Нові повноваження податківців та дії в разі втрати первинки: аналіз Закону №2173
З 16.04.2022 р. набрав чинності Закон №2173, який, зокрема, регулює питання перевірок органами ДПС цін та ціноутворення, розширює повноваження КМУ, а також встановлює особливості дій у разі втрати первинної документації у зоні бойових дій.
Як повідомлятимуть про результати перевірок?
Нагадаємо, що навіть під час дії воєнного стану податкові органи мають право на проведення таких податкових перевірок:
- камеральні перевірки декларацій або уточнювальних розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, показники яких сформовані на підставі податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених та зареєстрованих в ЄРПН, та/або митних декларацій, за винятком товарів (продукції), визначених пп. 215.3.1, 215.3.2, 215.3.2-1 та 215.3.3-1 ПКУ;
- камеральні перевірки податкових декларацій платників єдиного податку 4-ї групи;
- фактичні перевірки.
За загальним правилом, якщо перевірку проведено, платник податків повинен отримати або акт із зазначенням порушень, або довідку про те, що порушень не виявили. І акт (довідка) вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ.
Проте війна внесла свої корективи — навіть у разі можливості провести перевірку скласти і вручити акт може бути доволі складно.
Увага!
Перебіг строків подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення на час війни зупиняється.
На період воєнного часу Законом №2173 пропонується у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення камеральних перевірок оформлювати акт перевірки та надсилати його через Електронний кабінет платника податків з одночасним надісланням акта на електронну адресу (адреси) платника податків. У електронному листі платник податків побачить інформацію про вид документа, дату та час його надіслання до Електронного кабінету.
Але потрібно врахувати, що документ, надісланий контролюючим органом до Електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований із дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Тобто у звичайному житті самого листа на електронну пошту, звісно, недостатньо. І це вже є підґрунтям для багатьох спорів із податківцями після війни.
А ще є питання щодо тих, хто досі не має Електронного кабінету та/або не надав згоди отримувати документи від податківців через Електронний кабінет.
За законом вочевидь листування з таким платником має здійснюватися у паперовій формі — шляхом надіслання листів за його податковою адресою рекомендованим листом із повідомленням про вручення або особистого вручення платникові податків чи його представникові (як це передбачено п. 42.5 ПКУ). Очевидно, що таке паперове листування здійснюватиметься тільки за можливості.
Якщо йдеться про оформлення результатів фактичних перевірок, то акти мають вручатись у порядку, встановленому п. 86.5 ПКУ.
Які штрафи застосовуватимуть податківці?
З 16 квітня законодавець виправився та зазначив, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення фактичних перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за дотримання яких покладено на контролюючі органи. Попередньо такого уточнення не було, що вказувало на можливість застосування штрафів і за камеральними перевірками!
Таким чином, мораторій (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого КМУ, повністю не скасовано.
Штрафи застосовуються лише за результатами проведення фактичних перевірок.
При цьому платник податків не зможе посилатися на положення пп. 112.8.9 ПКУ — йдеться про вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору) — як на обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, виявлені під час фактичних перевірок. Про це ми писали у статті «Фактичні перевірки повертаються: новації Закону №2120» у «ДК» №13/2022.
Загалом, питань щодо проведення фактичних перевірок та виведення їх з-під мораторію на перевірки було дуже багато. Адже, з одного боку, держава просить бізнес продовжувати господарську діяльність та сплачувати податки за можливості, зменшує податкове навантаження. А з іншого — погрожує фактичними перевірками. Кому і навіщо?
Ті, хто спробував телефонувати на гарячу лінію ДПСУ, чув у відповідь, зокрема, що податкові органи збирають повідомлення про порушення порядку розрахунків у частині відмови від оплати банківськими картками та про продаж алкоголю у період дії воєнного стану.
Тобто насамперед податківців цікавили ці питання (скарги щодо стрімкого зростання цін до цього перевіряла Держпродспоживслужба). З 16 квітня податківці отримали право проведення фактичних перевірок щодо контролю за цінами в умовах воєнного стану. Але що саме цікавитиме податківців під час таких перевірок?
Контроль за цінами: як його здійснюватимуть органи ДПС
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України про ціни і ціноутворення з урахуванням особливостей, установлених пп. 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Увага! Оновлені норми пп. 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ вказують на особливості проведення фактичних перевірок щодо цін та ціноутворення. Проте не уточнюють, що решта підстав для фактичних перевірок за приписами п. 80.2 ПКУ не може бути застосована. Тож ідеться про розширення повноважень податкових органів.
Отже, з 16 квітня податкові органи здійснюють ще й контроль шляхом проведення фактичних перевірок за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення;
- отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Зверніть увагу!
Щодо письмового звернення покупця (споживача), то особливу увагу звернімо на те, що йдеться про письмове звернення. Отже, зафіксовані телефонні розмови чи повідомлення не можуть бути підставою для прийняття наказу на проведення фактичної перевірки.
І ще: скаржитися на податківців на безпідставне (на вашу думку) зростання цін у сусідньому магазині немає сенсу. Податківці перевірятимуть і каратимуть лише за недотримання тих цін, що їх регулює держава. А їх наразі не так уже й багато.
При цьому платник податків, якому надали копію наказу на проведення фактичної перевірки, може вимагати уточнення для виконання вимоги щодо надання первинки перевіряльникам. Тобто він має право запитати, який конкретно товар цікавить податківців.
Адже цим пп. 69.27 ПКУ передбачено, що під час проведення фактичної перевірки податкові органи мають право отримувати від госпсуб’єктів документи та/або інформацію, які підтверджують вартість придбання товару, що є предметом перевірки. А який саме товар є предметом перевірки, має бути зазначено у наказі про неї.
Ще один важливий момент — ПКУ дозволяє контрольну закупівлю у випадках, коли йдеться про фактичну перевірку дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій (п. 80.4 ПКУ). І в пп. 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не сказано про таку можливість перед пред’явленням копії наказу на фактичну перевірку.
Таким чином, коли ми говоримо про дотримання законодавства щодо цін та ціноутворення, контрольні закупівлі не можуть бути частиною збору інформації під час такої перевірки. Але таке є можливим, якщо йдеться про фактичну перевірку дотримання обов’язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів (пп. 20.1.10, п. 80.4 ПКУ).
А які штрафи будуть за фактичними перевірками щодо цін?
До 16 квітня існував контроль за регульованими та фіксованими цінами, за результатами якого могли застосуватися штрафні санкції за ст. 20 Закону про ціни і ціноутворення.
До суб’єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за:
- порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін — вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить додатну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих суб’єктів, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки;
- стягнення плати за товари, які згідно із законодавством надаються безоплатно, — штраф у розмірі 100 відсотків вартості проданих (реалізованих) товарів;
- надання уповноваженим органам недостовірних відомостей — штраф у розмірі 1000 н. м. д. г. (тобто 17000 грн);
- невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій — штраф у розмірі 2000 н. м. д. г. (тобто 34000 грн).
Ці штрафи застосовує Держпродспоживслужба відповідно до Положення про Держпродспоживслужбу. Про контроль за зростанням цін під час війни на товари, внесені до переліку, затвердженого Постановою №1548, вона вже повідомляла.
Зверніть увагу!
Постановою КМУ від 06.03.2022 р. №233 до Постанови №1548 внесено зміни: на період воєнного стану обласні військові адміністрації разом з Нацполіцією, Держспоживзахистом, Держслужбою з лікарських засобів та контролю за наркотиками забезпечують контроль за встановленням госпсуб’єктами роздрібної торгівлі цін на окремі види товарів.
Під час призначення та проведення фактичних перевірок щодо контролю за цінами податкові органи мають керуватися ст. 80 ПКУ і враховувати особливості за пп. 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, а також Закон про ціни і ціноутворення (п. 2-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ціни і ціноутворення).
Для узаконення повноважень податкових органів щодо контролю за цінами до Прикінцевих та перехідних положень Закону про ціни і ціноутворення внесли зміни та надали їм право проведення перевірок (крім контролю цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг) без права застосування адміністративно-господарських санкцій.
Тобто право провести фактичну перевірку цін податківці отримали, а от право застосувати вищезазначені штрафи — ні!
Щодо оскарження результатів перевірок, то якщо платник податків не погоджується з виявленими під час фактичної перевірки порушеннями законодавства про ціни і ціноутворення, він надсилає зауваження не до податкового органу, а до органу, який буде приймати рішення про застосування господарських санкцій. Тобто до Держпродспоживслужби або до іншого органу, який на підставі Постанови №1548 під час війни контролює ціни на певний товар.
Інші повноваження щодо перевірок
На період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні Кабінет Міністрів України отримав повноваження встановлювати особливості здійснення контролю у таких сферах:
- фітосанітарного контролю вантажів з об’єктами регулювання, що ввозяться на митну територію України (крім транзиту);
- ветеринарно-санітарного контролю вантажів з товарами, що ввозяться на територію України;
- щодо особливості здійснення митними органами державного контролю нехарчової продукції;
- за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин щодо вантажів із продуктами, живими тваринами, харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України.
Первинні документи, що втрачені в областях бойових дій
Відповідно до пп. 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ, і не можуть пред’явити первинні документи, як виняток із положень ст. 44 ПКУ, застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Щоправда, дата фактичного початку застосування цих спеціальних правил поки що невідома — про що пояснимо наприкінці статті. Про те, коли цими перевагами можна буде почати користатися, ми обов’язково повідомимо окремо!
1. Підстави неможливості пред’явлення первинних документів.
Такими підставами є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або перебування їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов’язане з ризиком для життя чи здоров’я платника податків, фізосіб чи неможливе у зв’язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
2. У разі відсутності первинки — повідомлення до органу ДПС.
У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі відповідне повідомлення, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером (за наявності).
У ньому й потрібно зазначати обставини втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості — із зазначенням реквізитів).
Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, та/або ПК з ПДВ, та/або суми від’ємного значення ПДВ минулих податкових (звітних) періодів.
3. Мораторій на проведення документальних перевірок.
Після подання до органу ДПС повідомлення про неможливість вивезення первинних документів запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.
Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про їх втрату, до органу ДПС слід подати повідомлення про таку втрату із зазначенням відповідних обставин.
Увага!
Платники податків та податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до пп. 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у т. ч. після завершення дії воєнного стану.
4. Тягар доведення наявності підстав для перевірки — на податкових органах.
Обов’язок доведення відсутності підстав для застосування особливостей за ст. 44 ПКУ покладається на контролюючий орган.
Наразі важко сказати, як саме податківці доводитимуть відсутність факту втрати первинки, або, радше, що платник податків мав можливість таку первинку вивезти та зберегти. Проте якщо доведуть, що первинка все-таки збереглася, начувайтеся!
Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення пп. 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, вважається таким, що ухиляється від сплати податків та несе відповідальність, передбачену ПКУ та іншими законами України.
5. Відмова платнику податкові від застосування особливостей за повідомленнями.
Закон №2173 надає органу ДПС право відмовити платникові у застосуванні особливостей за п. 44 ПКУ після отримання повідомлення та вивчення описаних обставин та обґрунтувань.
У такому разі контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента має прийняти вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови. Таке рішення може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку.
І тут є дві проблеми. Перша — це строки для такого оскарження: вони наразі всі зупинені, а спеціальні строки не встановлені. І друга — це строки надсилання органами ДПС рішення про відмову. Наразі вони не прописані у Законі №2173.
6. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ, визначається КМУ.
Проте цього переліку ще не затверджено, тож скористатися зазначеними перевагами при втраті первинної документації поки що платники податків не можуть.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон №2173 — Закон України від 01.04.2022 р. №2173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану».
- Закон про електронні довірчі послуги — Закон України від 05.10.2017 р. №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».
- Закон про електронні документи — Закон України від 22.05.2003 р. №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг».
- Закон про ціни і ціноутворення — Закон України від 21.06.2012 р. №5007-VI «Про ціни і ціноутворення».
- Положення про Держпродспоживслужбу — Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затверджене постановою КМУ від 02.09.2015 р. №667.
- Постанова №1548 — Постанова КМУ від 25.12.1996 р. №1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)».