З 16 квітня ще більше осіб можуть обрати 2% ЄП: аналіз Закону №2173
З 16 квітня Законом №2173 (текст закону див. у рубриці «Документи для роботи» цього номера «ДК») знято обмеження щодо граничного розміру доходу в 10 млрд грн для перебування на ЄП за ставкою 2%. Отже, ще більше підприємств можуть перейти до «спецгрупи». До того ж цій групі дозволили займатися роздрібною торгівлею всіма підакцизними товарами.
Нагадаємо, як ми повідомляли у статті «Що змінилося для спецгрупи з єдиного податку з 5 квітня: аналіз редакції» в «ДК» №15/2022, з 5 квітня Законом №2142 до правил застосування групи ЄП за ставкою 2% внесено правки.
Зокрема, у разі подання заяви вже існуючі СГ будуть зареєстровані платниками ЄП за ставкою 2% з наступного робочого дня після подання заяви. А новостворені СГ, які подали таку заяву під час створення, як і раніше, включаються до «спецгрупи» з дня створення.
Після закінчення війни (припинення або скасування воєнного стану) все повертається на свої місця. Ті СГ, які існували раніше, стають платниками того податку з доходів, який платили до «спецгрупи». А новостворені під час війни — переходять на загальну систему (щоб стати «єдинниками», їм потрібна заява, адже на спрощену систему автоматично не переходять).
Також із цієї дати відбулися зміни щодо переліку видів діяльності — спецгрупі дозволили імпорт транспортних засобів. І це одразу ж спричинило запитання: а як щодо торгівлі ТЗ? Адже імпорт — це не вид господарської діяльності, а лише операція із ввезення товару, яка до перебування на спрощеній системі оподаткування не має жодного відношення. Будь-який «єдинник» може бути імпортером. А от чи може «спецгрупа» торгувати автомобілями та іншими ТЗ? Щоб з’ясувати, ПКУ знову довелося змінювати.
З 16 квітня до норм п. 9 підрозділу 8 розд. ХХ знову внесено зміни щодо умов обрання та перебування на спеціальній групі ЄП.
Розмір річного доходу більше не має значення
До 16 квітня було встановлено, що платниками єдиного податку групи 3 за ставкою 2% можуть бути фізособи-підприємці та юрособи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, в яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 мільярдів гривень.
16 квітня обмеження розміру доходу в 10 млрд грн вилучено з умови.
Відповідно з 16 квітня ще більше підприємств зможе перейти на «спецгрупу», бо максимальної межі доходу вже немає.
Але після війни, звісно, розмір річного доходу матиме значення!
Наприклад, у разі переходу після війни на ЄП групи 3 слід буде відповідати умові щодо граничного розміру доходу в 1167 МЗП (нині це 7 млн 585,5 тис грн). Про це повідомляли податківці, див. консультацію «Після закінчення воєнного стану колишні обмеження на застосування спрощеної системи повертаються, у т. ч. щодо обсягу доходу» в «ДК» №16/2022.
Перелік дозволених видів діяльності розширено
Підпункт 9.3 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, як і раніше, визначає перелік видів діяльності, які не можна здійснювати «спецгрупникам».
Зміни внесли тільки щодо підакцизних товарів.
Так, тепер із заборонених видів діяльності вилучено роздрібний продаж усіх підакцизних товарів. Нагадаємо, що перелік підакцизних товарів наведено у п. 215.1 ПКУ, і до них належать, зокрема, і пальне, і алкоголь, і тютюнові вироби, і автомобілі.
Проте сам абзац після змін має досить дивний вигляд. Згідно з ним:
- з одного боку, «спецгрупникам» заборонено виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів!
- з іншого боку, «спецгрупникам» дозволено роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, імпорт автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів та роздрібну торгівлю підакцизними товарами!
Що це означає? Що оптова торгівля підакцизними товарами, як раніше, для «спецгрупників» під забороною. Але роздрібну торгівлю підакцизними товарами дозволили всім СГ, а не лише фізособам-підприємцям. І роздрібну торгівлю пальним уже можна здійснювати не лише в ємностях по 20 літрів, а й у будь-який інший спосіб. Тобто АЗС теж зможуть увійти до «спецгрупи».
Проте! Треба чітко розуміти різницю між роздрібною та оптовою торгівлею. А вона, на жаль, наразі не дуже очевидна. Основний її нюанс у тому, що роздрібні торговці торгують із кінцевими споживачами, а оптовики — з тими, хто купує для перепродажу.
Консультують податківці: різниця між оптом та роздробом
<...>Абзацом тринадцятим частини першої статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі — Закон №481) визначено, що роздрібна торгівля — діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.
Згідно з абзацом третім підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів — продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.
Таким чином, суб’єкт господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, має право реалізовувати ці товари лише громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.
Оптова торгівля — це діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам господарювання (абзац дванадцятий частини першої статті 1 Закону №481).
Відповідно до частини першої статті 15 Закону №481 оптова торгівля, зокрема, алкогольними напоями може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.
Документальному оформленню товарних операцій передує укладання відповідних правочинів. Договір поставки (купівлі-продажу) є основним правовим документом, який визначає права й обов’язки постачальників та покупців. Серед істотних (основних) його умов є реквізити сторін, найменування, кількість і вартість товару, терміни постачання та умови прийому останнього, порядок розрахунків між сторонами та їх відповідальність за порушення договірних зобов’язань.
У разі якщо суб’єкт господарювання, який має лише ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реалізував алкогольні напої іншому суб’єкту господарювання, який має відповідні ліцензії, передбачені Законом №481, у тому числі постачальнику алкогольних напоїв, і при цьому оформив документи, як при відвантаженні алкогольних напоїв для подальшої їх реалізації (видаткові накладні, податкові накладні, а також товарно-транспортні накладні встановленого зразка №1-ТН/алкогольні напої), то до такого суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції відповідно до абзацу п’ятого частини другої статті 17 Закону №481, як за здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями без наявності відповідної ліцензії — 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень. <...>
ІПК ДФСУ від 08.05.2019 р. №2022/6/99-99-12-01-02-15/ІПК
Також є зміни стосовно ще одного забороненого виду діяльності — видобування, реалізація корисних копалин. Тепер «спецгрупникам» дозволено займатися видобуванням підземних та поверхневих вод, якщо вони належать до підприємств, які надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення.
Правила оподаткування податком на прибуток після війни
Остання зміна щодо «спецгрупи» стосується нюансів оподаткування податком на прибуток підприємств, які тимчасово перейшли до «спецгрупи». Зокрема, вирішено долю надміру сплаченого податку на прибуток, авансових внесків з податку на прибуток та від’ємного значення.
За новим пп. 9.12 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ надміру сплачена сума грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що є на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, може бути зарахована на погашення грошових зобов’язань з цього податку, що виникатимуть після відновлення сплати податку на прибуток підприємств. Тобто під час війни такі кошти не згорають, і після війни їх можна буде знову використати на сплату податку на прибуток, на який підприємство після війни автоматично повернеться.
Авансові внески з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, що залишилися неврахованими на зменшення нарахованої суми податкового зобов’язання з цього податку на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, теж можуть бути враховані на зменшення такої суми після відновлення сплати податку на прибуток підприємств.
А від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, що було на дату переходу до «спецгрупи», може бути зараховане на зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, що виникатиме після відновлення сплати цього податку.
Тобто всі три основні показники, що їх платникам податку на прибуток хотілося б зберегти, не пропадуть, і ними знову можна буде скористатися після війни.
Мало того. Ті платники податку на прибуток, які застосовують податкові різниці і серед них — різницю за процентами за іноземними кредитами, теж отримали своє уточнення.
Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного пунктом 140.2 ПКУ, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, що залишилися не врахованими на зменшення фінансового результату до оподаткування на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, зменшують фінансовий результат до оподаткування з урахуванням обмежень, установлених пунктом 140.2 ПКУ щодо неврахованих відсотків нерезидентам за позики, після відновлення сплати податку на прибуток.1
Правила звітування з податку на прибуток після війни
За цим самим пп. 9.12 платник, який протягом календарного року перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, у разі відновлення ним цього самого року сплати податку на прибуток складає та подає декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку такого календарного року.
І результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки не враховуються під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток!
Зокрема, якщо платник отримував аванс від покупця, перебуваючи у «спецгрупі», і включив його до оподатковуваного доходу, то друга подія — відвантаження товару, передача послуг чи робіт, якщо вона відбудеться вже під час перебування на загальній системі, не призведе до подвійного оподаткування. Фінрезультат треба буде зменшити на суму такого доходу, визнаного у бухобліку.
І навпаки — якщо реалізація відбулася у «спецгрупі», а оплата надійде під час перебування на загальній системі, — фінрезультат треба буде збільшити на суму такої оплати.
І ще: для платників податку на прибуток, що перейшли зі спрощеної системи оподаткування на загальну, одночасно з визнанням доходів від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) на загальній системі оподаткування до складу витрат включається собівартість таких товарів, робіт, послуг, що склалася в період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування, пропорційно до суми визнаних доходів.
Ну і, крім прибутку як об’єкта оподаткування, платників податку на прибуток цікавить ще й річний дохід. Адже саме він визначає, як часто доведеться подавати декларацію і чи треба застосовувати податкові різниці.
Обсяг річного доходу від будь-якої діяльності (за мінусом непрямих податків) платника податку на прибуток підприємств для потреб ТЦУ, об’єкта оподаткування податком на прибуток обчислюється за весь звітний рік, у тому числі з урахуванням доходів, отриманих за періоди такого року, в яких такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки.
Тобто податкові різниці виникатимуть у тих платників, які за 2022 рік, з урахуванням часу перебування у «спецгрупі», отримали дохід у розмірі 40 млн грн та більше.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №2142 — Закон України від 24.03.2022 р. №2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».
- Закон №2173 — Закон України від 01.04.2022 р. №2173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану».