Розділ 3. Граничні строки на виплату зарплати

Граничні строки на виплату зарплати

З 19.11.2010 р. в Україні діють єдині правила виплати заробітної плати працівникам. Вони встановлені ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці. Ці правила диктують граничні строки, протягом яких треба виплачувати зарплату (крім випадку розрахунку при звільненні, строки якого встановлює ст. 116 КЗпП).

У які граничні строки треба виплатити зарплату

Роботодавець має обов'язок виплачувати зарплату двічі на місяць. Установлено також кінцеву дату, не пізніше якої має бути виплачено зарплату за попередній місяць.

Отже, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але:

1) не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів;

2) не пізніше семи днів після закінчення місяця, за який здійснюється виплата.

Зверніть увагу: йдеться саме про сім календарних, а не робочих днів, тож необхідно врахувати цей строк при визначенні кінцевого дня виплати зарплати попереднього місяця. До того ж, якщо гранична дата виплати авансу або другої частини зарплати припадатиме на вихідні чи свята, виплатити зарплату треба буде раніше — напередодні цих днів.

У якій граничній сумі виплачується аванс

В Україні більшість роботодавців виконує обов'язок щодо дворазової виплати зарплати на місяць. Iноді для зручності суму авансу визначають у фіксованій гривневій сумі чи відсотках до окладу. Але закон вимагає визначати суму авансу залежно від відпрацьованого працівником часу.

Так, розмір зарплати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Безумовно, підприємство може зупинитися на фіксованій гривневій сумі або відсотку від окладу, проте правильним було б перевіряти нараховані суми авансу на підставі того самого попереднього табеля обліку робочого часу. Бо ж працівник може до дня виплати авансу перебувати на лікарняному (який оплачується після надання листка непрацездатності) чи у відпустці — як оплачуваній, так і за власний рахунок, або після дня отримання авансу не вийти на роботу та звільнитися.

Отже, відділу кадрів треба щомісяця оформляти два табелі обліку робочого часу — попередній (на аванс з 1 до 15 числа) і остаточний за місяць (для зарплати з 16 до останнього дня місяця). А бухгалтеру — розраховувати й обчислювати зарплату двічі на місяць.

Якщо порушити і строки,і суми виплат

Упевнені, що багатьох цікавить питання відповідальності підприємства за порушення строків і сум виплати зарплати. Що ж буде за недотримання встановлених строків?

1. Якщо затримка у виплаті зарплати не перевищує 1 місяця з дати її нарахування.

Навіть якщо зарплата за певний місяць виплачується до кінця наступного місяця, тобто кількамісячних боргів за зарплатою працівників немає, виплата зарплати у строки, більші за встановлені нормами, зазначеними вище, — це порушення трудового законодавства. А за це КЗпП передбачає 5 видів відповідальності:

— дисциплінарну та адміністративну для винних посадових осіб та фізосіб-роботодавців;

— матеріальну, фінансову та кримінальну — безпосередньо для роботодавців.

Якщо про матеріальну (у вигляді компенсації працівникові шкоди за порушення строків виплати його зарплати) та кримінальну відповідальність у разі такого порушення говорити навряд чи можна, то решта видів відповідальності чекає на порушників. I застосовуються всі вони незалежно один від одного.

По-перше, посадову особу, яка винна у порушенні строків виплати зарплати (якщо дотримання цих строків є її обов'язком), може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Згідно зі ст. 147 КЗпП, видів дисциплінарної відповідальності два — догана або звільнення.

По-друге, посадових осіб може бути притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ст. 41 КУпАП. Порушення встановлених термінів виплати заробітної плати тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1700 грн).

Повторне протягом року вчинення порушення або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 5100 грн).

Також до підприємств або фізосіб-підприємців, якщо вони є роботодавцями, застосовується відповідальність, визначена ст. 265 КЗпП, у вигляді фінансової санкції (штрафу). Розмір штрафу в цьому разі становить одну мінімальну зарплату, як за інші порушення трудового законодавства. А розмір мінімальної зарплати для його застосування визначатиметься на момент виявлення порушення (а не його скоєння). Зокрема, у 2021 році розмір такого штрафу становить 6000 грн, але він застосовується за кожне таке порушення.

2. Якщо затримка у виплаті зарплати перевищує 1 місяць з дати її нарахування.

Розмір штрафу, визначеного ст. 265 КЗпП у разі порушення строків виплати заробітної плати більш як на один місяць, дорівнює трьом розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (у 2021 році розмір такого штрафу — 18000 грн).

Крім того, посадові особи або фізособи-роботодавці сплатять і адміністративні санкції у розмірі, зазначеному вище.

Не слід забувати, що у зв'язку з порушенням строків їх виплати більш ніж на один місяць має проводитися компенсація громадянам втрати частини доходів. Це встановлено ст. 2 Закону №2050. Порядок нарахування такої компенсації регулює Положення №1427.

Утім, зараз цих штрафів можна уникнути, якщо вчасно виконати приписи інспекторів Держпраці про виправлення порушень.

Як правильно виплатити аванс?

Вимоги законодавства про працю щодо розміру авансу, так само як і щодо строків та порядку виплати заробітної плати, є обов'язковими як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб — підприємців.

Також законодавством передбачено, що розмір заробітної плати за першу половину місяця:

а) визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим із виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом¹;

б) не повинен бути меншим за оплату фактично відпрацьованого часу з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

¹ А в разі відсутності таких органів — представниками, обраними й уповноваженими трудовим колективом.

Таким чином, законодавчо встановлено мінімальний розмір авансу, який не за сутністю, а реально стає виплатою за фактично відпрацьований час. I ця розбіжність між фразами «зарплата за першу половину місяця» й «оплата за фактично відпрацьований час» спричинила багато запитань у працедавців.

У листі від 22.11.2010 р. №964/13/84-10 Мінпраці роз'яснило, що, на його думку, йшлося все-таки про те, що заробітна плата повинна виплачуватися:

1) за першу половину місяця (а саме 15 календарних днів) у період з 16 до 22 числа;

2) за другу половину місяця — з 1 до 7 числа наступного місяця.

Для обчислення авансу до бухгалтерії треба подати табель за першу половину місяця (з 1 до 15 числа). I тут бухгалтери мають певний клопіт, бо слід розрахувати суму не лише авансу, а й ПДФО, військового збору та єдиного соціального внеску. I для цього є певні правила, які діють інакше, ніж до суми зарплати за увесь місяць. Тож при виплаті зарплати за другу половину місяця до бюджету перераховується різниця між сумами ПДФО, ВЗ і ЄСВ, нарахованими (утриманими) з усієї суми заробітної плати та перерахованими до бюджету при виплаті авансу.

При нарахуванні авансу, крім зазначеного вище, слід враховувати такі особливості.

1. Мінімальні гарантії з оплати праці щодо авансу не застосовуються.

Що це означає? Доплата до рівня мінімальної заробітної плати розраховується наприкінці місяця, коли відома її сума за відпрацьований час, а виплачується разом із заробітною платою за другу половину місяця. Тож при нарахуванні та виплаті заробітної плати за першу половину місяця (авансу) розраховувати та виплачувати працівникам доплату до мінімальної не треба.

2. Мінімальна сума ЄСВ щодо авансу не застосовується.

Що це означає? Для роботодавців установлено мінімальний розмір ЄСВ, який вони мають сплатити за кожного працівника (докладніше про застосування цієї норми див. у розділі щодо ЄСВ). Проте ця норма застосовується щодо загального місячного доходу працівника і не працює щодо його частин. Тож при нарахуванні та виплаті заробітної плати за першу половину місяця (авансу) розраховувати та сплачувати до бюджету доплату до мінімального розміру ЄСВ не треба.

3. Податкова соціальна пільга з ПДФО щодо авансу не застосовується.

Що це означає? До доходу у вигляді зарплати працівники мають право на застосування податкової соціальної пільги (докладніше про застосування цієї норми див. у розділі щодо ПДФО). Проте ця норма застосовується щодо загального місячного доходу працівника і не працює щодо його частин. Тож при нарахуванні та виплаті заробітної плати за першу половину місяця (авансу) застосовувати податкову соціальну пільгу не можна.

Також у листі від 22.11.2010 р. №964/13/84-10 фахівці Мінпраці роз'яснюють, як розрахувати аванс працівника на відрядній системі оплати праці. Зокрема, наголошується, що для певних категорій працівників суму зарплати визначають за нарядом.

Нагадаємо, що наряд (нормоване завдання² — це документ, який встановлює завдання на виконання робіт виконавцеві (робітникові, бригаді). Видається він до початку робіт та містить перелік робіт, норми часу на виконання, розцінки, форми оплати та загальну суму оплати. У наряді фіксується також фактичне виконання робіт і розраховується зарплата за фактично виконані роботи. Єдине, що треба пам'ятати, — тепер бухгалтерові слід вимагати наряди за першу та другу половини місяця.

¹ Крім випадку, коли працівник є особою з інвалідністю. Докладніше про це див. у розділі щодо ЄСВ.

² Затверджується Галузевими положеннями з організації та нормування праці.

Ще складніший випадок, коли працівник працює за акордним нарядом, а термін виконання роботи — 2 — 3 місяці (наприклад, будівельна бригада штукатурить будинок). У листі Мінпраці роз'яснюється, як розрахувати аванс у цьому разі: обсяг виконаних робіт повинен бути підтверджений нарядом, законодавець пропонує оплатити згідно з розцінками, а преміальні за якісну працю нарахувати за фактом виконання всього обсягу робіт. Тобто зарплата за першу половину місяця не включатиме надбавок за якість чи інтенсивність праці (такі надбавки працівник отримає за результатами місяця, а може, й кварталу). Або Мінпраці видасть нормативний акт, у якому буде прописано, як розрахувати виплату за першу половину місяця, наприклад, у частині доплат за якість, інтенсивність праці, а може, і частині індексації.

Таблиця

Відображення в обліку виплати авансу

Офіційна думка