Шахрайство з банківським рахунком «єдинника»: чи оподатковуються отримані за злочином кошти?
Унаслідок шахрайських дій на рахунок юрособи-«єдинника» було зараховано, а потім виведено кошти. Чи оподатковуються ці кошти єдиним податком? Чи вплине цей факт на можливість залишитися на спрощеній системі оподаткування?
На жаль, шахрайство з банківськими рахунками лише набирає обертів. І від цього потерпає багато осіб. Причому не тільки ті, в кого гроші вкрали. Іноді шахраї використовують банківські рахунки цілком порядних фізичних та юридичних осіб для прикриття своїх намірів. Так сталося і в ситуації, про яку поговоримо далі.
ДПС надала ІПК від 30.01.2026 №602/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК (див. «ДК» №8/2026), де розглянула цікаву ситуацію.
Отже, підприємство є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5%. У IV кварталі 2025 року внаслідок шахрайських дій із розрахунковим рахунком (шахраї отримали доступ на вхід та підписання документів) на рахунок підприємства було отримано кошти від контрагентів, з якими не було жодних відносин і яким не надавали послуги та не продавали товар. Далі ці кошти були перераховані шахраями на рахунки третіх осіб (різним ФОПам), від яких підприємство також не отримувало жодних товарів чи послуг.
Запитання:
1. Як враховувати кошти, які надійшли на рахунок унаслідок зловмисних дій для подальшого виведення, чи підлягають вони оподаткуванню згідно з чинним законодавством?
2. Чи вплине ця сума на річний ліміт доходу платника єдиного податку?
Відповідь щодо першого-другого запитання
Як відомо, датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку в грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ПКУ). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Для платника єдиного податку третьої групи (юрособи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримано попередню оплату (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.
Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 ПКУ (п. 292.13 ПКУ).
Платники єдиного податку третьої групи — юрособи використовують дані спрощеного бухобліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 ПКУ (п. 296.1 ПКУ).
Тобто, на думку ДПСУ, суми, які надійшли на рахунок підприємства, включаються до доходу платника єдиного податку й оподатковуються за обраною ставкою єдиного податку, встановленою ПКУ для такого платника єдиного податку.
Водночас підприємство для визначення контрагентів може використати банківські виписки з рахунку, які містять перелік усіх транзакцій за певний період, відображають рух коштів, початковий та кінцевий залишки.
Визначають дохід для потреб оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Платники єдиного податку третьої групи зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення (пп. 3 пп. 298.2.3 ПКУ).
Платники єдиного податку третьої групи (юрособи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку в подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3, а також зобов’язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, установлених ПКУ.
Від редакції: і це ще добре, що податківці не згадали про провадження діяльності, не зазначеної в Реєстрі платників єдиного податку. Було б важко знайти код КВЕД для шахрайства. Хоча в цьому випадку шахрайством займалося якраз не підприємство, воно теж потерпіло від зазначених операцій, адже шахраї отримали доступ до його банківського рахунку і тільки дивом не вивели з нього і кошти, які належали самому підприємству!
Звісно, що ми з таким підходом ДПСУ абсолютно не згодні. Кошти, заведені на рахунок підприємства шахраями, не належали самому підприємству і мають бути повернені їх власникам. Тобто доходу як такого підприємство не отримало. Шахрайські дії вчиняли інші особи, а не підприємство, тобто цей випадок взагалі не має стосунку до господарської діяльності підприємства!
До того ж у ПКУ немає норми, яка б уважала такі кошти доходом «єдинника». Втім, позаяк у ПКУ взагалі немає норми щодо такої ситуації, то податківці можуть тлумачити закон на власне розуміння, і, на жаль, вони обрали фіскальний підхід.
Наприклад, щодо помилково зарахованих на рахунок «єдинника» коштів податківці мають лояльніше ставлення: якщо ці кошти були одразу ж повернуті, вони не включаються до доходу платника податку. Про це ми писали за посиланням.
То чому ж у випадку з коштами, які надійшли через шахрайські дії третіх осіб (якщо це доведено слідством і судом), має бути інакше?
У самого «єдинника» тільки один вихід із цієї ситуації: оскаржувати цю ІПК в суді. Але це може зробити лише те підприємство, яке її отримало.