 9 НП(С)БО 6).

Найчастіше трапляються ситуації, коли виправляються помилки, допущені у минулих роках. Відповідно до п. 4 НП(С)БО 6, це роблять коригуванням сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). Виправлення помилок минулих років, як правило, оформлюють бухгалтерською довідкою на дату виявлення та виправлення помилки у звітному році. Але прибуток коригують саме на початок звітного року, і це якраз і фіксують у рядку 4010 звіту про власний капітал.

У рядку 4095 визначають скоригований залишок власного капіталу на початок звітного року, і саме ці показники мають відповідати показникам балансу в розділі I пасиву на початок звітного року. Якщо ми коригуємо залишки капіталу на початок року, то виникне різниця між показниками балансів на кінець попереднього 2024 року та на початок поточного звітного 2025 року. От аби пояснити цю розбіжність, і застосовують рядки 4000 — 4095 звіту про власний капітал.

Якщо жодних коригувань капіталу у 2025 році не було, дані у рядках 4000 і 4095 будуть однакові і дорівнюватимуть залишку на кінець року в балансі за 2024 р. та залишку на початок року в балансі за 2025 р.

Прибуток та сукупний дохід у звіті про власний капітал

У рядках 4100 та 4110 звіту про власний капітал наводять інформацію про те, як власний капітал змінився протягом звітного періоду внаслідок госпдіяльності підприємства за звітний рік.

Чистий прибуток (збиток) звітного року визначають у підсумковому рядку 2350 (2355) звіту про фінрезультати. Цей показник впливає на показник нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) при реформуванні балансу записом:

— Д-т 79 К-т 44 — у разі прибутку;

— Д-т 44 К-т 79 — у разі збитку.

Тому ці показники звіту про власний капітал мають відповідати даним рядка 1420 балансу, підсумкових рядків 2350 або 2355 розділу І та самому розділу II звіту про фінрезультати.

Зокрема, показник рядка 2350 (2355) звіту про фінрезультати переносять до графи 7 рядка 4100 звіту про власний капітал.

У статті «Інший сукупний дохід за звітний період» (рядок 4110 звіту про власний капітал) відображають суму іншого сукупного доходу за звітний період зі звіту про фінансові результати. Інший сукупний дохід за звітний період — це дані, що містяться в розділі II 2 звіту про фінансові результати. Сюди потрапляють операції, що призводять до змін у капіталі протягом звітного періоду без включення до фінрезультату звітного періоду. Орієнтовний перелік таких операцій можемо побачити, проаналізувавши склад рядків розділу II звіту про фінрезультати. Крім того, для кожного варіанта іншого сукупного доходу у додатку 3 до НП(С)БО 1 передбачено додаткові рядки 4111 — 4291 до звіту про власний капітал. Деякі з них показано у таблиці 2.

Таблиця 2. Додаткові статті звіту про власний капітал

Сума дооцінки необоротних активів (основних засобів та нематеріальних активів) збільшує інший додатковий капітал, якщо така дооцінка є першою переоцінкою необоротних активів. Сума уцінки необоротних активів зменшує інший додатковий капітал, якщо до цієї уцінки вже було проведено дооцінку таких необоротних активів, сума якої збільшила додатковий капітал.

Суму дооцінки необоротних активів наводять згорнуто, тобто це сума, вже зменшена на суму уцінки таких активів протягом звітного періоду в межах сум раніше проведених дооцінок. Суму дооцінки, яку включають до нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), до складу сукупного доходу розділу II звіту про фінансові результати та до звіту про власний капітал не включають, тому що вона вже включена до статей розділу I звіту про фінрезультати та вплинула на формування показника чистого прибутку або збитку.

Розподіл накопиченого прибутку

Наступний розділ звіту про власний капітал — це статті про розподіл прибутку, накопиченого на кінець звітного року, тобто заробленого у минулих роках та у звітному році. У цьому розділі наводять суми виплат власникам (дивіденди), дані про спрямування прибутку до зареєстрованого капіталу та відрахування до резервного капіталу. Суб’єкти державного (комунального) сектору економіки у додаткових статтях фіксують інформацію про суму чистого прибутку, що має бути сплачена до бюджету відповідно до законодавства (додатковий рядок 4215), дані про спрямування прибутку до спеціальних (цільових) фондів та на матеріальне заохочення (додаткові рядки 4220, 4225).

Якщо ухвалено рішення щодо використання чистого прибутку звітного року, нерозподіленого прибутку чи частини резервного капіталу на виплату дивідендів, величина дивідендів відображається за відповідними позиціями власного капіталу в дужках та зменшує власний капітал підприємства.

Якщо ж нерозподілений прибуток спрямовано на збільшення статутного і резервного капіталу, то відбувається внутрішній перерозподіл сум власного капіталу підприємства: відповідну суму прибутку у звіті про власний капітал відображають двічі: за статтею «Нерозподілений прибуток» у дужках (як величину, що зменшує прибуток) і за статтями «Статутний капітал» і «Резервний капітал» (як величину, що збільшує власний капітал).

Учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства без додаткових вкладів коштами нерозподіленого прибутку товариства (ч. 1 ст. 17 Закону про ТОВ). Щоб уникнути корпоративних конфліктів та убезпечити інтереси учасників товариства, також передбачено правило щодо незмінності пропорцій часток учасників у разі збільшення розміру статутного капіталу коштами нерозподіленого прибутку товариства (ч. 2 ст. 17 Закону про ТОВ). Отже, ТОВ може спрямувати прибуток безпосередньо на збільшення статутного капіталу, без виплати дивідендів учасникам та подальшого внесення дивідендів до статутного капіталу.

Внески учасників до власного капіталу

Наступний розділ звіту про власний капітал — внески учасників з метою формування власного капіталу. У статтях розділу «Внески учасників» наводять дані про внески до зареєстрованого капіталу підприємства та погашення заборгованості з капіталу (зміни неоплаченого капіталу внаслідок збільшення або зменшення дебіторської заборгованості учасників за внесками до зареєстрованого капіталу підприємства). Суми внесків відображають за відповідними позиціями власного капіталу.

Внески до капіталу можуть спрямовуватися на:

— поповнення статутного чи пайового капіталу;

— збільшення додатково вкладеного чи іншого капіталу;

— погашення заборгованості учасників щодо внесків до статутного, пайового, додатково вкладеного та іншого капіталу.

Вилучення капіталу

У статтях розділу «Вилучення капіталу» наводять дані про зменшення власного капіталу підприємства внаслідок викупу акцій (часток) власної емісії, перепродаж чи анулювання викуплених акцій (часток), вилучення частки в капіталі, зменшення номінальної вартості акцій або інші зміни в капіталі, зокрема придбання (продаж) неконтрольованої частки в дочірньому підприємстві.

Вилучення капіталу може здійснюватися за допомогою таких операцій:

— вилучення частки в капіталі;

— викуп акцій;

— анулювання викуплених акцій;

— перепродаж раніше викуплених акцій;

— зменшення номінальної вартості акції;

— інші зміни в капіталі, зокрема придбання (продаж) неконтрольованої частки в дочірньому підприємстві.

У разі виходу учасника з товариства йому повертають його частку (внесок). Якщо внаслідок повернення учасникові його частки статутний капітал зменшився на величину такої частки, таку операцію буде відображено у графі перетину рядка «Вилучення частки в капіталі» та стовпця «Статутний капітал» у сумі, що дорівнює зменшенню статутного капіталу.

Підприємство може викупити корпоративні права власної емісії з метою їх анулювання чи перепродажу. Операція викупу акцій (часток) не змінює статутного капіталу підприємства, проте сума власного капіталу зменшується на фактичну величину викуплених корпоративних прав. Факт зменшення активів підприємства внаслідок зазначеної операції призводить до зменшення пасивів за позицією «Вилучений капітал».

Залежно від ухваленого рішення щодо викуплених корпоративних прав у звіті про власний капітал буде зафіксовано такі зміни:

— якщо протягом звітного року здійснювались операції з анулювання викуплених акцій (часток), то за статтею «Статутний капітал» відображають номінальну вартість анульованих корпоративних прав, а за позиціями додаткового, резервного капіталу чи нерозподіленого прибутку — перевищення ціни викупу корпоративних прав над їх номіналом;

— якщо протягом звітного року викуплені акції (частки) перепродавалися, то за відповідними позиціями відображають зменшення вилученого капіталу, статутного капіталу чи капітальних резервів (залежно від ціни продажу корпоративних прав).

Підсумок змін за рік

У рядку «Разом змін у капіталі» наводять підсумок змін у складі власного капіталу за звітний період. Загальну суму змін власного капіталу, що відбулися протягом звітного року, визначають підсумовуванням і відніманням річних оборотів за всіма позиціями власного капіталу. Залишок власного капіталу загалом та за його складовими на кінець року визначають таким чином:

залишок капіталу на початок року:

— (+) збільшення капіталу протягом звітного періоду;

— (-) зменшення капіталу протягом звітного періоду;

— (=) залишок капіталу на кінець року.

У звіті про власний капітал цю підсумкову цифру наводять у графі 10 рядка 4300, вона має дорівнювати підсумку розділу I пасиву балансу — рядок 1495 на кінець року.

Якщо до скоригованих залишків власного капіталу на початок року, що відображаються у балансі підприємства на початок року, додати приріст (чи зменшення) власного капіталу за даними звіту про власний капітал за звітний рік, то отримаємо балансовий залишок власного капіталу на кінець року. Якщо залишки, які містяться у балансі, збігаються з даними, наведеними у звіті про власний капітал, то звітність складено правильно.

Приклади складання звіту про власний капітал ви можете знайти в статті «Звіт про власний капітал. Форма №4 за 2025 рік: інструкція із заповнення та подання (+4 приклади)».