Розділ 8. Iндексацiя зарплати й алiментiв

Правила нарахування iндексацiї

Зарплата працівників підлягає індексації — тобто збільшенню через вплив інфляції в країні. Проводити таку індексацію має роботодавець. Про те, як це зробити правильно, читайте в цьому розділі.

Основні правила

При проведенні індексації заробітної плати працівників слід керуватися Законом про індексацію та Порядком №1078.

Згідно зі ст. 1 Закону про індексацію:

— індексація грошових доходів населення — встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;

— індекс споживчих цін — показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;

— поріг індексації — величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Iндексації підлягають грошові доходи громадян, які одержані ними в гривнях на території України і не мають разового характеру:

— пенсії;

— стипендії;

— оплата праці (грошове забезпечення);

— суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування;

— суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

— розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

Крім цього, Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об'єкти індексації, не передбачені Законом про індексацію.

Iндексації не підлягають:

— соціальні виплати, що мають цільовий і разовий характер (допомога при народженні дитини, допомога на поховання, матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію тощо);

— допомога у зв'язку з вагітністю і пологами.

Підтримка купівельної спроможності провадиться шляхом підвищення державою розміру зазначених виплат.

Таким самим шляхом, тобто шляхом підвищення, державою проводиться індексація пенсій.

Але нас зараз цікавить індексація, яку проводять роботодавці. Вона проводиться щодо заробітної плати працівників.

Таблиця 1

Зведена таблиця індексів інфляції за останні роки (%)

Рік	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020	2021
Січень	101	100,2	100,2	100,2	103,1	100,9	101,1	101,5	101,0	100,2	101,3
Лютий	100,9	100,2	99,9	100,6	105,3	99,6	101,0	100,9	100,5	99,7	101,0
Березень	101,4	100,3	100	102,2	110,8	101,0	101,8	101,1	100,9	100,8	101,7
Квітень	101,3	100	100	103,3	114,0	103,5	100,9	100,8	101,0	100,8	100,7
Травень	100,8	99,7	100,1	103,8	102,2	100,1	101,3	100,0	100,7	100,3	101,3
Червень	100,4	99,7	100,0	101,0	100,4	99,8	101,6	100,0	99,5	100,2	100,2
Липень	98,7	99,8	99,9	100,4	99,0	99,9	100,2	99,3	99,4	99,4	100,1
Серпень	99,6	99,7	99,3	100,8	99,2	99,7	99,9	100,0	99,7	99,8
Вересень	100,1	100,1	100,0	102,9	102,3	101,8	102,0	101,9	100,7	100,5
Жовтень	100,0	100,0	100,4	102,4	98,7	102,8	101,2	101,7	100,7	101,0
Листопад	100,1	99,9	100,2	101,9	102,0	101,8	100,9	101,4	100,1	101,3
Грудень	100,2	100,2	100,5	103,0	100,7	100,9	101,0	100,8	99,8	100,9
Всього за рік	104,6	99,8	100,5	124,9	143,3	112,4	113,7	109,8	104,1	105,0

Поріг індексації

Право на проведення індексації заробітної плати настає, коли індекс споживчих цін (далі — IСЦ) перевищить поріг індексації, встановлений у розмірі 103%.

Iндексації підлягає заробітна плата працівників у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Частина заробітної плати, яка перевищує прожитковий мінімум, індексації не підлягає.

Iндексація зарплати сумісників

Iндексацію обов'язково проводити за основним місцем роботи.

Сумісникам видається на їх вимогу довідка з основного місця роботи про розмір доходу, що підлягає індексації, та проіндексованого доходу. На підставі цієї довідки провадиться індексація доходів від роботи за сумісництвом у межах суми, що не перевищує прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, з урахуванням отриманої заробітної плати за основним місцем роботи.

Базовий місяць

Раніше в Порядку №1078 був такий термін, як «базовий місяць». Він застосовувався у двох випадках:

— у разі підвищення окладів та інших постійних складових зарплати працівників;

— у разі прийняття на роботу нового працівника.

Основною ознакою базового місяця було те, що грошові доходи, одержані за цей місяць, не індексувалися. I лише з наступного місяця наростаючим підсумком розраховувався індекс для проведення подальшої індексації.

У разі підвищення окладів працівників базовим вважався місяць такого підвищення. У разі прийняття на роботу нового працівника базовим вважався місяць перед прийняттям працівника на роботу.

Вже з грудня 2015 року такого терміна в Порядку №1078 немає.

Таблиця 2

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2021 році

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

З 01.01.2021 р. до 30.06.2021 р. 2270 грн

З 01.07.2021 р. до 30.11.2021 р. 2379 грн

З 01.12.2021 р. 2481 грн

Фіксована величина індексації

Раніше в Порядку №1078 було також таке поняття, як «фіксована величина індексації». Воно виникало тоді, коли працівнику підвищували оклад або інші постійні складові зарплати, але сума цього підвищення не перевищувала суму індексації, яка повинна нараховуватись у місяці підвищення.

У такому випадку рахувалася різниця: сума індексації, яка повинна нараховуватись у місяці підвищення — сума підвищення. Така різниця фіксувалася і нараховувалася у такому розмірі до наступного збільшення розміру заробітної плати, при якому таке збільшення перевищило зазначену фіксовану величину. Якщо наступне підвищення заробітної плати не перевищувало фіксованої величини, то раніше зафіксована величина індексації продовжувала додаватися до зарплати працівника.

Але вже з грудня 2015 року такого терміна в Порядку №1078 немає.

Як зарплата індексується на сьогодні?

Хоча поняття «базовий місяць» і зникло з термінології Порядку №1078, саме поняття — «місяць, у якому у зв'язку з певною подією не нараховується індексації та індекс інфляції якого не бере участі у визначенні індексу для проведення індексації», залишилося. I, як і раніше, виникає такий місяць у двох випадках:

— у разі підвищення окладів працівників;

— у разі прийняття на роботу нового працівника.

Але до них приєдналися випадки, зазначені в п. 10-2 Порядку №1078:

— переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації;

— переведення на роботу на інше підприємство, в установу або організацію;

— переведення на роботу в іншу місцевість та у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи;

— використання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

— використання відпустки без збереження заробітної плати.

Розгляньмо, як нараховується індексація після цих подій, докладно.

Iндексація зарплати в разі підвищення окладів

Пунктом 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 (одиницю) або 100 відсотків. Раніше такий місяць назвали би «базовим» (часто у роз'ясненнях від Мінсоцполітики і Мінекономіки він і досі так і називається — для зрозумілості, хоча це вже і застарілий термін).

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів працівників.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. Тобто «базовий» місяць у такому випадку не змінюється.

Але у разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

I ще: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Тобто хоча термін «фіксована величина індексації» і зник з Порядку №1078, саме поняття залишилося.

Як це працює на практиці, покажемо на прикладі.

Розрахунок IСЦ за лютий 2020 року — листопад 2020 року: 3,8% = (0,997 х 1,008 х 1,008 х 1,003 х 1,002 х 0,994 х 0,998 х 1,005 х 1,010 х 1,013 х 100) - 100.

Розрахунок IСЦ за грудень 2020 та січень — лютий 2021 становить 1,0322 = 1,009 х 1,013 х 1,01.

Розрахунок IСЦ за березень — травень 2021 року становить 103,7 = 1,017 х 1,007 х 1,013 х 100.

Розрахунок IСЦ за червень — липень 2021 року становить 1,003 = 1,002 х 1,001.

Тобто розрахунок IСЦ не перевищив порогу індексації (103%), тому у вересні проведення індексації буде здійснюватися за коефіцієнтом 11,1%.

Розмір індексації становитиме 264,07 грн (2379 х 11,1 : 100).

А що із фіксованою індексацією в прикладі 1? Слушне запитання!

Січень 2020 р., у якому було підвищення окладу за посадою, є базовим місяцем. Але тут слід звернути увагу на таке.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абз. 1 п. 5 Порядку 1078, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Наприклад, якщо сума підвищення окладу становила 1000 грн, а сума індексації, яка мала б бути нарахована в цьому місяці, якби базовий місяць не змінився, становить 400 грн, то фіксована індексація не виникає. Iндексувати зарплату в січні 2020 року не треба.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Тобто, якщо навпаки, сума підвищення окладу становила 400 грн, а сума індексації, яка мала би бути нарахована в цьому місяці, якби базовий місяць не змінився, становить 1000 грн, то фіксована індексація виникає в сумі різниці 600 грн. I вона зберігатиметься до наступного підвищення окладу! I додаватиметься до тієї індексації, яку ми зазначили в прикладі 1. А у працівника буде індексація із двох складових: фіксованої та нової, визначеної з нового базового місяця.

Чи можна уникнути нарахування індексації?

Насамперед зауважимо, що обов'язково нараховується індексація лише працівникам за основним місцем роботи. Зовнішні сумісники, щоб отримати індексацію за сумісництвом, мають надати довідку з основного місця роботи про розмір доходу, що підлягає індексації, та проіндексованого доходу. Цього на практиці майже ніколи не відбувається. Тож подальші поради стосуються лише зарплати працівників за основним місцем роботи.

Щоб не нараховувати індексацію, роботодавцю достатньо періодично підвищувати оклади (тарифні ставки) працівників. При цьому робити це варто, не чекаючи досягнення порогу у 103%, в ідеалі — щокварталу, хоча б на 1 грн.

Логіка тут проста:

по-перше, в місяці збільшення окладу та в двох наступних місяцях працівнику нараховувати індексацію точно буде не потрібно;

по-друге, при цьому не виникне і того, що раніше мало назву «фіксована сума індексації», бо наприкінці кварталу сума індексації ще не нараховується, тож будь-яка сума підвищення окладу є більшою за суму індексації, яка могла б нараховуватися в такому місяці.

Далі доведеться стежити за порогом індексації і, за потреби, знову підвищувати оклади. Зрозуміло, що робити це краще у місяцях, коли індексацію нараховувати ще не потрібно. Тоді можна обійтись і підвищенням окладу на 1 гривню.

Утім, багато роботодавців підвищують місячні оклади (тарифні ставки) у місяцях зростання мінімальної зарплати (щоб не робити доплату до мінімального розміру зарплати). Найближча дата такого підвищення — грудень 2021 року, коли мінімальна зарплата зросте з 6000 грн до 6500 грн. I це ми ще не знаємо, якою буде мінімальна зарплата у 2022 році. Можливо, роботодавцям доведеться підвищувати оклади (тарифні ставки) й у січні 2022 року.

У березні 2021 року працівниця приступила до роботи після відпустки без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку. Яким чином визначити «базовий» місяць для проведення індексації заробітної плати?

Відповідно до положень пункту 10-2 Порядку №1078 для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Нараховуємо індексацію новоприйнятому працівнику

Відповідно до п. 10-2 Порядку №1078 для новоприйнятих працівників обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник (див. приклади 2 — 4).

Нагадаємо, що за старими правилами обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснювалося з місяця прийняття працівника на роботу. Тобто базовим місяцем для нарахування індексації був попередній місяць перед прийняттям на роботу. Тепер це правило не працює!

Чим було спричинено зміни, внесені до порядку індексації зарплати новоприйнятих працівників? Адже за новими правилами індексувати таку зарплату роботодавцю складніше. Ця новація була спричинена незадоволенням працівників, які, виконуючи за новим місцем працевлаштування ту саму роботу, що й решта за аналогічною посадою, отримували меншу зарплату, адже їхня зарплата перші кілька місяців взагалі не індексувалася, а далі — індексувалася, але в значно меншому розмірі (і чим довше не переглядався розмір окладу за такими посадами, тим більшою була різниця). Новий порядок нарахування індексації вигідніший для працівників, тож роботодавцю доведеться до нього звикати.

А що думає Мінсоцполітики?

Мінсоцполітики у листі від 28.04.2016 р. №201/10/137-16 висловилося щодо нарахування індексації зарплати новоприйнятим працівникам.

Спочатку Мінсоцполітики говорить те, що ми зазначили вище: обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника залежно від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Але далі в цьому ж листі наведено приклади. I, виходячи з них, починаючи з грудня 2015 року індексацію зарплати працівників, прийнятих на роботу ще до грудня 2015 року, потрібно проводити з урахуванням останнього підвищення окладів за посадою, яку вони займають (навіть якщо на момент такого підвищення ці працівники за цією посадою ще не працювали!) (див. приклади 5 та 6).

Iндексація зарплати у разі неповного робочого дня

Відповідно до п. 4 Порядку №1078, якщо особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно до відпрацьованого часу.

Якщо оклад збільшили в середині місяця

Якщо підвищення грошового доходу відбулося не з 1 числа місяця, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно до відпрацьованого/службового часу (п. 5 Порядку №1078).

Приклад того, як це працює на практиці, додали до Порядку №1078 (це приклад №4 в додатку 4). Ось який він має вигляд з урахуванням реалій 2021 року: припустимо, що підвищення посадового окладу відбулося з 15 грудня 2021 року. Була місячна зарплата (за повністю відпрацьований місяць) 6000 грн, стала трохи більша за 6500 грн. Чому не рівно 6500 грн.? Тому що зарплата працівника складалася не лише з окладу.

Заробітна плата працівника у грудні 2021 року до підвищення посадового окладу з розрахунку повного робочого часу і постійних складових була 6000 гривень, з них:

— 4000 гривень — посадовий оклад;

— 1200 гривень (30% посадового окладу) — надбавка;

— 800 гривень (20% посадового окладу) — премія.

Крім того, у грудні 2021 року працівник повинен був отримати індексацію 76,91 гривні, обчислену виходячи з умовної величини індексу споживчих цін, що становить 3,1%, та з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у грудні 2021 року, що становить 2481 гривень (2481 х 3,1 : 100 = 76,91).

Заробітна плата працівника у грудні 2021 року після підвищення посадового окладу з розрахунку повного робочого часу становить 6502,50 гривень, з них:

— 4335 грн — посадовий оклад;

— 1300,50 грн (30% посадового окладу) — надбавка;

— 867 грн (20% посадового окладу) — премія.

У зв'язку з підвищенням посадового окладу під час порівняння суми підвищення заробітної плати та суми індексації повинні враховуватися всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру виплати.

З розрахунку повного робочого часу сума підвищення заробітної плати у грудні 2020 року становить 502,50 гривень (6502,50 - 6000).

Оскільки сума підвищення заробітної плати у грудні 2021 року перевищує суму індексації, яка склалася у зазначеному місяці (76,91 гривні), у грудні 2021 року (точніше сказати, за другу половину грудня!) сума індексації не нараховується. Для проведення подальшої індексації індекс споживчих цін розраховується наростаючим підсумком зі січня 2022 року.

Але оскільки підвищення посадового окладу відбулося з 15 грудня 2021 р., то до 15 грудня сума індексації (76,91 гривні) розраховується та виплачується пропорційно до відпрацьованого часу.

У грудні 2021 року 22 робочі дні, з них 10 робочих днів — відпрацьований час до підвищення посадового окладу.

Сума індексації становить 34,96 гривні (76,91: 22 х 10).

Iндексація включається до розрахунку мінімальної зарплати

Частиною другою ст. 3-1 Закону про оплату праці визначений вичерпний перелік виплат, які не враховуються при обчисленні розміру зарплати працівника для забезпечення її мінімального розміру:

— доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я;

— доплати за роботу в нічний та надурочний час;

— доплати за роз'їзний характер робіт;

— премії до святкових і ювілейних дат.

Решта складових заробітної плати мають враховуватися до мінімальної заробітної плати.

Тобто сума індексації, визначена відповідно до п. 5 Порядку №1078, включається до виплат, які мають враховуватись до зарплати при забезпеченні її мінімального розміру.

Донарахування індексації: правила оподаткування та відображення у звітності

При нарахуванні індексації роботодавці часто припускаються помилок. Дехто з роботодавців взагалі протягом тривалого часу не здійснює індексацію зарплати працівників, а потім їм доводиться виправляти це порушення. Як це зробити, розповімо далі.

Виправлення помилок у бухгалтерському обліку

На початку 2017 року Мінфін оприлюднив роз'яснення, яке шокувало багатьох бухгалтерів. Воно стосується виправлення помилок при нарахуванні зарплати в бухгалтерському обліку. Оскільки індексація зарплати належить до фонду оплати праці, то порядок виправлення помилок, запропонований Мінфіном, стосується і виправлення помилок у нарахуванні індексації.

Міністерство у листі від 21.12.2016 р. №31-11410-07-25/36420 нагадало, що відповідно до НП(С)БО 16 витрати визнаються одночасно з визнанням доходу, для отримання якого їх здійснено. I лише витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходами певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому їх було здійснено. Це, звичайно, стосується і витрат на оплату праці.

Окремого НП(С)БО, присвяченого виправленню помилок саме в бухгалтерському обліку, немає. Тому, на думку Мінфіну, підприємствам доводиться керуватися НП(С)БО 6, яке встановлює порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій звітності (яка складається на підставі даних бухгалтерського обліку).

За п. 4 НП(С)БО 6 виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

Тому виправлення помилок за минулий рік, що виявлені в поточному році, відображається кореспонденцією рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» з рахунками бухгалтерського обліку відповідних об'єктів класів 1 — 6.

Отже, донарахування зарплати за минулі роки потрібно відображати в обліку проведенням: Д-т 441 К-т 661.

Так само має відображатися нарахування ЄСВ за минулі періоду у зв'язку з виправленням помилок: Д-т 441 К-т 651.

А ось виправлення помилок, які стосуються попередніх періодів, потребує повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності (п. 5 НП(С)БО 6). Зверніть увагу, що в цій нормі йдеться про фінансову звітність, яка складалася підприємством у поточному році.

Тому помилки поточного року виправляються шляхом складання тих самих проведень, які треба було зробити правильно.

Отже, за поточний рік донарахування зарплати відображатиметься таким проведенням: Д-т 91, 92, 93, 94, 97 К-т 661, а ЄСВ — Д-т 91, 92, 93, 94, 97 К-т 651 (залежно від напряму діяльності, в якому використовується праця працівника).

Якщо треба виправити надміру нараховані суми зарплати, то виправлення цієї помилки також залежатиме від періоду зробленої помил-ки.

Виправити надміру нараховані суми зарплати протягом поточного календарного року доведеться методом сторно (тобто повторити ті самі проведення з відповідним від'ємним значенням сум зайвих витрат).

А от помилки за минулий рік треба буде виправити через проведення із застосуванням рахунку 44: Д-т 661 К-т 441 та Д-т 651 К-т 441.

Звертаємо увагу! У цьому листі фахівці Мінфіну не згадують, що за пп. 1.6.2 Iнструкції №5, якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв'язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони мають відображатися у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування.

На нашу думку, це не випадково. Адже Iнструкція була затверджена не Мінфіном, а Держкомстатом і встановлює не порядок ведення бухгалтерського обліку, а визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень.

Оскільки саме Мінфін має повноваження не тільки затверджувати нормативні документи щодо ведення бухобліку, а й давати роз'яснення щодо цього (а Держкомстат — ні), радимо при виправленні помилок щодо зарплати користуватися роз'ясненнями, наведеними у коментованому листі.

Таким чином, при складанні бухгалтерської довідки для такого виправлення в ній зазначається дата її фактичного складання. А ось проведення слід датувати «заднім числом»: помилки минулого року виправляються станом на початок року, а помилки поточного — періодом, у якому правильні проведення мали бути зроблені.

Але такий порядок виправлення помилок спричинить проблеми в оподаткуванні донарахованих (сторнованих) сум.

Тому ДПСУ надає інакше роз'яснення.

Щодо ПДФО консультація міститься в ЗIР у підкатегорії 103.25 (запитання «Яким чином суми індексації заробітної плати за попередні податкові періоди (місяці) відображаються у додатку 4ДФ до Розрахунку при проведенні річних перерахунків?»).

Податківці наголошують:

— дохід, отриманий платником податку у вигляді індексації заробітної плати не підпадає під дію пп. 169.4.2 ПКУ, тому оподаткування доходу проводиться у відповідному податковому періоді, в якому відбувається таке нарахування (виплата);

— суми індексації заробітної плати, зокрема за попередні періоди, відображаються в додатку 4ДФ до Розрахунку у тому кварталі, в якому проводиться таке нарахування (виплата).

Під Розрахунком в цьому випадку, звісно, мається на увазі єдина «зарплатна» звітність з ЄСВ, ПДФО та ВЗ.

Щодо військового збору консультації в ЗIР поки що немає, але зрозуміло, що вона буде аналогічною.

Щодо ЄСВ у ЗIР міститься лише одна консультація в підкатегорії 201.04.01 (запитання «Яким чином визначається база нарахування ЄВ на суму доходу у вигляді індексації заробітної плати, нарахованого звільненому працівнику за минулі періоди?»).

Податківці роз'яснюють: база нараховування єдиного внеску на суму доходу у вигляді індексації заробітної плати, нарахованого звільненому працівнику за минулі періоди, визначається шляхом ділення такого доходу на кількість місяців, за які він нарахований, та включення до заробітної плати місяця, в якому були здійснені такі нарахування.

Одразу не дуже зрозуміло, навіщо ділити такий дохід на кількість місяців, якщо чудово (з розрахунку) відомо, до якого доходу належить та чи інша сума донарахованої індексації. Скоріш за все, такий алгоритм пропонується через другий висновок — що включається такий донарахований дохід до зарплати місяця, у якому були здійснені ці нарахування, — тут у податківців щодо ПДФО (ВЗ) та ЄСВ підхід єдиний.

Отже, жодного «заднім числом» в єдиній «зарплатній» звітності не буде. А тому штрафи за таке виправлення не виникнуть.

Сплата та iндексацiя алiментiв

Iз зарплати працівників подекуди здійснюється утримання за виконавчими листами на підставі рішення суду. Але якщо йдеться про аліменти і вони були визначені судом у твердій грошовій формі, не слід забувати, що така виплата є доходом фізособи, на користь якої вона стягується, і така виплата теж індексується у встановленому законодавством порядку.

Загальні правила сплати аліментів на дітей

За загальним правилом батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, тобто до 18 років. Однак якщо дитина продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а батьки можуть таку допомогу надавати, вони зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею 23 років.

Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні в грошовій та/або натуральній формі.

За рішенням суду аліменти присуджуються в частині від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором батьків або інших законних представників дитини, разом з якими проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Раніше аліменти в твердій грошовій сумі могли бути присуджені за рішенням суду в тому випадку, якщо платник аліментів мав непостійний, мінливий дохід. А тепер вибір способу стягнення коштів на утримання дитини (у відсотках від доходу або у твердій грошовій сумі) здійснює їх одержувач.

Якщо місце проживання або перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога з урахуванням матеріального становища сім'ї, в якій виховується дитина. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

При визначенні розміру аліментів суд враховує цілу низку обставин:

— стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

— стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

— наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

— наявність рухомого і нерухомого майна, коштів;

— доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведене джерело походження коштів;

Крім того, розмір аліментів повинен бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Зараз ст. 182 СКУ встановлено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Отже, мінімальний розмір аліментів з липня 2021 року становить:

для дітей до 6 років — не менше 1006,50 грн (2013 грн х 50%);

для дітей від 6 до 18 років — не менше 1255,00 грн (2510 грн х 50%).

I в грудні 2021 року мінімальний розмір аліментів зросте:

для дітей до 6 років — не менше 1050,00 грн (2100 грн х 50%);

для дітей від 6 до 18 років — не менше 1309,00 грн (2618 грн х 50%).

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Той з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину — чверті, на двох дітей — однієї третини, на трьох і більше дітей — половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Зверніть увагу: тепер аліменти є власністю дитини, а не одного з батьків — одержувача аліментів.

Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання, а також на самостійне одержання аліментів та розпоряджання ними відповідно до ЦКУ.

За заявою платника аліментів або за власною ініціативою орган опіки та піклування має право перевіряти цільове витрачання аліментів.

У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Ощадбанку України.

Відрахування аліментів з ініціативи платника

Один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені в заяві. Така заява може бути ним відкликана.

На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються не пізніше триденного строку з дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії.

На підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, що підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії, а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.

Стягнення аліментів в суді

Якщо про сплату аліментів батькам не вдалося домовитися, претендент на аліменти, як правило, звертається до суду. Суд виносить рішення, яке передається виконавчій службі. А виконавець вже надсилає відповідний лист до місця роботи платника із вимогою сплати аліментів (та, часто, погашення боргу за раніше не сплаченими аліментами).

Особа, на користь якої присуджено аліменти на дитину, може самостійно подати заяву з виконавчим листом про відрахування аліментів із заробітної плати, пенсії, стипендії чи іншого доходу платника аліментів безпосередньо за місцем виплати платнику аліментів заробітної плати, пенсії, стипендії чи іншого доходу.

На підставі заяви такої особи аліменти відраховуються із заробітної плати, пенсії, стипендії чи іншого доходу платника аліментів у розмірі, зазначеному у виконавчому листі, і перераховуються особі, на користь якої присуджено аліменти, на її адресу або на рахунок, зазначений в заяві.

Час, з якого присуджуються аліменти на дитину

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня подання позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу — з дня подання такої заяви.

Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач надасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому випадку суд може присудити аліменти за минулий час, але не більше ніж за три роки.

Зміна розміру аліментів

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного становища, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них і в інших випадках, передбачених законодавством.

Але що робити зараз? Що робити роботодавцю, якщо зазначений у заяві від працівника або у виконавчому листі розмір аліментів є меншим за мінімальний розмір, установлений законом?

Стаття 9 Закону про індексацію говорить, що індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами — підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів. Те саме зазначено й у п. 6 Порядку №1078.

Тож роботодавцям треба запам'ятати: індексуються лише ті аліменти, які визначені судом (!) і у твердій грошовій сумі (!). Ті аліменти, які сплачуються добровільно, за домовленістю сторін або у відсотку від доходу, індексації ними не підлягають.

Далі треба знати, що індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів. Отже, хто б не збільшував суму аліментів на їх індексацію, не сплачує таку індексацію з власної кишені.

Те, як здійснювати таку індексацію, встановлює п. 10-4 Порядку №1078. За ним:

— обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється з місяця, в якому призначено аліменти;

— для аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, що були призначені до червня 2016 р., обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з дня набрання чинності Законом України від 17 травня 2016 року №1368-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі»;

— у разі проведення державним, приватним виконавцем індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком, починаючи з наступного року з місяця, що відповідає місяцю встановлення розміру аліментів.

При цьому розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, разом зі сумою індексації не повинен перевищувати 50% грошового доходу платника аліментів.

Стягнення аліментів за минулий час та заборгованості за аліментами

Аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більше ніж за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання.

Якщо за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів або у зв'язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час.

Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття (23 років, якщо дитина продовжує вчитися).

Визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу)

Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого провадилося їх стягнення, незалежно від того, отриманий такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою — підприємцем та перебуває на спрощеній системі оподаткування або є громадянином України, який отримує заробіток (дохід) в державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для цієї місцевості.

У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, що його він отримав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі виникнення спору — судом.

Відповідальність за прострочення сплати аліментів, оплати додаткових витрат на дитину

У разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення з дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня прийняття судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного становища платника аліментів. Неустойка також не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім.

У разі прострочення оплати додаткових витрат на дитину з вини платника він зобов'язаний на вимогу одержувача додаткових витрат сплатити суму заборгованості за додатковими витратами з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.

Платник додаткових витрат вважається таким, що прострочив оплату, якщо він не виконав свій обов'язок з оплати додаткових витрат у термін, установлений рішенням суду або за домовленістю між батьками, а в разі їх відсутності або у разі невстановлення такого терміну — після закінчення семи днів після пред'явлення відповідної вимоги одержувачем додаткових витрат, який фактично їх оплатив.

З урахуванням матеріального та сімейного становища платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

З яких доходів стягуються аліменти?

Види доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, визначено в Переліку №146.

Утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, зокрема, з:

1) основної заробітної плати за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо;

2) усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати;

3) грошових і натуральних премій;

4) оплати за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробочі та вихідні дні;

5) заробітної плати, що зберігається під час відпустки, а також з одержуваної при звільненні компенсації за невикористану протягом кількох років відпустку;

6) заробітної плати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов'язків, та в інших випадках збереження середньої заробітної плати;

7) винагороди за загальні річні підсумки роботи підприємств та організацій;

8) винагороди, що виплачується штатним літературним працівникам газет, журналів, агентств друку, радіо, телебачення із фонду літературного гонорару, а також нештатним літературним працівникам, що підлягають державному соціальному страхуванню;

9) одноразової винагороди (відсоткових надбавок) за вислугу років;

10) допомоги за державним соціальним страхуванням, а також з допомоги по тимчасовій непрацездатності, що встановлені в колективних сільськогосподарських підприємствах;

11) доплат до допомоги за державним соціальним страхуванням, виплачуваних за рахунок підприємств, установ, організацій;

12) сум, виплачуваних для відшкодування збитків у зв'язку з втратою працездатності внаслідок каліцтва або іншого пошкодження здоров'я, за винятком сум для відшкодування витрат на догляд за ними, на додаткове харчування, санаторно-курортне лікування (включаючи оплату проїзду) і протезування потерпілих;

13) допомоги по безробіттю;

14) одержуваної пенсії, за винятком надбавок до пенсії, що виплачуються особам з інвалідністю першої групи на догляд за ними;

14-1) державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства, призначеної відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»;

15) стипендій, виплачуваних студентам у період навчання у вищих навчальних закладах, учням професійних навчально-виховних закладів та слухачам навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;

16) доходів від підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об'єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства;

17) усіх видів заробітку, одержуваного адвокатами за роботу в юридичних консультаціях;

18) плати, отриманої за передачу в оренду земельної ділянки або земельної частки (паю);

19) інших видів заробітку.

Утримання аліментів не провадиться з:

1) вихідної допомоги при звільненні і сум неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;

2) компенсації працівникові за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа при звільненні одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років;

3) допомоги на лікування;

4) допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами;

5) компенсаційних виплат при відрядженнях і переведенні на роботу в іншу місцевість;

6) польового забезпечення, надбавок до заробітної плати й інших сум, які виплачуються замість добових і квартирних;

7) компенсаційних сум, які виплачуються за амортизацію інструментів і зношеність одягу;

8) матеріальної допомоги осіб, які втратили право на допомогу по безробіттю;

9) вартості безкоштовного надання квартир та комунальних послуг;

10) одноразової допомоги при народженні дитини;

11) державної допомоги на поховання;

12) допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

13) допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням;

14) допомоги малозабезпеченим сім'ям з дітьми;

15) соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям;

16) державної соціальної допомоги на дітей з інвалідністю, а також надбавки на догляд за особою з інвалідністю з дитинства та дитиною з інвалідністю, що передбачені Законом України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»;

17) допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років;

18) тимчасової державної допомоги, якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину;

19) субсидій готівкою для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива;

20) щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на територіях радіоактивного забруднення;

21) вартості речового, продовольчого забезпечення або його грошової компенсації;

22) дотацій на обіди, вартості путівок до санаторіїв і будинків відпочинку, що надаються за рахунок коштів підприємств та організацій.

Зверніть увагу на два важливі правила:

1) утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків (тобто ПДФО та військового збору);

2) доставка стягувачу грошових переказів утриманих аліментів через відділення зв'язку провадиться за рахунок платника аліментів. Тобто, якщо аліменти надсилаються поштовим переказом, вартість послуг пошти стягується з працівника, що платить аліменти. А ось якщо аліменти перераховуються через банк, вартість розрахунково-касового обслуговування оплачує робо-тодавець.

Iндексація аліментів: оподатковується чи ні?

ДФСУ розглянула питання щодо оподаткування індексації, нарахованої на аліменти, визначені судом у твердій грошовій сумі. Однак замість чіткої відповіді податківці у листі від 15.02.2017 р. №3126/6/99-99-13-02-03-15 наводять загальні норми законодавства і наполягають на тому, що кожен випадок слід розглядати окремо.

У чому полягає питання і чому навіть центральний податковий орган вагається з узагальненою відповіддю на нього?

З 12.06.2016 р. набрали чинності зміни, внесені до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, запроваджені спеціальним Законом №1368.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. При цьому передбачено, що індексація розміру таких аліментів проводиться за рахунок коштів платника аліментів.

Iндексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами — підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів.

При цьому, якщо спочатку Закон №1368 вимагав, щоб роботодавці проводили індексацію розміру аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, на підставі розрахунку, зробленого (обчисленого) державним виконавцем, то пізніше таку норму із цього Закону забрали. Таким чином, на сьогодні роботодавці розраховують суму такої індексації самостійно, керуючись Порядком №1078.

Згідно із ним:

— індексації підлягає сума аліментів у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб;

— обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється з місяця, в якому призначено аліменти. Але для аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, що були призначені до червня 2016 р., обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з дня набрання чинності Законом №1368 (тобто з червня 2016 р.);

— розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, разом із сумою індексації не повинен перевищувати 50% грошового доходу платника аліментів.

Після того як сума індексації аліментів нарахована, треба визначитися із її оподаткуванням.

Оскільки такий вид доходу не зазначений у ст. 7 Закону про ЄСВ, зрозуміло, що на нього не нараховується ЄСВ.

А ось щодо ПДФО та військового збору ситуація не настільки очевидна.

Податківці у цьому листі згадують, що згідно з пп. 165.1.14 ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із СКУ.

Зауважимо, що зараз ця пільга поширюється і на аліменти, які сплачує нерезидент!

Крім того, відповідно до пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Таким чином, якщо сума аліментів не оподатковується ПДФО, то з неї не утримується і військовий збір. Але, на жаль, у пп. 165.1.14 ПКУ не згадується сума індексації таких аліментів (як це робиться в ПКУ у нормах щодо оподаткування, зокрема, пенсій або стипендій).

На нашу думку, спиратися при цьому треба на згадку у пп. 165.1.14 ПКУ про суми аліментів, визначених згідно із СКУ. Адже СКУ регулюються обидва випадки сплати аліментів: як у розмірі, визначеному судом, так і у добровільно встановленому батьками розмірі (ст. 181 СКУ). I вимога індексувати аліменти, розмір яких судом установлено у твердій грошовій сумі, в СКУ є (ч. 2 ст. 184 СКУ). Тому сума такої індексації не повинна оподатковуватися так само, як і сума аліментів.

Утім, остаточну крапку в цьому питанні повинні поставити податківці, а вони цього не зробили. У коментованому листі зазначається, що кожен конкретний випадок податкових відносин, у тому числі і тих, про які йдеться у листі, потребує детального вивчення документів (матеріалів), зокрема рішення суду. Отже, зацікавлені роботодавці, відповідно до ст. 52 ПКУ, мають право звернутися до органу ДПС із запитом на індивідуальну податкову консультацію (бажано з копіями таких документів). Загальних чинних рекомендацій від ДПСУ щодо цієї проблеми наразі, на жаль, немає (навіть у ЗIР).

Офіційна думка