Суттєво. Якщо підрядник при виконанні робіт здійснює заправлення пальним електрообладнання замовника і в акті виконаних робіт зазначає це пальне як витратний матеріал у складі цих робіт, в такому випадку таке заправлення є власним споживанням пального підрядником.
! Платникам акцизного податку
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі — Товариство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства стосовно операцій із заправки пальним дизельного генератора при виконанні робіт за договором підряду, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство виконує пусконалагоджувальні електромонтажні роботи по розбудові електростанції (об’єкт енергетики), для яких необхідна заправка пальним електрообладнання (дизельний генератор у складі електростанції) в значній кількості (більше 800 л).
Товариство у зверненні зазначає, що відповідно до пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу операція з заправки пальним в рамках договору підряду не є реалізацією пального, але ж при дотриманні одночасно трьох умов, однією з яких є заправка в паливний бак обладнання, що призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг. Інші види в цьому пункті не зазначені.
Товариство запитує:
Чи може ДПС (у випадку Товариства) розцінити заправку дизельного генератора для електростанції як реалізацію пального, якщо Товариство таке пальне відобразить окремим рядком в акті виконаних робіт?
Щодо зазначеного питання
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. При цьому ст. 839 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник зобов’язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 840 Цивільного кодексу України, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов’язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.
Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад — це, зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Підпунктами «б» — «в» пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, у яких випадках приміщення або територія, де здійснюється навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, не є акцизним складом.
Згідно із пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядником акцизного складу є, зокрема, суб’єкт господарювання — платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.
Згідно із пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу — будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
до акцизного складу;
до акцизного складу пересувного;
для власного споживання чи промислової переробки;
будь-яким іншим особам.
Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:
у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
при використанні пального суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу / акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.
До власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:
а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;
б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:
призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;
належать іншим особам;
виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;
в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в підпункті «б» цього підпункту, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.
Отже, норми пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу щодо операцій із заправлення пальним за договорами підряду, які при одночасному виконанні зазначених у цьому підпункті Кодексу умов відносяться до власного споживання пального, стосуються замовників за договорами підряду, а не підрядників.
Відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1. ст. 212 Кодексу особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне є платниками акцизного податку.
Якщо Товариство (підрядник) при виконанні робіт за договорами підряду відповідно до умов відповідного договору для виконання пусконалагоджувальних робіт здійснює заправлення пальним електрообладнання замовника і в акті виконаних робіт зазначає це пальне як витратний матеріал у складі цих робіт, в такому випадку таке заправлення є власним споживанням пального Товариством.
При цьому, якщо Товариство не здійснює операції із зберігання та реалізації пального іншим особам, а приміщення або територія не є акцизним складом у розумінні пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, а Товариство не є розпорядником акцизного складу, власне споживання не є реалізацією пального у розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Якщо відповідно до первинних документів Товариство здійснює продаж пального замовнику, то у такому випадку Товариство здійснює реалізацію пального у розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.