Автомобіль потрапив у ДТП, унаслідок чого став непридатним для подальшого використання за призначенням. Розгляньмо особливості списання, відображення в бухгалтерському обліку, вплив на оподаткування.
Бухгалтерський облік списання авто
Якщо об'єкт ОЗ (у нас — автомобіль) перестав відповідати критеріям визнання активом, він вилучається з активів (списується з балансу) (п. 33 П(С)БО 7 «Основні засоби»). Нагадаємо, що активи — це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигід у майбутньому (ст. 1 Закону про бухоблік). Якщо ж авто внаслідок ДТП вщент розтрощено і відновити його неможливо чи недоцільно, звісно, отримувати надалі від нього економічні вигоди більше не передбачається. Тому авто вилучають з активів:
— Д-т 131 К-т 10 — на суму зносу (з урахуванням зносу за той місяць, у якому авто вилучено з активів);
— Д-т 976 К-т 10 — на залишкову вартість.
На субрахунок 976 списують також інші витрати на ліквідацію авто, якщо вони були понесені (зарплата з нарахуваннями працівників, які займаються ліквідацією, витрачені на це матеріали, послуги сторонніх осіб тощо).
З місяця, наступного за місяцем вилучення авто, припиняється нарахування амортизації, а у разі застосування виробничого методу нарахування амортизації — з дати, наступної за датою вилучення (див. п. 29 П(С)БО 7 «Основні засоби»).
На підставі яких документів списують автомобіль?
У п. 41 — 43 Методрекомендацій №561 читаємо, що непридатність основних засобів визначає постійно діюча комісія, створена керівником підприємства (на підставі наказу). Комісія складає акти на списання транспортних засобів. Це може бути Акт списання транспортних засобів (форма, затверджена наказом Мінфіну від 13.09.2016 р. №818) чи Акт списання автотранспортних засобів (форма №ОЗ-4, затверджена наказом Мінстату від 29.12.95 р. №352). У разі списання основних засобів внаслідок аварії до акта додається копія акта аварії. Вважаємо, це може бути копія страхового акта (аварійного сертифіката).
Вплив операції списання авто на оподаткування
Податок на прибуток
При вилученні автомобіля зі складу активів його залишкова вартість списується на витрати, зменшуючи фінансовий результат до оподаткування, який є основою для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ.
Поряд з цим платники податку на прибуток, які коригують такий фінансовий результат на податкові різниці, мають застосовувати різниці, визначені для операцій ліквідації ОЗ відповідно до п. 138.1, 138.2 ПКУ. Тобто фінансовий результат до оподаткування:
1) збільшують на суму залишкової вартості об'єкта ОЗ за даними бухобліку;
2) зменшують на суму залишкової вартості об'єкта виробничих ОЗ, визначеної з урахуванням положень ПКУ.
Якщо списують автомобіль, який числиться в складі невиробничих ОЗ (які не призначені для використання в господарській діяльності), зменшення (коригування) фінансового результату відповідно до п. 138.2 ПКУ на суму залишкової вартості такого автомобіля не здійснюється. Треба тільки збільшити фінансовий результат відповідно до п. 138.1 ПКУ на залишкову вартість такого «невиробничого» ОЗ.
Єдиний податок групи 3
Списання з балансу автомобіля не призводить до виникнення доходу, а тому ЄП з цієї операції не сплачується.
Податок на додану вартість
Відповідно до абз. 2 п. 189.9 ПКУ операція ліквідації ОЗ не відноситиметься до операції постачання і відповідно на неї не нараховуватиметься податкове зобов'язання з ПДВ, якщо ліквідація підтверджена відповідно до законодавства чи платник подає податковій відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, унаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням. Ми вже з'ясували, що факт списання підтверджуватиметься актом на списання транспортних засобів, страховим актом (якщо автомобіль було застраховано). Про це сказано і в УПК №673. Тому, якщо підприємство має такі акти, на вартість авто ПДВ не нараховується. У цій самій УПК сказано, що ПКУ не визначено механізму подання платником податку цих документів контролюючому органу. У зв'язку з цим платник податку може подати такі документи (копії документів) контролюючому органу у загальновстановленому порядку з власної ініціативи або на запит контролюючого органу, у тому числі під час перевірки.
Транспортний податок
На жаль, прямої норми стосовно порядку обчислення транспортного податку за ліквідований автомобіль у ПКУ немає. За буквального підходу до ст. 267 ПКУ транспортний податок варто нараховувати навіть на ліквідований автомобіль доти, доки з року його випуску не мине п'яти років.
Але ж це абсурдно.
Вважаємо, для обґрунтування несплати можна скористатися нормою пп. 267.6.5 ПКУ, відповідно до якої у разі переходу права власності на автомобіль до нового власника податок нараховується до початку того місяця, в якому втрачено право власності. Хоча ми розуміємо, що в разі ліквідації автомобіля він не має нового власника. Хіба що ми його самі вигадаємо і назвемо Долею чи якось інакше.
Поряд з цим можна послатися на пп. 267.1.1 ПКУ, відповідно до якого платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп. 267.2.1 ПКУ є об'єктами оподаткування. Так от, у разі знищення та списання авто підприємство вже не є його власником. Відповідно до п. 45 Порядку №1388 ліквідовані транспортні засоби знімаються з обліку на підставі затверджених актів.
Отже, якщо добре поритися в ПКУ, якісь підстави для несплати податку ми знайдемо. Разом з цим для уникнення непорозумінь із податковою радимо отримати з цього неврегульованого питання індивідуальну податкову консультацію.
Відколи переставати платити транспортний податок?
Нехай ми вирішили не платити транспортний податок. Але з якого місяця?
Зі змісту пп. 267.1.1 ПКУ випливає, що якщо ліквідація відбулася, приміром, у серпні, то податок сплачується до липня включно. Хоча в інших подібних ситуаціях податок має сплачуватися до місяця настання відповідної події включно:
— у разі закінчення п'ятирічного віку авто протягом звітного року (пп. 267.6.7 ПКУ);
— у разі викрадення авто (пп. 267.6.8 ПКУ).
Позаяк у ПКУ чітко не сказано, як сплачувати податок в разі ліквідації автомобіля, маємо ситуацію невизначеності. Тож якщо не хочете зайвих суперечок із податковою, сплачуйте до місяця ліквідації включно. Ліквідували в серпні — до серпня включно. А якщо не хочете платити зайвого і готові обстоювати таку позицію, — наполягайте на нормах пп. 267.1.1 ПКУ. Підмогою тут стане презумпція правомірності рішень платника відповідно до пп. 4.1.4 ПКУ: якщо у ПКУ прописано нечітко, платник може обрати той варіант, який йому вигідніший.
Протягом місяця з дати ліквідації потрібно подати уточнюючу декларацію з транспортного податку. Строк подання декларації знову-таки взято за аналогією з ситуацією придбання авто (див. пп. 267.6.4 ПКУ). Тому що в ПКУ не написано, в який строк подавати уточнюючу декларацію в разі ліквідації авто.
Деталі, запасні частини тощо, отримані від ліквідації
Ці ТМЦ оприбутковують із визнанням іншого доходу та зарахуванням на рахунки обліку матеріальних запасів (п. 44 Методрекомендацій №561): Д-т 207, 209 К-т 746. Підставою для оприбуткування є акти на списання та накладні на передачу запасів у підзвіт матеріально відповідальної особи (на склад тощо).
Оцінюють такі запаси за чистою вартістю реалізації або в оцінці можливого їх використання, яка може бути визначена виходячи з вартості подібних запасів при наявності їх на балансі підприємства, з урахуванням ступеня їх придатності до експлуатації (п. 2.12 Методрекомендацій №2).
На вартість оприбуткованих запасів податкові зобов'язання з ПДВ не нараховують (п. 189.10 ПКУ).
Вартість оприбуткованих запасів збільшує фінансовий результат до оподаткування, який є основою для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток. Податкові різниці для цієї ситуації не передбачені.
Для підприємства — платника ЄП групи 3, вважаємо, немає підстав включати вартість оприбуткованих запасів до складу доходу з метою нарахування єдиного податку. По-перше, такий дохід не вписується в поняття доходу, наведене в п. 292.1 ПКУ. По-друге, вони не є безоплатно отриманими товарами відповідно до п. 292.3 ПКУ. Адже це частина автомобіля, який свого часу було придбано чи отримано якимось іншим чином.
Як у бухгалтерському і податковому обліку відобразити отримане страхове відшкодування від страхової компанії, якщо автомобіль було застраховано?
Якщо автомобіль був застрахований, за фактом ДТП аварійний комісар повинен скласти страховий акт (аварійний сертифікат) (ст. 25 Закону про страхування). На підставі такого акта підприємство може отримати страхове відшкодування.
Сума страхового відшкодування визнається дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу (див. п. 19 П(С)БО 15 «Дохід»): Д-т 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» К-т 719. Підставою для цього запису є страховий акт (аварійний сертифікат), складений аварійним комісаром. Отримання страхового відшкодування від страховика: Д-т 311 К-т 375.
У податковому обліку податку на прибуток сума нарахованого страхового відшкодування збільшує фінансовий результат до оподаткування, який є основою для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток. Причому податкових різниць для цієї ситуації ПКУ не встановлює.
Якщо страхове відшкодування отримує платник єдиного податку групи 3, воно включається до доходу такого платника у податковому періоді його отримання1.
1 Див. відповідь на запитання у ЗIР, підкатегорія 108.01.02: «Чи включаються до доходу ЮО — платника ЄП третьої групи суми страхового відшкодування за пошкоджені ОЗ?».
Чи є об'єктом оподаткування ПДВ операції з виплати страхових платежів? У відповіді на це запитання в ЗIР, підкатегорії 101.11, податківці зазначили, що відповідно до пп. 196.1.3 ПКУ надання послуг зі страхування і перестрахування не є об'єктом оподаткування. А тому:
— виплата страхових платежів також не є об'єктом оподаткування ПДВ;
— операція з отримання таких страхових платежів чи операція з їх виплати не змінює суму податкового кредиту або податкових зобов'язань ані у застрахованої особи, ані у страхової компанії (страховика).
Нормативна база
- Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
- Закон про страхування — Закон України від 07.03.96 р. №85/96-ВР «Про страхування».
- Методрекомендації №561 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. №561.
- Методрекомендації №2 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. №2.
- Порядок №1388 — Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджений постановою КМУ від 07.09.98 р. №1388.
- УПК №673 — Узагальнююча податкова консультація щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів, затверджена наказом Мінфіну від 03.08.2018 р. №673.
Олександр ЗОЛОТУХІН, консультант