Призначення виконуючого обов'язки керівника має наслідки не лише у вигляді повноцінного статусу керівника ЮО за ЄДР, а й в оплаті праці — вона має становити не нижче від окладу керівника згідно зі штатним розписом. Такого висновку дійшов ВС у постанові від 30.01.2019 р. у справі №755/19954/15-ц.
У коментованій справі учасники ТОВ на загальних зборах звільнили фізособу з посади генерального директора за власним бажанням та призначили його заступника виконуючим обов'язки. Така звичайна, на перший погляд, подія призвела до виплати за рішенням суду цьому заступнику 1023860,54 грн. За що ж сплатили цей мільйон?
У протоколі загальних зборів учасники зафіксували: «...Призначено _____ виконуючим обов'язки Генерального директора Товариства з окладом згідно зі штатним розписом...».
Водночас цей заступник гендиректора (попри виконання обов'язків гендиректора за новим призначенням) так і значився за трудовим договором на посаді заступника. Оплата праці такому в. о. провадилася відповідно до штатного розпису за посадою «Заступник гендиректора» без встановлення решти виплат, які йому належаться (сума окладу заступника згідно зі штатним розписом становила 18500 грн). Тимчасом як гендиректору за штатним розписом належалося 120480 грн зарплати.
Різниця, як бачимо, досить суттєва. Обов'язки й відповідальність теж різні. Працівник звернувся до суду і отримав не лише різницю, а й компенсацію за затримку у виплаті зарплати.
ВС своє слово сказав, і його рішення перегляду не підлягає. Але ми дозволимо собі з ним не погодитися. На нашу думку, оплата праці такого заступника мала відбуватись трохи інакше. I тут цікаво проаналізувати, як ВС дійшов свого висновку.
Доплата за суміщення посад
Відповідно до ст. 105 КЗпП працівникам, які виконують на тому самому підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника.
I тут є важливий момент: розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі. За відсутності колективного договору — за домовленістю між роботодавцем та працівником. Але головне, що на сьогодні немає законодавчо встановленого мінімального або максимального розміру такої доплати. I така доплата нормативно не прив'язана до розміру зарплати відсутнього працівника або окладу за вакантною посадою.
Також у таких випадках слід керуватися положеннями постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.81 р. №1145 та Iнструкції Держкомпраці, Мінфіну СРСР і ВЦРПС від 14.05.82 р. №53-ВЛ, але тільки в частині щодо визначення поняття суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування і збільшення обсягу робіт, виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника, а також вказівки на необхідність видання наказу про доручення працівнику додаткових обов'язків, порядку суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування, збільшення обсягу робіт та виконання обов'язків відсутнього працівника (лист Мінсоцполітики від 02.12.2005 р. №9942/0/14-05/018-17).
Під суміщенням професій (посад) слід розуміти виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) у межах робочого часу за основною роботою. Причому обов'язковою є умова, що посада, обов'язки за якою виконуються при суміщенні як додаткова робота, є в штатному розписі, але залишається вакантною.
Натомість інший режим роботи, виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основних трудових обов'язків передбачають заміну іншого працівника, відсутнього у зв'язку з хворобою, відпусткою, відрядженням і з інших причин, за яким відповідно до чинного законодавства зберігається місце роботи (посада).
Що було у коментованій судовій справі — суміщення чи тимчасове виконання обов'язків?1
1 Докладніше про суміщення див. у статті «Суміщення посад на підприємстві» в «ДК» №8/2019.
На нашу думку, суміщення посад: заступник гендиректора був додатково наділений повноваженнями керівника та виконував його обов'язки поряд із посадою заступника. А самого гендиректора було звільнено, при цьому його посада залишилась у штатному розписі і була вакантна.
Та, як бачимо із коментованої судової справи, суди чомусь цього не врахували. Так, суд першої інстанції вирішив, що йдеться про призначення заступника на посаду керівника вищим органом управління ТОВ. Цього насправді не було. Його призначили лише тимчасово виконуючим обов'язки. Однак решта судів такий висновок підтримали. Утім, суди оцінювали саме складені документи, з яких важко зрозуміти справжню волю сторін.
Чи є право на різницю в окладах?
Доплата різниці між окладом за тією посадою, яку займає працівник, і тією посадою, за якою він тимчасово заміщує працівника, дійсно існує. Її передбачає роз'яснення Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.12.65 р. №30/39 «Про порядок оплати тимчасового заступництва».
Порівняймо визначені в цьому роз'ясненні вимоги зі ситуацією в коментованій справі. Справді, в. о. призначили загальні збори засновників (учасників). Тобто хоч посада гендиректора і стала вакантною, оплата праці за виконання його обов'язків мала би провадитися за його окладом. Але позаяк в. о. призначено його штатного заступника, він не має права на різницю в окладах або оплату праці за окладом гендиректора.
Умови, за яких в. о. має право на доплату:
1) працівник, який заміщує тимчасово відсутнього працівника, на період замісництва звільняється від виконання обов'язків, обумовлених трудовим договором за основним місцем роботи;
2) як правило, призначення працівника виконуючим обов'язки за вакантною посадою не допускається. Хоча це припустимо, якщо такого працівника призначає орган управління вищого рівня;
3) працівник, який заміщає, не є штатним заступником (або, якщо немає посади заступника, помічником) працівника, який відсутній. А щодо посади керівника підприємства, то замісник не повинен бути головним інженером.
Щодо того, що різниця в оплаті праці була і це виглядає несправедливо, сторонам слід було домовлятись до початку призначення і виконання таких обов'язків. Тобто треба було переглянути оклад в штатному розписі, поговорити про відповідну доплату тощо. Тим більше що фактично працівник виконував обов'язки за двома посадами, а не за однією, як передбачає тимчасове заступництво.
Здавалося б, ситуація очевидна. Але суди дійшли іншого висновку.
ВС вирішив: оплата праці в. о. керівника — на рівні оплати праці керівника!
Тобто жодних доплат: в. о. гендиректора мав отримувати під час тимчасового виконання його обов'язків не лише його оклад, а й решту складових оплати праці.
Варто приділити увагу таким моментам, що вплинули на висновки судів:
1. Заступника призначено в. о. гендиректора рішенням загальним зборів ТОВ, і прямо сказано, що оплата праці за штатним розписом.
Суд визнав безпідставними твердження ТОВ про те, що призначення виконуючим обов'язки гендиректора згідно з рішенням загальних зборів учасників не є підставою для нарахування йому заробітної плати за окладом генерального директора без досягнення домовленості щодо такого розміру оплати праці. Таке рішення ВС ґрунтувалось на згаданій вище нормі, що у разі призначення працівника виконуючим обов'язки за вакантною посадою оплата провадиться за цією посадою.
2. У штатному розписі не відбулося змін ані у посадах, ані у посадових окладах після призначення заступника в. о. керівника.
Суд не взяв до уваги посилання ТОВ на те, що обмеження кількості та періодичності змін до штатного розпису протягом року законодавством не передбачено. Будь-які зміни, що стосуються штатного розпису, здійснюються на підставі наказу по підприємству. Проте жодних дій в. о. керівника ТОВ щодо цього не вчинив.
Для суду не мало значення, що за кадровими документами в. о. залишався на посаді заступника. I що він не переглянув розміру власного окладу у штатному розписі. Для суду сам факт наявності протоколу загальних зборів із посиланням на штатний розпис та виконання обов'язків гендиректора означав призначення такого заступника гендиректором. Не за штатом, а за суттю. З відповідною оплатою праці.
3. Виконання заступником обов'язків гендиректора ТОВ не звільняє ТОВ від обов'язку нарахувати йому всі суми, належні до сплати працівникові за фактично виконану роботу, та суми, які мають бути виплачені у день його звільнення (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо).
Суд не взяв до уваги той факт, що, за твердженням ТОВ, відповідальність за несвоєчасну або взагалі невиплату заробітної плати покладається чинними нормативними актами України саме на керівника.
Тобто так, в. о. гендиректора винен, що не проконтролював, щоб йому нараховували зарплату у належному розмірі (ще й сам подав про це позив до суду!). Але це не знімає обов'язку з роботодавця (а ним є ТОВ) таку зарплату виплатити. А отже, суди правомірно не врахували дії заступника з невиплати собі повного розміру заробітної плати в період виконання обов'язків керівника ТОВ як аргумент на користь роботодавця.
Отже, суд стягнув не лише різницю між оплатою за посадою заступника та гендиректора, а й суму компенсації за ненараховану та невиплачену зарплату. Загалом сума стягнення сягнула 1023860 грн.
Замість висновків
Звісно, порядок та умови призначення керівника, його заміни, покладення виконання його обов'язків на іншого працівника, у т. ч. й на одного з учасників, щойно приводяться у відповідність до вимог сучасної правової практики.
Проте учасникам юросіб (ТОВ, ТДВ, ПП тощо) ніколи не варто забувати, що, крім норм КЗпП, є норми, які діють з часів СРСР та й досі застосовуються на території України. Принаймні це триватиме доти, доки не буде прийнято новий Трудовий кодекс (за умови, що до нього не буде перенесено застарілі положення з КЗпП).
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»