Норми втрат алкоголю
З 24 липня діють зміни до норм виробничих втрат у виробництві алкогольних напоїв. Зокрема, затверджено норми природних втрат.
Для чого потрібні норми виробничих втрат підакцизних товарів?
Об’єктом оподаткування акцизним податком, зокрема, є обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених п. 216.3 ПКУ (пп. 213.1.6 ПКУ).
Коли акциз на втрачені товари не нараховується?
Акциз щодо втраченого товару не виникає, якщо (п. 216.3 ПКУ):
— платник документально зафіксував ці втрати й надав контролерам необхідні докази того, що підакцизний товар (продукцію) втрачено внаслідок форс-мажорних обставин і його використання унеможливилося;
— підакцизний товар (продукцію) втрачено внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються Кабміном;
— підакцизний товар (продукцію) примусово відчужено або вилучено для потреб держави, передано ЗСУ та іншим отримувачам, зазначеним у пп. «в» п. 216.3 ПКУ, надано як гуманітарну допомогу.
Тобто у загальному порядку на обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів потрібно нараховувати акциз. Наприклад, було виявлено нестачу підакцизної продукції, яка сталася з вини працівника; на таку нестачу нараховується акцизний податок!
Але нас зараз цікавить пп. «б» п. 216.3 ПКУ, завдяки якому можна не нараховувати акцизний податок на втрачені товари. Це випадок втрат у так званих нормах природного убутку.
Таке правило для підакцизних товарів у ПКУ є. Але є й одна умова: норми таких втрат мають бути затверджені Кабміном. Тобто самостійно розробити і затвердити окремо на підприємстві такі норми платник акцизного податку не може (принаймні з метою оподаткування акцизним податком).
Як правило, на кожен вид підакцизних товарів норми природних втрат затверджуються окремими постановами. Зараз ми розглянемо норми втрат сировини та готової продукції на виробництві алкогольних напоїв.
Зміни до норм виробничих витрат
Норми виробничих втрат спирту коньячного, зернового дистиляту та інших спиртових дистилятів і норм втрат спирту та готової продукції під час виробництва деяких видів алкогольних напоїв були затверджені постановою Кабміну від 22.11.2022 №1310 (далі — Норми №1310).
Своєю постановою від 18.07.2024 №829 Кабмін уніс зміни до Норм №1310, які набрали чинності з 24 липня 2024 р.
Ознайомитися з текстом змін можна у «ДК» №32/2024.
Ці зміни можна умовно поділити на дві групи:
— зміна назви Норм №1310, деяких формулювань та інші зміни у тексті;
— доповнення Норм №1310 новими нормами природних втрат. У старій редакції норм було 24 розділи, а в новій — уже 41.
Зміни у формулюваннях та примітках до розділів Норм №1310
Змінено назву Норм №1310: тепер це Норми виробничих втрат і виходу спиртових дистилятів, норми втрат спирту, виноматеріалів, соків під час виробництва алкогольних напоїв, норми виробничих втрат деяких видів алкогольних напоїв.
Слова «коньячний спирт» в усіх відмінках і формах числа замінено словами «спиртовий дистилят (спирт коньячний, дистилят виноградний спиртовий, дистилят винний)» у відповідному відмінку і числі. Це поширює дію норм не тільки на коньячний спирт, а й на зазначені спиртові дистиляти.
Замість «коньяку» в Нормах №1310 тепер ідеться про «коньяк України та алкогольні напої виноградного походження».
Чи буде в Україні коньяк?
Це цікаве запитання, адже відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС Україна зобов’язалася з 2026 року відмовитися від використання захищеного географічного зазначення «коньяк» для продукту вітчизняного виробництва.
Замість терміна «коньяк України» має вживатися або термін «бренді», або нова назва, яка поширюватиметься лише на українську продукцію. Раніше в Мінагрополітики обіцяли розпочати громадське обговорення нової назви для коньяків. Але, як бачимо, нова назва для цього алкогольного напою українського виробництва в законодавстві ще не затверджена.
У розділах 14, 15, 16 Норм №1310 установлено норми втрат:
— соків, виноматеріалів, вин під час зберігання та витримки у різних типах приміщень та надворі;
— виноматеріалів під час виробництва мадери і портвейну, пов’язаних із витримкою виноматеріалів на відкритих майданчиках та у соляріях у бочках місткістю до 120 дал;
— виноматеріалів під час хересування виноматеріалів плівковим методом.
Для цих норм змінили одиницю виміру норми втрат — тепер втрати рахують у відсотках об’єму на рік.
Також замінено примітку до цих розділів — тепер вона звучить так: «Розрахунок норм втрат виноградних, плодово-ягідних та медових виноматеріалів, соків та вин за нормами втрат здійснюється в декалітрах. Об’єм виноробної продукції визначається в його перерахунку за температури 20 ºС». Попередній варіант приміток до розділів 14 — 16 не відповідав їх змісту.
Аналогічну заміну редакцій внесли і до приміток до розділів 17, 20, 21, 22 та 23.
Нові норми природних втрат
Друга група змін — це нові норми природних втрат, яких не було у попередній редакції Норм №1310.
Розділ 7 «Норми втрат 100-відсоткового спирту, приведеного до температури 20 °C, під час виробництва дистилятів, отриманих шляхом дистиляції виноматеріалів» доповнено однією позицією: при відборі головної фракції спиртового дистиляту (спирту коньячного, дистиляту виноградного спиртового, дистиляту винного) під час дистиляції виноматеріалів норма втрат спирту — 3% від 100‑відсоткового спирту, приведеного до температури 20 °C, що міститься у виноматеріалах.
У розділі 17 «Норми втрат соків, виноматеріалів, вин під час переливання, перемішування, фільтрації, термічної обробки» додано дві нові позиції: для термічної обробки теплом у потоці від 20 діб та для термічної обробки з витримкою на контактному матеріалі.
У новій редакції викладено розділ 19 «Норми втрат готової продукції під час розливу коньяків України та алкогольних напоїв виноградного походження, вин виноградних та плодово-ягідних, лікерних вин, вин кріплених, ароматизованих вин (зокрема вермутів), вин, насичених діоксидом вуглецю». Зокрема, зазнали змін формулювання виробничих процесів, назви продукції та градація об’єму пляшок і тари, в яку розливається продукція.
Додано сімнадцять нових розділів, які отримали номери з 25 до 41. Тепер набагато більше виробничих процесів та алкогольної продукції мають затверджені норми природних втрат.
Як норми природних втрат впливають на бухоблік?
Рекомендації щодо бухобліку нестач та втрат запасів унаслідок природного убутку надано у п. 2.2 та 5.7 Методичних рекомендацій №2. Так, вхідні нестачі у межах природного убутку, тобто виявлені під час транспортування й оприбуткування запасів, включають до первісної вартості оприбуткованих запасів. Позаяк у п. 9 П(С)БО 9 про природний убуток прямо нічого не сказано, його можна віднести до статті «Iнші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів», що є складовою первісної вартості запасів. При цьому зменшується лише кількість оприбуткованих запасів, а їх вартість згідно з документами постачальника залишається незмінною.
А от із втратами вже на самому підприємстві ситуація інша. Нестачі та втрати запасів у межах встановлених норм природного убутку під час зберігання на підприємстві визнаються витратами звітного періоду за дебетом субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» (п. 5.7 Методичних рекомендацій №2). При цьому винуватців не шукають, матеріально відповідальні особи ці втрати не відшкодовують і на позабалансовому субрахунку 072 такі втрати не відображають. Не забуваймо і про те, що нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей в цехах належать до загальновиробничих витрат у статті «Інші витрати» (п. 15.9 П(С)БО 16 «Витрати»). Отже, втрати у межах природного убутку безпосередньо у виробництві потраплять (після розподілу загальновиробничих витрат) до виробничої собівартості продукції.