Однією зі складових рентної плати є рентна плата за спеціальне використання води. Подання декларації за I кв. 2019 року не за горами, готуймося до цього разом.
Платники рентної плати
Спеціальне водокористування є платним. Рентна плата — це загальнодержавний податок. А рентна плата за спеціальне використання води, як ми зауважили вище, є однією зі складових цього податку відповідно до пп. 251.1.4 ПКУ. Платників, об'єкт оподаткування, ставки та особливості нарахування податкових зобов'язань встановлює ст. 255 ПКУ. Порядок подання декларації, строки сплати, відповідальність платників та контроль за справлянням податку визначено ст. 257 та 258 ПКУ.
Нагадаємо, що з 1 січня 2018 року до п. 255.1 ПКУ внесено зміни в частині визначення кола платників рентної плати за спеціальне використання води.
Обов'язок платника з рентної плати покладено на суб'єктів господарювання, що належать до первинних водокористувачів, і, до речі, без надання преференцій бюджетним установам, що належать до первинних водокористувачів. Тому що за пп. 255.11.12 ПКУ, якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, рентна плата обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води. Наприклад, якщо бюджетна установа надає приміщення в оренду, відповідно воду використовує для господарських потреб орендар, тоді на весь обсяг спожитої води нараховується рентна плата, платником якої є бюджетна установа.
У разі оренди водозабірних установок для здійснення забору води з водного об'єкта, який наповнюється орендодавцем таких установок, орендар не є платником рентної плати (додатково див. лист ДФСУ від 15.03.2018 р. №1039/6/99-99-12-02-03-15/IПК).
Отже, платники рентної плати — це:
— первинні водокористувачі — суб'єкти господарювання незалежно від форми власності, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів1;
1 Наша стаття присвячена саме таким суб'єктам.
— суб'єкти господарювання незалежно від форми власності, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Ключовою ознакою первинних водокористувачів є наявність водозабірних споруд та відповідного обладнання для забору води. А от питання у сфері використання води регулюються Водним кодексом України.
За ст. 42 Водного кодексу водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. I водокористувачі можуть бути первинними і вторинними. Щодо питань рентної плати нас цікавлять лише первинні. Первинні водокористувачі — це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води. Забір води — це вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них; використання води — це процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб (ст. 1 Водного кодексу).
За п. 255.2 ПКУ не є платниками рентної плати за спеціальне використання води водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які перебувають на цій території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та платників єдиного податку.
Санітарно-гігієнічні потреби
Під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.
Забігаючи наперед, зауважимо, що об'єкт оподаткування рентною платою визначається шляхом врахування всього обсягу отриманої шляхом забору води з водних об'єктів. ПКУ не передбачено процедур зменшення або виключення з об'єкта оподаткування обсягів води.
Підсумовуючи все вищесказане, робимо висновок, що юридична або фізична особа, які отримують воду від водоканалу, тобто є вторинними водокористувачами, не повинні подавати звітність та сплачувати рентну плату за спецвикористання води. А також їм немає необхідності подавати листи (заяви) про відсутність об'єкта оподаткування з рентної плати за спеціальне використання води у 2019 році — цього не вимагають норми ПКУ (ми часто зустрічаємо такі питання на практиці).
Об'єкт оподаткування
Об'єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води згідно з п. 255.3 ПКУ є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.
При цьому термін «фактичний обсяг води, який використовують» ніде у ПКУ не визначено, і лише у пп. 255.11.2 ПКУ згадується про «фактичні обсяги використаної води» як один з показників, на підставі яких обчислюється податок.
ПКУ не передбачено процедур зменшення обсягів води, яка є об'єктом оподаткування рентною платою, та умов для несплати податку з будь-яких обсягів води, незалежно від напрямів її використання (постачання) (додатково див. IПК ДФСУ від 08.01.2019 р. №68/6/99-99-12-02-03-15/IПК, «ДК» №7/2019, коментар «ДК»).
Рентна плата за спеціальне використання води не справляється лише у випадках, передбачених у п. 255.4 ПКУ. Ця норма містить перелік умов використання водокористувачами обсягів води для надання послуг з водопостачання, де об'єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг використаної води, але рентна плата за які не справляється. Отже, у цьому разі рентна плата не справляється, а об'єкт оподаткування рентною платою (використаний обсяг води) декларується (рядок 8 додатка 5) із зазначенням у рядку 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 0 (нуль). Проте за обсяги води, вилучені з водних об'єктів на підставі дозволу на спеціальне водокористування та передані (реалізовані) іншим категоріям споживачів, які використовують таку воду в підприємницькій діяльності, рентна плата справляється, а об'єкт оподаткування (використаний (переданий/реалізований) обсяг води) декларується із зазначенням у рядку 10.2 коефіцієнта у розмірі 1 (один). Рекомендуємо скористатись алгоритмом заповнення, викладеним у листі від 08.05.2018 р. №1388/4/99-99-12-02-03-13, в якому податківці надали методичні рекомендації з декларування ПЗ з рентної плати у разі наявності у платника більш ніж одного об'єкта оподаткування рентною платою.
Податкова преференція
Платникам рентної плати надана податкова преференція, яка полягає у тому, що для визначеного п. 255.4 ПКУ вичерпного переліку видів обсягів води платники рентної плати визначають податкові зобов'язання, які дорівнюють «0», зокрема, за частину об'єкта оподаткування рентною платою. Як повідомляють податківці в IПК від 08.02.2019 р. №461/6/99-99-12-02-03-15/IПК, використання зазначеної податкової преференції полягає в алгебраїчному множенні 3 (трьох) елементів рентної плати — об'єкта оподаткування (обсяги води, яка постачається населенню для задоволення його питних і санітарно-гігієнічних потреб*), ставок рентної плати, визначених пп. 255.5.1 — 255.5.2 ПКУ, а також коефіцієнта «0».
* За пп. 255.4.1 ПКУ рентна плата у цьому випадку не справляється.
У цьому випадку (коли СГ, які використовують воду в т. ч. за напрямами пп. 255.4 ПКУ) об'єкт оподаткування рентною платою (фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі) розподіляється на відповідну кількість складових частин залежно від напрямів її використання (постачання). Щодо кожної зі складових частин загального об'єкта оподаткування рентною платою складають окремий додаток 5, в якому у рядку 8 зазначають його обсяг, у рядку 9 — ставку рентної плати та у рядку 10.2 — коефіцієнт, значення якого відображає напрям використання (постачання) об'єкта оподаткування.
Отже, відповідно до пп. 255.11.2 ПКУ рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об'єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.
Ліміт використання води
Ліміт використання води — це граничний обсяг використання води, який встановлюється дозволом на спеціальне водокористування. Форма такого дозволу затверджена наказом Мінекології від 23.06.2017 р. №234.
Увага! У ст. 48 Водного кодексу сказано, що до спеціального водокористування не належать забір та/або використання води обсягом до 5 кубічних метрів на добу, крім тієї, що використовується для виробництва (входить до складу) напоїв та фасованої питної води. Зверніть увагу, що це не звільняє від сплати рентної плати, але вже не за спеціальне використання води, а за видобування корисних копалин. У цьому випадку суб'єкт господарювання, який має свердловину і здійснює забір (видобування) підземної води до 5 кубічних метрів на добу (без отримання дозволу на спеціальне водокористування) для отримання економічної вигоди від їх використання, є платником рентної плати за використання корисних копалин. Разом з декларацією з рентної плати1 подається додаток 1 — Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин2.
1 Форма декларації затверджена наказом Мінфіну від 17.08.2015 р. №719.
2 Додатково див. http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/371852.html, питання 3.
Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин — це інша складова рентної плати, і вона врегульована ст. 252 ПКУ. I зверніть увагу на пп. 252.4.1 ПКУ: до об'єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин не належать не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками та землекористувачами для власного споживання, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, загальною глибиною розробки до двох метрів, і прісні підземні води до 20 метрів.
Для розрахунку рентної плати за користування надрами враховуються такі показники:
— обсяг видобутих корисних копалин (підземних вод) у податковому (звітному) періоді;
— вартість одиниці корисних копалин, видобутих у податковому (звітному) періоді (тобто вартість 1 кубічного метра підземної води);
— ставка плати за надра та коефіцієнти, що до неї застосовуються.
Дозволи та вимірювальна техніка
Порядок нарахування податкових зобов'язань з рентної плати за спеціальне використання води передбачає, що рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об'єктів, встановлених у дозволі. Порядок видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджено постановою КМУ від 13.03.2002 р. №321. Дозволи на спеціальне водокористування видаються територіальними органами Держводагентства. Дозволи видаються на підставі заявки СГ з обґрунтуванням потреби у воді протягом 30 календарних днів з дня її подання. У дозволі зазначаються, зокрема, термін, на який видано документ, ліміти забору води, умови спеціального водокористування.
Зверніть увагу!
Враховуючи зміни до ст. 49 Водного кодексу:
— видача дозволів на спеціальне водокористування з 04.06.2017 р. здійснюється територіальними органами Держводагентства;
— дозволи на спеціальне водокористування, видані до 03.06.2017 року (включно), діють до моменту закінчення строку їх дії;
— з 1 січня 2019 року документообіг здійснюватиметься в електронному вигляді, інформація про видачу дозволів на спеціальне водокористування є обов'язковим елементом Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.
Зверніть увагу, що відповідно до пп. 255.11.15 ПКУ за відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання. А це означає, що рентна плата обчислюється і сплачується у п'ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.
Крім того, згідно з пп. 255.11.19 ПКУ платники подають одночасно з деклараціями копії дозволу на спеціальне водокористування, договору на постачання води та статистичної звітності про використання води. Але копія дозволу подається при поданні першої податкової декларації з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання води), а надалі така копія подається у разі внесення змін до дозволу на спеціальне водокористування. Як пояснюють податківці, копії укладених з первинними водокористувачами договорів на поставку води разом з податковими деклараціями з рентної плати не подаються1. Копія звіту про використання води за формою №2ТП-водгосп (річна) з відміткою про одержання (штампом організації, що належить до сфери управління Держводагентства, яка прийняла звіт, та датою прийняття) подається платником рентної плати за спеціальне використання води разом з податковою декларацією з рентної плати за рік.
1 ЗIР, підкатегорія 121.05.
Згідно з пп. 258.2.5 ПКУ, органи, що видають дозволи на спеціальне водокористування, щороку до 20 січня подають контролюючим органам та органам водного господарства інформацію про водокористувачів, яким видано такі дозволи. У разі зміни умов водокористування, видачі протягом року нових дозволів на спеціальне водокористування, укладення договорів на поставку води водокористувачі, які отримали переоформлені дозволи на спеціальне водокористування, договори на поставку води, зобов'язані протягом 10 днів повідомити про це контролюючим органам та органам водного господарства.
У разі несплати рентної плати або сплати її не в повному обсязі протягом шести місяців контролюючі органи подають інформацію про платників рентної плати в органи, які видають дозволи на спеціальне водокористування, для вжиття до порушників заходів згідно із законом.
Обсяг фактично використаної води обчислюється згідно з пп. 255.11.10 ПКУ водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.
Відповідно до ч. 7 ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному Водним кодексом та іншими законодавчими актами. А за ст. 98 Водного кодексу заборонено введення в дію експлуатаційних свердловин на воду без оснащення їх водорегулювальними та контрольно-вимірювальними пристроями.
I за відсутності вимірювальних приладів за пп. 255.11.10 ПКУ обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо є можливість їх встановлення, рентна плата сплачується у подвійному розмірі.
Ставки
Ставки рентної плати встановлено п. 255.5 ПКУ, окремо за використання поверхневих вод та окремо за спеціальне використання підземних вод. Але потрібно пам'ятати, що в деяких випадках для визначення податкового зобов'язання слід застосовувати коефіцієнти.
Коефіцієнти
У додатку 5 до декларації з рентної плати зазначаються коефіцієнти, які застосовуються до ставок рентної плати за спеціальне використання води, зокрема:
у рядку 10.1 — 0,005 (для теплоелектростанцій з прямоточною системою водопостачання рентна плата за фактичний обсяг води, що пропускається через конденсатори турбін для охолодження);
у рядку 10.2 — 0,3 (житлово-комунальні підприємства);
у рядку 10.3 — 2 (у разі відсутності вимірювальних приладів, якщо є можливість їх встановлення);
у рядку 10.4 — 5 (у разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води).
Порядок подання декларації
Платники рентної плати обчислюють суму рентної плати наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, затвердженого наказом Мінфіну від 17.08.2015 р. №719. Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води здійснюють у додатку 5. У декларації та додатку 5 до неї заповнюють усі рядки всіх розділів з врахуванням приміток. Вартісні показники розрахунку зазначають у гривнях з копійками.
Де подавати декларацію
Податкова декларація згідно з пп. 257.3.4 ПКУ подається за місцем податкової реєстрації. Але в листі ДФСУ від 19.01.2018 р. №1579/7/99-99-12-03-04-17 повідомляється, що з метою забезпечення єдиного підходу до здійснення обліку платників рентної плати та подання податкової звітності з рентної плати необхідно врахувати п. 63.3 ПКУ, а саме: якщо місце обліку платника рентної плати не збігається з місцезнаходженням таких об'єктів, декларація подається за неосновним місцем обліку.
Для кожного типу водного об'єкта відповідно до додатка 16 до декларації складають окремий Розрахунок (додаток 5). Додаток 5 заповнюють таким чином:
— у рядку 4 зазначають інформацію щодо отриманого дозволу на спеціальне водокористування, зокрема дату видачі та термін дії1;
1 Заповнюється згідно з отриманим документом на спеціальне водокористування.
— у рядку 6 — довідкову інформацію відповідно до додатка 16 — Кодифікацію водних об'єктів за типом водного об'єкта та напрямом використання води (останній розряд коду повинен бути відмінним від «0»);
— у рядку 7 — розмір встановленого річного ліміту використання води у кубічних метрах згідно з отриманим дозволом;
— у рядку 8 — обсяг використаної води, визначеної за кодом типу водного об'єкта, який враховується при визначенні ПЗ з рентної плати з початку року (окремо відображають показники річного ліміту та понадлімітні);
— у рядку 11 — ПЗ з початку року, і тут слід бути уважними, щодо правильного розрахунку за алгоритмом формули, який зазначено у цьому рядку, а саме показник V, що застосовується до ставок рентної плати (див. примітку 16 у додатку);
— у рядку 12 — ПЗ з початку року за попередній звітний період,, це р. 11 додатка 5 за попередній період (зрозуміло, що за I кв. значення немає);
— у рядку 13 — ПЗ за звітний квартал.
Платники рентної плати перераховують суми ПЗ одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом.
Рентна плата залежно від категорії водних об'єктів (загальнодержавного чи місцевого значення) сплачується водокористувачами:
1) при використанні води водних об'єктів загальнодержавного значення на коди бюджетної класифікації:
13020100 — рентна плата за спеціальне використання води (поверхневої та підземної) (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення);
13020300 — рентна плата для потреб гідроенергетики;
13020600 — рентна плата в частині використання поверхневих вод для потреб водного транспорту (крім стоянкових і службово-допоміжного флотів);
13020400, 13020401 — рентна плата, що надходить від підприємств житлово-комунального господарства; така рентна плата зараховується органами держказначейства у розмірі 50 відсотків — до доходів загального фонду державного бюджету та 50 відсотків — до доходів місцевих бюджетів;
2) при використанні води водних об'єктів місцевого значення — за кодом бюджетної класифікації 13020200 рентна плата повністю зараховується до доходів місцевих бюджетів.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»