Суттєво. У випадку ініціювання оплати за товари у додатку Privat24 та/або Monobank за допомогою реквізитів поточного рахунку СГ застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим.
! СГ у сфері торгівлі
Головним управлінням ДПС у Рівненській області розглянуто звернення платника податків щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань необхідності застосування РРО у господарській діяльності та в межах повноважень повідомляється таке.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що перебуває на спрощеній системі оподаткування другої групи, види діяльності: роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет (47.91); інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (47.19); інші види роздрібної торгівлі поза магазинами (47.99); оптова торгівля одягом і взуттям (46.42); оптова торгівля текстильними товарами (46.41); виробництво іншого одягу й аксесуарів (14.19); виробництво іншого верхнього одягу (14.13); виробництво робочого одягу (14.12); виробництво інших текстильних виробів, н.в.і.у.(13.99).
Враховуючи викладене вище, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Чи станом на 04.05.2024 у нього виникає обов’язок здійснювати господарську діяльність виключно із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (у т. ч. програмного) як фізична особа — Підприємець — платник єдиного податку 2-ї групи у випадку здійснення розрахунків клієнтів з власного карткового рахунку на розрахунковий рахунок LiqPay (еквайринг-сервіс), «НОВА ПОШТА» (NovaPay) тощо, котре в свою чергу здійснює переказ суми коштів (у т. ч. від декількох оплат одним загальним платежем) з власного розрахункового банківського рахунку на розрахунковий банківський рахунок Підприємця?
2. Чи станом на 04.05.2024 у нього виникає обов’язок здійснювати господарську діяльність виключно із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (у т. ч. програмного) як фізична особа — Підприємець — платник єдиного податку 2-ї групи у випадку здійснення розрахунків клієнтів з власного карткового рахунку через мобільні додатки Privat24, Monobank тощо на розрахунковий рахунок (не картковий) Підприємця?
3. Чи станом на 04.05.2024 у нього виникає обов’язок здійснювати господарську діяльність виключно із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (у т. ч. програмного) як фізична особа — Підприємець — платник єдиного податку 2-ї групи у випадку продажу товарів власного виробництва (одягу та аксесуарів, який самостійно виготовляє)?
4. Чи станом на 04.05.2024 у нього виникає обов’язок здійснювати господарську діяльність виключно із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (у т. ч. програмного) як фізична особа— Підприємець — платник єдиного податку 2-ї групи у випадку, якщо в місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (видача товару на складі Підприємця)?
5. Чи станом на 04.05.2024 наявні максимально допустимі суми доходу (та які) платника єдиного податку 2, 3 груп, при досягненні якого є обов’язковим застосування реєстратора розрахункових операцій/програмного реєстратора?
Перед наданням відповіді на поставлені податковому органу питання звертаємо увагу Підприємця, що підпунктом 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація, це роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Пунктом 52.1 статті 52 Кодексу передбачено, що за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.
Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити, зокрема, зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин).
При цьому цитування окремих положень Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон №265) та самостійно зроблені висновки, які містяться в зверненні, не відображають такої необхідності.
Крім того, посилання в зверненні на «виникнення особистої потреби в отриманні індивідуальної податкової консультації відносно практичного застосування норм Податкового кодексу України» не мають жодного відношення до порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, та норм прямої дії Закону №265, що є спеціальним, Цивільного кодексу України, законів України «Про електронну комерцію» та «Про захист прав споживачів», якими чітко врегульовані обов’язки продавця.
Також, звернення не розкриває суті здійснюваних ним операцій з продажу товарів, наявних способів доставки товарів та розрахунків з покупцями, алгоритму взаємодії з контрагентами, задіяними у здійсненні таких операцій, що є ключовим для визначення кола обов’язків у сфері здійснення розрахунків.
Звертаємо увагу, що наявність того чи іншого КВЕДу само по собі не спричиняє жодних правових наслідків, не є визначальним не тільки для обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО/ПРРО), а й для створення інших прав та обов’язків, є лише статистичним інструментом для впорядкування економічної інформації.
Такий підхід Підприємця до оформлення запиту унеможливлює надання вичерпної індивідуальної податкової консультації щодо порушених ним питань, тому консультація надається з урахуванням загальних норм законодавства.
Звертаємо увагу Підприємця, що терміни платіжного, поточного та розрахункового рахунків наведено у пункті 3 розділу І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Національного банку України від 29.07.2022 №162.
З огляду на термінологію визначення рахунків повідомляємо, що розрахунковий рахунок відкривається банком небанківському надавачу платіжних послуг, фінансовій установі, а Підприємець відповідно може мати лише платіжні та/або поточні рахунки.
Враховуючи те, що всі питання звернення містять дату, на яку Підприємець просить надати роз’яснення щодо наявності у нього обов’язку застосовування РРО/ПРРО, інформуємо, що за загальними правилами такий обов’язок виник у фізичних осіб — підприємців — платників єдиного податку другої групи ще з 01.01.2022.
Щодо посилання у зверненні на пункт 14 статті 9 Закону №265 слід зазначити, що відповідно до звернення Підприємець здійснює діяльність у сфері торгівлі товарами, водночас, право не застосовувати РРО/ПРРО, надане пунктом 14 статті 9 Закону №265, поширюється виключно на надання послуг та не поширюється на продаж товарів і як результат, не може бути використане Підприємцем.
Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом №265 та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання. Встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.
Дія Закону №265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі — СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено статтею 3 такого Закону.
Відповідь на питання 1.
Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону №265 суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій, QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Отже, пункт 2 статті 3 Закону №265 прямо вказує на необхідність застосування РРО/ПРРО суб’єктами господарювання та видачі покупцеві фіскального чека у разі приймання оплати за товари у мережі Інтернет.
Також звертаємо увагу, що обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, у тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.
Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснюються за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів (еквайрингу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет, та проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО при отриманні оплати за товари (послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.
Поряд із наведеним слід зауважити, що питання здійснення розрахунків у сфері дистанційної торгівлі при здійсненні продажу товарів із використанням мережі Інтернет і прийманням оплати за товар за допомогою систем небанківських надавачів платіжних послуг вже досліджувалось.
Відповідно до висновків, продаж товарів із використанням еквайрингу потребує обов’язкового застосування РРО/ПРРО.
Так, серед іншого вказано, що платіжні сервіси (у визначенні Закону «Про платіжні послуги» — засоби дистанційної комунікації) призначені лише для спрощення проведення розрахунків між фізичними особами, юридичними особами та/або фізичними особами — підприємцями в мережі Інтернет за допомогою персональних комп’ютерів та/або інших мобільних пристроїв та з використанням банківських платіжних карток.
За своїм змістом вони є системами для надання послуг з еквайрингу у дистанційному режимі.
На правильність цього висновку також вказує і юридична модель здійснення платежу за електронним договором з оплатою через використання електронних платіжних сервісів, яка передбачає використання для розрахунку саме банківської платіжної картки в дистанційному режимі, а положення Закону №265 прямо визначають необхідність оформлення відповідного розрахункового документа у разі застосування банківської платіжної картки при здійсненні такого розрахунку.
Додатково звертаємо увагу, що відповідно до загальнодоступної інформації, розміщеної на вебсайтах, надавачів платіжних послуг, а також в їх договорах-приєднання прямо вказано, що такі надавачі платіжних послуг надають своїм клієнтам послуги з еквайрингу.
Враховуючи викладене та як відповідь на питання повідомляємо, що відповідно до положень пункту 2 статті 3 Закону №265 приймання оплати за товари із використанням мережі Інтернет (еквайрингу), зокрема платіжного сервісу, вказаного у зверненні, потребує обов’язкового застосування РРО/ПРРО та надання або надсилання фіскального чека покупцю на повну суму здійсненої операції.
Відповідь на питання 2.
У разі надання Підприємцем покупцю для оплати за товар реквізитів свого поточного рахунку в форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010 і самостійного здійснення оплати покупцем з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, інтернет-банкінг, а також у разі проведення розрахунків через платіжний термінал та/або ПТКС, які належать банку), то у такому випадку, хоча такі операції і мають ознаки розрахункових, застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата товарів буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операцій.
Водночас надання Підприємцем для оплати за товар реквізитів свого електронного платіжного засобу (платіжної картки) або надання покупцю можливості здійснити оплату за товар з використанням реквізитів будь-яких інших електронних платіжних засобів вимагає застосування РРО/ПРРО у встановленому Законом №265 порядку.
Таким чином у випадку ініціювання оплати за товари у додатку Privat24 та/або Monobank за допомогою реквізитів поточного рахунку СГ застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим, а у випадку використання реквізитів платіжних карток (інших електронних платіжних засобів) потребує обов’язкового застосування РРО/ПРРО на загальних засадах. Само по собі використання того чи іншого програмного забезпечення (платіжних застосунків) не є визначальним щодо обов’язку застосування РРО/ПРРО.
Відповідь на питання 3.
Згідно з положеннями пункту 1 статті 9 Закону №265, суб’єкти господарювання мають право не застосовувати РРО/ПРРО та розрахункові книжки при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання. Тобто зазначене право не застосовувати РРО/ПРРО стосується лише юридичних осіб і не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які, відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148, взагалі не ведуть касової книги та не проводять розрахунки з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів.
Враховуючи викладене вище та як відповідь на питання повідомляємо, що в описаних у зверненні обставинах Підприємець зобов’язаний здійснювати свою господарську діяльність із застосуванням РРО/ПРРО, позаяк дія пункту 1 статті 9 Закону №265 на нього не поширюється.
Відповідь на питання 4.
Дія пункту 12 статті 9 Закону №265 поширюється на суб’єкта господарювання лише у місцях отримання товарів споживачами, таким чином, приймання оплати з застосуванням РРО/ПРРО звільняє від його застосування при отриманні товару зі складу без оплати і взагалі не може бути використане при доставці товарів ТОВ «Нова Пошта» у зв’язку з тим, що ТОВ «НоваПей» здійснює готівкові розрахунки у місці отримання товарів споживачами.
Наголошуємо, що ТОВ «Нова Пошта» та ТОВ «НоваПей» не беруть участі в процесах купівлі-продажу, не приймають ні оплату за товар, ні післяплату за відправлення, а ТОВ «НоваПей» на підставі Ліцензії Національного банку України на надання фінансових платіжних послуг, як надавач платіжних послуг, надає лише окрему послугу з переказу належних продавцю коштів за реалізований товар.
Враховуючи викладене, а також той факт, що у відділеннях ТОВ «Нової Пошти», як місць отримання товарів споживачами, проводяться готівкові розрахунки, положення пункту 12 статті 9 Закону №265 не може бути використане Підприємцем.
Відповідь на питання 5.
Положеннями пункту 61 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу було визначено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року застосування РРО/ПРРО для платника єдиного податку є обов’язковим у разі отримання таким платником доходу, що перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Отже, зазначеним пунктом Кодексу чітко було регламентовано, що такий критерій для цілей застосування РРО/ПРРО, як обсяг доходу, діяв виключно у період до 01.01.2022.
Враховуючи викладене та як відповідь на питання повідомляємо, що станом як на 04.05.2024, так і починаючи з 01.01.2022, фізична особа — підприємець — платник єдиного податку другої групи зобов’язана при проведені розрахунків застосовувати РРО/ПРРО на загальних підставах.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію, та діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації1.
1 Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності нормами законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.