• Посилання скопійовано

Списання необоротних активів: коли можна не нараховувати ПЗ з ПДВ?

Підприємство списує необоротні активи. Чи потрібно нараховувати ПЗ з ПДВ? Як відобразити такі суми в декларації? Як надати податківцям акт про знищення (розібрання, перетворення основних засобів)?

Списання ОЗ

Згідно з п. 189.9 ПКУ, у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Щодо такого акта податківці у консультації від 22.03.2019 р. №1203/6/99-99-15-03-02-15/IПК (див. «ДК» №14/2019, коментар «ДК») зазначали, що подання акта здійснюється уповноваженою особою підприємства за власною ініціативою суб'єкта господарювання або на запит контролюючого органу (у тому числі під час перевірки) в один із наведених способів:

1) особисто або уповноваженою на це особою;

2) поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Тобто обов'язку подавати цей акт податківцям без їх вимоги законодавчо не встановлено.

Акт на списання ОЗ може бути складено:

— або за формою, встановленою наказом Мінстату від 29.12.95 р. №352;

— або в довільній формі, за умови що такий документ міститиме всю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію, та матиме належні реквізити первинного документа.

У будь-якому випадку, на думку податківців, документ на списання ОЗ має підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення ОЗ в інший спосіб, внаслідок чого він не може використовуватися за первісним призначенням.

Якщо підприємство не нараховує ПЗ з ПДВ у випадку ліквідації ОЗ за самостійним рішенням у зв'язку зі складанням такого акта, то відповідно у декларації з ПДВ така операція не відображається.

У разі ж якщо підприємство приймає рішення все ж таки нараховувати ПЗ у випадку ліквідації ОЗ (наприклад, немає підтвердження проведення розібрання чи перетворення ОЗ), то нараховані ПЗ відображаються у декларації у рядку 1.1, як і звичайне постачання.

Списання МНМА

Щодо списання МНМА (які не підпадають під визначення ОЗ) податківці зазначали (ЗIР, підкатегорія 101.02), що у платника податків у такому випадку може виникнути обов'язок нарахування ПЗ з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ. Зокрема, зобов'язання:

— нараховуються, якщо вартість таких МНМА не включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню;

— не нараховуються, якщо вартість таких МНМА включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню.

Тож при списанні МНМА необхідно зважати, чи включалася вартість таких МНМА до вартості готової продукції, чи ні.

Звертаємо увагу, що амортизація МНМА може нараховуватися одним із двох методів: 100% при введенні в експлуатацію та 50% при введенні в експлуатацію і 50% при їх ліквідації.

Якщо амортизація МНМА нараховується за методом 100%, то незалежно від того, чи включалася вартість таких МНМА до вартості готової продукції, чи ні, база для нарахування ПЗ за пп. 198.5 ПКУ становитиме 0.

Якщо підприємство все ж таки нараховує ПЗ за списаними МНМА, то у декларації з ПДВ нарахована сума відображається у рядках 4.1 та 4.

Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру