До листа Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 13.05.2020 р. №3512-06/30165-02
Відпустка на дітей: консультує Мінекономіки
Чи надається додаткова відпустка на дітей татові, якщо мати не працює? Чи має право на таку відпустку вдова, яка вдруге вийшла заміж? Яке значення має вік дитини для надання такої відпустки? Аналізуємо відповіді, надані Мінекономіки в листі від 13.05.2020 р. №3512-06/30165-02 (див. «ДК» №41/2020).
На початку нагадаємо, про яку саме відпустку йдеться у коментованому листі.
Згідно зі ст. 19 Закону про відпустки, жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів. Перелік святкових і неробочих днів наведено в ст. 73 КЗпП.
За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
Незважаючи на те що умови надання відпустки досить чітко прописані в законі, вони й досі спричинюють багато запитань як у роботодавців, так і у працівників. Зокрема, хто в розумінні цього закону одинока матір? Чи рівні права в отриманні такої відпустки в чоловіків та жінок? I батьки дітей якого віку втрачають право на цю відпустку? Тож Мінекономіки відповіло на деякі з них.
Відпустка на дітей вдові, яка вдруге вийшла заміж
Перше запитання, на яке звернули увагу фахівці Мінекономіки, стосується жінки, яка має двох дітей віком 6 та 10 років. Ця жінка — вдова, але вдруге вийшла заміж, проте новий чоловік дітей не всиновлював. Чи є за таких умов вона одинокою матір'ю? Чи має ця жінка право на додаткову соціальну відпустку на дітей?
Фахівці Мінекономіки зазначили, що значення терміна «одинока мати» роз'яснено у п. 9 Постанови Пленуму ВСУ №9.
Одинока мати
Одинокою матір'ю вважається жінка, яка:
1) не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері;
2) вдова;
3) інша жінка, яка виховує й утримує дитину сама.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму ВСУ №9
За умовами запитання, жінка певний час була вдовою — тобто перебувала у нешлюбному стані після смерті чоловіка. Проте потім знову вийшла заміж, отже, статус вдови втратила. А як щодо третьої категорії?
Кого ж вважати «іншою жінкою, яка виховує й утримує дитину сама»? На думку фахівців Мінекономіки, до такої категорії жінок належать:
1) розлучена жінка;
2) жінка, яка виховує дитину без батька, у тому числі і жінка, яка народила дитину, не перебуваючи у шлюбі, разом із тим батько визнав дитину;
3) жінка, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не усиновлена, позаяк батька дитина має.
Питання, хто виховує та утримує дітей — сама жінка чи разом із новим чоловіком, — насправді непросте. Адже цілком можливо, що вони мають спільний бюджет і утримують дітей разом. Найімовірніше, вони і проживають разом із дітьми, тож процесу спільного виховання не уникнути.
Проте Мінекономіки вважає, що факту відсутності всиновлення достатньо, щоб підтвердити статус одинокої матері з метою отримання права на додаткову відпустку на дітей.
Мало того, в цьому разі жінка має право на додаткову соціальну відпустку тривалістю 17 календарних днів. На це є одразу дві підстави:
1) «жінка, яка працює і має двох дітей віком до 15 років»;
2) «одинока мати».
Проте, на жаль, отримати таке лояльне роз'яснення від міністерства щастить не всім. Крім того, листи Мінекономіки мають інформаційний, роз'яснювальний та рекомендаційний характер, тобто в разі виникнення спорів вони нікого не захистять. Тому обережні роботодавці та працівники все ж таки підтверджують факт відсутності виховання або утримання дітей документально.
Як довести факт відсутності виховання/утримання дітей батьком?
Раніше фахівці Мінсоцполітики у листі від 30.05.2014 р. №193/13/123-14 зазначили, що документом, який підтверджує, що батько не бере участі у вихованні дитини, може бути:
1) рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав;
2) ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів;
3) акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, утвореною на підприємстві, в установі, організації, або акт дослідження комітетом самоорганізації населення, в якому зі слів сусідів (за наявності їх підписів у акті) підтверджується факт відсутності участі батька у вихованні дитини;
4) довідка зі школи (дитячого садка) про те, що батько не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з вчителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах) тощо.
Це не остаточний, а орієнтовний перелік таких документів. Тож у цій справі головне — мати будь-який (бажано офіційний) документ, який містить інформацію про те, що батько нехтує своїми обов'язками щодо утримання і виховання дітей.
Чи має вік дитини значення, якщо йдеться про додаткову відпустку на дітей?
Так, має, але в різних випадках цей вік також є різним.
Варіант перший — класичний
Як зазначено в Законі про відпустки, додаткова відпустка на дітей надається жінці, яка працює, в разі наявності двох або більше дітей віком до 15 років. Держпраці пояснювала це на прикладі.
Приклад Працівниця має двох дітей, старшій дитині виповнилося 15 років у січні 2019 року. Чи є право на додаткову відпустку у 2019 році?
Так, є. Додаткова відпустка може бути надана їй як матері двох дітей віком до 15 років і за 2019 рік.
Тобто працівниці надається відпустка на дітей за рік, у якому дитина досягла граничного віку для потреб визначення права на цю відпустку. I тільки з 1 січня наступного року втрачається право на таку відпустку. Але невикористані відпустки не «згоряють». Відгуляти таку відпустку, скажімо, за 2019 рік, працівниця може й у 2020 році або в наступних роках. А в разі якщо не використає до звільнення, — при звільненні отримає за такі невикористані відпустки грошову компенсацію (ст. 24 Закону про відпустки).
Варіант другий — решта випадків
Законом про відпустки визначено вік дітей тільки для такої категорії, як «жінка, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років». Вік дитини-інваліда, усиновленої дитини, дитини під опікою, дитини одинокої матері (батька) цим законом не встановлено, тож слід керуватися загальними нормами законодавства.
Зокрема, в коментованому листі йдеться про жінку, яка усиновила дитину, якій виповнилося 18 років 01.01.2019 р. Чи має право така жінка на додаткову соціальну відпустку за 2019 рік?
Позаяк вік дитини, який дає право на цю відпустку, Законом про відпустки не встановлено, слід керуватися нормами, зазначеними у таких нормативних актах:
1) Закон про охорону дитинства (стаття 1);
2) Закон про державну допомогу сім'ям з дітьми (стаття 2).
У цих законодавчих актах зазначається, що дитина — це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом, застосовним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.
Отже, доки всиновлена дитина має статус дитини, жінка, яка її всиновила, має право на додаткову відпустку. I знову ж таки, ця відпустка надається незалежно від відпрацьованого часу і дати народження дитини — до чи після.
Тож у цьому разі в 2019 році жінка має право на додаткову соціальну відпустку тривалістю 10 календарних днів, незважаючи на те що на початку 2019 року такій дитині виповнилося 18 років.
Відпустка матері неповнолітньої матері
А ще в коментованому листі згадується про одиноку матір, дочка якої народила дитину в 17 років. Що в такому разі з додатковою відпусткою?
Тут фахівці Мінекономіки звернулися до норм ст. 35 ЦКУ. Повна дієздатність може бути надана фізособі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини.
Так, надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки і піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків, а в разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду.
Тож якщо немає рішення органу опіки і піклування або суду, то повна цивільна дієздатність не виникла і дитина залишається дитиною (хоч сама вже є матір'ю). I право на соціальну відпустку одинока жінка, мати сімнадцятирічної доньки, не втрачає!
А як щодо права батька на таку відпустку?
Ми всі знаємо, що права жінок та чоловіків є рівними — це гарантує Конституція. I сам КЗпП говорить про неприпустимість дискримінації за статевою ознакою. Проте норми ст. 19 Закону про відпустки прописані таким чином, що жінки мають більше прав на додаткову відпустку на дітей, аніж чоловіки (принаймні одружені чоловіки). I ось маємо черговий доказ цього.
У коментованому листі розглядається ситуація з батьком трьох дітей віком до 15 років, чия дружина не працює. Чи має тато за таких умов право на додаткову соціальну відпустку?
Фахівці Мінекономіки вважають, що ні. На їхню думку, скористатися такою відпусткою може лише батько, який працює і виховує дитину без матері. З погляду фахівців Мінекономіки, до цієї категорії належать:
1) чоловік, який не перебуває у шлюбі, але у свідоцтві про народження дитини записаний як її батько;
2) вдівець чи розлучений чоловік, який виховує дитину без матері;
3) чоловік, який перебуває у шлюбі, у разі тривалого перебування матері у лікувальному закладі.
У ситуації, що розглядається, чоловік не підпадає під визначення одинокого батька, бо виховує дітей у шлюбі разом з їхньою матір'ю. Тож права на додаткову соціальну відпустку він не має.
Нормативна база
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
- ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IV.
- Закон про відпустки — Закон України від 15.11.96 р. №504/96-ВР «Про відпустки».
- Закон про державну допомогу сім'ям з дітьми — Закон України від 21.11.92 р. №2811-XII «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
- Закон про охорону дитинства — Закон України від 26.04.2001 р. №2402-III «Про охорону дитинства».
- Постанова Пленуму ВСУ №9 — Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів».
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»