Iндивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 09.09.2019 р. №87/6/99-00-04-07-03-15/IПК
Щодо оподаткування ПДФО харчування за принципом «шведського столу»
Суттєво. ДПСУ наполягає, що неможливість персоніфікувати отриманий дохід та відсутність можливості розрахувати кількість спожитих продуктів не може бути підставою для звільнення від сплати ПДФО та ВЗ зі «шведського столу».
! СГ і фізособам
Державна податкова служба України, керуючись ст. 53 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), з урахуванням пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. №682-р «Питання Державної податкової служби» надає нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків, викладених у рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 24.04.2019 р. (справа №200/1191/19-а).
Відповідно до ст. 191 Кодексу контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
При цьому індивідуальна податкова консультація — це роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій (пп. 14.1.172-с1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Отже, контролюючим органом надаються індивідуальні податкові консультації стосовно практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів до бюджету. Тобто до повноважень контролюючого органу не належить питання проведення розрахунку доходу, який нараховується на користь платника податків.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Водночас ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом.
Визначення понять, що вживаються у Кодексі, зазначені ст. 14 Кодексу, яка не містить окремого визначення «харчування за принципом «шведського столу». Разом з тим пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу передбачено поняття доходу з джерелом походження з України — це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є, зокрема, фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, газованої солоної води, якими роботодавець забезпечує такого платника податку відповідно до Закону України «Про охорону праці» (пп. 165.1.9 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).
Крім того, до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (пп. 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).
При цьому пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18 та 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді, зокрема:
вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (пп. «а» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
вартості харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених Кодексом для оподаткування прибутку підприємств (пп. «б» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Одночасно зауважуємо, що, «як вбачається з матеріалів справи, договори щодо отримання доходу в виді харчування з представниками делегацій позивач не укладав, оскільки представники делегації не зареєстровані як платник податків, отже, не можуть бути суб'єктами відповідного договору та оподаткування».
Таким чином, судом підтримується позиція, що представниками делегацій отримується дохід у вигляді харчування, але тільки товариством не укладалися відповідні договори з представниками на отримання такого доходу.
Крім того, судом також зазначається, що «неможливо встановити кількості та вартості харчування особисто кожного представника іноземної делегації з урахуванням особливостей, які виникають при харчуванні за принципом «шведського» столу».
Разом з тим неможливість персоніфікувати отриманий дохід та відсутність можливості розрахувати кількість спожитих продуктів не може слугувати підставою для звільнення представника делегації від сплати відповідних податків та зборів.
Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб і військовий збір у повному обсязі відповідно до порядку, визначеного ст. 168 Кодексу.
Згідно з пп. 70.12.1 п. 70.12 ст. 70 Кодексу реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі — РНОКПП) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) використовується, зокрема, при виплаті доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України. Фізична особа зобов'язана подавати інформацію про РНОКПП юридичним особам, що виплачують їй доходи.
Документи, пов'язані з проведенням операцій, передбачених п. 70.12 ст. 70 Кодексу, які не мають РНОКПП або серії та номера паспорта, вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України (п. 70.13 ст. 70 Кодексу).
Звертаємо увагу, що фізична особа — платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків (далі — Державний реєстр), зобов'язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи — платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред'явити документ, що посвідчує особу.
Фізична особа — платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред'явити паспорт (п. 70.5 ст. 70 Кодексу).
Тобто відповідно до умов Кодексу фізичній особі дозволяється відмовитися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків виключно у випадку релігійних переконань, а в усіх інших випадках Кодексом встановлено обов'язок подати фізичною особою відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи — платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків. Ці умови поширюються також на фізичних осіб — нерезидентів.
Враховуючи викладене, вартість громадського харчування в кафе та ресторанах представників делегації за принципом «шведського столу» включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.
Додатково повідомляємо, що з урахуванням положень ст. 52 Кодексу ця консультація, надана на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.04.2019 р. (справа №200/1191/19-а), має індивідуальний характер та може застосовуватися виключно «...».