Держпраці у листі від 17.01.2019 р. №470/1/4.3-ДП-19 (див. «ДК» №6/2019) розповіла про права інспекторів праці органів місцевого самоврядування.
Повноваження інспекторів від місцевих рад
Органам місцевого самоврядування надано повноваження щодо здійснення на підпорядкованих їм територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення і накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (ч. 3 ст. 34 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Iнспектори праці органів місцевого самоврядування здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про працю відповідно до Порядку №2951 у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.
1 Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою КМУ від 26.04.2017 р. №295.
Що складається за наслідками відвідування/інспектування?
Під час контрольного заходу інспектори праці від місцевої ради досліджують питання, зазначені в Акті інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) в межах своїх повноважень, а саме:
— щодо оформлення трудових відносин;
— щодо своєчасності та повноти обсягу оплати праці і додержання мінімальних гарантій в оплаті праці.
Результати дослідження теж відображаються в цьому Акті. Якщо інспектор виявить порушення законодавства про працю, складається і припис про їх усунення. Ці документи складаються останнього дня інспекційного відвідування.
Акт складається у двох примірниках, один із них залишиться у роботодавця. Iнспектор долучить до Акта всі матеріали, зафіксовані на фото-, відео- чи аудіотехніку під час відвідування, зробить про це відмітку в Акті. Матеріали в електронному вигляді інспектор додасть на дисках, проставивши на них номер Акта. Обидва примірники Акта інспектор надасть на підпис керівнику об'єкта відвідування або уповноваженій ним особі.
Зверніть увагу!
Якщо ви маєте журнал перевірок, ви маєте право вимагати від інспектора внести запис про проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування до того, як Акт буде надано на підпис представникам роботодавця.
Якщо роботодавець не погоджується з викладеною в Акті інформацією, він має право подати письмові зауваження. У цьому разі Акт підписують із зауваженнями, вони є невід'ємною частиною Акта. Роботодавець може подати зауваження й згодом, але не пізніше 3-х р. д. із дати підписання Акта. Обов'язок інспектора — у строк 3 р. д. надати письмово вмотивовану відповідь на зауваження.
Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора з праці про усунення порушень законодавства про працю. Iнспектор внесе припис не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання Акта (відмови від підписання), а за наявності зауважень — наступного дня після їх розгляду.
Iнспектор складе і підпише припис у двох примірниках, надасть їх на підпис керівнику об'єкта відвідування або уповноваженій ним особі. Один примірник припису залишать роботодавцю.
Тож у роботодавця за наслідками контрольного заходу від «місцевих» інспекторів праці обов'язково має залишитись Акт, а в деяких випадках — і припис.
Будьте уважні! Iнспектор зазначить у приписі строк для усунення порушень. Якщо він перевищуватиме 3 місяці, інспектор визначить графік та заходи для усунення порушень. Про їх виконання роботодавець інформуватиме інспектора з визначеною у приписі періодичністю. Якщо після закінчення строку роботодавець не повідомив про усунення порушень або обсяг повідомлення недостатній для підтвердження того, що порушення усунуті, інспектор знову перевірятиме роботодавця.
Мета інспектування в цьому разі — стан виконання припису. Роботодавець може оскаржити припис у керівника відповідного територіального органу Держпраці або його заступника. Строк для оскарження — 10 днів з дати отримання припису. У разі незгоди з рішенням цих посадовців можна звернутися за оскарженням до керівника Держпраці або його заступника. Скаргу розглянуть протягом 30 днів. Скарга, подана у встановлений строк, тимчасово припинить виконання припису. За результатами її розгляду припис можуть скасувати повністю або в окремій частині.
До якого бюджету сплачуються «трудові» штрафи?
Наприкінці минулого року ми повідомляли про зміни, внесені до Бюджетного кодексу, які набрали чинності з 01.01.2019 р. Завдяки цим змінам починаючи з 2019 року штрафи за порушення законодавства про працю, накладені виконавчими органами міських рад міст обласного значення та рад об'єднаних територіальних громад, зараховуватимуться до відповідних бюджетів місцевого самоврядування.
Відповідальність за порушення
Слід пам'ятати про те, що за порушення законодавства про працю на сьогодні передбачено кілька видів відповідальності:
— дисциплінарна (застосовується роботодавцями до винних працівників);
— матеріальна (полягає у відшкодуванні постраждалим особам, зокрема працівникам, шкоди, заподіяної роботодавцем);
— адміністративна (застосовується інспекторами праці щодо винних посадових осіб та винних фізосіб, які використовують найману працю);
— фінансова (мова йде про штрафи, встановлені щодо роботодавців ст. 265 КЗпП);
— кримінальна (застосовується щодо важких порушень).
Але, як правило, роботодавців цікавить фінансова та адміністративна відповідальність, адже вона передбачає сплату штрафів.
За порушення трудового законодавства юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть фінансову відповідальність у 2019 році в таких розмірах:
1) 30 МЗП (125190 грн, бо МЗП у 2019 р. — 4173 грн) за кожного працівника за такі порушення:
— фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору;
— оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час;
— виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ;
2) 10 МЗП (41730 грн) за кожного працівника за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за неоплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу тощо);
3) 3 МЗП (12519 грн) за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі;
4) 10 МЗП (41730 грн) за кожного працівника за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
5) 1 МЗП (4173 грн) за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених вище.
Крім того, ст. 41 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність керівника підприємства в розмірі від 8500 грн до 17000 грн за фактичний допуск працівника без трудового договору.
Отже, фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору (без наказу) може коштувати 142190 грн (125190 + 17000) + виплата такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче від середньої зарплати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді.
Ненадсилання повідомлення до фіскальної служби про прийняття працівника на роботу (або несвоєчасне надсилання) коштує 4173 грн фінштрафу і до 1700 грн адмінштрафу.
Галина КАЗНАЧЕЙ, «Дебет-Кредит»