Суттєво. Якщо умовами договору оренди передбачено, що кошти у вигляді гарантійних платежів у майбутньому зараховуються в оплату орендних платежів, такий платіж вважається попередньою оплатою.
! Орендодавцям та орендарям — платникам ПДВ
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку складання податкових накладних та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.
У своєму зверненні платник податку — орендодавець повідомив, що у червні 2021 року згідно з договором оренди нежитлового приміщення від орендаря — неплатника податку на додану вартість (далі — ПДВ) було отримано гарантійний платіж, який зараховано в оплату оренди за останній місяць, та складено і зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) податкову накладну на покупця — неплатника ПДВ. У липні 2021 року орендар зареєструвався платником ПДВ, після чого на операції з постачання послуг з надання приміщення в оренду податкові накладні складалися на такого платника ПДВ.
У зв’язку із зміною (зменшенням) вартості оренди (через зменшення площі оренди) та закінченням дії договору оренди частина гарантійного платежу за останній місяць оренди була зарахована в рахунок компенсації вартості експлуатаційних послуг. Іншу частину експлуатаційних витрат орендарем компенсовано окремо.
З огляду на викладене платник податку — орендодавець просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо порядку складання податкових накладних у випадку, зазначеному вище.
Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов’язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов’язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).
Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, — дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року №996‑XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами, незалежно від дати накладення електронного підпису.
Пунктом 188.1 статті 188 Кодексу передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 Кодексу, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в ЄРПН у становлений Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Кодексу).
Пунктом 192.1 статті 192 Кодексу передбачено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН.
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Згідно з пунктом 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за №137/28267, зі змінами (далі — Порядок №1307), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 Кодексу постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком №1307.
Пунктом 23 Порядку №1307 установлено, що у разі коригування кількісних та/або вартісних показників табличної частини розділу Б податкової накладної у зв’язку зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадку повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником (продавцем) суми попередньої оплати товарів/послуг розрахунок коригування заповнюється у такому порядку:
показники рядка податкової накладної, що коригується, зазначаються із знаком «-» окремо в кожній графі;
додається(ються) новий(і) рядок(ки) з виправленими показниками (за потреби), якому(им) присвоюється новий черговий порядковий номер, що не зазначався в податковій накладній;
рядку податкової накладної, що коригується, зазначеному зі знаком «-», та новому(им) рядку(ам) з виправленими показниками, що його замінює(ють), присвоюється однаковий порядковий номер групи коригування, який зазначається у графі 2.2 табличної частини розділу Б розрахунку коригування, та наводиться однакова причина коригування.
Розрахунки коригування до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) — платнику податку (за наявності законодавчих підстав для складання таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем) (пункт 25 Порядку №1307).
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Якщо умовами договору оренди нежитлових приміщень передбачено, що кошти, які отримує орендодавець від орендаря у вигляді гарантійних платежів, у майбутньому зараховуються в оплату орендних платежів (у тому числі за останній місяць оренди), такий платіж вважається попередньою оплатою (авансом) за відповідні послуги з оренди. На дату отримання коштів орендодавець має нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну. Якщо на дату отримання коштів орендар не зареєстрований як платник ПДВ, податкова накладна складається на покупця — неплатника ПДВ, незалежно від того, чи буде він в подальшому зареєстрованим платником ПДВ, чи ні.
Якщо після отримання коштів, зарахованих в оплату орендних платежів, були внесені зміни до умов договору в частині зменшення вартості оренди, при цьому надміру сплачені кошти не повертаються орендарю, а зараховуються в рахунок оплати інших товарів/послуг (у тому числі експлуатаційних послуг), орендодавець на дату оформлення акта наданих послуг з оренди має:
скласти та зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату зарахування гарантійного платежу (якщо з дати її складання не минуло 1095 календарних днів);
відкоригувати дані щодо раніше оплаченої послуги (вартість якої зменшилася);
на суму надміру сплачених коштів, що утворилася в результаті зменшення ціни, окремим рядком зазначити частину експлуатаційних послуг, у рахунок компенсації вартості яких зараховуються такі надміру сплачені кошти.
Такий розрахунок коригування заповнюється в порядку, визначеному пунктом 23 Порядку №1307 з причиною коригування «104» — «Зміна номенклатури».
На іншу частину суми компенсації вартості експлуатаційних послуг, оплачених окремо, складається податкова накладна на покупця — платника ПДВ, якщо на дату отримання коштів орендар зареєстрований платником ПДВ.
Звертаємо увагу, що дані, зазначені у податковій накладній, мають відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за операцією з постачання товарів/послуг.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).