• Посилання скопійовано

Щодо питань коригування фінансового результату до оподаткування при наданні безповоротної фінансової допомоги підприємству — резиденту України, який не є пов’язаною особою ТОВ

Індивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 27.01.2023 №185/ІПК/99-00-21-02-02-06

Суттєво. Ознака розумної економічної причини (ділової мети) не застосовується в операціях з резидентами.

!  Платникам податку на прибуток

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «...» (далі — ТОВ) щодо питань коригування фінансового результату до оподаткування при наданні безповоротної фінансової допомоги підприємству — резиденту України, який не є пов’язаною особою ТОВ, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків запитує:

1. Яким чином коригується фінансовий результат ТОВ звітного (податкового) періоду, якщо ТОВ, яке є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах і визначає об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до розділу III Кодексу, надало у такому звітному (податковому) періоді безповоротну фінансову допомогу іншому платнику податку на прибуток підприємств на загальних підставах, який не є пов’язаною особою ТОВ (не відповідає жодному з критеріїв пов’язаності) відповідно до пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу?

2. Чи передбачено застосування ознаки розумної економічної причини (ділової мети) до операцій з надання безповоротної фінансової допомоги ТОВ, яке є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах і визначає об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до розділу III Кодексу, іншим платникам податку на прибуток на загальних підставах?

Щодо питання 1

Підпунктом 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що фінансова допомога — це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безповоротна фінансова допомога — це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Абзацом першим пп. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), платникам податку, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Діючими положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої іншому платнику податку на прибуток на загальних підставах, який не є пов’язаною особою, якою задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за попередній податковий (звітний) рік та не оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Щодо питання 2

Відповідно до пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розумна економічна причина (ділова мета) — причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо:

головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;

у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб.

Цей підпункт застосовується для цілей ст. 39 Кодексу, в тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, у випадках, визначених п. 140.5 ст. 140 Кодексу, які передбачають застосування положень ст. 39 Кодексу.

Кодексом з метою оподаткування податком на прибуток підприємств не передбачено застосування ознаки розумної економічної причини (ділової мети) в операціях з резидентами, які не передбачають застосування відповідних положень ст. 39 Кодексу.

Відповідно до п. 52-8 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Згідно з пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX Кодексу для платників податків та контролюючих органів тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

До змісту номеру