Суттєво. Благодійна допомога, яка надається на користь фізичних осіб, зазначених у пп. «в» пп. 170.7.2 ПКУ, звільняється від оподаткування ПДФО та ВЗ за умови, що такі особи підтверджують свій статус.
! Надавачам благодійної допомоги
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула звернення (…) щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у зверненні повідомив, що здійснює діяльність із виготовлення та встановлення металопластикових виробів (вікон і дверей з профілю) (далі — вироби) і має намір добровільно безоплатно (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації), без попереднього або наступного відшкодування їх вартості передавати такі вироби і надавати послуги з установлення цих виробів неприбутковим організаціям, унесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій, та постраждалим унаслідок збройної агресії Російської Федерації фізичним особам.
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1. Чи буде надання благодійної допомоги у натуральній формі фізичним особам — постраждалим унаслідок збройної агресії Російської Федерації у період дії правового режиму воєнного стану підставою не включати до оподатковуваного доходу таких фізичних осіб цільову або нецільову благодійну допомогу на підставі пп. «в» пп. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 Кодексу?
2. Просимо підтвердити, що Кабінетом Міністрів України не прийнято Порядок підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України у період дії правового режиму воєнного стану, надзвичайного стану, з метою невключення до оподатковуваного доходу фізичних осіб — платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги.
3. Надання постраждалим фізичним особам безоплатно виробів та їх встановлення є благодійною цільовою або нецільовою допомогою?
4. Яка відповідальність податкового агента за ненарахування та несплату податку з доходів фізичних осіб за фізичних осіб — отримувачів виробів/послуг з їх установлення?
Загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі — Закон №5073), що забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.
Так, відповідно до п. 2 та 5 частини першої ст. 1 Закону №5073 благодійна діяльність — це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом №5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара; благодійником є дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності.
Благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до Закону №5073 (частина перша ст. 6 Закону №5073).
Також зазначимо, якщо основною метою громадської організації є благодійна діяльність, то діяльність такої організації має здійснюватися в статусі благодійної організації відповідно до вимог Закону №5073.
Щодо питань першого — третього
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа — резидент.
Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, визначено ст. 165 Кодексу.
Відповідно до пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 3 і 4 п. 170.13-1 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Так, відповідно до абзацу четвертого пп. «в» пп. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками — фізичними особами, у порядку, визначеному Законом №5073, на користь фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, в яких проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах.
Порядок оподаткування благодійної допомоги визначено п. 170.7 ст. 170 Кодексу.
Відповідно до пп. 170.7.1 п. 170.7 ст. 170 Кодексу не оподатковується та не включається до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку благодійна, у тому числі гуманітарна допомога (далі — благодійна допомога), яка надходить на його користь у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) та відповідає вимогам, визначеним п. 170.7 ст. 170 Кодексу.
Для цілей оподаткування благодійна допомога поділяється на цільову та нецільову.
Цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.
Відповідно до пп. «в» пп. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 Кодексу не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав, зокрема, внаслідок збройної агресії Російської Федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.
Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, повинна розподілятися через державний чи місцевий бюджет або через банківські рахунки благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ.
Порядок підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою невключення до оподатковуваного доходу фізичних осіб — платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 26 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, починаючи з дати введення в Україні воєнного стану, що введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», до його припинення або скасування положення пп. «в» пп. 170.7.2 п. 170.2 ст. 170 Кодексу застосовуються з урахуванням такої особливості: до прийняття Кабінетом Міністрів України порядку підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою невключення до оподатковуваного доходу фізичних осіб — платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, статус таких осіб визначається самостійно надавачами цільової або нецільової благодійної допомоги.
Враховуючи викладене, благодійна допомога (цільова або нецільова благодійної допомоги), яка надається благодійниками на користь фізичних осіб, зазначених у пп. «в» пп. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 Кодексу, звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором за умови, що такі особи підтверджують свій статус. При цьому благодійник самостійно визначає статус зазначених осіб.
Крім того, відповідно до пп. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з пп. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу:
а) у будь-якій сумі (вартості), що надається, зокрема:
платникам податку, визначеним абзацами третім — п’ятим пп. «а», абзацами третім і четвертим пп. «в» пп. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, як допомога на лікування та медичне обслуговування (обстеження, діагностику), у тому числі — для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;
б) у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, — на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, що виникли у платників податку, визначених пп. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу. Якщо загальна сума отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує зазначений граничний розмір, сума перевищення над таким розміром оподатковується за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 Кодексу, і платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги.
При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №653 затверджено перелік потреб, сума благодійної допомоги для задоволення яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб.
Тимчасово, починаючи з дати введення в Україні воєнного стану, що введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», до його припинення або скасування положення абзацу четвертого пп. «в» пп. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу застосовуються з урахуванням такої особливості: до визначення в установленому Кабінетом Міністрів України порядку Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, статус фізичних осіб — платників податку, які отримують благодійну допомогу, виплачену (надану) благодійниками, у тому числі благодійниками — фізичними особами, у порядку, визначеному Законом №5073, визначається самостійно надавачами благодійної допомоги (п. 25 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
При цьому Постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Так, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, зі змінами, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Крім того, пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу визначено, що не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, встановленого на 1 січня такого року.
Разом з тим до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п. 167.2 — 167.5 ст. 167 Кодексу).
Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Враховуючи викладене, благодійна допомога, яка надається благодійниками, у тому числі благодійниками — фізичними особами, у порядку, визначеному Законом №5073, на користь фізичних осіб, зазначених у абзаці четвертому пп. «в» пп. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором за умов дотримання вимог, визначених пп. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу.
При цьому для підтвердження статусу зазначених осіб надаються, зокрема, але не виключно, документи що підтверджують місце реєстрації на території, де проводяться (проводилися) бойові дії згідно із затвердженим Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, довідка внутрішньо переміщеної особи, якщо особи вимушено покинули місце проживання, тощо.
Водночас якщо вказана благодійна допомога надається на інші потреби, ніж визначені пп. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу, то таку благодійну допомогу слід вважати нецільовою, яка оподатковується згідно з положеннями пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу.
При цьому, якщо сума наданої благодійної допомоги перевищує суму, визначену в пп. «б» пп. 170.7.8 та пп. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу, то сума такого перевищення включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків з відповідним оподаткуванням.
Разом з тим, якщо фізичною особою не дотримано вимоги пп. «а» пп. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу, тобто кошти використані на цілі, не зазначені у цьому підпункті, то юридична особа зобов’язана виконати усі функції податкового агента, визначені Кодексом.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Так, відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, визначення якого наведено у пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, та військового збору, встановлену пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
При цьому податок та військовий збір сплачуються (перераховуються) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку та військового збору до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35-1 Кодексу (пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
Разом з тим, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок та військовий збір, які підлягають утриманню з такого нарахованого доходу, підлягають перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду (пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
Отже, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір сплачуються податковими агентами під час виплати оподатковуваного доходу платнику податку. У разі якщо податковий агент нараховує, але не виплачує (не надає) платнику податку дохід, то податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
Слід зазначити, що відповідно до пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Щодо питання четвертого
Поняття податкового правопорушення, вини, умисності діяння, загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, обставини, що звільняють від відповідальності або пом’якшують відповідальність за вчинення податкових правопорушень, визначені главою 11 розділу II «Відповідальність» Кодексу.
Так, відповідно до п. 109.1 ст. 109 Кодексу податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб’єктів у випадках, прямо передбачених Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п. 109.2 ст. 109 Кодексу порушення податкового законодавства та порушення вимог, установлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до пп. 111.1.1 і 111.1.2 п. 111.1 ст. 111 Кодексу за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються, зокрема, такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна.
Пунктом 125-1.1 ст. 125-1 Кодексу передбачено, що ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III Кодексу, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені умисно, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125-1.2 ст. 125-1 Кодексу).
Діяння, передбачені п. 125-1.2 ст. 125-1 Кодексу, вчинені повторно протягом 1 095 календарних днів, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125-1.3 ст. 125-1 Кодексу).
Відповідно до п. 125-1.4 ст. 125-1 Кодексу діяння, передбачені п. 125-1.2 ст. 125-1 Кодексу, вчинені протягом 1095 днів утретє та більше, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу, у тому числі пені, покладається на податкового агента. При цьому платник податку — отримувач таких доходів звільняється від обов’язку погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, установлених розділом IV Кодексу.
Податковий агент звільняється від відповідальності відповідно до п. 125-1.4 ст. 125-1 Кодексу, якщо ненарахування, неутримання та/або неперерахування податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого п. 169.4 ст. 169 Кодексу, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами Кодексу.
Водночас наголошуємо, що будь-які висновки можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію1.
1 Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності нормами законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
