Якими нормативними документами слід керуватися, заповнюючи баланс:
1. Насамперед керуємося самою формою балансу та назвами відповідних рядків. Із назв рядків, як правило, зрозуміло, яку інформацію відображати у кожному рядку.
2. Далі — нормами НП(С)БО 1, який містить загальні підходи до заповнення всіх форм фінзвітності, в тому числі Балансу.
3. Наступне джерело — додаток 3 до НП(С)БО 1, в якому наведено додаткові статті (рядки) фінзвітності, в тому числі балансу, якими можна доповнювати стандартну форму балансу.
4. І нарешті, зміст статей (рядків) балансу докладніше розкрито в розд. ІІ (п. 2.1 – 2.75) Методрекомендацій №433.
Перед складанням Балансу потрібно провести таку роботу:
— у складі оборотних активів не можуть обліковуватися необоротні активи (наприклад, довгострокова дебіторська заборгованість не може обліковуватися на рахунках, призначених для короткострокової заборгованості) і навпаки. Аналогічно у складі довгострокових зобов’язань не можуть відображатися поточні зобов’язання (наприклад, частина довгострокового кредиту банку, що підлягає погашенню протягом наступного року, має обліковуватися у складі короткострокових боргів) і навпаки;
— у разі обліку овердрафтів за К-д рахунку обліку коштів у банку (31) на кінець року перенести від’ємні залишки за рахунком 31 на рахунок обліку кредитів банку (рахунок 60). З цього питання є досить давній лист Мінфіну від 09.12.2003 №31-04200-30-5/7021, в якому він радить відображати овердрафт за К-т рахунку 31, але інформацію про нього (себто від’ємне сальдо за рахунком 31) наводити у статті балансу про короткострокові кредити банків. Хоча, по суті, у разі використання овердрафтових сум відповідні записи треба робити безпосередньо у кореспонденції з рахунком 60, а не 31. Тоді кредитового сальдо на активному рахунку 31 не буде. На практиці використовують обидва варіанти обліку овердрафту. Компромісним варіантом може бути поточний облік овердрафту на рахунку 31 (бо справді, так у щоденній роботі зручніше, і на жодну звітність це не впливає), а на кожну дату балансу — перенесення від’ємного залишку на рахунок 60 операцією: Д-т 31 К-т 60. На початку наступного звітного періоду — зворотний запис: Д-т 60 К-т 31. Таким чином, на дату балансу залишки на рахунках 31 та 60 буде сформовано правильно;
— відобразити нарахування всіх податків та зборів за звітний рік. Якщо на момент складання балансу достовірних даних про суму таких податків ще немає, але вони є істотними, треба нарахувати відповідні резерви. Зокрема, це стосується річного податку на прибуток, суму якого потрібно віднести на фінансовий результат (Д-т 79 К-т 98). Як правило, податок на прибуток нараховують лише після того, як фінрезультат визначено та проведено всі його коригування відповідно до ПКУ. Зокрема, на цьому етапі визначають відстрочені податки відповідно до НП(С)БО 17. Якщо підприємство є платником єдиного податку, але подає повний фінзвіт замість малого або скороченого (за формами, затвердженими НП(С)БО 25), воно має нарахувати єдиний податок за звітний рік;
— закрити рахунки обліку витрат періоду (92, 93, 94, 95, 96, 97), що повністю стосуються операційних та неопераційних витрат у періоді їх виникнення, шляхом віднесення їх дебетового залишку на фінансовий результат (рахунок 79);
— закрити рахунки обліку доходів (рахунки класу 7) шляхом віднесення їх кредитового залишку на фінансовий результат (рахунок 79);
— визначити річний фінансовий результат — прибуток або збиток шляхом віднесення відповідного залишку за рахунком 79 на відповідний субрахунок рахунку 44 та сформувати сальдо на одному зі субрахунків рахунку 44 (441, 442).
Балансові рахунки — це рахунки 1 — 6 класів, які можуть мати залишки на кінець звітного періоду. Отже, залишки на балансових рахунках відображають у статтях балансу. Тому перед складанням балансу треба перевірити ці залишки і впевнитися, що всі операції за звітний рік відображено правильно і залишки сформовано також правильно.
Залишки на балансових рахунках на кінець останнього дня року — це одночасно залишок на початок першого дня наступного звітного року, що ми і бачимо у полі «Коди», де серед інших кодів зазначають першу дату нового звітного періоду, наприклад 2026.01.01.
Але у заголовку балансу завжди має стояти остання дата закінчення звітного періоду. Так, баланс у складі фінзвітності за 2025 р. складатиметься станом на 31 грудня 2025 р.
Баланс (форму №1) складають у тисячах грн без десяткового знака. При округленні статей балансу потрібно пересвідчитися, що значення підсумкових рядків балансу розраховано правильно з урахуванням цих округлень.
Окремого НП(С)БО, яке б регулювало порядок складання балансу та зміст його окремих статей, немає. НП(С)БО 1, по суті, регулює лише загальні положення щодо змісту балансу та визначає його форму. Тож, складаючи баланс, варто враховувати і Методрекомендації №433. Вони містять короткі вказівки щодо змісту статей балансу, а також посилання на відповідні НП(С)БО, що регулюють порядок обліку тих чи інших конкретних видів активів та зобов’язань.
Нагадаємо, що у балансі підприємства відображають:
Активи = Капітал + Зобов’язання (п. 7 розділу II НП(С)БО 1).
Ця формула означає, що всі активи підприємства сформовано за рахунок його власного капіталу та зобов’язань. За усталеною традицією вітчизняної звітності активні статті балансу розташовані від найменш ліквідних до найбільш ліквідних (від необоротних активів до коштів), а пасивні статті — від довгострокових до короткострокових (від безстрокового пасиву — капіталу до поточних зобов’язань).
У статті «Баланс. Форма №1 за 2025 рік: інструкція із заповнення та подання (+ таблиця з описом рядків)» ми навели таблицю щодо заповнення рядків балансу, а також примітки щодо окремих статей балансу, які потребують особливої уваги!
І пам’ятайте, що баланс взаємопов’язаний із рештою форм фінансової звітності (форми 2, 3, 4 та примітки до звітності).
Розділ І пасиву балансу про власний капітал повністю розшифровується у звіті про власний капітал (форма 4). Залишки за статтями розділу І балансу на початок та на кінець року мають відповідати рядкам 4095 та 4300 звіту про власний капітал, графи 3 — 9.
Якщо у звітному році підприємство не розподіляло прибуток на виплату дивідендів та інше, то стаття балансу «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)», рядок балансу 1420, змінюватиметься лише за рахунок фінрезультату звітного року, який відображено у рядку 2350 або 2355 звіту про фінансові результати (форма 2). Цей самий фінрезультат також буде відображено у рядку 4100 графи 7 звіту про власний капітал.
Стаття балансу про гроші та їх еквіваленти (рядок 1165) має відповідати підсумковим статтям звіту про рух грошових коштів (форма 3). Зокрема, рядок 3400 звіту про рух грошових коштів за прямим методом має збігатися зі змінами у рядку 1165 балансу від початку до кінця року, а рядки 3405 та 3415 цього звіту мають відповідати залишкам коштів у рядку 1165 балансу на початок та на кінець року.
Як скласти звіт про фінрезультати (форму №2) за 2025 рік?
Звіт про фінрезультати складається з чотирьох розділів:
1. Розділ I «Фінансові результати» — власне статті про фінрезультати: доходи, витрати та прибуток або збиток;
2. Розділ II «Сукупний дохід»;
3. Розділ III «Елементи операційних витрат»;
4. Розділ IV «Розрахунок показників прибутковості акцій».
Звіт про фінрезультати складається в тисячах грн без десяткового знака (крім розділу IV звіту про фінансові результати, грошові показники якого наводяться у гривнях із копійками).
Під час заповнення цього звіту керуються насамперед нормами:
— НП(С)БО 1;
— додатка 3 до цього НП(С)БО, в якому наведено додаткові статті (рядки) фінзвітності, в тому числі звіту про фінрезультати, якими можна доповнювати стандартну форму звіту — за умови що стаття відповідає таким критеріям: інформація є істотною; оцінку статті може бути достовірно визначено;
— розд. ІІІ (п. 3.1 – 3.44) Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Мінфіну від 28.03.2013 №433.
Розділ I «Фінансові результати»
Розділ про фінрезультати побудований за принципом поділу діяльності підприємства на чотири види: основну діяльність з продажу продукції, товарів, робіт чи послуг; іншу операційну діяльність; фінансову діяльність та іншу діяльність, до якої включаються всі операції, що не належать до попередніх видів. Доходи і витрати від цих видів діяльності відображають в окремих статтях звіту.
Окремо визначають валовий прибуток або збиток (це фінрезультат від реалізації товарів, робіт, послуг); результат від операційної діяльності; загальний фінрезультат від усієї діяльності та чистий фінрезультат після оподаткування.
Розділ II «Сукупний дохід»
НП(С)БО 1 визначає сукупний дохід як зміни у власному капіталі протягом звітного періоду внаслідок господарських операцій та інших подій (за винятком змін капіталу за рахунок операцій із власниками). Водночас є поняття іншого сукупного доходу — це доходи і витрати, не включені до фінрезультатів підприємства. Тож у цьому розділі відображають доходи і витрати, не включені до розділу I звіту про фінрезультати. Це, зокрема, доходи і витрати підприємства, які були отримані протягом року внаслідок госпоперацій та інших подій і через специфіку їх бухобліку не відображені на бухгалтерських рахунках 7-го та 9-го класів. Такі доходи і витрати фіксують одразу на рахунках обліку капіталу — це рахунки 4-го класу. Вони вписуються у визначення доходів відповідно до п. 5 НП(С)БО 15 — адже відбувається зростання власного капіталу.
Розділ III «Елементи операційних витрат»
Розділ III призначено для відображення витрат підприємства звітного періоду поелементно. Тут усі витрати подано за центрами їх формування: на виробництво і збут, управління та інші операційні витрати, але (увага!) за мінусом внутрішнього обороту, тобто за мінусом тих витрат, які становлять собівартість продукції (робіт, послуг), виробленої і спожитої самим підприємством. Собівартість реалізованих товарів, запасів у цьому розділі не наводять.
Докладніше про складання цього звіту ми розповіли (з таблицями опису заповнення кожного рядка) в статті «Звіт про фінрезультати. Форма №2 за 2025 рік: інструкція із заповнення та подання».