ФСС затримує виплати допомоги з тимчасової втрати працездатності для працівників (від 24 до 43 днів з дати подання заяви-розрахунку). Хто відповідатиме за це і чи не буде претензій від Держпраці?
Насамперед заспокоїмо роботодавців: якщо ви вчасно оформили та подали заяву-розрахунок, то при жодній перевірці (навіть ФСС) до вас претензій не буде.
Треба лише пам'ятати, що роботодавець виплачує за власні кошти лише лікарняні за перші 5 календарних днів. Решту днів за листком непрацездатності та допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами фінансує ФСС.
Строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності встановлені ст. 32 Закону №1105. А ще вони встановлені Порядком №12. Наведемо їх для зручності в таблиці.
Проте на сьогодні ні лікарняні, ні декретні роботодавець не може виплачувати за власні кошти з наступним відшкодуванням понесених витрат.
Процедура для всіх однакова:
1) відкриваємо спецрахунок у банку (або в Держказначействі — для бюджетників);
2) надаємо заяву-розрахунок ФСС;
3) отримуємо фінансування на спецрахунок;
4) виплачуємо допомогу працівнику.
Пропустити жоден з кроків цього алгоритму або поміняти їх місцями не можна. Те саме стверджує і Порядок №12: після надходження коштів, зазначених у заяві-розрахунку, на рахунок страхувальника останній зобов'язаний виплатити відповідне матеріальне забезпечення не пізніше ніж у строки, визначені у частині другій ст. 32 Закону №1105.
Зверніть увагу і на ч. 1 ст. 34 Закону №1105: якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення, невикористані страхові кошти повертаються до робочого органу Фонду, що здійснив фінансування, протягом 3 р. д.
Таблиця
Строки розгляду документів та виплати допомоги
| Перевірка заяви-розрахунку, надання рекомендацій за її результатами, фінансування заяви-розрахунку або надання обґрунтованої відмови у її прийнятті здійснюються робочими органами Фонду або їх відділеннями | Протягом 10 робочих днів після надходження заяви-розрахунку |
| Строки виплати працівникам допомоги з тимчасової непрацездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами | Найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати з/п |
Документи подані, а кошти не надходять: хто відповідатиме?
Закон №1105 не передбачив санкцій для ФСС за порушення строків фінансування заяв-розрахунків.
Та не повинен страждати через це і роботодавець. Тому і для нього жодних штрафів або пені цим Законом не передбачено, якщо кошти від ФСС не надійшли. Немає в цьому і порушення законодавства про працю, якщо роботодавець діяв у межах Закону №1105 і все, що від нього вимагалось, виконав.
Але ж є ще і працівники, які звільняються і з якими треба провести остаточний розрахунок у день звільнення. Що робити в такій ситуації роботодавцю?
Цю проблему розглядало Мінсоцполітики у листі від 03.12.2013 р. №1347/13/84-13. Щоправда, ще за старим законодавством, але фахівці міністерства дійшли висновку: позаяк суми матеріального забезпечення застрахована особа отримує від Фонду і за рахунок коштів Фонду, то в цьому випадку порушення ст. 116 КЗпП немає.
Сподіваємося, відтоді позиція Мінсоцполітики не змінилася і штрафи роботодавцям не загрожують. А ось у податківців позиція інша, і вона традиційно фіскальна.
Кошти на спецрахунок не надійшли: хто платить ЄСВ, ПДФО та ВЗ?
З ЄСВ ситуація прозора. Закон про ЄСВ передбачає дві ситуації:
1) або сплату ЄСВ при виплаті доходу;
2) або сплату ЄСВ протягом 20 днів після закінчення місяця, в якому дохід було нараховано (якщо він до цього не був виплачений).
Тобто якщо роботодавцю затримують фінансування з ЄСВ, це не привід не платити ЄСВ. Адже дохід (тобто лікарняні або декретні) було нараховано. Лікарняні за перші 5 днів були ще й виплачені за кошти роботодавця. Тому ЄСВ обов'язково треба сплатити.
Щодо ПДФО та ВЗ ситуація нестандартна. З одного боку, лікарняні оподатковуються як ПДФО, так і ВЗ (а декретні ні). I строки сплати цих податків встановлені ст. 168 ПКУ: або при виплаті доходу, або протягом 30 днів після закінчення місяця, у якому дохід був нарахований (якщо він до цього не був виплачений). Але ці податки треба утримати з доходу працівника, тож в ідеалі сплатити з тих коштів, які надійдуть від ФСС.
З іншого боку, ні в Положенні №13, ні в Законі №1105 ці податки взагалі не згадуються. Натомість ч. 2 ст. 34 цього Закону наголошує: страхові кошти, зараховані на спецрахунок, можуть бути використані страхувальником тільки на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. А як же тоді ці податки платити?
Свого часу це спонукало до жвавого обговорення між ФСС, ДПАУ та Мінсоцполітики.
ФСС не зміг дати чіткої відповіді, що в цій ситуації робити (лист від 16.03.2011 р. №01-16-506). ДПАУ заявила, що ПДФО, звісно, слід сплатити роботодавцю, але не прописала, як саме і з якого рахунку (лист від 15.04.2011 р. №4636/5/17-0716). I лише Мінсоцполітики поставило крапку в цьому питанні: частина коштів, що надходять на спецрахунок, має бути утримана в рахунок сплати ПДФО та інших платежів, які відповідно до законів України утримуються з цих виплат і за утримання яких роботодавець несе відповідальність згідно із законодавством України (лист від 18.02.2011 р. №1742/0/14-11/18).
Наголосимо, що ці роз'яснення надавалися за старим законодавством, зараз нечинним (хоча норми щодо спецрахунку і використання коштів на ньому перекочували до нової редакції Закону №1105). Тому залишається лише знову сподіватися, що позиція Мінсоцполітики не змінилася.
За таких умов маємо ось що:
— якщо кошти надійшли до 30 днів після закінчення місяця, у якому лікарняні були нараховані, то роботодавець сплачує зі спецрахунку ПДФО та ВЗ і виплачує працівнику залишок — лікарняні після оподаткування;
— якщо ж кошти надійшли пізніше, то роботодавець сплачує ПДФО та ВЗ з власного поточного рахунку. I ось тут може виникнути проблема.
Адже можливість сплатити зі спецрахунку податки в бюджет ФСС роботодавцю дає. А ось щодо відшкодування ним власних витрат на сплату таких податків — наразі ні. Тому є два варіанти: або повернути ФСС невикористані кошти, або сплатити ці податки двічі (і з поточного, і зі спецрахунку), створивши таким чином переплату. Зрозуміло, що другий варіант безпечніший.
Нормативна база
- Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Закон №1105 — Закон України від 23.09.99 р. №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
- Положення №13 — Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, затверджене постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 р. №13.
- Порядок №12 — Порядок фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 р. №12.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»