Підзвітні особи підприємства сплачують за паркування фізособі-підприємцю та надають на підприємство як підтвердження сплати квитанції, які виписано від руки. Чи має право підприємство відносити на витрати відповідні суми за паркування?
Вимога щодо надання розрахункового документа госпсуб'єктом у разі продажу товарів або послуг встановлено такими законодавчими актами:
— Законом від 12.05.91 р. №1023-XII «Про захист прав споживачів» (п. 11 ст. 8);
— Законом про РРО від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (п. 2 ст. 3).
При цьому розрахунковий документ — це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), який підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених Законом про РРО, зареєстрованим у встановленому порядку касовим апаратом або заповнений вручну (ст. 2 Закону про РРО).
Водночас, згідно з п. 296.10 ПКУ, РРО не застосовуються платниками єдиного податку (за винятками, передбаченими цим пунктом):
— першої групи;
— другої — четвертої груп (фізособи-підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн.
Отже, якщо підприємець не зобов'язаний застосовувати РРО (зокрема, платник єдиного податку, що відповідає зазначеним вище умовам), то як підтвердження факту продажу він може надати покупцеві розрахункову квитанцію, товарний чек тощо, які заповнено від руки.
Такий документ підтверджує понесені працівником витрати і фіксує факт здійснення господарської операції (є підставою для віднесення суми до складу витрат підприємства).
Але зазначимо, що підставою для віднесення відповідної суми компенсації працівникові до складу витрат є поданий ним авансовий звіт (як з підтвердними документами, так і без них).
Підтвердження понесених працівником витрат (зокрема, наявність розрахункового документа) в цьому випадку є важливим з метою уникнення оподаткування компенсованої працівникові суми ПДФО та ВЗ. Позаяк підприємство може за власним рішенням компенсувати працівникові понесені витрати без наявності у нього підтвердних документів (наприклад, якщо працівник їх втратив) з віднесенням таких сум на підставі авансового звіту до складу витрат, то в такому випадку сума компенсації працівнику підлягає оподаткуванню ПДФО та ВЗ як додаткове благо.
Зверніть увагу, що розрахункова квитанція повинна відповідати всім вимогам, які зазначено у розділах IV «Розрахункова квитанція» та V «Спрощена розрахункова квитанція» Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. №13.
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»