Що сказано про такі різниці в НП(С)БО 21?
Курсові різниці, що виникають стосовно дебіторської заборгованості або зобов’язань за розрахунками з господарською одиницею за межами України, погашення яких не планується і не є ймовірним у найближчій перспективі, відображають у складі іншого додаткового капіталу та в іншому сукупному доході (пп. 9 НП(С)БО 21).
Таким чином, розглянуті різниці відображають на субрахунку 423 «Накопичені курсові різниці».
Про яку господарську одиницю за межами України йдеться?
Господарська одиниця за межами України — це дочірнє, асоційоване, спільне підприємство, філія, представництво або інший підрозділ підприємства, які перебувають або ведуть господарську діяльність за межами України (пп. 4 НП(С)БО 21).
Аналіз положень НП(С)БО 21 свідчить, що цей стандарт застосовується саме у випадках, коли українське підприємство має господарську одиницю за межами України, тобто виступило засновником іноземних юросіб, а не навпаки. Це підтверджується такими аргументами:
1. Згідно з п. 1 НП(С)БО 21, цей стандарт визначає методологічні засади формування у бухобліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України.
2. Якщо проаналізувати п. 9 НП(С)БО 21 щодо курсових різниць, що виникають за розрахунками з господарською одиницею за межами України, то стає зрозуміло, що ця норма стосується ситуації, коли саме українська компанія інвестує кошти у свій підрозділ, дочірнє/асоційоване підприємство, а не навпаки.
3. Підставивши у фразу «господарською одиницею за межами України» визначення цього терміна, отримуємо: «Курсові різниці, що виникають щодо дебіторської заборгованості або зобов’язань за розрахунками з дочірнім, асоційованим, спільним підприємством, філією, представництвом або іншим підрозділом підприємства, які перебувають або ведуть господарську діяльність за межами України, погашення яких не планується і не є ймовірним у найближчій перспективі, відображаються у складі іншого додаткового капіталу та відображаються в іншому сукупному доході».
4. Пункт 10 НП(С)БО 21 визначає порядок врахування показників статей фінансової звітності закордонної господарської одиниці у звітності головного українського підприємства.
5. Включення статей фінансової звітності господарської одиниці за межами України до консолідованої фінансової звітності здійснюється згідно з НП(С)БО 2.
Що таке «найближча перспектива»?
Згідно зі судовою практикою Верховного Суду (див. Постанову ВС від 07.04.2021 у справі №826/17777/18), поняття «найближчої перспективи» не закріплене в законодавстві України. Верховний Суд зазначає, що такий оціночний критерій, як «найближча перспектива», наведений у пункті 9 НП(С)БО 21, може визнаватися судами дотриманим залежно від обставин, установлених під час судового розгляду конкретної справи.
На наш погляд, найближчою перспективою може бути період до одного року. Адже цей період вкладається у поняття поточного періоду.
З урахуванням сказаного вище, якщо компанія-резидент очікує, що воєнний стан буде припинено протягом року, то це можна вважати найближчою перспективою. Але позаяк критерії розуміння «найближчої перспективи» не встановлені чинним законодавством, може бути доречно отримати консультацію в Мінфіну.