Термін повернення наданої працівнику поворотної фінансової допомоги закінчився. Чи може підприємство простити таку фіндопомогу працівнику? Які податкові наслідки такого прощення? Як відобразити таке прощення у розрахунку за формою №1ДФ?
Прощення заборгованості
За договором надання поворотної фінансової допомоги між працівником та підприємством виникають цивільно-правові відносини, що їх передбачено ст. 1046 ЦКУ. При цьому, відповідно до ст. 605 ЦКУ, зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Тобто рішення про прощення такої поворотної фінансової допомоги є правом підприємства і може бути реалізовано незалежно від того, чи минув термін повернення за договором, чи ні.
ПДФО, ВЗ та ЄСВ
Згідно з пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ, до оподатковуваного доходу фізособи включається дохід, отриманий у вигляді додаткового блага, зокрема основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної зарплати (з розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.
Порядок утримання ПДФО залежатиме від того, чи повідомило підприємство боржника про прощення, чи ні.
Якщо особу не було повідомлено, то сума податку утримується з інших джерел його доходу, які йому виплачує підприємство (зокрема, із зарплати). Підприємство в такому випадку повинно включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощенно (з ознакою доходу «127»).
У тому ж випадку, якщо підприємство повідомляє особу про прощення заборгованості, боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Повідомити особу про прощення можна в один із таких способів:
1) надіслати рекомендованого листа з повідомленням про вручення;
2) укласти відповідний договір;
3) надати повідомлення боржнику під підпис особисто.
У такому випадку підприємство також відображає суму прощеної ПФД у розрахунку за формою №1ДФ, але утримань та нарахувань податку (суми у графах 4 та 4а) не здійснює.
Оскільки суми прощеної ПФД не належать до зарплати (яка включає основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати), то ЄСВ на них не нараховується.
Бухоблік
У бухобліку підприємства надана позика, як правило, відображається у складі іншої дебіторської заборгованості (за дебетом субрахунку 377).
У разі закінчення строку давності за позикою або прощення заборгованості позикодавцем сума дебіторської заборгованості списується до інших витрат проведенням: Д-т 944 К-т 377.
Якщо на підприємстві було створено резерв сумнівних боргів, то інші витрати визнавалися при його створенні проведенням: Д-т 944 К-т 38. Відповідно, списання позики за рахунок такого резерву відобразиться проведенням: Д-т 38 К-т 377. Сума боргу, яка перевищуватиме суму створеного резерву, потрапить до інших витрат у періоді її списання: Д-т 944 К-т 377.
Податок на прибуток
Згідно з пп. 134.1.1 ПКУ, об'єктом оподаткування є прибуток, визначений шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку), відображений у фінзвітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, відкоригований на податкові різниці.
Якщо підприємство не застосовує податкові різниці (зокрема, має річний дохід менше 20 млн грн), то фінансовий результат визначається виключно за наведеними вище правилами бухгалтерського обліку.
А от якщо підприємство визначає об'єкт оподаткування із застосуванням таких різниць, то необхідно зважати на те, що фінансовий результат до оподаткування збільшується:
— на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до П(С)БО або МСФЗ;
— на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів;
зменшується:
— на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився цей результат відповідно до П(С)БО або МСФЗ;
— на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ.
За пп. 14.1.11 ПКУ безнадійною заборгованістю є заборгованість, що відповідає одній з ознак, які перелічені у пп. «а» — «з» пп. 14.1.11 ПКУ. Однією з таких ознак є закінчення позовної давності за дебіторською заборгованістю. У цьому випадку закінчився лише строк повернення такої заборгованості, а строк позовної давності в загальному порядку становить 3 роки з дня порушення цивільного договору (тобто в цьому випадку з наступного дня після закінчення строку, протягом якого таку ПФД потрібно було повернути).
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»