Суттєво. Внесено зміни до ПКУ, а також до законів про місцеве самоврядування, про депозитарну систему та про аудит фінзвітності.
! Платникам податків
Верховна Рада України постановляє:
І. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№13—17, ст. 112 із наступними змінами) такі зміни:
1. Пункт 12.3 статті 12 доповнити новими абзацами такого змісту:
«Рішення органів, зазначених у частині третій статті 33 Кодексу цивільного захисту населення (крім керівників суб’єктів господарювання), про обов’язкову евакуацію населення є підставою для обов’язкового прийняття відповідним органом місцевого самоврядування або військовою адміністрацією чи військово-цивільною адміністрацією (на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради) в межах територій, щодо яких прийнято рішення про обов’язкову евакуацію населення, рішень про встановлення податкових пільг зі сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних та юридичних осіб.
До таких рішень органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 цього Кодексу, законів України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» та частини четвертої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Органи місцевого самоврядування, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам за місцем розташування земельних ділянок, земельних часток (паїв), об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, станом на перше число відповідного кварталу, інформацію щодо рішень про встановлення податкових пільг зі сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних та юридичних осіб, прийнятих на підставі рішень органів, зазначених у частині третій статті 33 Кодексу цивільного захисту населення (крім керівників суб’єктів господарювання), про обов’язкову евакуацію населення.
Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України».
2. Пункт 17.1 статті 17 доповнити підпунктом 17.1.18 такого змісту:
«17.1.18. взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції у випадках, передбачених цим Кодексом, з метою надання усних пояснень».
3. Підпункт 191.1.101 пункту 191.1 статті 191 виключити.
4. Пункт 21.1 статті 21 доповнити підпунктом 21.1.12 такого змісту:
«21.1.12. взаємодіяти з платниками податків у випадках, передбачених цим Кодексом, у режимі відеоконференції».
5. Абзаци чотирнадцятий — дев’ятнадцятий пункту 42-1.2 статті 42-1 замінити п’ятьма новими абзацами такого змісту:
«отримання платником податків інформації (повідомлення) про взаємодію у режимі відеоконференції з контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, у випадках, передбачених цим Кодексом;
забезпечення можливості адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, у тому числі подання заперечень на акт або довідку, якими оформлені результати перевірки, подання скарги на податкове повідомлення-рішення або інше рішення, дію або бездіяльність контролюючого органу чи посадової особи контролюючого органу тощо; інформування про статус контрагентів за публічно доступними даними інформаційних ресурсів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, інших реєстрів та баз даних, які ведуться згідно з цим Кодексом, включаючи надання інформації про контрагентів платника податків, щодо яких прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи, про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість або яких притягнуто до відповідальності за порушення законів з питань оподаткування (виключно після остаточного узгодження санкцій та зобов’язань);
взяття на облік, внесення змін до облікових відомостей (включаючи, але не обмежуючись, внесення або зміну інформації про осіб, які мають право підписувати податкову звітність, та кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів кваліфікованих електронних підписів та/або печаток (за наявності), зняття з обліку, переходу на спеціальні режими оподаткування та інших реєстраційних дій;
подання звернень та інших документів для отримання ліцензій».
У зв’язку з цим абзаци двадцятий — двадцять сьомий вважати відповідно абзацами дев’ятнадцятим — двадцять шостим.
6. У статті 56:
1) абзац четвертий пункту 56.3 викласти в такій редакції:
«Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. У скарзі платник податків має право заявити про своє бажання бути присутнім особисто або через свого представника при розгляді скарги, у тому числі в режимі відеоконференції, а контролюючий орган зобов’язаний повідомити такого платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду скарги не пізніше ніж за п’ять календарних днів до дати розгляду такої скарги. Інформація (повідомлення) про розгляд контролюючим органом матеріалів скарги у режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в електронний кабінет. Відсутність платника податків (його представника), повідомленого в передбаченому цим пунктом порядку про дату, час та місце/спосіб розгляду скарги (у тому числі у режимі відеоконференції), не є перешкодою для розгляду скарги»;
2) пункт 56.23 викласти в такій редакції:
«56.23. Оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням таких особливостей:
56.23.1. скарга на рішення, передбачені цим пунктом, подається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення, що оскаржується;
56.23.2. платник податків, який подав скаргу на рішення, передбачені цим пунктом, має право брати участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника в режимі відеоконференції. Інформація (повідомлення) про розгляд контролюючим органом матеріалів скарги у режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в електронний кабінет не пізніше ніж за п’ять календарних днів до дати розгляду такої скарги. Відсутність платника податків (його представника), повідомленого в передбаченому цим пунктом порядку про дату, час та спосіб розгляду контролюючим органом матеріалів скарги в режимі відеоконференції, не є перешкодою для розгляду скарги;
56.23.3. скарга на рішення, передбачені цим пунктом, розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом:
10 календарних днів, наступних за днем отримання такої скарги, якщо платник податків, який подав скаргу, не виявив бажання взяти участь у розгляді скарги;
30 календарних днів, наступних за днем отримання такої скарги, якщо платник податків, який подав скаргу, виявив бажання взяти участь у розгляді скарги.
Термін розгляду скарги не може бути продовжений;
56.23.4. якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення, передбачені цим пунктом, не надсилається платнику податків протягом строку, визначеного підпунктом 56.23.3 цього пункту, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з наступного дня після закінчення зазначеного строку;
56.23.5. подання скарги на рішення, передбачені цим пунктом, додатків до скарги, заяви про відкликання скарги, надсилання інформації (повідомлень), передбачених цим пунктом, рішення за результатами розгляду такої скарги здійснюються в електронній формі засобами електронного зв’язку з дотриманням вимог цього Кодексу, законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»;
3) абзац перший підпункту 56.24.1 пункту 56.24 доповнити реченнями такого змісту: «У скарзі особа-нерезидент, зареєстрована як платник податку на додану вартість, має право заявити про своє бажання бути присутньою при розгляді скарги, у тому числі в режимі відеоконференції, а контролюючий орган зобов’язаний повідомити таку особу-нерезидента про дату, час та місце/спосіб розгляду скарги не пізніше ніж за 10 календарних днів до дати розгляду такої скарги шляхом надіслання відповідного документа в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, та на електронну адресу (адреси) особи-нерезидента. Відсутність особи-нерезидента, повідомленої в передбаченому цим пунктом порядку про дату, час та місце/спосіб розгляду скарги, не є перешкодою для розгляду скарги»;
4) абзац перший пункту 56.25 доповнити реченнями такого змісту:
«У скарзі особа-нерезидент має право заявити про своє бажання бути присутньою при розгляді скарги, у тому числі в режимі відеоконференції, а контролюючий орган зобов’язаний повідомити таку особу-нерезидента про дату, час та місце/спосіб розгляду скарги не пізніше ніж за 10 календарних днів до дати розгляду такої скарги шляхом надіслання відповідного документа в електронній формі на електронну адресу (адреси) особи-нерезидента.
Відсутність особи-нерезидента, повідомленої в передбаченому цим пунктом порядку про дату, час та місце/спосіб розгляду скарги, не є перешкодою для розгляду скарги».
7. Статтю 68 викласти в такій редакції:
«Стаття 68. Інформація, що подається для обліку платників податків органами державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності та іншими органами
68.1. Технічний адміністратор Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань у день проведення реєстраційної дії повинен передати до інформаційних систем контролюючих органів відомості, документи, запити, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
68.2. Центральний депозитарій цінних паперів, який веде облікову систему часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі — облікова система часток товариств), у день початку обліку часток таких товариств, внесення змін до облікової системи часток товариств щодо власників часток товариства або розміру часток власників товариства зобов’язаний безоплатно в електронному вигляді передати до інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості (інформацію) про товариство з обмеженою відповідальністю або товариство з додатковою відповідальністю, всіх власників часток такого товариства та розмір часток відповідних власників, а у разі якщо відповідна частка товариств є об’єктом державної чи комунальної власності — про суб’єкта управління об’єктами державної або комунальної власності, який виконує функції з управління відповідною часткою товариства.
Порядок електронної інформаційної взаємодії між Центральним депозитарієм цінних паперів та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
68.3. Органи, що ведуть облік або реєстрацію рухомого майна та інших активів, які є об’єктом оподаткування, зобов’язані повідомляти про власників та/або користувачів такого рухомого майна та інших активів, розміщених на відповідній території, або про транспортнізасоби, зареєстровані в цих органах, та їх власників контролюючі органи за своїм місцезнаходженням щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця. Порядок такого повідомлення встановлює Кабінет Міністрів України.
68.4. Державні органи повинні подавати контролюючим органам іншу інформацію у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими нормативноправовими актами України».
8. У статті 69:
1) назву викласти в такій редакції:
«Стаття 69. Вимоги до відкриття та закриття рахунків платників податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронних гаманців в емітентах електронних грошей»;
2) доповнити пунктом 69.2-1 такого змісту:
«69.2-1. Обов’язки, передбачені цією статтею, щодо направлення до контролюючого органу повідомлення про відкриття рахунку власнику часток товариства в обліковій системі часток товариств або закриття такого рахунку мають бути виконані депозитарною установою або Центральним депозитарієм цінних паперів, з якою (яким) цим власником укладений договір щодо обслуговування рахунку (рахунків) учасника товариства. Відповідне повідомлення направляється в день укладення/припинення (розірвання) такого договору або закриття будь-якого з рахунків, що обслуговувалися відповідно до цього договору.
Обов’язки, передбачені цією статтею, щодо направлення до контролюючого органу повідомлення про відкриття рахунку умовного зберігання (ескроу) часток товариства або про закриття такого рахунку мають бути виконані Центральним депозитарієм цінних паперів, з яким укладено договір рахунку умовного зберігання (ескроу) часток товариства: про відкриття рахунку умовного зберігання (ескроу) часток товариства, які обліковуються в обліковій системі часток, — у день відкриття відповідного рахунку;
про закриття рахунку умовного зберігання (ескроу) часток товариства, які обліковуються в обліковій системі часток, — у день припинення обліку частки товариства на рахунку ескроу, у тому числі у зв’язку з розірванням такого договору.
Початок проведення операцій в обліковій системі часток товариств за рахунком власника часток товариства здійснюється за правилами пункту 69.4 цієї статті, крім проведення безумовних операцій».
9. В абзаці першому пункту 76.3 статті 76 слова «за днем їх фактичного подання» замінити словами і цифрами «за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначений статтею 200 цього Кодексу».
10. В абзаці четвертому пункту 82.4 статті 82 цифри і слова
«60 календарних днів» замінити цифрами і словами «40 календарних днів».
11. У статті 86:
1) у пункті 86.7:
підпункт 86.7.2 викласти в такій редакції:
«86.7.2. У разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень контролюючий орган зобов’язаний повідомити платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду матеріалів перевірки, у тому числі в режимі відеоконференції. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Інформація (повідомлення) про розгляд контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, матеріалів перевірки в режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в електронний кабінет»;
абзац перший підпункту 86.7.3 викласти в такій редакції:
«86.7.3. Платник податків має право брати участь у розгляді матеріалів перевірки особисто або через свого представника, у тому числі в режимі відеоконференції, про що зазначає у поданих запереченнях. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податків має право надавати письмові (крім випадків розгляду матеріалів перевірки у режимі відеоконференції) та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду»;
2) в абзаці четвертому пункту 86.11 слова «брати участь у розгляді заперечень» замінити словами «брати участь у розгляді заперечень, у тому числі в режимі відеоконференції».
12. У статті 95:
1) у пункті 95.7:
підпункти 95.7.1 і 95.7.2 викласти в такій редакції:
«95.7.1. майно, яке може бути згруповано та стандартизовано, підлягає продажу за кошти виключно на біржових торгах, які проводяться біржами, що створені відповідно до закону.
Пропозиція щодо кожного продажу заставного майна надсилається до усіх бірж, які мають ліцензію на право здійснення діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах.
Контролюючий орган укладає відповідний договір з біржою, яка запропонувала найнижчу вартість послуг за реалізацію заставного майна;
95.7.2. цінні папери — на організованих ринках капіталу в порядку, встановленому Законом України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»;
2) у пункті 95.13 слова «договір з брокером (брокерською конторою), яка» замінити словами «договір з членом товарної біржі, який».
13. У першому реченні абзацу другого підпункту 108-1.5.2 пункту 108-1.5 статті 108-1 слова «має право залучати представників платника податків до консультацій з компетентним органом іншої країни» замінити словами «має право залучати представників платника податків до консультацій з компетентним органом іншої країни, у тому числі в режимі відеоконференції».
14. Пункт 112.8 статті 112 доповнити підпунктом 112.8.8-1 такого змісту:
«112.8.8-1. помилкова сплата платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених статтею 43 цього Кодексу, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань».
15. Підпункт 129.9.8 пункту 129.9 статті 129 замінити двома новими підпунктами такого змісту:
«129.9.8. у разі помилкової сплати платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених статтею 43 цього Кодексу, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань;
129.9.9. в інших випадках, передбачених цим Кодексом».
16. У підпункті 133.4.1 пункту 133.4 статті 133:
абзац сьомий викласти в такій редакції:
«Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації створення юридичної особи та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств вважаються неприбутковими організаціями з дня державної реєстрації створення юридичної особи»;
доповнити абзацом восьмим такого змісту:
«Установи та організації, які під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу подали документи про внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій і за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств вважаються неприбутковими організаціями з дня державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу».
17. Підпункт 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 доповнити новим абзацом такого змісту:
«Положення абзацу першого цього підпункту не застосовується до безоплатно поставлених (переданих) суб’єктами господарювання державного сектору економіки органам виконавчої влади, до сфери управління яких належать такі суб’єкти, нематеріальних активів, які створені, модернізовані та/або придбані за рахунок коштів державного бюджету в рамках виконання проектів інформатизації та/або програм електронного урядування, та/або отримані за результатами реалізації проектів міжнародної технічної допомоги».
18. У пункті 165.1 статті 165:
1) у підпункті 165.1.54:
після абзацу п’ятнадцятого доповнити новим абзацом такого змісту: «військовослужбовців (резервістів), які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, під час безпосередньої участі у відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки, усуненні загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності у період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, у разі якщо такі особи безпосередньо перебували в районах здійснення зазначених заходів, або на користь членів сімей таких військовослужбовців (резервістів), які загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва».
У зв’язку з цим абзаци шістнадцятий — двадцять сьомий вважати відповідно абзацами сімнадцятим — двадцять восьмим;
абзац сімнадцятий викласти в такій редакції:
«Для цілей цього підпункту до членів сімей учасників бойових дій, працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, військовослужбовців (резервістів) та/або учасників масових акцій громадського протесту в Україні належать»;
2) доповнити підпунктом 165.1.67 такого змісту:
«165.1.67. вартість незареєстрованих лікарських засобів, безоплатно наданих (переданих) на користь пацієнтів, які беруть участь у клінічних випробуваннях, програмах розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів та/або програмах доступу суб’єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічного випробування, за переліком та в обсягах, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про лікарські засоби».
19. У статті 170:
1) в абзаці другому підпункту «а» підпункту 170.7.8 пункту 170.7 слова і цифри «та абзацом другим підпункту «в» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу» замінити словами і цифрами «та абзацами другим і п’ятим підпункту «в» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу», а слова «послуг з лікування» — словами «послуг з лікування (обстеження, діагностики)»;
2) в абзаці другому підпункту 170.14.6 пункту 170.14 слова і цифри «протягом 30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення звернутися до контролюючого органу для» замінити словами «звернутися до контролюючого органу за своєю податковою адресою для».
20. Пункт 179.11 статті 179 викласти в такій редакції:
«179.11. Фізичні особи, які подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», подають податкову декларацію виключно у випадках, передбачених цим Кодексом».
21. У пункті 183.7 статті 183:
абзац третій викласти в такій редакції:
«Суб’єкти господарювання (в тому числі новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник податку під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи — підприємця, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або про фізичну особу — підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань»;
в абзаці п’ятому слова «розпочинається з дати» замінити словами «розпочинається з дня, наступного за днем».
22. Підпункт «в» пункту 193.1 статті 193 після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:
«ввезення на митну територію України незареєстрованих лікарських засобів у рамках програм розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів та/або програм доступу суб’єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічного випробування (далі — програми доступу) за переліком та в обсягах, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про лікарські засоби», а також подальшого безоплатного постачання ввезених на підставі цього абзацу лікарських засобів на митній території України на користь надавачів медичних послуг, залучених до проведення програм доступу, та пацієнтів, які беруть участь у програмах доступу, в межах і обсягах зазначених програм доступу».
У зв’язку з цим абзаци четвертий — восьмий вважати відповідно абзацами п’ятим — дев’ятим.
23. У статті 200:
1) абзац другий пункту 200.10 викласти в такій редакції:
«Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а якщо такі документи були подані пізніше — за днем їх фактичного подання, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, — за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, відповідно до цього Кодексу»;
2) абзац перший пункту 200.11 викласти в такій редакції:
«200.11. Контролюючий орган має право протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку — за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу».
24. Пункт 214.6 статті 214 викласти в такій редакції:
«214.6. Норми виробничих втрат і виходу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, норми втрат спирту, виноматеріалів, соків під час виробництва алкогольних напоїв, норми виробничих втрат алкогольних напоїв затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Сукупні втрати та відходи ферментованої тютюнової сировини під час її зберігання, транспортування і використання у виробництві тютюнових виробів протягом календарного (звітного) місяця не можуть перевищувати 5 відсотків загального обсягу такої тютюнової сировини, використаної для виробництва тютюнових виробів протягом такого календарного (звітного) місяця.
Протягом календарного (звітного) місяця середні витрати ферментованої тютюнової сировини для виробництва сукупно усіх тютюнових виробів, облік яких ведеться у:
штуках, не можуть перевищувати 600 грамів на 1000 штук таких тютюнових виробів (без урахування втрат);
кілограмах, не можуть перевищувати 1000 грамів на 1000 грам таких тютюнових виробів (без урахування втрат).
Сукупні втрати та відходи неферментованої тютюнової сировини під час зберігання, транспортування, виробництва ферментованої тютюнової сировини протягом календарного (звітного) місяця не можуть перевищувати 10 відсотків загального обсягу (ваги) неферментованої тютюнової сировини, використаної для виробництва ферментованої тютюнової сировини протягом календарного (звітного) місяця.
Норми втрат рідин, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх зберігання, транспортування і використання у виробництві, у тому числі електронних сигарет, протягом календарного (звітного) місяця не можуть перевищувати 5 відсотків загального об’єму таких рідин, використаних у виробництві, у тому числі електронних сигарет, протягом такого календарного (звітного) місяця.
Норми втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування затверджуються Кабінетом Міністрів України.
У разі незабезпечення нормативного виходу спирту етилового, у тому числі біоетанолу, спиртових дистилятів, допущеного з вини виробника під час виробництва спирту етилового, у тому числі біоетанолу, спиртових дистилятів, базою оподаткування є кількість спирту етилового, у тому числі біоетанолу, спиртових дистилятів, яка визначається як різниця між кількістю спирту етилового, у тому числі біоетанолу, спиртових дистилятів, яку можна було б виробити з дотриманням затверджених Кабінетом Міністрів України норм виходу, і кількістю фактично вироблених спирту етилового, у тому числі біоетанолу, спиртових дистилятів.
За наявності понаднормативних втрат спирту етилового, у тому числі біоетанолу, спиртових дистилятів базою оподаткування є понаднормативно втрачена їх кількість.
За наявності понаднормативних втрат спирту, виноматеріалів, соків під час виробництва алкогольних напоїв або понаднормативних виробничих втрат алкогольних напоїв базою оподаткування є кількість таких понаднормативно втрачених товарів (продукції).
За наявності понаднормативних сукупних втрат та відходів ферментованої тютюнової сировини під час її зберігання, транспортування і використання у виробництві тютюнових виробів або неферментованої тютюнової сировини під час її зберігання, транспортування, виробництва ферментованої тютюнової сировини базою оподаткування є втрачений обсяг тютюнової сировини, який перевищує сукупні норми втрат та відходів, визначені цим Кодексом, за відповідний календарний (звітний) місяць. За наявності за відповідний календарний (звітний) місяць понаднормативних витрат ферментованої тютюнової сировини під час виробництва тютюнових виробів базою оподаткування є: для тютюнових виробів, облік яких ведеться у кілограмах, — обсяг понаднормативно витраченої ферментованої тютюнової сировини у виробництві тютюнових виробів;
для тютюнових виробів, облік яких ведеться в штуках, — кількість таких тютюнових виробів, яку можна було б виробити з обсягів перевитраченої тютюнової сировини з розрахунку 600 грамів на 1000 штук.
Платник має забезпечити ведення окремого обліку витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів, облік яких ведеться у штуках та кілограмах. У разі відсутності такого обліку дотримання норм середніх витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів здійснюється виходячи з розрахунку витрати ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів, облік яких ведеться в штуках.
За наявності понаднормативних втрат рідин, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх зберігання, транспортування і використання у виробництві, у тому числі електронних сигарет, базою оподаткування є втрачений під час зберігання, транспортування і використання у виробництві, у тому числі електронних сигарет, об’єм рідин, що використовуються в електронних сигаретах, який перевищує норми втрат, визначені цим Кодексом.
За наявності понаднормативних втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування та якщо з таких обсягів акцизний податок не сплачувався або сплачувався за пільговою ставкою, базою оподаткування є втрачений під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування обсяг нафтопродуктів, який перевищує норми втрат, затверджені Кабінетом Міністрів України».
25. Підпункти «є» і «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 викласти в такій редакції:
«є) будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;
ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку».
26. В абзаці четвертому пункту 284.6 статті 284 слова і цифри «підпункту 12.4.3 пункту 12.4» замінити словами і цифрами «підпункту 12.4.3 пункту 12.4 (у частині прийняття та набрання чинності рішеннями)», а слово і цифри «пункту 12.5» — словами і цифрами «пункту 12.5 (у частині строку набрання чинності рішеннями)».
27. В абзаці дев’ятому пункту 286.5 статті 286 слова «цієї статті» замінити словами і цифрами «статті 281 цього Кодексу».
28. Підпункт 293.9.7 пункту 293.9 статті 293 виключити.
29. У підпункті 298.1.1 пункту 298.1 статті 298:
абзац шостий виключити;
доповнити абзацом сьомим такого змісту:
«Суб’єкт господарювання може заявити про обрання спрощеної системи оподаткування під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи — підприємця, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або про фізичну особу — підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
30. У пункті 299.4 статті 299 слова «отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи — підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки» замінити словами «отримання цим органом відповідної заяви або відомостей у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».
31. У статті 342:
1) у пункті 342.3 слова «Про засади запобігання і протидії корупції» замінити словами «Про запобігання корупції»;
2) у пункті 342.6 слова «Законом України «Про державну службу» замінити словами «законами України «Про державну службу» та «Про запобігання корупції».
32. У пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»:
1) у підпункті 69.1:
в абзацах першому і другому слова і цифри «подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2» замінити словами і цифрами «подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2»;
в абзацах дванадцятому і тринадцятому слова «абзацом шостим» замінити словами «абзацом восьмим»;
2) доповнити підпунктом 69.14-1 такого змісту:
«69.14-1. Не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, дані про знищення яких та дані про земельні ділянки, на яких були розташовані зазначені об’єкти нерухомого майна, внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі — Реєстр майна), в межах площ (земельних ділянок), визначених цим підпунктом.
Площі земельних ділянок, на які поширюється дія цього підпункту, обмежуються:
для фізичних осіб — власників знищених об’єктів житлової нерухомості:
у селах — не більш як 0,25 гектара,
у селищах — не більш як 0,15 гектара,
у містах — не більш як 0,1 гектара;
для фізичних та юридичних осіб — власників знищених об’єктів нежитлової нерухомості та юридичних осіб — власників знищених об’єктів житлової нерухомості:
100 відсотків площі земельної ділянки — у разі якщо загальна площа знищеного об’єкта житлової або нежитлової нерухомості дорівнює або перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об’єкт нерухомого майна;
50 відсотків площі земельної ділянки — у разі якщо загальна площа знищеного об’єкта житлової або нежитлової нерухомості не перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об’єкт нерухомого майна.
Плата за землю за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, не нараховується і не сплачується за період починаючи з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром майна, до останнього числа місяця, у якому зареєстровано речове право на новозбудований на такій земельній ділянці об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, або до останнього числа місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан в Україні, але не пізніше ніж до 1 січня 2026 року.
Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу задекларували податкові зобов’язання з плати за землю за земельні ділянки, визначені цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з плати за землю за період починаючи з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром майна, шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.
Складені, надіслані (вручені) податкові повідомлення-рішення про сплату плати за землю за земельні ділянки, визначені цим підпунктом, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по платі за землю, — анулюванню.
Надмірно сплачені суми плати за землю, що виникли внаслідок скасування (відкликання) податкових повідомлень-рішень, підлягають зарахуванню виключно в рахунок майбутніх платежів з цього податку, крім випадків:
якщо у такого платника наявний податковий борг з плати за землю — надміру сплачені суми зараховуються в рахунок погашення такого боргу; якщо обов’язок внесення плати перейшов до іншого суб’єкта з підстав, передбачених статтею 120 Земельного кодексу України щодо зміни власника об’єкта нерухомого майна, — сума внесеної плати за зверненням попереднього користувача зараховується в рахунок майбутніх платежів з плати за землю нового користувача такої земельної ділянки, за умови відшкодування новим користувачем земельної ділянки, який придбав нерухоме майно, попередньому користувачу суми внесеної ним до бюджетів плати за висновком контролюючого органу про таку суму»;
3) у першому реченні абзацу другого підпункту 69.32 слова «протягом одного місяця з дня припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України» замінити словами і цифрами «до 1 серпня 2024 року»;
4) доповнити підпунктом 69.32-1 такого змісту:
«69.32-1. Відомості (інформацію), передбачені (передбачену) пунктом 68.2 статті 68 цього Кодексу, щодо товариств, власників часток цих товариств та розмір часток цих власників, що станом на 1 серпня 2024 року знаходяться в обліковій системі часток товариств, Центральний депозитарій цінних паперів зобов’язаний передати в електронному вигляді до інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 31 серпня 2024 року.
Повідомлення про відкриття/закриття рахунків власників часток товариств, рахунків умовного зберігання (ескроу) часток товариства, передбачене пунктом 69.2-1 статті 69 цього Кодексу, що станом на 1 серпня 2024 року відкриті в обліковій системі часток товариств, Центральний депозитарій цінних паперів та депозитарні установи, з яким (якими) власниками часток товариств укладений договір щодо обслуговування рахунку (рахунків) учасника товариства, зобов’язані передати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 31 серпня 2024 року. Якщо станом на 1 серпня 2024 року рахунок буде закрито, достатнім є направлення повідомлення про закриття рахунку у строки, встановлені цим підпунктом».
ІІ. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім:
пунктів 2, 4—6, 11, 13 розділу І цього Закону (щодо внесення змін до пункту 17.1 статті 17, пункту 21.1 статті 21, пункту 42-1.2 статті 42-1, статей 56, 86, пункту 108-1.5 статті 108-1 Податкового кодексу України), які набирають чинності через три місяці з дня, наступного за днем опублікування цього Закону;
пунктів 7, 8, підпункту 4 пункту 32 розділу І цього Закону та абзаців п’ятого і шостого підпункту 2 пункту 4 цього розділу (щодо внесення змін до статей 68, 69 та підпункту 69.32-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, змін до статті 274 Закону України «Про депозитарну систему України»), які набирають чинності з 1 серпня 2024 року;
підпункту 2 пункту 18 та пункту 22 розділу І цього Закону (щодо внесення змін до підпункту 165.1.67 пункту 165.1 статті 165 і підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України), які набирають чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування цього Закону;
пунктів 9, 10, 23 розділу І цього Закону (щодо внесення змін до пункту 76.3 статті 76, пункту 82.4 статті 82, пунктів 200.10 та 200.11 статті 200 Податкового кодексу України щодо скорочення термінів бюджетного відшкодування податку на додану вартість), які набирають чинності з першого числа четвертого місяця, наступного за місяцем, у якому опубліковано цей Закон.
2. Норми підпункту 1 пункту 32 розділу I цього Закону (щодо змін до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України) застосовуються з 3 вересня 2023 року.
3. Установити, що до порядку підготовки та прийняття нормативно-правових актів, які приймаються на виконання вимог цього Закону, не застосовуються вимоги Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
4. Внести зміни до таких законів України:
1) статтю 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., №24, ст. 170 із наступними змінами) доповнити частиною п’ятою такого змісту:
«5. Рішення органів, зазначених у частині третій статті 33 Кодексу цивільного захисту населення (крім керівників суб’єктів господарювання), про обов’язкову евакуацію населення є підставою для обов’язкового прийняття відповідним органом місцевого самоврядування в межах територій, щодо яких прийнято рішення про обов’язкову евакуацію населення, рішень про встановлення податкових пільг зі сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних та юридичних осіб.
На період дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради та щодо яких прийнято рішення про обов’язкову евакуацію населення, рішення про встановлення податкових пільг зі сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних та юридичних осіб приймають відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації у порядку, передбаченому для сільських, селищних, міських рад»;
2) у Законі України «Про депозитарну систему України» (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №39, ст. 517; 2018 р., №33, ст. 249; із змінами, внесеними законами України від 19 червня 2020 року №738-IX та від 27 липня 2022 року №2465-IX):
у частині першій статті 1:
у пункті 5 слова «номінальних утримувачів» замінити словами «номінальних утримувачів, здійснення обліку часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю»; пункт 6 доповнити словами «а також сукупність учасників облікової системи часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю»;
статтю 274 доповнити частиною другою такого змісту:
«2. Професійні учасники депозитарної системи передають інформацію з облікової системи часток товариств до інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у випадках, обсязі та в порядку, визначених Податковим кодексом України»;
3) у Законі України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., №9, ст. 50 із наступними змінами):
частину першу статті 3 доповнити абзацом другим такого змісту:
«Прийняття, набрання чинності, оскарження, виконання та припинення дії адміністративних актів у сфері аудиторської діяльності здійснюються відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» та цього Закону»;
абзац п’ятий частини першої статті 17 після слів «яка має досвід роботи у сфері аудиту, бухгалтерського обліку, права» доповнити словами «державної служби»;
частину четверту статті 30 викласти в такій редакції:
«4. Після закінчення максимального строку безперервного виконання завдань, визначених у частині першій цієї статті, підприємство, що становить суспільний інтерес, може продовжити строк виконання таких завдань тим самим суб’єктом аудиторської діяльності:
1) на 10 років за результатами відкритого конкурсу з відбору суб’єкта аудиторської діяльності, що проводиться відповідно до вимог цього Закону;
2) на 14 років, якщо у виконанні аудиторського завдання одночасно буде брати участь декілька суб’єктів аудиторської діяльності, а не один за умови, що за результатами обов’язкового аудиту представляється спільний аудиторський звіт»;
у статті 42:
у частині п’ятій:
пункт 4 викласти в такій редакції:
«4) ухилення суб’єктів аудиторської діяльності від проведення перевірки з контролю якості аудиторських послуг або інших перевірок, від проходження відстеження виконання рекомендацій, наданих за результатами таких перевірок, зокрема недопуск до перевірки (до відстеження виконання рекомендацій) інспектора (інспекторів) або відсутність керівника та/або інших працівників суб’єкта аудиторської діяльності без поважних причин за адресою, інформація про яку міститься в Реєстрі, у визначений для проведення перевірки (відстеження) строк, або ненадання (надання не в повному обсязі) інформації та/або документів (доступу до робочих документів), які стосуються перевірки (відстеження виконання рекомендацій) або вчинення інших дій, що унеможливлюють проведення перевірки з контролю якості аудиторських послуг (відстеження виконання рекомендацій)»;
пункт 4-1 виключити;
абзац другий частини сьомої після слів «з дня прийняття рішення» доповнити словами і цифрами «а у разі застосування стягнення, передбаченого пунктом 2 або 3 частини шостої цієї статті, з моменту завершення виконання рішення про застосування стягнення»;
у розділі X «Прикінцеві та перехідні положення»:
в абзаці третьому пункту 13 слова «абзацу першого частини сьомої» виключити, а цифри і слова «31 грудня 2024 року» замінити цифрами і словами «31 грудня 2025 року»;
у пункті 14 слова і цифри «частиною другою статті 22, частинами третьою та п’ятнадцятою статті 40» виключити;
в абзаці першому пункту 18 цифри і слова «31 грудня 2024 року» замінити цифрами і словами «31 грудня 2025 року»;
пункт 19 викласти в такій редакції:
«19. Установити, що на період дії воєнного стану, а також протягом шести місяців після його припинення або скасування до аудиторів не застосовується відповідальність за порушення вимог цього Закону в частині непроходження безперервного професійного навчання під час періоду дії воєнного стану»;
абзац перший пункту 20 доповнити словами і цифрами «але не пізніше 30 вересня 2024 року»;
пункт 21 виключити;
доповнити пунктом 21-1 такого змісту: «21‑1. Установити, що на період дії воєнного стану право аудитора на провадження аудиторської діяльності може бути призупинено за особистою заявою аудитора або за рішенням Ради нагляду, прийнятим за поданням Інспекції, у разі неподання аудитором інформації для внесення до Реєстру відповідно до вимог цього Закону та неусунення аудитором порушення вимог цього Закону щодо повноти подання такої інформації протягом двох місяців після винесення аудитору припису відповідно до частини дев’ятої статті 22 цього Закону.
Не може бути призупинено право на провадження аудиторської діяльності за особистою заявою аудитора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, а також за наявності підстав, передбачених статтею 221 цього Закону, для скасування реєстрації такого аудитора у Реєстрі.
Інформація про призупинення права аудитора на провадження аудиторської діяльності оприлюднюється в Реєстрі.
Протягом строку призупинення права аудитора на провадження аудиторської діяльності аудитор не має права провадити аудиторську діяльність, у тому числі у складі аудиторських фірм. Інформація про аудиторів, право на провадження аудиторської діяльності яких призупинено, не враховується суб’єктами аудиторської діяльності для забезпечення виконання ними вимог пункту 4 частини першої статті 23 цього Закону. Право аудитора на провадження аудиторської діяльності поновлюється за заявою аудитора після усунення аудитором порушення вимог цього Закону щодо повноти подання інформації для внесення до Реєстру або автоматично через три місяці після припинення або скасування воєнного стану».
5. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Президент України В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ