Відшкодування ПДВ за рішенням суду
ТОВ звернулося до ДПСУ по консультацію із запитаннями щодо відшкодування ПДВ: чи потрібно повторно подавати дод. 4 та чому слід зазначати саме рахунок СЕА ПДВ для відшкодування задекларованих сум податку? Надану у відповідь ІПК ДПСУ від 19.01.2024 №324/ІПК/99-00-04-02-03 (див. «ДК» №9/2024) коментуємо нижче.
У коментованій нами індивідуальній податковій консультації ДПСУ від 19.01.2024 №324/ІПК/99-00-04-02-03 йдеться про порядок відшкодування ПДВ за результатами перевірки, які були оскаржені в суді, й платник податків отримав позитивне для себе рішення суду1.
1 Постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2023 у справі №480/1832/23.
І тут потрібно відповісти на такі запитання:
1. Про яке саме судове рішення йдеться у п. 200.15 ПКУ?
2. Яким чином таке рішення отримується контролюючим органом?
3. Чи має платник податків повторно подавати додаток 4 до декларації з ПДВ, сума відшкодування якого підтверджена таким судовим рішенням?
Яку справу розглядали в суді?
Отже, ТОВ звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 13.02.2023, яким установлено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2022 року в розмірі 119 222 грн та нараховано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 11 922,20 грн.
Підставою для визнання податковим органом завищення сум відшкодування ПДВ були висновки про те, що на порушення пп. 69.1-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ ТОВ не підтверджено суму, задекларовану в декларації з ПДВ за червень 2022 року. Так, фактично ТОВ здійснило передплату в лютому 2022 року, але податкова накладна зареєстрована щойно у липні 2022 року. Таким чином, на думку податкових органів, ТОВ має відобразити господарську операцію або у декларації за лютий 2022 р. згідно з первинним документом (перша подія перерахування коштів), або у декларації за липень 2022 р. (місяць реєстрації податкової накладної в ЄРПН). З огляду на те що у червні 2022 року немає господарських операцій, у ТОВ не підтверджено суму від’ємного значення, заявлену до відшкодування у жовтні 2022 року. Позаяк періодом виникнення від’ємного значення, заявленого платником податків до відшкодування у жовтні 2022 року, є червень 2022 року, то ТОВ порушило норми пп. 14.1.18 та п. 200.1 ПКУ.
Натомість ТОВ вказує на те, що податковий кредит сформовано на підставі первинних документів, як передбачено пунктом 32-2 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ. Інші положення ПКУ не містять жодних обмежень щодо застосування п. 32-2. Також контрагент ТОВ в умовах воєнного стану дотримався граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а тому зазначена сума ПДВ у декларації за червень 2022 року не може впливати на право ТОВ на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.
Суди першої та апеляційної інстанцій цілком погодилися з платником податків.
Суди наголосили, що, справді, за договором купівлі-продажу від 31.01.2022 ТОВ сплатило 03.02.2022 повну суму за придбаний товар з ПДВ.
Важливо! В акті перевірки жодних висновків щодо безтоварності операції з придбання товару й технічного обладнання до нього, неповноти сплати за товар, претензій до якості первинних бухгалтерських документів, що підтверджують госпоперацію, перевіряльники не зазначили.
Водночас податкова накладна 03.02.2022 не була зареєстрована в ЄРПН, а тому в лютому 2022 року ТОВ не мало права включати до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену в ціні товару за договором купівлі-продажу від 31.01.2022. У податкових деклараціях з ПДВ за лютий — травень 2022 р. суми ПДВ за господарською операцією за першою подією — фактом оплати 03.02.2022 — не відображені. Податковий кредит за операціями у лютому 2022 року не формувався.
Проте суд врахував наступні зміни до ПКУ після 24.02.2022, а саме:
1) 27.05.2022, тобто після подання підприємством податкових декларацій, набрав чинності Закон №2260, яким відповідно до пункту 32‑2 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в ЄРПН постачальники не зареєстрували податкову накладну / розрахунок коригування, платники податку включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми ПДВ, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) ним за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону про бухоблік. Отже, щойно з 27.05.2022 у ТОВ виникла можливість включити до складу звітного податкового періоду суми ПДВ, сплачені у лютому 2022 року на підставі наявних первинних (розрахункових) документів без зареєстрованої податкової накладної в ЄРПН;
2) цим самим Законом №2260 підрозділ 10 розділу XX ПКУ доповнено підпунктом 69.1‑1, відповідно до якого платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, зобов’язані зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування в ЄРПН, складені за операціями з постачання товарів / послуг, здійсненими протягом лютого — травня 2022 року, до 15.07.2022 (не пізніше 14.07.2022).
Отже, 13.07.2022 контрагент зареєстрував податкову накладну в ЄРПН за операцією лютого 2022 року на суму 119 222,00 грн.
Крім цього, суди наголосили, що податкові зобов’язання у жовтні 2022 року ТОВ не декларувало (їх немає), заниження або завищення ним податкових зобов’язань за період з 01.10.2022 до 31.10.2022 податковий орган не встановив, про що свідчить зміст акта перевірки.
А щодо податкової звітності, то за період з лютого до червня 2022 р. показники декларацій з ПДВ є незмінними, а також взагалі не впливають та не змінюють показники розміру бюджетного відшкодування ПДВ у декларації за жовтень 2022 року, зокрема й з оплати товару 03.02.2022.
Таким чином, невідображення господарської операції у лютому 2022 року чи липні 2022 року не можуть вказувати на завищення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2022 р.
Крім того, ухвалою від 19.12.2023 у справі №480/1832/23 Верховний Суд не прийняв скаргу податкового органу та відмовив у відкритті касаційного провадження.
Порядок відшкодування ПДВ за судовим рішенням
Відповідне рішення суду апеляційної інстанції набрало законної сили 08.11.2023. та надсилається сторонам, які мають електронний кабінет в ЄСІТС, в електронній формі протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі, а в разі відсутності електронного кабінету — рекомендованим листом із повідомленням про вручення (відповідні строки прописані у ст. 251 КАСУ).
Нагадаємо, що контролюючі органи для участі в адміністративному процесі вже повинні мати електронні кабінети в ЄСІТС до 18.10.2023. А позаяк рішення апеляційного суду було складено у повному обсязі 10.11.2023, то щонайпізніше 14.11.2023 (11 та 12 листопада — вихідні дні) податковий орган мав отримати рішення, яке набрало законної сили, в електронному кабінеті ЄСІТС.
Також нагадаємо, що після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган наступного робочого дня після отримання відповідного рішення зобов’язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника (п. 200.15 ПКУ).
Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДПС наступного робочого дня після виникнення такого випадку (п. 6 Порядку №26).
Отже, йдеться про рішення суду, яке набрало законної сили й отримується податковим органом протягом кількох днів з дати складення рішення у повному обсязі.
Надалі, принаймні за законом, платникові податків не потрібно вчиняти жодних дій для отримання суми, зазначеної в судовому рішенні.
Те саме підтверджують і податкові органи у коментованій ІПК:
1) зазначена у заяві про повернення суми бюджетного відшкодування сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі з однієї з дат, які визначено п. 200.12 ПКУ, зокрема з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення;
Про яку дату йдеться?
У нашому випадку йдеться про дату отримання судового рішення апеляційної інстанції, яке набрало законної сили, контролюючим органом в електронному кабінеті ЄСІТС. Саме на податковий орган покладається обов’язок внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
2) ПКУ не передбачено можливості повернення сум від’ємного значення ПДВ, заявлених ним до бюджетного відшкодування, у порядку визначеному ст. 43 Кодексу, зокрема шляхом заповнення та подання до контролюючого органу заяви.
Увага!
У цьому випадку йдеться про відсутність необхідності подання платником податків повторно дод. 4 до податкової декларації з ПДВ чи будь-якої іншої заяви за результатами адміністративного чи судового оскарження, прийнятого на користь платника податків.
Про що податкові органи не згадали у коментованій нами ІПК?
Подаючи запит на коментовану ІПК, ТОВ просило надати відповідь на таке запитання: Чому для бюджетного відшкодування від’ємного значення ПДВ потрібно зазначати виключно рахунок у СЕА ПДВ? Адже саме так ТОВ проконсультували у податковому органі усно.
Проте, відповідно до п. 12 Порядку №26, узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступна органу Казначейства для виконання наступного операційного дня за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені п. 200.13 ПКУ, зокрема, на рахунок платника податку в обслуговуючому банку.
Отже, у додатку 4 суму бюджетного відшкодування, визначену у декларації за звітний (податковий) період (рядок 20.2 декларації) з ПДВ відповідно до ст. 200 ПКУ, відображають у сумі, що перераховується на рахунок платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг із зазначенням номера рахунку (рядок 20.2.1 декларації). І про рахунок у СЕА ПДВ тут не йдеться, що підтверджують і самі податківці (див. вище).
БВ — на рахунок у СЕА чи в банку?
<...>
Інформацію про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму контролюючий орган відображає в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування наступного робочого дня після його узгодження. І вже на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі вона стає доступною казначейству. Далі казначейство протягом п’яти операційних днів перераховує узгоджену суму бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок платника (п. 200.13 ст. 200 ПКУ).
Роз’яснення ГУ ДПС у Черкаській області від 08.07.2021
Нормативна база
- КАСУ — Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV.
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.
- Закон №2260 — Закон України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану».
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
- Порядок №26 — Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26.