Суттєво. ФОП — платник ЄП 2 групи має право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з продажу товарів на маркетплейсах за умови дотримання усіх вимог, визначених гл. 1 розд. XIV ПКУ, Закону №2473 та інших законів України, а також нормативно-правових актів НБУ, прийнятих відповідно до Закону №2473.
! ФОП 2 групи ЄП
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) розглянула звернення <…> щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомив, є фізичною особою — підприємцем, платником єдиного податку другої групи та планує здійснювати виробництво та/або продаж товарів (сувенірна подарункова продукція: подарункові коробки для фото з фанери та дерева; скляні подарункові коробки для фото; шкіряні коробки та конверти для зберігання фотографій; акрилові коробки для презентації фото; дерев’яні футляри для флешок тощо) через іноземні маркетплейси Etsy, Amazon, eBay.
Модель розрахунків передбачає, що покупці сплачують кошти маркетплейсу його платіжному провайдеру, після чого маркетплейс перераховує кошти продавцю (за мінусом комісій/зборів, можливих повернень/утримань). Виплати планується отримувати в іноземній валюті на рахунок у платіжній системі Payoneer, з подальшим перерахуванням коштів на валютний рахунок фізичної особи — підприємця.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Щодо можливості роботи на іноземних маркетплейсах (єдиний податок друга група)
1.1. Чи має право фізична особа — підприємець (платник єдиного податку другої групи) здійснювати продаж товарів нерезидентам/іноземним покупцям через іноземні маркетплейси (Etsy, Amazon, eBay), якщо фактичне відвантаження товару здійснюється з України?
1.2. Чи впливає на оподаткування/право перебування на єдиному податку другої групи те, що профіль продавця на маркетплейсі технічно оформлюється як individual (фізична особа), але виплати отримує та обліковує фізична особа — підприємець (та сама фізична особа), і продажі є результатом підприємницької діяльності?
2. Щодо отримання виплат через Payoneer
2.1.Чи може фізична особа — підприємець (платник єдиного податку другої групи) отримувати виплати від маркетплейсів в іноземній валюті на акаунт/рахунок у платіжній системі Payoneer, та надалі перераховувати ці кошти на поточний рахунок фізичної особи — підприємця в українському банку?
2.2. Чи вважаються такі надходження через Payoneer безготівковою грошовою формою розрахунків для цілей застосування спрощеної системи?
2.3. Які первинні документи (виписки) податковий орган вважає достатнім для підтвердження суми та дати доходу при такій моделі розрахунків?
3. Щодо суми доходу фізичної особи — підприємця при продажах через маркетплейси
3.1. Яка сума вважається доходом фізичної особи — підприємця для єдиного податку при продажах через маркетплейси?
4. Щодо дати отримання доходу та курсу Національного банку України (далі — НБУ)
4.1. Яка дата є датою отримання доходу фізичної особи — підприємця у наведеній системі розрахунків: дата зарахування коштів на баланс продавця на маркетплейсі; дата фактичного зарахування коштів на акаунт/рахунок у Payoneer; дата зарахування коштів на валютний рахунок фізичної особи — підприємця відкритий в українському банку?
4.2. На яку дату застосовується офіційний курс НБУ для перерахування валютного доходу у гривню у зазначеній моделі?
5. Щодо «податкового (звітного) періоду» та обліку доходів
5.1. Що саме є «податковим (звітним) періодом» для визначення доходу фізичної особи — підприємця (платника єдиного податку другої групи) при отриманні оплати через Payoneer: чи правильно вважати, що таким періодом є календарний рік, незалежно від періодичності виплат/виписок Payoneer/маркетплейсу?
5.2. Чи достатньо для ведення обліку доходів у довільній формі (помісячно) відображати надходження за даними виписок Payoneer/банку із зазначенням суми в гривні та дати отримання доходу?
Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями (далі — Закон №959) зовнішньоекономічна діяльність — це, зокрема, діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, користуються зазначеним правом, якщо вони зареєстровані як підприємці у порядку, визначеному законом (частина друга ст. 5 Закону №959).
Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» зі змінами та доповненнями (далі — Закон №2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами НБУ, прийнятими відповідно до Закону №2473.
Принципи валютного регулювання, які викладені у ст. 2 Закону №2473, передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб — резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов’язання, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.
Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону №2473).
Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Відповідно до пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Дія пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи — підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Пунктом 291.5 ст. 291 Кодексу визначені види діяльності, здійснюючи які фізичні особи — підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп.
Відповідно до п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи — підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 Кодексу).
Щодо питань 1.1 та 1.2
Фізична особа — підприємець — платник єдиного податку другої групи має право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з продажу товарів на маркетплейсах за умови дотримання усіх вимог, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу, Закону №2473 та інших законів України, а також нормативно-правових актів НБУ, прийнятих відповідно до Закону №2473.
Щодо питання 2.1
Відповідно до Закону України від 20 травня 1999 року №679-ХІV «Про Національний банк України», Національний банк встановлює правила проведення банківських операцій, визначає систему, порядок і форми платежів; здійснює відповідно до визначених спеціальним законодавством повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій іноземній валюті, то з порушеного питання доцільно звернутися до Національного банку України.
Щодо питань 2.2, 2.3, 4.1 та 4.2
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).
Поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні визначено Законом України від 30 червня 2021 року №1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі — Закон №1591).
Безготівкові розрахунки — це перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів (п. 3 ст. 1 Закону №1591).
Таким чином, розрахунки, які здійснюються шляхом перерахуванням коштів з рахунку, відкритого у системі Payoneer на рахунок, відкритий у надавача платіжних послуг в Україні для для здійснення підприємницької діяльності, у розумінні Закону №1591 можуть вважатися безготівковими.
Датою отримання коштів є дата надходження коштів на рахунок, відкритий на платформі Etsy.
Показники, виражені в іноземній валюті, перераховуються у національну валюту за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату їх отримання.
Щодо питань 3.1 та 5.2
Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Кодексу фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 №728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №579» з 01 січня 2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579, та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.
Проте зміни, запроваджені з 01.01.2021 Законом України від 14 липня 2020 року №786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб — підприємців», щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо)), не скасовують обов’язку дотримуватися платниками єдиного податку, вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця на підставі первинних документів у відповідності до норм п. 44.1 ст. 44 Кодексу.
Згідно з пп. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пп. 44.1 ст. 44 Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, доходом фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку другої групи є сума, визначена у первинному документі (без урахування податків, які нараховуються безпосередньо маркетплейсом Etsy).
Щодо питання 5.1
Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку визначено ст. 296 Кодексу.
Так, відповідного до п. 296.2 ст. 296 Кодексу платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 Кодексу, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 Кодексу, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.
Таким чином,якщо кошти,отримані від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, зараховані на рахунок, відкритий, зокрема у системі Etsy, а потім у Payoneer, та в подальшому перераховуються на рахунок, відкритий у надавача платіжних послуг в Україні для здійснення підприємницької діяльності (впродовж звітного періоду, але не пізніше річного податкового (звітного) періоду), то такі кошти включаються до доходу фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку та оподатковуються у порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Кодексу.
Разом з тим, якщо зазначені кошти залишаються на кінець звітного податкового періоду на рахунку, відкритому у системі Payoneer, тобто не зараховуються на рахунок, відкритий у банківській установі України для здійснення підприємницької діяльності, або зараховуються на рахунок в Україні, який відкритий для власних потреб, то такі кошти оподатковуються як іноземний дохід за правилами, встановленими для платників податків — фізичних осіб.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.