Iндивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України від 11.09.2019 р. №111/6/99-00-04-07-03-15/IПК
Щодо практичного застосування норм законодавства з питання плати за землю
Суттєво. ФОП на ЄП, який використовує будівлі (споруди), їх частини для госпдіяльності та оформив відповідно до вимог законодавства свої права на земельну ділянку під такими об'єктами, не повинен сплачувати земельного податку.
! ФОПам — платникам єдиного податку
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), з урахуванням пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. №682-р «Питання Державної податкової служби України» на лист щодо практичного застосування норм законодавства з питання плати за землю в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПКУ земельний податок — обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Відповідно до статті 269 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об'єктом оподаткування земельним податком згідно з положеннями статті 270 ПКУ є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 ПКУ).
Особливості регулювання відносин у сфері земельного права, в тому числі підстави для набуття земельних ділянок у власність та користування, визначені Земельним кодексом України від 25.10.2001 р. №2768-III, зі змінами та доповненнями (далі — ЗКУ).
Передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 ЗКУ, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (пункт 1 статті 124 ЗКУ).
Згідно з положеннями абзацу 4 пункту 297.1 статті 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої — третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
Отже, фізична особа — підприємець — платник єдиного податку, який використовує будівлі (споруди), їх частини для провадження господарської діяльності та який оформив відповідно до вимог законодавства свої права на земельну ділянку під такими об'єктами, не повинен сплачувати земельний податок.
Зазначена позиція також викладена в Наказі Міністерства фінансів України від 06.07.2018 р. №602 «Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування платою за землю».
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.