• Посилання скопійовано

Щодо включення до складу доходу платника єдиного податку зі ставкою 2 відсотки доходу від дисконтування фінансової допомоги та перерахунку курсових різниць

Індивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 12.01.2023 №30/ІПК/99-00-04-03-03-06

Суттєво. Дохід від дисконтування включається до бази оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки доходу.

!  Платникам ЄП

Державна податкова служба України за результатами розгляду запиту Товариства про надання індивідуальної податкової консультації щодо включення до складу доходу платника єдиного податку зі ставкою 2 відсотки доходу від дисконтування фінансової допомоги та перерахунку курсових різниць та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму запиті Товариство повідомило, що до 27.04.2022 було платником податку на прибуток на загальних підставах, а з 27.04.2022 є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки.

Товариство обліковує в складі зобов’язань поворотну фінансову допомогу від засновника-нерезидента. До 27.04.2022 Товариство було платником податку на прибуток на загальних підставах та відображало суми фінансової допомоги за теперішньою вартістю з урахуванням дисконтування.

У квітні — травні 2022 року Товариством підписано додаткові угоди щодо продовження строків дії договорів фінансової допомоги, відповідно компанія визнавала модифікацію договорів фінансової допомоги та нараховувала доходи від дисконтування.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи вважається дохід від дисконтування в розумінні пп. 2 п. 292.1 Кодексу доходом в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі?

2) чи є базою оподаткування єдиним податком зі ставкою 2 відсотки дохід від дисконтування?

3) чи є базою оподаткування єдиним податком зі ставкою 2 відсотки від перерахунку курсових різниць за заборгованістю в іноземній валюті (дебіторська/кредиторська)? Якщо так, то на яку дату здійснювати перерахунок: на дату балансу (дату складання фінансової звітності) відповідно до стандартів або на дату закриття місяця (оскільки звітність з єдиного податку складається помісячно)?

Щодо першого — третього питань

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до Кодексу, зокрема підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено п. 9, який визначає особливості справляння єдиного податку під час воєнного, надзвичайного стану на території України.

Згідно з пп. 9.4 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу, встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу, визначеного відповідно до ст. 292 Кодексу.

Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом юридичної особи — платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

Юридичні особи — платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень п. 44.2, 44.3 ст. 44 Кодексу (абзац п’ятий п. 296.1 ст. 296 Кодексу).

Юридичні особи — платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним пп. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац третій п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Зокрема, наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 №39 зі змінами та доповненнями затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність» (далі — НП(С)БО 25).

Підприємства, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відповідно до податкового законодавства, з метою складання фінансової звітності визнають доходи і витрати за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (п. 9 розд. І НП(С)БО 25).

Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу фінансова допомога — фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Поворотна фінансова допомога — сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Згідно з Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зі змінами та доповненнями, визначено, що теперішня вартість — це дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), що, як очікують, буде необхідна для погашення зобов’язання у процесі звичайної діяльності підприємства.

Згідно з п. 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Враховуючи зазначене, дохід від дисконтування включається до бази оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки доходу.

Бухгалтерський облік операцій з іноземною валютою ведеться відповідно до вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» (далі — НП(С)БО 21), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 №193 зі змінами та доповненнями.

Згідно з п. 4 НП(С)БО 21 курсова різниця — різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Монетарні статті — статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу (пп. «а» п. 7 НП(С)БО 21).

Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня (абзац перший п. 8 НП(С)БО 21).

Отже, юридична особа — платник єдиного податку визначає курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції згідно з вимогами національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку.

У податковій декларації юридичної особи — платника єдиного податку зазначається лише обсяг доходу, відображення витрат не передбачено.

Враховуючи вищевикладене, позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти включається до складу доходів такого платника податку. Від’ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком.

Додатково повідомляємо, що відповідно до п. 52-8 та пп. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

До змісту номеру