Суттєво. Якщо платник ПДВ провадить підприємницьку діяльність з постачання (продажу) вживаних транспортних засобів, що прийняті за договором комісії в неплатників ПДВ, базою оподаткування за такими операціями є комісійна винагорода такого платника ПДВ.
! Платникам ПДВ
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо особливостей оподаткування ПДВ та податком на прибуток підприємств операцій з постачання вживаних транспортних засобів і, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює, зокрема, діяльність як офіційний оператор ринку вживаних автомобілів. У межах такої діяльності Товариство здійснює операції з фізичними та юридичними особами, які є як платниками ПДВ, так і неплатниками ПДВ, за такими правочинами:
договори купівлі-продажу вживаних автомобілів, придбаних у осіб, які не є платниками ПДВ;
договори купівлі-продажу вживаних автомобілів, прийнятих за договором комісії від осіб, які не є платниками ПДВ.
Розрахунки за зазначеними договорами проводяться виключно в безготівковій формі: шляхом перерахування коштів на банківські рахунки продавців, відкриті у фінансових установах України, або шляхом заліку вартості вживаного автомобіля при придбанні нового транспортного засобу (трейд-ін).
Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1) в частині оподаткування ПДВ (з урахуванням норм пункту 189.3 статті 189 розділу V ПКУ):
— щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ за операціями, зазначеними у зверненні;
— щодо порядку нарахування податкових зобовʼязань з ПДВ при продажу вживаних автомобілів, прийнятих за договором комісії від неплатників ПДВ;
2) в частині оподаткування податком на прибуток підприємств:
— який порядок визнання доходу в податковому обліку при реалізації вживаних автомобілів, придбаних у неплатників ПДВ за договорами купівлі-продажу або при реалізації вживаних автомобілів, прийнятих за договором комісії від неплатників ПДВ;
— чи застосовуються податкові різниці відповідно до розділу ІІІ ПКУ у випадку реалізації таких транспортних засобів;
— чи впливає тип правочину (купівля-продаж чи комісія) на формування об’єкта оподаткування податком на прибуток?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Щодо оподаткування податком на додану вартість (питання 1)
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.
Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ визначено, що постачання товарів — будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю (підпункт «е» підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Продаж (реалізація) товарів — будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Згідно з пунктом 189.3 статті 189 розділу V ПКУ, у разі якщо платник податку провадить підприємницьку діяльність з постачання вживаних товарів (комісійну торгівлю), що прийняті за договором комісії в осіб, не зареєстрованих як платники податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку.
У випадках, коли платник податку здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, за договорами, що передбачають перехід права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому розділом V ПКУ.
Датою збільшення податкових зобов’язань платника податку є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ.
При цьому ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається:
для осіб, не зареєстрованих як платники податку, виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче ринкової вартості такого засобу, розрахованої суб’єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону (за вибором платника податку). При цьому середньоринкова вартість транспортного засобу визначається відповідно до пункту 173.1 статті 173 розділу ІV ПКУ;
для платників податку виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.
Для цілей розділу V ПКУ вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.
Новими транспортними засобами вважається, зокрема, наземний транспортний засіб — той, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому має загальний наземний пробіг до 6 000 кілометрів.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Якщо платник податку здійснює операції з постачання (продажу) вживаних товарів (у тому числі транспортних засобів), які були придбані у фізичних осіб, не зареєстрованих як платники ПДВ, базою оподаткування за такими операціями є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому пунктом 189.3 статті 189 розділу V ПКУ.
Якщо платник податку провадить підприємницьку діяльність з постачання (продажу) вживаних товарів,у тому числі транспортних засобів, що прийняті за договором комісії в осіб, не зареєстрованих як платники податку, податкові зобовʼязання з ПДВ за такими операціями базою оподаткування за такими операціями є комісійна винагорода такого платника податку.
Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств (питання 2)
Перш за все зауважимо, що оскільки відповідно до підпункту 19-1.1.28 пункту 19-1.1 статті 19-1 розділу І ПКУ до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг із питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, тому питання оформлення та виконання правочинів не належать до компетенції ДПС та регулюються нормами цивільного законодавства.
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
ПКУ не передбачено різниць для коригування платником податку на прибуток підприємств фінансового результату до оподаткування за операціями з продажу (реалізації) товарів, у тому числі автомобілів, резидентам України.
Такі операції платника податку на прибуток підприємств при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування цим податком відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).
Тож питання бухгалтерського обліку Товариством операцій з продажу (реалізації) товарів, у тому числі автомобілів, належать до компетенції Міністерства фінансів України.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).