Працівницю прийнято на роботу 11.02.2019 р. Доти страхового стажу вона не мала. 05.03.2019 р. працівниця надала листок непрацездатності в зв'язку з вагітністю та пологами. Чи має вона право на отримання допомоги від ФСС з ТВП?
Відповідно до п. 1 ст. 19 Закону №1105 право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи — громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана ВРУ.
Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), заняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
Термін «застраховані особи» наведено у пп. 3 п. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ. Зокрема, застрахована особа — це фізособа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
Водночас ст. 18 Закону №1105 передбачено, що страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають, зокрема, особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, незалежно від форми власності.
Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності наведено у ст. 23 Закону №1105, серед них нема такої, як відсутність або недостатність страхового стажу. Отже, така особа є застрахованою і має право на отримання допомоги по вагітності та пологах від ФСС.
Розрахунок розміру допомоги
Відповідно до ст. 26 Закону №1105, допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100% середньої зарплати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому КМУ, і не залежить від страхового стажу.
При цьому згідно з п. 2 сума допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної зарплати, встановленої на час настання страхового випадку.
Пунктом 27 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266, визначено, що у разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.
При цьому, згідно з п. 4 ст. 19 Закону №1105, застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Держреєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на матеріальне забезпечення у вигляді допомоги по вагітності та пологах — виходячи з нарахованої зарплати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної зарплати, встановленої на час настання страхового випадку.
Таким чином, у наведеному випадку підприємство розраховує суму лікарняних по вагітності та пологах виходячи з суми середньоденної зарплати такого працівника за фактично відпрацьований час (календарні дні). При цьому розмір лікарняних не повинен перевищувати суму допомоги, що обчислена виходячи з двократного розміру мінімальної зарплати.
Станіслав ГОРБОВЦОВ, «Дебет-Кредит»