Суттєво. За умови, що доставлений через АТ «Укрпошта» товар не продано в кредит, з відстроченням або з розстроченням платежу, застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим.
! СГ у сфері торгівлі
Головне управління ДПС у Сумській області (далі — ГУ ДПС у Сумській області) за розглядом звернення Підприємця від […] (вх. ГУ ДПС у Сумській області […] від […]) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями) (далі — Кодекс), повідомляє таке.
Відповідно до звернення Підприємець здійснює діяльність з продажу товарів через мережу Інтернет. У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахункових операцій Підприємець звернувся до податкового органу із запитанням, чи потрібно йому, під час інтернет торгівлі, застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі — ПРРО) при пересиланні та доставці товарів покупцям — фізичним особам через національного оператора поштового зв’язку акціонерного товариства «Укрпошта» (далі — АТ «Укрпошта») на умовах післяплати та за умови наступного отримання післяплати від покупця за відправлені товари через АТ «Укрпошта» на поточний рахунок Підприємця? При цьому Підприємець наголошує, що послуги з кур’єрської доставки та послуги з надходження (переказу) коштів на розрахунковий рахунок як фізичної особи — підприємця виконуються (здійснюються) АТ «Укрпошта».
Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Чи є господарська операція з продажу товарів на умовах післяплати через кур’єрську службу АТ «Укрпошта» розрахунковою операцією?
2. Чи необхідно Підприємцю по даним операціям використовувати РРО/ПРРО або можна обмежитися складанням та наданням покупцю видаткової накладної, яка буде засвідчувати про походження товару?
З метою надання відповіді на поставлені питання слід зазначити, що за визначеннями, наведеними у пункті 3 розділу І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Національного банку України від 29 липня 2022 року №162 (із змінами і доповненнями) (далі — Інструкція №162):
платіжний рахунок — рахунок, що відкривається небанківським надавачем платіжних послуг користувачу на договірній основі виключно для цілей виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України;
поточний рахунок — рахунок (уключаючи рахунок із спеціальним режимом використання), що відкривається банком клієнту для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України;
розрахунковий рахунок — рахунок, що відкривається банком небанківському надавачу платіжних послуг, фінансовій установі, що має право на надання платіжних послуг, виключно для цілей забезпечення виконання платіжних операцій його користувачів.
Тобто розрахунковий рахунок відкривається банком небанківському надавачу платіжних послуг, фінансовій установі, а Підприємець відповідно може мати лише платіжний та/або поточний рахунок.
Також зазначаємо, що згідно з пунктом 10 розділу І Інструкції №162 фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.
Пунктом 24 розділу І Інструкції №162 визначено, що за поточними рахунками, що відкриваються банками клієнтам-резидентам у національній валюті, здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб — резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.
Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами і доповненнями) (далі — Закон №265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.
Звертаємо увагу, що встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО в інших законах, крім Кодексу, не допускається.
Дія Закону №265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі — СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено статтею 3 такого Закону.
Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені законодавством, у тому числі нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.
Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснюються за допомогою платіжних терміналів (POS-терміналів) та платіжних сервісів (еквайрингу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет та проводяться СГ всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому обов’язок СГ застосовувати РРО/ПРРО при отриманні оплати за товари (послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.
За визначенням, наведеним у статті 2 Закону №265, розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Пунктами 1 та 2 статті 3 Закону №265 визначено, що СГ, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зобов’язані, зокрема:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО, QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Звертаємо увагу, що наведені вище положення статей 2 та 3 Закону №265 містять слово «тощо», яке вказує на невичерпність наведеного переліку, а тому описані у зверненні способи розрахунку, як між Підприємцем та АТ «Укрпошта», так і між Підприємцем та покупцем, містять ознаки розрахункових операцій.
Водночас відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів — будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Пунктом 10 статті 11 Закону України від 03 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» (із змінами і доповненнями) (далі — Закон №675) передбачено, що момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено Законом №675.
Відповідно до статті 664 Цивільного кодексу України обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов’язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Частиною другою статті 664 Цивільного кодексу України також передбачено, що, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.
Таким чином, у правовідносинах, які виникають між продавцем товарів та АТ «Укрпошта», АТ «Укрпошта» від свого імені, саме як оператор поштового зв’язку, приймає товар у своєму відділенні і від свого імені приймає саме післяплату за таке відправлення, а в момент вручення покупцеві відправлення та приймання оплати за нього працівником (оператором або кур’єром)
АТ «Укрпошта» формується та видається покупцю фіскальний касовий чек, яким ідентифікується продавець та післяплата за товар.
Враховуючи викладене та як відповідь на поставлені питання повідомляємо, що за умови, що доставлений через АТ «Укрпошта» товар не продано в кредит, з відстроченням або з розстроченням платежу, застосування Підприємцем РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки, розрахунковий документ про приймання післяплати за поштове відправлення видає працівник (оператор або кур’єр) АТ «Укрпошта» безпосередньо при передачі відправлення покупцю, а Підприємець у свою чергу зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару. Також у передбачених законодавством випадках продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення належним чином оформлений гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію, та діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації.