До Закону України від 18.09.2019 р. №101-IX
Новий закон зменшує тиск на бізнес
25.09.2019 р. набрав чинності Закон від 18.09.2019 р. №101-IX. Що він приніс бізнесу?
Ухилення від сплати податків
Законом №101 посилена відповідальність у вигляді штрафу за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) — ч. 1 та 2 ст. 212 ККУ.
Водночас збільшено поріг притягнення до кримінальної відповідальності — мінімальна сума несплати податків, зборів для цього у 2019 році не може бути меншою за 2881500 грн (сума, визначена у ППР без врахування фінсанкцій (штрафу, пені)).
Відтепер умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) у значних розмірах, — карається штрафом від 51000 до 85000 грн (раніше — від 17000 до 34000 грн) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (ч. 1 ст. 212 ККУ).
Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, — караються штрафом від 85000 грн до 119000 грн (раніше — від 34000 грн до 51000 грн) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (ч. 2 ст. 212 ККУ).
Нагадаємо, що притягнення до кримінальної відповідальності (примітки до ст. 212 ККУ) буде відбуватись у разі перевищення сум недоплати до бюджету:
1) для кваліфікації за ч. 1 ст. 212 ККУ (у значних розмірах) — від 2881500 грн (з 01.01.2019 р. — 960500 грн);
2) для кваліфікації за ч. 2 ст. 212 ККУ (у великих розмірах) — від 4802500 грн (з 01.01.2019 р. — 2881500 грн);
3) для кваліфікації за ч. 3 ст. 212 ККУ (в особливо великих розмірах) — від 6723500 грн (з 01.01.2019 р — 4802500 грн).
Фіктивні операції більше не турбуватимуть бізнес
Це одна з найприємніших новацій Закону №101. Сподіваємось, що терміни «нереальні госпоперації», «фіктивні госпоперації», «госпоперації, які не мали на меті настання реальних наслідків» тощо поступово зникатимуть з актів податкових перевірок. Адже ст. 205 ККУ, яка передбачала кримінальну відповідальність за фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання юросіб з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, та вилучена з кодексу, вже не буде першопричиною призначення та проведення позапланових перевірок.
Не кажучи вже про те, що основна кількість ППР стосувалася саме порушень вимог податкового законодавства контрагентами, щодо яких відкривалися кримінальні провадження за ст. 205 ККУ або виносились вироки за нереабілітуючими обставинами.
Усі пам'ятають, що більшість кримінальних проваджень за сукупністю злочинів стосувалися ст. 205 та 212 ККУ. Водночас у цій сукупності основне значення все ж таки мала ст. 205 ККУ, а ст. 212 ККУ йшла додатком (пособництво в ухиленні від оподаткування).
Та й ВС прямо визнав1, що наявність вироків за ст. 205 ККУ впливала на відсутність права на ПК та витрати за всім ланцюгом постачання без можливості врахування доказів протилежного.
1 Постанови ВС від 22.09.2015 р. у справі №810/5645/14, та від 26.01.2016 р. у справі №2а-15327/12/2670.
Тому вилучення ст. 205 ККУ має привести до втрати зацікавлення з боку податкових органів до проведення перевірок усіх контрагентів за ланцюгом постачання та прийняття ППР.
Адже надалі за фіктивну діяльність госпсуб'єкта (ознаки наведені у ст. 55-1 ГКУ) буде лише один вид відповідальності — припинення через суд юрособи або припинення діяльності ФОПа, у т. ч. визнання реєстраційних документів недійсними, за позовами органів ДПС (пп. 20.1.37 ПКУ).
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»