Суттєво. СГ не визначає за 2023 рік МПЗ за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які забруднені вибухонебезпечними предметами, на підставі заяви про визнання таких ділянок непридатними для використання.
! Платникам податку на прибуток
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «…» (далі — ТОВ) щодо незастосування мінімального податкового зобов’язання (далі — МПЗ) за 2023 рік за землі сільськогосподарського призначення, які визнано непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, ТОВ є платником податку на прибуток.
ТОВ має землі сільськогосподарського призначення, які Розпорядженням селищної військової адміністрації від «…» №«…» визнано непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та застосовано податкову пільгу у розмірі 100 відсотків.
ТОВ почало відновлювати свою діяльність з лютого 2024 року.
Враховуючи вищевикладене, ТОВ просить надати роз’яснення щодо визначення МПЗ за 2023 рік за землі сільськогосподарського призначення, які визнано непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
Відповідно до пп. 14.1.114-2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) МПЗ — мінімальна величина податкового зобов’язання зі сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі — підприємцю, є загальним МПЗ.
МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (пп. 38-1.1.4 п. 38-1.1 ст. 38-1 Кодексу).
Розрахунок МПЗ щодо земельних ділянок, нормативна грошова оцінка яких проведена та не проведена, обчислюється за формулами, встановленими пп. 38-1.1.1, 38-1.1.2 п. 38-1.1 ст. 38-1 Кодексу.
Першим роком, за який визначається МПЗ, є 2022 рік.
Особливості визначення загального МПЗ платників податку — власників, орендарів, користувачів на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, встановлено п. 141.9 ст. 141 Кодексу.
Положеннями пп. 69.15 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу визначено, що не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:
за 2022 рік — у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні фізичних осіб;
з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року — у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.
Сума МПЗ за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені цим підпунктом, визначається пропорційно до кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.
Платники податків, які до дати набрання чинності Законом України від 11.04.2023 №3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» визначили та задекларували в податковій звітності МПЗ за 2022 — 2023 роки за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених абзацом першим цього підпункту, мають право відкоригувати нараховані за 2022 — 2023 роки суми загального МПЗ шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.
Норми, визначені абзацами сьомим і восьмим п. 38-1.2 ст. 38-1 цього Кодексу, застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 1 січня 2023 року.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Крім того, згідно з п. 38-1.2 ст. 38-1 Кодексу МПЗ не визначається для:
земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;
земель запасу;
невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;
земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів;
земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
МПЗ для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим цього пункту, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.
Отже, ТОВ не визначає за 2023 рік МПЗ за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, за які не нараховувалася та не сплачувалася плата за землю або які забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання таких ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).