Суттєво. «Єдинники» можуть отримувати позику у вигляді ТМЦ, але такі цінності вважаються безоплатно отриманими на дату підписання акта приймання-передачі і включаються до доходу за вартістю, не нижчою від звичайної ціни.
! Платникам єдиного податку III групи
Державна податкова служба України на звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації з окремих питань перебування на спрощеній системі оподаткування, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.
Згідно зі зверненням, Товариство просить, зокрема, роз’яснити, чи може платник єдиного податку третьої групи — юридична особа отримувати позику у вигляді товарних цінностей та чи вважається це порушенням п. 291.6 ст. 291 Кодексу.
Правові засади позички визначені Цивільним кодексом України від 16.01.2003 року №435-IV (зі змінами та доповненнями) (далі — ЦКУ).
Відповідно до частини 1 ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини 1 ст. 1048 ЦКУ позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
При цьому частиною 2 ст. 1048 ЦКУ визначено, що договір позики вважається безпроцентним, якщо:
1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п’ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов’язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;
2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.
Частиною 1 ст. 1049 ЦКУ встановлено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦКУ).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.
Юридичні особи — платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень п. 44.2, 44.3 ст. 44 Кодексу (абзац п’ятий п. 296.1 ст. 296 Кодексу).
Водночас юридичні особи — платники єдиного податку третьої групи відповідно до абзацу третього п. 44.2 ст. 44 Кодексу ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Для цілей оподаткування безпроцентна позика, отримана в грошовій формі за договором позики, розглядається як поворотна фінансова допомога відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, а саме поворотна фінансова допомога — це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
До складу доходу платників єдиного податку третьої групи не включаються, зокрема, суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання (пп. 3 п. 292.11 ст. 292 Кодексу).
Платник єдиного податку третьої групи, який отримує поворотну фінансову допомогу, не враховує її суму у складі доходу за умови, що повертає таку допомогу протягом 12 календарних місяців з дня її отримання. Сума поворотної фінансової допомоги, неповерненої платником єдиного податку протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу такого платника наступного дня після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання такої допомоги.
Крім того, у разі отримання платником єдиного податку юридичною особою позики у випадку, передбаченому ст. 1048 ЦКУ, а саме отримання речей (товарних цінностей), визначених родовими ознаками, такі товарні цінності будуть розглядатися як безоплатно отримані протягом звітного періоду товари (роботи, послуги).
Згідно з п. 292.3 ст. 292 Кодексу до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
При цьому датою отримання доходу платника єдиного податку є, зокрема, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (абзац перший п. 292.6 ст. 292 Кодексу).
Частиною четвертою ст. 632 ЦКУ, встановлено, що, у разі якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Враховуючи викладене, на дату підписання Товариством — платником єдиного податку третьої групи акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарних цінностей до суми доходу Товариства включається вартість таких безоплатно отриманих товарів, визначена не нижче звичайної ціни.
При цьому поняття «звичайна ціна» визначено пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Кодексу з урахуванням особливостей, обумовлених ст. 39 Кодексу.
Водночас платникам єдиного податку слід враховувати, що, відповідно до п. 291.6 ст. 291 Кодексу, для перебування на спрощеній системі оподаткування такі платники повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником, якому надано таку консультацію.