До листа Міністерства соціальної політики України від 13.09.2019 р. №1127/0/204-19
Відрядники у штатному розписі: роз'яснює Мінсоцполітики
Чи всіх працівників слід відображати у штатному розписі? Чи зазначають у ньому відрядників та погодинників? Мінсоцполітики висловило власну думку щодо цього в листі від 13.09.2019 р. №1127/0/204-19 (див. у рубриці «Документі для роботи» цього номера «ДК»).
Суть запиту
Відомо, що роботодавці мусять мати штатний розпис.
На багатьох підприємствах, де є велика кількість професій, які належать до робітничих, цих робітників не включають до штатного розпису, бо вони не є управлінцями, а також оплата їхньої праці — не за окладами, а відрядна. Для таких робітничих професій створюють окремий документ (який називається не «штатний розпис», а якось інакше). Але наскільки це правильно?
Як складають штатний розпис?
Штат працівників — це сукупність посад, установлених штатним розписом підприємства. Таке визначення міститься в листі Мінпраці від 07.04.2011 р. №114/06/187-11 (див. «ДК» №21/2011).
Штатний розпис Ї це організаційний документ, у якому визначається перелік посад (професій), кількість штатних одиниць, розмір посадових окладів, надбавок і доплат, за умови що останні передбачені системою оплати праці та мають постійний характер (наприклад, за ранг державного службовця, науковий ступінь, вчене звання, вислугу років, роботу в нічний час тощо).
Визначення від Мінпраці
Штатний розпис — це документ, який установлює для цього підприємства, установи, організації структуру, штати і посадові оклади працівників. Штатний розпис містить назви посад, чисельність працівників, оклади за кожною посадою.
Відповідно до ч. 3 ст. 64 ГКУ, юридичні особи мають право самостійно визначати свій штатний розпис. Розробляють його на підставі затвердженої структури і штатної кількості юридичної особи, положення про оплату праці та з урахуванням вимог законодавчих й інших нормативно-правових актів. Найменування посад (професій) у штатному розписі мають відповідати чинному Класифікатору професій.
Штатний розпис оформлюють на загальному бланку юридичної особи або на стандартних аркушах паперу формату А4.
Типова форма штатного розпису, затверджена наказом Мінфіну від 28.01.2002 р. №57, є обов'язковою для підприємств, установ, організацій бюджетної сфери. Підприємства інших форм власності та господарювання використовують типову форму штатного розпису як зразок для власного кадрового та бухгалтерського обліку працівників.
Зверніть увагу!
Під час оформлення штатного розпису слід мати на увазі, що:
— датою цього документа є дата його затвердження;
— текст штатного розпису оформлюють у вигляді таблиці;
— підписує цей документ посадова особа, відповідальна за його підготовку;
— візує штатний розпис керівник фінансової служби (головний бухгалтер);
— у разі погодження штатного розпису з юридичною особою вищого рівня обов'язково оформлюють реквізит «Гриф погодження»;
— особисті підписи посадових осіб у грифі затвердження і грифі погодження скріплюють печатками відповідних юридичних осіб (за наявності);
— зміни до штатного розпису вносять на підставі наказу (розпорядження) з основної діяльності юридичної особи. Кількість і періодичність таких змін протягом року не обмежуються.
Чи треба мати штатний розпис підприємцю?
Як бачите, норми, що їх ми навели вище, говорять про юридичних осіб. Тож більшість підприємців вважає, що на них вимога мати штатний розпис не поширюється.
Але Мінсоцполітики у листі від 21.05.2019 р. №34/0/23-19/133 (див. «ДК» №22/2019, коментар «ДК») вважає інакше! І ось чому.
На думку контролерів, норми законодавства про працю поширюються, у тому числі, на трудові відносини, що виникають між працівником і фізособою-підприємцем. Щоб не допустити порушень законодавства про працю, уникнути випадкових помилок у роботі з персоналом і трудових спорів, підприємцеві, якщо він застосовує найману працю, необхідно вести кадрову документацію. Так, до початку роботи за укладеним трудовим договором працівник повинен ознайомитися з правилами внутрішнього трудового розпорядку і колективним договором. До того ж працівникам, які працюють у ФОПа, гарантовано право на відпустки, облік яких зобов'язаний вести підприємець.
На підставі штатного розпису приймаються рішення, зокрема, про прийняття, переведення на іншу роботу працівників, встановлення посадового окладу, тарифної ставки (окладу) конкретному працівникові. Наявність штатного розпису є гарантією забезпечення права працівників на працю, оплати праці та захисту від незаконного звільнення.
Проте спеціальної форми штатного розпису для підприємців немає. Тож їм доведеться користуватися нормами законодавства з цього питання, встановленими юрособам.
Чи про всіх працівників зазначати у штатному розписі?
Фахівці Мінсоцполітики у коментованому листі наголошують: працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, який оформляється наказом роботодавця про прийняття на роботу згідно із заявою працівника (частина друга ст. 2, ст. 21, 24 КЗпП).
Передумовою прийняття на роботу працівника є наявність вакантної штатної одиниці в штатному розписі за відповідною професією (посадою) з визначенням розряду (категорії). Тобто у штатному розписі слід наводити всі штатні одиниці, незалежно від того, як здійснюватиметься оплата праці тих, хто ці посади обійматиме.
І ще фахівці Мінсоцполітики зробили висновок: для працівників, яким установлено відрядну оплату праці, у штатному розписі можна не зазначати розміру оплати їхньої праці, а фіксувати кількість штатних одиниць.
Нормативна база
- ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-IV.
- КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. №322-VIII.
- Класифікатор професій — Класифікатор професій ДК 003:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р. №327.
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»