Відповідно до п. 33 НП(С)БО 7, об’єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі чи невідповідності критеріям визнання активом.
Ліквідація відбувається внаслідок невідповідності критеріям визнання активом, а саме через відсутність імовірності отримання в майбутньому економічних вигод, а продаж — при можливості отримання економічних вигід внаслідок продажу ОЗ.
Критеріїв того, як визначити «відсутність імовірності отримання в майбутньому економічних вигод», Мінфіном не встановлено. Отже, знову ця процедура лягає на плечі самого підприємства, і головним чинником прийняття рішення про ліквідацію ТЗ є одне — очікування.
Тому навіть якщо об’єкт ОЗ повністю замортизовано, але підприємство бажає використовувати його і далі, списувати такий об’єкт ОЗ не обов’язково.
Як правило, для визначення непридатності основних засобів до подальшої експлуатації, недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється комісія. Тобто саме комісія (зокрема, постійно діюча) приймає рішення про ліквідацію транспортного засобу.
В актах на списання (можна, хоч і не обов’язково, застосовувати форму №ОЗ-4 «Акт на списання автотранспортних засобів») наводяться дані про об’єкт, зокрема: інвентарний номер, рік випуску (побудови), дата надходження на підприємство та введення в експлуатацію, первісна (переоцінена) вартість об’єкта, сума нарахованого зносу, інформація про кількість та вартість проведених ремонтів, технічний стан та причини списання. Крім того, в актах (у розділі «Розрахунок результатів списання об’єктів») зазначаються витрати на списання (із посиланням на відповідні первинні документи), а також перелік та вартість матеріальних цінностей, отриманих внаслідок ліквідації об’єкта.
Акти складаються у двох примірниках:
- один передається до бухгалтерії та буде підставою для відображення ліквідації транспортного засобу у бухобліку,
- другий буде підставою для передачі на склад (інше місце зберігання) матеріальних цінностей, які було отримано від ліквідації.
Складені акти затверджуються керівником — посадовою особою (керівним органом), уповноваженою згідно із законодавством (статутом підприємства) приймати рішення щодо розпорядження (відчуження, ліквідації) об’єктами ОЗ, та після затвердження відображаються в бухгалтерському обліку.
Вибуття основних засобів внаслідок невідповідності критеріям визнання активом, тобто ліквідації, відображається за кредитом рахунку 10 «Основні засоби».
За дебетом субрахунку 976 «Списання необоротних активів» відображається залишкова вартість списаних необоротних активів та витрати, пов’язані з їх ліквідацією (розбирання, демонтаж). Адже згідно з п. 29 НП(С)БО 16 «Витрати» залишкова вартість ліквідованих необоротних активів відображається в обліку у складі інших витрат.
Відмітимо, що витрати, пов’язані з ліквідацією основних засобів, відображаються також за дебетом субрахунку 976 (наприклад, послуги сторонніх організацій, що здійснювали демонтаж, послуги із утилізації й т.п.).
Що стосується амортизації, її нарахування припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття такого об’єкта (п. 29 НП(С)БО 7). Але якщо застосовується виробничий метод амортизації — її нарахування припиняється з дати, яка настає за датою вибуття об’єкта ОЗ. Під час відображення ліквідації у бухгалтерському обліку частина первісної вартості в сумі, що дорівнює накопиченій амортизації, згортається з такою амортизацією (Д-т 13 К-т 10).
Деталі та інші матеріали, отримані під час списання автомобіля, оприбутковуються з визнанням іншого доходу (субрахунок 746 «Інші доходи від звичайної діяльності») і зарахуванням на рахунки обліку матеріальних запасів.
Звертаємо увагу, що у разі вибуття об’єктів ОЗ, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта ОЗ включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу (п. 21 НП(С)БО 7). Відповідно до рекомендацій Мінфіну, наведених у листі від 13.06.2007 р. №31-34000-10-16/12153, на суму такого перевищення роблять проведення: Д-т 411 «Дооцінка (уцінка) основних засобів» К-т 441 «Прибуток нерозподілений».
Податок на прибуток
Ті платники податку на прибуток, які за пп. 134.1.1 ПКУ повинні застосовувати податкові різниці, мають пам’ятати, що у разі ліквідації їх визначений фінансовий результат має (п. 138.1, 138.2 ПКУ):
- збільшитися на суму на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів, визначеної відповідно до НП(С)БО;
- зменшитися на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.
Якщо авто було віднесено до невиробничих,то при його ліквідації слід буде збільшити фінрезультат на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до НП(С)БО.
Податок на додану вартість
За п. 189.9 ПКУ, у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Наразі визначення звичайної ціни для неконтрольованих операцій наводиться в пп. 14.1.71 ПКУ. Але про ліквідацію ОЗ в цьому визначенні не зазначено. Наведені в ньому алгоритми можуть бути застосовані для продажу, та не можуть використовуватися для списання. Тож наразі немає затвердженого підходу для визначення звичайної ціни з метою оподаткування ПДВ операції з ліквідації ОЗ.
Про те, як податківці будуть визначати звичайні ціни з метою оподаткування ПДВ, ми писали тут.
Але коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, то така ліквідація не є поставкою для цілей ПДВ.
Тож на підставі вищенаведеної норми ПКУ платникам ПДВ можна й оминути нарахування ПДВ при ліквідації основних засобів, якщо наслідком такого списання буде те, що ОЗ не зможе бути використано надалі за первісним призначенням. Документами, що підтверджують знищення, розібрання або перетворення основного засобу, є висновки відповідної експертної комісії щодо неможливості використання в майбутньому цих засобів за первісним призначенням та акти на їх списання відповідної форми.
Зверніть увагу! Пунктом 189.10 ПКУ встановлено: якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються ПЗ з ПДВ.