Підприємство, платник податку на прибуток (дохід понад 20 млн грн), прийняло рішення про прощення поворотної фіндопомоги, яку було надано засновникові — працівникові підприємства. Резерв сумнівних боргів не створювався. Які податкові наслідки такого прощення?
Податок на прибуток
За приписами пп. 134.1.1 ПКУ, об'єктом оподаткування є прибуток, визначений шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінрезультату до оподаткування (прибутку або збитку), відображений у фінзвітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, відкоригований на податкові різниці.
У бухобліку підприємства надана позика, як правило, відображається у складі іншої дебіторської заборгованості (за дебетом субрахунку 377).
У разі закінчення строку давності за позикою або прощення заборгованості позикодавцем сума дебіторської заборгованості списується до інших витрат проведенням Д-т 944 К-т 377.
Якщо на підприємстві було створено резерв сумнівних боргів, то інші витрати визнавалися під час його створення проведенням Д-т 944 К-т 38. Відповідно, списання позики за рахунок такого резерву буде відображено проведенням Д-т 38 К-т 377. Сума боргу, яка перевищить суму створеного резерву, потрапить до інших витрат у періоді її списання: Д-т 944 К-т 377.
Позаяк підприємство має обсяг доходу понад 20 млн грн, то під час списання такої заборгованості фінрезультат потрібно:
1) збільшити (пп. 139.2.1 ПКУ):
— на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до П(С)БО або МСФЗ;
— на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ;
2) зменшити (пп. 139.2.2 ПКУ):
— на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився цей результат відповідно до П(С)БО або МСФЗ;
— на суму списаної дебіторської заборгованості (у т. ч. за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ.
За пп. 14.1.11 ПКУ безнадійною заборгованістю є заборгованість, що відповідає одній з ознак, перелічених у пп. «а» — «з» пп. 14.1.11 ПКУ.
Отже, позаяк строк позовної давності за такою заборгованістю ще не минув і вона анулюється за власним рішенням підприємства, то на суму такої заборгованості потрібно збільшити фінрезультат до оподаткування без відповідного зменшення, адже така заборгованість не відповідає ознакам, зазначеним у пп. 14.1.11 ПКУ.
Тобто підприємство відносить в бухоблік суму списаної дебіторської заборгованості, проте водночас збільшує фінрезультат з метою оподаткування на таку ж суму.
ПДФО та військовий збір
Згідно з пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ до оподатковуваного доходу фізособи включається дохід, отриманий у вигляді додаткового блага, зокрема основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної зарплати (із розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2019 році це 1043,25 грн).
При цьому кредитор зобов'язаний повідомити платника податку — боржника шляхом:
— або надсилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення;
— або укладання відповідного договору;
— або надання повідомлення боржникові під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу.
Підприємство в такому випадку має включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено (з ознакою доходу «127»).
При цьому боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Проте у разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Отже, порядок утримання ПДФО залежатиме від того, чи повідомило підприємство боржника (обов'язково у зазначений вище спосіб), чи ні. Якщо особу не було повідомлено, то сума податку утримується з інших джерел його доходу, які йому виплачує підприємство (зокрема, із зарплати).
Коефіцієнт
Відповідно до п. 164.5 ПКУ, коефіцієнт застосовується у разі виплати доходу у негрошовій формі. Оскільки ПФД було надано у грошовій формі, то такий коефіцієнт для обчислення бази оподаткування не застосовується.
ЄСВ
Об'єктом оподаткування ЄСВ є сума нарахованої кожній застрахованій особі зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці1, та сума винагороди фізособам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ2).
1 Закон України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці».
2 Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно, сума прощеної ПФД не підлягає оподаткуванню ЄСВ.
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»