Висновки щодо оподаткування ПДФО та військовим збором безоплатного харчування фізосіб у вигляді фуршету податківці робили і раніше. I їхні пояснення іноді викликають лише посмішку.
Торік податківці стверджували, що неможливість персоніфікувати отриманий дохід не може бути підставою для звільнення працівників від сплати податків. Мало того, такий дохід є базою нарахування ЄСВ.
Так, в IПК ДФСУ від 05.09.2018 р. №3853/6/99-99-13-02-03-15/IПК (див. «ДК» №46/2018) вони повідомляли, що такий дохід не є додатковим благом, але включається до загального місячного оподатковуваного доходу як інший дохід згідно з пп. 164.2.20 ПКУ. А в IПК ОВПП ДФС від 26.12.2017 р. №3151/IПК/28-10-01-03-11 (див. «ДК» №46/2018) і взагалі вважали це додатковим благом.
Ми все ж таки сподівалися, що контролери змінять свій підхід на більш логічний.
Нова позиція податкової
Втішних новин немає. Проте є з чого повеселитись. У цьому сезоні податківці доволі креативно поставилися до цього питання (див. IПК ОВПП ДФС від 23.08.2019 р. №3968/IПК/28-10-27-01-11 див. «ДК» №39/2019).
Визначення терміна «фуршетне обслуговування» у ПКУ немає. Скориставшись цим, податківці трактують його так, як їм зручно.
Позаяк фуршетним обслуговуванням забезпечуються працівники підприємства, які беруть участь у зборах, а продукти закуповуються відповідно до кількості працівників-учасників, то дохід у вигляді вартості такого харчування є об'єктом оподаткування ПДФО та військовим збором. Такий дохід згідно з пп. 164.2.20 ПКУ відноситься до інших доходів.
Відразу постає запитання: як відобразити це у податковому розрахунку №1ДФ? Найімовірніше, фіскали бажають бачити загальну суму, витрачену на фуршет, поділену на всіх присутніх працівників. А якщо частина продуктів з фуршету залишиться, слід ще й визначити вартість спожитого?! I, до речі, не забути про коефіцієнт для визначення бази оподаткування ПДФО згідно з п. 164.5 ПКУ, адже це дохід у негрошовій формі.
Аргументи «ДК»
У випадку колективного споживання їжі персоніфікований облік не ведеться: ніхто не контролює, хто скільки випив та з'їв. Тому в такому разі не можна визначити конкретний розмір доходу кожного працівника і які саме працівники цей дохід отримали. Звідси — неможливість оподаткування цього доходу ПДФО та військовим збором.
А за принципом оподаткування ПДФО дохід повинен отримувати конкретний працівник. Адже згідно з пп. 162.1.1 ПКУ платником податку є, зокрема, фізособа-резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні. Це означає, що конкретній фізособі надається визначена сума оподатковуваного доходу. А як закріпити за кожним присутнім на фуршеті працівником суму доходу у вигляді харчування?! Як визначити, хто скуштував той чи інший смаколик, а хто ні?!
Стаття 165 ПКУ наводить перелік доходів, які не включаються до розрахунку оподатковуваного доходу. I відповідно до пп. 165.1.49 ПКУ від оподаткування звільняються інші доходи, які згідно з ПКУ не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
I насамкінець — за ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходить, що саме податківці повинні визначити конкретні суми доходу конкретного працівника, присутнього на фуршеті. Чи можуть вони це зробити? Чекаємо наступних роз'яснень.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»