ФОП-«єдинник» здійснює інтернет-торгівлю. У межах нового законодавства у цьому випадку стає обов'язковим застосування РРО. Як використовувати РРО, якщо оплата може надходити після закінчення робочого дня ФОПа?
Зміни у законодавстві з 2020 року
Справді, у 2020 році ситуація для «єдинників» щодо використання РРО зміниться, про що ми писали у «ДК» №44/2019.
До 30 вересня 2020 року (включно) ФОПи на єдиному податку I групи, а також II — IV груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн гривень, зможуть не застосовувати РРО. Це не стосується тих, хто здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також продає лікарські засоби та вироби медичного призначення. Адже такі СГ і нині зобов'язані використовувати РРО.
А от вже з 1 жовтня 2020 року реалізація товарів (надання послуг) через Iнтернет потребуватиме від ФОП на єдиному податку II та III груп застосування РРО — незалежно від обсягу річного доходу. А з 01.01.2021 р. усі підприємці II та III груп повинні будуть застосовувати РРО в разі проведення розрахункових операцій. А до них Закон про РРО відносить не лише готівкові розрахунки, але й приймання до оплати платіжних карток.
При цьому у разі проведення розрахунків між суб'єктами господарювання у безготівковій формі, а саме при переказі коштів з поточного рахунку суб'єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на поточний рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором тощо, РРО не застосовується (ЗIР, підкатегорія 109.021). Навіть зміни, внесені до Закону про РРО, які запрацюють у 2020 році, цього правила не змінять.
1 Запитання «Чи необхідно застосовувати на господарській одиниці РРО ФОПу — платнику ЄП, який здійснює реалізацію супутніх товарів за готівку, а технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, в безготівковій формі шляхом внесення готівки через установи банку?».
РРО у неробочий час
Що ж до використання РРО у позаробочий час та у вихідні, то податківці у ЗIР, підкатегорія 109.06, на запитання: «Яким чином проводити через РРО оплату за товар СГ, що здійснюють реалізацію товару за допомогою платіжних карток Visa i MasterCard із використанням мережі Iнтернету, якщо кошти надійшли після робочого дня або у вихідні чи святкові дні?» відповідають: «Суб'єкти господарювання, що використовують рекламні інтернет-сторінки для продажу товарів, робіт (послуг), реєструють реєстратор розрахункових операцій на загальних підставах за адресою розміщення таких магазинів, а у разі доставки власною кур'єрською службою можуть зареєструвати реєстратор розрахункових операцій на транспортний засіб, яким здійснюється доставка».
Як бачимо, відповідь є лише на першу частину запитання. Втім, остаточну відповідь можна знайти в IПК.
Так, в IПК ГУ ДФС у Харківській обл. від 30.05.2017 р. №412/IПК/20-40-14-10-17 та IПК ГУ ДФС у Харківській області від 26.05.2017 р. №387/IПК/20-40-14-10-17 (див. «ДК» №24/2017) податківці роз'яснили: «Питання щодо з'єднання РРО з платіжними системами, які приймають кошти в безготівковій формі цілодобово за допомогою мережі Iнтернет, на даний час законодавчо не врегульоване. У зв'язку з цим пропонуємо Вам проводити розрахункові операції через РРО після зарахування коштів на Вашу картку у розмірі отриманої оплати.
Враховуючи, що споживач замовив товар і розрахунок за нього було здійснено з застосуванням платіжних систем, використовуючи мережу Iнтернет, за умови доставки таких товарів поштою або кур'єрською службою, суб'єкт господарювання зобов'язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО) та відповідним чином оформлений гарантійний талон у момент відправки товару покупцю».
Тобто податківці пропонують пробивати чек РРО при надходженні оплати через систему LiqPay саме на підставі виписки фінансової установи, тобто після зарахування коштів на поточний рахунок продавця.
Це ідеальний варіант у випадку, якщо покупець спочатку оплачує товар, а потім його забирає (самостійно чи за допомогою кур'єрської служби) й оплата вже є на рахунку СГ.
Якщо ж оплати ще немає, тобто СГ ще не отримав кошти від фінустанови, то відповідно й чек РРО не вибив, а клієнт або вже прийшов у магазин за товаром, або вже товар слід відправляти покупцю, то зазначені вище роз'яснення не підходять. У такій ситуації логічно пробивати чек РРО у момент відвантаження товару, про що й кажуть податківці. У листі ДФСУ від 29.08.2017 р. №1743/6/99-99-14-05-01-15/IПК вони зауважують, що пробивати чек РРО потрібно незалежно від того, чи надійшли кошти за товар на поточний рахунок продавця.
Рекомендації податківців, у принципі, доповнюють одна одну залежно від того, що в конкретній ситуації є першою подією: надходження коштів на рахунок СГ чи відвантаження товару.
Катерина КАЛАШЯН, «Дебет-Кредит»