Згідно з пп. 39.2.1.7 ПКУ господарські операції, передбачені пп. 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухобліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за мінусом непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
- обсяг таких госпоперацій платника податків із кожним контрагентом, визначений за правилами бухобліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за мінусом непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Отже, господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких госпоперацій, визначений за правилами бухобліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за мінусом непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Для визначення річного доходу, який не має перевищувати 150 млн грн, потрібно брати дохід, визначений за правилами бухобліку. Такий дохід визначають на рахунках класу 7. По суті, такий показник зазначають у рядку 01 декларації з податку на прибуток.
Згідно з пп. 39.2.1.4 ПКУ господарською операцією для потреб трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті — платників податку на особливих умовах — на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, але не виключно:
а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
б) операції з придбання (продажу) послуг;
в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;
г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;
д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні;
е) операції, внаслідок яких обсяг доходу та/або фінансовий результат платника податку зменшується через повну або часткову, безповоротну або тимчасову передачу функцій разом із матеріальними та/або нематеріальними активами (або без них), вигодами, ризиками та можливостями іншому платникові податку (іншій особі) в тих випадках, коли б у відносинах між непов’язаними особами така передача не здійснювалася без компенсації, незалежно від того, чи відображені такі операції у бухобліку.
А отримання авансів (попередньої оплати) і перерахування авансів (попередньої оплати) на об’єкт оподаткування податком на прибуток не впливає. Тому, на наш погляд, операцій здійснення передоплат брати не потрібно.
Подібний висновок читаємо й у відповіді ДПС на запитання в ЗІР (131.03): «Який курс відображати в графі 19.1 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про контрольовані операції, якщо частина операції відображена у бухгалтерському обліку за курсом на дату попередньої оплати, а інша частина — за курсом на дату відвантаження?».
По суті, це означає, що для розрахунку потрібно брати обороти за проведеннями: Д-т 362 К-т 70, Д-т 20, 28 тощо К-т 632.