Лікарняні враховуватимуть у зарплату заброньованим: обіцянка від ПФУ
Чи були на практиці випадки, коли підприємство втрачало статус критичного (а працівники — бронь) через лікарняні? Чи багато таких випадків? Чи вирішує лист ПФУ питання врахування лікарняних у зарплату заброньованих?
Рівень 2,5 МЗП: як критерій для критичності роботодавця та як умова броні працівника
Нагадаємо, що у Порядку №76 декілька разів фігурує поняття не менше ніж 2,5 МЗП:
— як один з обов’язкових критеріїв для встановлення і збереження статусу критично важливого для роботодавців;
— як умова для збереження броні працівникові.
МЗП на сьогодні — 8 000 грн, тож маємо вже знайомий багатьом розмір зарплати 20 000 грн.
Сума в обох випадках однакова, а от порядок її застосування — різний!
Коли ми кажемо про збереження броні, то не нижчим ніж 20 000 грн має бути місячний заробіток конкретного заброньованого працівника.
Коли ж ми кажемо про статус критично важливого підприємства, то це не зарплата кожного працівника на ньому, а середня зарплата по підприємству.
Покажемо у зручній таблиці різницю між поняттями.
Порівняльна таблиця
Критерій критичності vs вимога до зарплати заброньованого працівника
| Параметр | Критерій критичності підприємства | Вимога до зарплати заброньованого працівника |
| Суть | Середня зарплата на підприємстві за останній місяць має бути не менша ніж МЗП х 2,5 | Кожному заброньованому працівникові має бути нараховано зарплату не меншу ніж МЗП х 2,5 щомісяця |
| Період | За останній календарний місяць (перевіряється перед присвоєнням критичного статусу і протягом усього періоду збереження статусу) | Протягом строку броні від мобілізації (тобто попередній рівень зарплати для конкретного працівника не має значення) |
| Кого стосується | Усі працівники підприємства (беруться до уваги лише ті, яким у розрахунковому місяці нараховано зарплату, зокрема ті, хто працює на умовах неповного робочого часу, перебувають в оплачуваних відпустках. Ті, що перебувають у неоплачуваних відпустках і з ким трудовий договір призупинено, до уваги не беруться) | Конкретні заброньовані працівники (тому їм обов’язково має бути нарахована зарплата або відпусткові. Бронюють лише найпотрібніших, тож такі працівники не можуть перебувати у довготривалих неоплачуваних відпустках або призупиняти дію трудового договору) |
| Документ | Підтверджується довідкою підприємства при отриманні критичного статусу, після чого щомісяця перевіряється на підставі поданої єдиної звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ для збереження статусу | Застосовується після оформлення броні на підставі поданої єдиної звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ |
| Мета | Визначення, чи є підприємство критично важливим і чи може воно бронювати працівників | Визначення права конкретного працівника бути заброньованим |
| Ключовий показник | Середня зарплата ≥ МЗП х 2,5 | Індивідуальна зарплата ≥ МЗП × 2,5 |
| Винятки (не враховуються) | Державні та комунальні підприємства/організації | Немає |
Увага! Згідно п. 6-1 Порядку №76 за результатами перевірки орган (йдеться про орган, який має повноваження присвоювати або скасовувати критичний статус) ухвалює одне з таких рішень:
— про невідповідність підприємства критеріям (у тому числі щодо рівня середньої зарплати) або про невиконання вимог, визначених в абзаці третьому пункту 8 Порядку №76 (щодо рівня зарплати заброньованих працівників), а також скасовує їх статус критично важливих;
— про відповідність підприємства критеріям і про виконання вимог Порядку №76 та визначення їх критично важливими.
Копію рішення, ухваленого за результатами перевірки, такий орган в одноденний строк з дня його ухвалення надсилає Мінекономіки, Міноборони (СБУ, розвідувальним органам України) та Мінцифри.
Таким чином, роботодавець може втратити критичний статус і через меншу ніж 20 000 грн середню зарплату, і через те, що комусь із його заброньованих працівників нараховано зарплату меншу ніж 20 000 грн.
Тоді (якщо хоча б одному заброньованому нараховано зарплату менше ніж 2,5 МЗП) бронь утратять усі працівники такого підприємства, адже бронювати має право лише підприємство, що має критичний статус!
І це ще не все. Адже підприємства, яким скасовано статус критично важливих, не можуть бути визначені критично важливими раніше ніж через шість місяців після скасування зазначеного статусу. Тобто через порушення цих умов підприємство зможе бронювати знову лише через півроку!
За таких умов роботодавець аж ніяк не може ризикувати. І нараховуючи зарплату за місяць та відображаючи її в єдиній звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ, треба контролювати обидва показники: і свою середню зарплату, і фактичний рівень зарплати кожного із заброньованих працівників.
Як порахувати середню зарплату?
Порядок №76 про це не пише. Тому вже, на жаль, традиційно доводиться чекати на роз’яснення від компетентних органів та відомств.
Першим щодо цього висловилося Мінекономіки. Тож про те, як визначати середню зарплату, ми написали за посиланням: «Рахуємо середню зарплату для бронювання за новою єдиною звітністю з ПДФО, ВЗ та ЄСВ: лист Мінекономіки».
Міністерство вирішило, що показник середньої зарплати треба рахувати виходячи з даних єдиної звітності. Формула дуже проста — спочатку контролери дізнаються про суму значень трьох рядків податкового розрахунку:
— 1.1 «сума нарахованої заробітної плати»;
— 1.3 «сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків»;
— 1.4 «сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України».
Після розрахунку цієї загальної суми (1.1 + 1.3 + 1.4) її треба поділити на рядок 103 «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення)».
А податківці пояснили, як заповнювати рядок 103. За їхніми словами, це кількість працівників, яким у звітному періоді нараховано зарплату.
Як бачимо, до розрахунку беруться і зарплата, і відпусткові (бо їх теж відображають у рядку 1.1), і лікарняні.
І, з одного боку, все логічно — ті, кому зарплату (або відпусткові) не нараховували, до розрахунку середньої зарплати не потрапляють, і заниження цього показника не відбувається.
З іншого боку, ніяк не впливає на цей показник те, що працівник міг не відпрацювати цілий місяць — був прийнятий на роботу в середині звітного місяця або звільнився не в останній день. Його однаково беруть до розрахунку як цілу одиницю, тому такі моменти треба уважно відстежувати і подекуди «дотягувати» рівень їхньої зарплати (наприклад, за рахунок премій), аби середній показник зарплати на підприємстві був не нижчий за 20 000 грн на одного працівника.
Зарплата кожному заброньованому працівникові не менше ніж 2,5 МЗП
Найбільш гостре та спірне питання у суспільства: а що саме входить до поняття «нарахована зарплата» кожному заброньованому не менше ніж 2,5 МЗП? Є дві позиції та два підходи.
Роз’яснення Мінекономіки, як ми показали вище, стосується лише показника середньої зарплати. Можна думати, що лікарняні враховуються і до показника фактичної зарплати заброньованих, але на практиці буває інакше.
Докладно позицію автора та ситуацію зі зняттям броні через лікарняні ми описали за посиланням: «Статус критичного підприємства втрачено через лікарняні: як це сталось і чи можна було уникнути?».
Утім, з’явився перший проблиск надії, що це питання врешті-решт матиме чітку та єдину відповідь.
ПФУ в листі від 27.06.2025 №2800-060202-8/42767 (див. «ДК» №29/2025) зазначив, що інформація про нараховану щомісячну заробітну плату надаватиметься з додатка Д1.
У графі 16 додатка Д1 зазначають суми виплат, нараховані за дні тимчасової непрацездатності, і допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, їх відображаються в окремих рядках із кодами категорій застрахованої особи (у полі відповідного місяця лише в сумі, що припадає на такий місяць).
З огляду на зазначене суми виплат, нараховані за дні тимчасової непрацездатності, враховуватимуться за відповідний місяць, хоча і лише в сумі, що припадає на такий місяць.
Тобто виглядає так, що лікарняні за липень мають враховуватися до показника фактичної зарплати за липень, а лікарняні за червень — до зарплати за червень. Та головне — що мають враховуватися! Проте наразі це лише позиція ПФУ.
Обмін інформацією між ПФУ та Мінцифри про зарплату заброньованих
У Постанові КМУ від 28.02.2025 №233 зазначається, що КМУ постановляє: ПФУ та Мінцифри протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити електронну інформаційну взаємодію між реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування та Єдиним державним вебпорталом електронних послуг щодо відповідності умовам, зазначеним в абзаці третьому пункту 8 Порядку №76 щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, для оформлення бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час воєнного стану в електронній формі, щодо розміру нарахованої заробітної плати за визначений період та застосування відомостей такого реєстру відповідно до зазначеного Порядку.
Тобто процедуру обміну інформацією на дотримання рівня 2,5 МЗП мала би бути налагоджена автоматично ще на початку весни 2025 року. Але, як показує практика, дотримання критеріїв, зокрема рівень зарплати заброньованим, перевіряють відомства, які надавали критичність без автоматичної взаємодії між ПФУ та Мінцифри.
Писали за посиланнями: «До 28 травня критично важливі підприємства мають надати дані до Мінекономіки: кого це стосується?» і «Мінекономіки розпочало нову хвилю перевірки критичних підприємств!».
Тобто наразі жодного автоматичного обміну немає.
Чи знімає свіжий лист ПФУ ризики на 100%?
Наголосимо, що критичний статус присвоює наразі саме Мінекономіки. А воно ще з приводу зарплати заброньованих не висловилося. В своєму листі Мінекономіки писало про врахування лікарняних, але то для середньої зарплати.
ПФУ, справді, перевіряє дані поданої єдиної звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ, і має подавати результати аналізу до Мінцифри (щодо відповідності підприємства умовам критичності та виконання вимоги щодо рівня зарплати заброньованих). А вже остаточне рішення (погодитися з висновками ПФУ чи ні) ухвалюватиме орган, який присвоїв критичний статус підприємству. І зазначений лист ПФУ аж ніяк не гарантує того, що органи, відомства з ним погодяться.
Звісно, останню крапку в цьому питанні мав би поставити КМУ, внісши змін до постанови №76, у яких чітко визначити, як рахуються показники середньої і фактичної зарплати. Але наразі цього немає.
Так, масових випадків позбавлення критичного статусу через лікарняні, на щастя, не спостерігається. Тому можна заспокоювати себе тим, що це окремі випадки і з вами такого не станеться.
Але і процедури оскарження такого рішення в Порядку №76 немає, як не прописані й наслідки оскарження. Якщо підприємство отримає рішення про скасування критичного статусу і дізнається, що це відбулося через лікарняні, до кого йому звертатися: до ПФУ, до органу, який скасував критичний статус, чи до суду? А навіть якщо суд вирішить, що лікарняні треба було врахувати, що далі? Критичний статус відновлять чи його треба буде отримувати наново? Що буде за цей час із працівниками, бронь яких анульовано?
Наразі маємо лише один відомий наслідок: ті, кому критичний статус скасували, півроку не зможуть його отримати.
Чи готові ви ризикнути і враховувати лікарняні в зарплату? Кожен вирішуватиме для себе самостійно.